Презентація "Вірші про війну. К.І.Галчинський. Ю.Друніна"

Висловити все про війну не вдасться нікому, тому що не має міри людському героїзму, стійкості, виявлених у війні, немає міри горю і стражданням, якими накрила всіх війна. Письменники, художники, кінорежисери, композитори звертаються у своїх творах до теми війни, щоб залишити в пам’яті події, які розкривають велич перемоги людського духу в цій страшній війні. Забуття – підстава для повторення. Величне з відстані років можна розгледіти краще, тому ще не одне покоління пильно вдивлятиметься у події тих років.

Історична довідка 1 вересня 1939 року німецькі війська вдерлись до Польщі. До цього часу Німеччина вже приєднала до своєї території Австрію, частину Чехії , однак до цього часу не зустрічала серйозного опору своїм агресивним діям. В перший рік війни перед німцями стояло завдання: взяти воєнно – транзитний склад на півострові в Гданській бухті. Стійкість оборони нечисленного контингенту польських солдат стала несподіванкою для німецького командування. З 1 по 7 вересня 1939 року тривала оборона. Дві сотні поляків протистояли 3, 5 тисячам німецьких солдат. Німці направили в Гданську бухту навчальний лінкор, після перших невдач застосували важку артилерію та авіацію. Лише 2 вересня з 18:05 по 18:45 47 бомбардувальників скинули загалом 26,5 тонн бомб. В історію ця подія ввійшла під назвою оборона Вестерплятте.

К.І. Галчинський «Пісня про солдатів Вестерплятте» (переклад Д.Самойлова) Когда пришли лихие дни и сгинули солдаты, на небо строем пошли они, солдаты с Вестерплятте. (А в том году было чудесное лето.) И пели так: - Для нас пустяк, что ранены сегодня, зато легко, чеканя шаг, идти в луга господни. (А на земле в том году была уйма вереску для букетов.) Стояли в Гданьске мы стеной, покуда не были смяты, теперь восходим в мир иной, солдаты в Вестерплятте. И тот, кто взор и слух напряг, услышит отдаленно в высоких тучах мерный шаг Морского батальона. А мы поем: - Превыше туч живем, на солнце греясь, пойдем гулять средь райских кущ, ломая райский вереск. Но если будет в дни зимы земля тоской объята, опять придем в Варшаву мы, солдаты с Вестерплятте.

Запитання: Яким настроєм наповнив вас вірш? Від чийого імені веде оповідь ліричний герой? Які мовні засоби сприяють емоційному забарвленню твору? Чи є в даній поезії символи, їх значення і зміст?

Дата народження 23 січня 1905 Місце народження Варшава Дата смерті 6грудня 1953  (48 років) Місце смерті Варшава Національність Поляк Мова творів Польська Рід діяльності поет, перекладач Роки активності:1 923—1953 Константи Ільдефонс Галчинський Konstanty Ildefons Gałczyński

Біографічна довідка Константи Галчинський (Ільдефонс — його своєрідний псевдонім, прибране «поетичне ім'я») народився у Варшаві в сім'ї залізничного техніка. На початку Першої світової війни батьки Галчинського переїхали до Москви. Там Константи навчався в школі Польського комітету. 1918 року сім'я повернулася до Варшави. Закінчивши гімназію, Галчинський у 1923–1926 роках навчався уВаршавському університеті на відділенні класичної англійської філології. Як зазначив Роман Лубківський, гуманітарна освіта дала Галчинському «не тільки знання зі світової культури та мистецтва, а й змогу відчути поезію ніби зсередини, блискуче оволодіти прийомами віршування — від гекзаметра до верлібру». У 1931–1933 роках Галчинський працював референтом із питань культури в польському консульстві в Берліні. У 1934–1936 роках поет із сім'єю мешкав у Вільнюсі. 1939 року поета призвали до армії. Уже 17 вересня рядовий піхоти Галчинський потрапив у німецький полон. Він п'ять із половиною років провів у таборі для військовополонених. Після війни працював у популярному журналі «Пшекруй» («Огляд»). Злигодні воєнних років підірвали здоров'я поета. Перші два інфаркти — 1940 та 1952 років — Галчинський переміг, а третій виявився фатальним: 6 грудня 1953 року поета не стало.

Могила Константи Галчинського та його дружини Наталії

Його доля трагічна не тільки тому, що він поет, але і тому, що він поляк І половини ХХ століття. Він пройшов через всі кола пекла польської національної катастрофи 1939 року. Писав вірші, де були місяць, скрипка і музика Баха. Всі заплутані вузли його життя розрубала війна. 24 серпня 1939 року Константи Галчинський отримує мобілізаційну повістку. А вже 17 вересня він потрапляє в полон. Два вірші, датовані 16 вересня, - «Пісня про солдатів Вестерплятте » і «Сон солдата» - дружині поета Наталії передає один із друзів. А потім шестирічне табірне життя поета. Інколи до дружини, Наталії Галчинської, доходять вірші її чоловіка…

Чому цінитель поезії сьогодні, у XXI столітті, читає К. І. Галчинського? Щоб „здобути особливу художню інформацію" ? Щоб відчути дихання війни? Щоб проникнути в думки поета? Щоб самому пережити катарсис? - Все так, але все ж таки не пояснює того очевид-ного факту, що ми маємо справу не просто з феноменом талановитого національного поета, а з лірикою світового масштабу. Вірші К.І. Галчинського відкривають нам нові обрії бачення світу і водночас допомагають „вивчити темну мову" життя .

Якщо Пушкін – сонце російської поезії, то Галчинський – зелений листок поезії польської. Його творчість ще мало відома в Україні, відкриття його багатопланової творчості попереду. Сьогодні з його творчості ми можемо дізнатися про долю маленької людини у вирі великої війни. 

З кожним роком все далі і далі від нас героїчні та трагічні події Великої Вітчизняної війни,яка була одним із важких випробувань для багатьох народів, які вони з честю витримали.

 Я никогда героем не была, Не жаждала ни славы, ни награды. Дыша одним дыханьем, Я не геройствовала, а жила. Ю. Друнина Поетеса Юлія Володимирівна Друніна пройшла санітаркою всю війну і зберегла про неї пам'ять на все життя.

Застенчивость. Тургеневские косы. Влюбленность в книги, звезды, тишину, Но отрочество поездом с откоса Вдруг покатилось с грохотом в войну.  Вона сказала про себе: «Я родом не з дитинства, з війни…»:

Юлія Володимирівна Друніна народилась 10 травня 1924 року в Москві. Їй виповнилось сімнадцять, коли почалась війна. Було дуже образливо, коли її, сімнадцятилітню не взяли на фронт (брали з вісімнадцяти). Юля заздрила тим дівчатам, які були старшими на один рік, - вони могли попасти на фронт: в санінструктори, в стрілкові батальйони, в авіацію, в радистки… 

Війна в житті Юлії Друніної закрила все. Більша частина її віршів – воєнної тематики, ця тема проривалася в її творчості і через двадцять, і через тридцять, і через сорок років після війни. 

Спробуйте визначити тему вірша. Якою ви уявляєте героїню? Якого вона віку?  Спробуйте передбачити події, які будуть описані в творі.  Знайомство з поезією “Зінка”

Після прибуття на фронт Юлія Друніна отримала призначення в 667-й стрілецький полк. В цьому ж полку воювала санінструктор Зінаїда Самсонова, яка загинула 27 січня 1944 року. Посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу. Саме їй Друніна присвятила свій вірш.  Історія написання

Зинка Памяти однополчанки - Героя Советского Союза Зины Самсоновой. 1. Мы легли у разбитой ели, Ждем, когда же начнет светлеть. Под шинелью вдвоем теплее На продрогшей, сырой земле. Знаешь, Юлька, я против грусти, Но сегодня она не в счет. Где-то в яблочном захолустье Мама, мамка моя живет. У тебя есть друзья, любимый, У меня лишь она одна. Пахнет в хате квашней и дымом, За порогом бурлит весна. Старой кажется: каждый кустик Беспокойную дочку ждет. Знаешь, Юлька, я против грусти, Но сегодня она не в счет... Снова рядом в сырой шинели Отогрелись мы еле-еле, Вдруг нежданный приказ: "Вперед!" Светлокосый солдат идет. 2. С каждым днем становилось горше, Шли без митингов и знамен. В окруженье попал под Оршей Наш потрепанный батальон. Зинка нас повела в атаку, Мы пробились по черной ржи, По воронкам и буеракам, Через смертные рубежи. Мы не ждали посмертной славы, Мы хотели со славой жить. ...Почему же в бинтах кровавых Светлокосый солдат лежит? Ее тело своей шинелью Укрывала я, зубы сжав, Белорусские ветры пели О рязанских глухих садах.

3. - Знаешь, Зинка, я против грусти, Но сегодня она не в счет. Где-то в яблочном захолустье Мама, мамка твоя живет. У меня есть друзья, любимый, У нее ты была одна. Пахнет в хате квашней и дымом, За порогом бурлит весна. И старушка в цветастом платье У иконы свечу зажгла. Я не знаю, как написать ей, Чтоб тебя она не ждала...  * * * Целовались. Плакали И пели. Шли в штыки. И прямо на бегу Девочка в заштопанной шинели Разбросала руки на снегу. Мама! Мама! Я дошла до цели... Но в степи, на волжском берегу, Девочка в заштопанной шинели Разбросала руки на снегу.

Яка особливість побудови твору? Який рядок підкреслює протиріччя «жінка - війна»? Які відчуття викликав вірш Ю.Друніної особисто у вас? Який ідейний зміст твору? Бесіда за прочитаним твором 

Кілька поранень, контузія – і 21 листопада 1944 року отримує документ «… непридатна до військової служби ». З дитинства вона мріяла стати літератором, тому без вагань подала документи до Літературного інституту імені Горького, але їй було відмовлено. Тоді вона просто прийшла на лекцію разом зі студентами і залишилась. Ніхто не посмів відмовити заслуженій фронтовичці. «Як добре бути двадцятилітнім інвалідом!» - щиро раділа вона. 

Через багато років під час поїздки по ФРН її, вже відому поетесу, запитали: «Як ви зуміли зберегти ніжність і жіночність після участі в такій жорстокій війні?» Вона відповіла: «Для нас весь сенс війни з фашизмом саме в захисті цієї жіночності, спокійного материнства, благополуччя дітей, миру для нової людини». 

Я порою себя ощущаю связной Между теми, кто жив И кто отнят войной.