ДІДБАТЬКОМАТИАфанасій Яковлевич Короленко з роду миргородських козаків, ходив у національному одязі й говорив лише українською мовою, був релігійною людиною і назвав своїх дітей в честь святих, в день яких вони народилися ( Галактіон та Ніктополеон )Галактіон Панасович Короленко, чесний повітовий суддя, такі люди зустрічалися дуже рідко і це виділяло суддю із оточення, що зачислило його в розряд чудаків, які чинять « не по-людськи » ( не беруть хабарі ). Одружився в 37 років. Юна тринадцятирічна Евеліна Скуревич, донька польського орендатора, стала дружиною повітового судді, подарувала йому пятьох діток. Виховувала синів і дочок
Житомир. Вид на річку Тетерев. Дід письменника походив з козацького роду; його сестра Катерина Короленко - бабуся академіка Вернадського. Батько письменника, суворий і замкнутий, але разом з тим і непідкупний і справедливий, Галактіон Опанасович Короленко (1810-1868), зробив величезний вплив на формування світогляду сина. Згодом образ батька був відображений письменником в його знаменитому оповіданні « У поганому товаристві». Мати письменника була полькою, і польську мову Короленко знав з дитинства.
Кожна кімната музею знайомить нас з окремими періодами життя письменника. Найперша, розповідає нам про Житомир, про його батьків, роки навчання в гімназії. На стенді - сторінка з класного журналу, і кожен бажаючий може переконатися, що майбутній класик навчався на одні 4, правда і система оцінювання тоді була 4-х бальною.
1. Чому, на вашу думку, В. Г. Короленко називав рідний край « сумною стороною » ?2. Що вам відомо про родину письменника?3. Як батько вплинув на майбутнього письменника?4. Яку мову досконало вивчив Короленко у пансіоні Рихлінського ?4. Як вчився Володимир у гімназії ?5. Про що розповідають музейні стенди в Літературно – меморіальному музеї В. Г. Короленка в Житомирі ?Запитання групи учнів, які представляли першу станцію «Житомир»
Дитинство Володимира Галактіоновича минуло в Житомирі, юність — у Рівному. Тоді це були невеликі затишні містечка. Романтика їхніх пишних краєвидів, таємничих підземель і давніх легенд зачаровувала мрійливого хлопчину. Однак саме там він пізнав і справжню гіркоту провінційної дійсності — зашкарублий застій, що аж надто яскраво виказував вади державно- суспільного ладу Російської імперії. Станція 2«Рівне»Юність. Реальна гімназія в Рівному
Веніамін Васильович Авдієв – учитель Рівненської гімназії, співав українські пісні, читав Шевченка, відкрив для Короленка І. Тургенєва, М. Некрасова…Короленко почав вчитися в Житомирській гімназії, а після того як батько був переведений по службі в Рівному, продовжив середню освіту в Рівненському реальному училищі, закінчивши його вже після смерті батька.
Запитання групи учнів, які представляли другу станцію «Рівне»З яким містом пов’язана юність В. Г. Короленка ?Чому сім’я Короленків покинула Житомир ?Як таємничі підземелля Рівного відобразилися в подальшій творчості письменника ? Хто з вчителів Рівненської гімназії вплинув на читацький світогляд юного Короленка ?Якою була Україна в дитячі та юні роки для письменника ? Чи відрізняються фото тих часів ?
У 1900 році Короленко поряд зі Львом Толстим, Антоном Чеховим, Володимиром Соловйовим і Петром Боборикіним був обраний почесним академіком Петербурзької академії наук , але в 1902 році склав із себе звання академіка в знак протесту проти виключення з лав академіків Максима Горького. Після повалення монархії Російська академія наук у 1918 році обрала Короленка почесним академіком повторно. Станція 3.«Петербург»Студент Технологічного інституту, 1871р. «Москва»Етапи заслань. В. В.
З ранніх років Короленко приєднався до революційного народницького руху. У 1876 році за участь в народницьких студентських гуртках він був виключений з академії і висланий в Кронштадт під нагляд поліції. У Кронштадті молодій людині довелося заробляти собі на життя власною працею. Він займався репетиторством, був коректором у друкарні, перепробував ряд робітничих професій.
Петрівська хліборобська і лісова академія. Після закінчення терміну заслання Короленко повернувся в Петербург і в 1877 вступив до Гірничого інституту. До цього періоду відноситься початок літературної діяльності Короленка. У липні 1879 року в петербурзькому журналі «Слово» була надрукована перша новела письменника «Епізоди з життя шукача». Перша проба пера виявилася невдалою - редактор журналу М. Є. Салтиков-Щедрін повернув молодому автору рукопис зі словами: «Воно б і нічого ... так зелено ... зелено дуже». Але ще навесні 1879 року за підозрою в революційній діяльності Короленко знову був виключений з інституту і висланий в Глазов Вятської губернії.
Майже шість років Володимир Галактіонович провів у тюрмах і на засланні. Останній термін він відбував у Якутії за відмову присягнути на вірність цареві Олександру III. У 1885 р. Короленку дозволили оселитися в Нижньому Новгороді. Протягом наступних десяти років він опублікував кілька збірок талановитих нарисів і оповідань, у яких виступав проти соціальної несправедливості й обстоював право пригноблених на гідне життя.
У 1890-х роках письменник відвідав Крим і Поволжя, подорожував Кавказом і Південним Уралом. Випало йому побувати й в Америці. Враження від тієї поїздки втілилися в повісті « Без мови » ( 1895 ), де змальовано поневіряння українського селянина, що марно намагається знайти кращу долю на чужині. «Без мови людина як сліпий або мала дитина»Короленко засуджував методи царського правління, а потім насилля й братовбивчу війну нової більшовицької влади. Лист доньці Софії, 1893 Нью-Йорк. Уніон- сквер
Інформація для роздумів. Як ці слова характеризують автора ?Людина створена для щастя, тільки щастя не завжди створено для неї. Тягарі, переслідування, втрати близьких, боротьба за існування - дуже багато насправді несе людині нещастя. І як бути щасливим, коли навколо мільйони нещасних, голодних, пригноблених?В. Г. Короленко
Запитання групи учнів, які представляли третю станцію «Петербург» ( Якщо розглядається тема лише про Україну в житті Короленка, то цю станцію учні можуть проїхати )Як склалася подальша доля Короленка в Росії ?За що був відправлений Володимир Галактіонович на заслання?Яким був літературний початок , про що свідчать слова Салтикова – Щедріна ?Що дали подорожування письменнику?Як Короленко змальовував українське селянство ?
Тут зібрані унікальні фотографії, автографи В. Г. Короленка, А. П. Чехова, Н. Г. Чернишевського, І. Ю. Рєпіна та інших; особисті речі господаря, книги і газети з його особистої бібліотеки і т. д. У музеї є портрети В. Короленка, виконані зокрема живописцем Іваном Пархоменко (1909).ик:
За те, що Короленко в роки війни 1917—1922 років в Україні і терору військового комунізму виступав проти погромів, заступався як за євреїв, так і за людей інших національностей, репресованих радянською владою, йому розпорядженням Єврейської ради України від 27.07.1998 р. за № 48 присвоєно звання «Праведник України».
У 1962 році на могилі В. Г. Короленка встановлено надгробок з гранітного моноліту заввишки 2 м 15 см. Він являє собою брилу червоного граніту, на передній площині якої в бронзовому овалі вміщено барельєфний портрет письменника. Під бронзовим барельєфом - зображення автографа Короленка. Автори пам'ятника - скульптор Н. В. Крандієвська, архітектори В. А. Пасечний і Л. С. Вайнгорт.
Запитання групи учнів, які представляли четверту станцію «Полтава»1. У якому році В. Г. Короленко повернувся на Україну назавжди ?2. Що збережено в Полтавському музеї ?3. Що можна сказати про фото Короленка тих років ?4. Як виглядає могила письменника ?5. За що письменнику було присвоєно звання « Праведника України » у 1998 році ?
Список використаних джерел: Георгій Миронов. Короленко. ЖЗЛ. – Молода гвардія, Москва, 1962 В. Д. Мороз . Г. Житомирський літературно - меморіальний музей Короленка В. Г. // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І. М. Дзюба, А.І. Жуковський, М. Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=6009Інтернет- видання