Презентація "Віртуальна екскурсія маєтком М.В.Гоголя"

Крихітне село Яновщина (Василівка), де Микола Гоголь народився, провів перші роки і приїздив сюди протягом життя, було перейменоване на Гоголеве вже у радянські часи. 

Нас зустрічає родовий маєток Гоголів-Яновських – місце, яке дало світу генія – Миколу Васильовича Гоголя. Воно розкинулось на 33 гектарах у селі Гоголеве Шишацького району. Майже від воріт ми дізнаємось романтичну історію кохання. Матір Гоголя, Марію Іванівну (1791–1868), уроджену Косяровську, видали заміж 1805 року у віці чотирнадцяти років. Наречений Василь Панасович (Афанасійович) Гоголь-Яновський був удвічі старший за неї. Крім Миколи, в сім’ї народилось іще одинадцятеро дітей, із яких залишилися жити лише старший син Микола і три сестри. Коли після пологів померли перших двоє, Василь і Марія вже при надії переїхали до Сорочинців, де проживав відомий на всю околицю лікар М. Я. Трохимовський. Подейкують, що Марія щоденно молилася іконі Миколи Чудотворця. У маєтку Трохимовського і народився хлопчик, якого і назвали Миколою.

Біля входу в будинок на відвідувачів очікує сам Микола Васильович. Лише пізніше ми дізнаємося, що колір його волосся був не чорним, як прийнято зображувати, а темно-русявий із рудим відтінком. Письменник Був невисокого зросту, нижчим за 160 см (в експозиції є жилет, що належав Гоголю, на вигляд – наче дитячий).

Далі йдемо затишним будинком, де зберегли атмосферу того часу, коли сам Микола Васильович жив та приїздив сюди.

Батьки Миколи Гоголя. Тут екскурсовод розповідає про родину письменника і про те, як поріднились два роди – Гоголів і Пушкіних (через сестру Миколи Гоголя).

Ще трохи інтер'єрів та атмосфери будинку

Кімната матері письменника Марії

: За пам'ятником праворуч від головного будику відтворено флігель маєтку під очеретяним дахом. Микола Васильович любив усамітнення. Тому матінка виділила йому кімнати у флігелі. До кабінету, що мав другий вхід-вихід, заходити комусь було заборонено. Рідні поважали бажання Миколи, ніхто не порушував цих традицій. Кімната маленька, меблі лише чорного кольору. Письменник дуже боявся грози і грому, тому під час негоди переховувався у внутрішньому приміщенні флігеля, яке не мало вікон

Внутрішнє оздоблення флігеля

Сама садиба потопає у квітах

На території маєтку - ландшафтний парк. Рукотворна печера, як її називають – «Грот», або «Храм самотності», із каменем бажань – хто були тут раніше, переконали: те, що загадуєш, посидівши на тому камені, таки збувається.

Навколо штучного ставка, утвореного на початку ХІХ століття, облаштовано набережну.

Якщо відвідувач замовляє нічну екскурсію, на нього чекають гоголівські персонажі