Презентація "Виступ на педраді"

Особливості роботи з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги у відповідності до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа»

 

 

“Метою повної загальної середньої освіти є різнобічний

розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка усві-

домлює себе громадянином України, здатна до життя в

суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має

прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж

життя, готова до свідомого життєвого вибору та само-

реалізації, трудової діяльності та громадянської актив-

ності”.

Проект Закону України “Про освіту” №3491-д від 04.04.2016

 

 

Випускник нової Української школи:

Особистість

 

Цілісна особистість,

усебічно розвинена,

здатна до критичного

мислення.

 

Патріот

 

Патріот з активною

позицією, який діє згідно

з морально-етичними

принципами і здатний

приймати відповідальні

рішення, поважає гід-

ність і права людини.

 

 

Інноватор

 

Інноватор, здатний змі-

нювати навколишній

світ, розвивати еконо-

міку за принципами ста-

лого розвитку, конку-

рувати на ринку праці,

учитися впродовж

життя.

 

 

        Найосвіченіша людина може стати найгіршим злочинцем, якщо не розуміє і не поділяє загальнолюдських цінностей.

       Нова українська школа буде формувати ціннісні ставлення і судження, які слугують базою для щасливого особистого життя та успішної взаємодії з суспільством.

 

                                              «Кращий спосіб зробити дітей хорошими – це                                зробити їх щасливими» Оскар Уайльд.

 

        Виховний процес являється невід’ємною складовою всього освітнього процесу і орієнтується на загальнолюдські цінності, зокрема морально-етичні (гідність, чесність, справедливість, турбота, повага до життя, повага до себе та інших людей), соціально-політичні (свобода, демократія, культурне різноманіття, повага до рідної мови і культури, патріотизм, шанобливе ставлення до довкілля, повага до закону, солідарність, відповідальність).

       В роботі з дітьми я систематично проводжу бесіди: «Що я маю знати, щоб зберегти своє здоров'я», «Ідеали і їх місце в житті сучасної молоді», «Милосердя в нашому житті», «Шкідливість вживання алкоголю, наркотичних засобів, тютюнопаління, куріння сумішей», «Від культури особистості до культури нації»; виховні години: «Твоє майбутнє у твоїх руках», «Бути  здоровим – значить бути щасливим», «Будуємо рівноправні стосунки», «Екополітика: почнемо із себе», виховний захід «Життя – дар Божий. Бережіть його!»,

        Нова школа буде плекати українську ідентичність.

        Нова українська школа буде виховувати не лише відповідальність за себе, а й за розвиток і добробут країни та всього людства.

 

Виховуємо патріотів України.

 

       Наша держава з давніх-давен славиться вільними і мужніми, працьовитими і добрими, сильними і самостійними українцями, які шанують традиції, звичаї та обряди.

       Сьогодні, виховуючи дітей та молодь в умовах, коли вони пережили Революцію Гідності, вшанували героїв Небесної Сотні, стали свідками неоголошеної війни на Сході України, відчули глибину втрат, на державному рівні особливо акцентується увага щодо національно-патріотичного виховання дітей. Саме зараз ми повертаємося до споконвічних цінностей: утвердження любові до Батьківщини і людей, відродження духовності, моральності, бережного ставлення до природних скарбів і національних надбань нашого народу.

        Патріотизм та національна свідомість закладені на генетичному рівні в наших пращурів і передаються з покоління в покоління. Теперішня ситуація сколихнула націю, підняла на надзвичайно високий щабель національно-патріотичну свідомість. Патріотизм у сучасному розумінні – це відчуття, що набуває особливого, піднесеного значення.

          Саме виховання національних почуттів і патріотизму за допомогою відповідних заходів, історичної освіти, святкування визначних дат, популяризації національних міфів та символів; участі в різноманітних громадських акціях патріотичного змісту є одним із основних засобів згуртування української політичної нації. І саме нова українська генерація коректуватиме закони, змінюватиме і вдосконалюватиме суспільне життя та етико-моральні засади і розбудовуватиме соборну Україну.

         З метою виховання у дітей патріотизму та національної свідомості  проводжу з учнями диспути, уроки мужності, виховні години, бесіди, «Патріотизм – нагальна потреба України і кожного українця», «Захист Вітчизни – обов'язок громадянина», «Я громадянин. Мої права та обов'язки», «Свобода  чи вседозволеність», «Я маю право на життя, я маю право мати право».

 

         В своїй діяльності велику увагу приділяю роботі з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги, а саме дітям з особливими потребами, дітям з неблагополучних сімей(батьки зловживають алкоголем, не приділяють достатньої уваги вихованню дитини, не створюють належних умов для навчання і виховання дітей, ведуть аморальний спосіб життя, страждають на психічні захворювання, позбавлені батьківських прав, перебувають під слідством) , дітям, які зазнають насильство в сім'ї, дітям  девіантної та адиктивної поведінки.

        Відповідно до міжнародних документів, діти з особливими потребами –

це особи до 18 років, які потребують додаткової підтримки в освітньому процесі (діти з порушеннями психофізичного розвитку, діти з інвалідністю, діти-біженці, працюючі діти, діти-мігранти, діти - представники національних меншин, діти - представники релігійних меншин, діти із сімей з низьким прожитковим мінімумом, безпритульні діти, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, діти із захворюваннями СНІД / ВІЛ та інші).

       Багато з дітей даних категорій навчаються в нашому училищі  та проживають в гуртожитку . Тому  саме їм в своїй роботі,  як можна більше приділяю уваги.

       Одним з найважливіших напрямів виховної роботи з дітьми та молоддю  на сучасному етапі є превентивне виховання та профілактична робота з подолання злочинності серед неповнолітніх .

         Психолого-педагогічна підтримка учнів, схильних до девіантної поведінки, повинна бути спрямована насамперед на відновлення їх нормального психолого-соціального статусу, підвищення адекватної самореалізації за рахунок опрацювання психологічних труднощів і проблем: інформаційних, поведінкових, мотиваційних, емоційних. Тому в даному напрямку роботи особливо потрібна співпраця з психологом училища, ювенальною поліцією.

         Надаючи допомогу у вирішенні складного для  учня питання, використовую  різні способи.  Тактовність, чуттєвість, гнучкість, винахідливість, а деколи відмова від неефективних  способів або модифікація  їх - запорука успішності впливу.

         Практичний компонент передбачає вибір і реалізацію конкретних заходів і форм допомоги підліткам, що її потребують. Орієнтиром у реалізації практичного компонента соціально-педагогічної  допомоги учням групи ризику можуть служити принципи превентивності, індивідуального підходу, розумного компромісу, привабливої альтернативи, суб’єктної взаємодії з дитиною.

         Як відзначають більшість дослідників девіантної поведінки, велику роль у провокуванні девіантності відіграють фактори біопсихогенного характеру: емоційні «сплески», нестійкість поглядів, настрою, нездатність до об'єктивної  оцінки себе, своєї поведінки і навколишньої дійсності, ситуативність мислення.

         До прогностичних чинників відносять умови сімейного виховання. Сім’я відіграє величезну роль у формуванні в підлітка механізмів соціальної адаптації. Не існує такого типу виховання в сім’ї, який однозначно б викликав відхилення в поведінці дитини, але несприятлива сімейна обстановка сприяє порушенню процесу соціалізації учнів і призводить до накопичення в ньому девіантного потенціалу.

 

 

 

Дитина потребує вашої любові найбільше саме тоді,

коли вона менше за все її заслуговує.

 

 

Кращий спосіб зробити дітей хорошими –

це зробити їх щасливими.

Оскар Уайльд

 

Дитина, яка терпить менше образ,

виростає людиною, яка більше усвідомлює свою гідність.

М. Чернишевський

 

 

Поганий той вихователь дітей,

який не пам’ятає свого дитинства.

 

 

Вихователь не чиновник,

а якщо він чиновник,

то він не вихователь.

К. Ушинський

 

Немає настільки поганої людини,

яку б добре виховання не зробило кращою.

В. Бєлінський

 

Робота з учнями, що потребують підвищеної педагогічної уваги

 

1. Виявлення учнів, що потребують підвищеної педагогічної уваги (девіантна поведінка, опір виховним діям) та складання розгорнутих списків учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги, а також поновлення списків  неблагополучних сімей.

 

2.  Обстеження житлово-побутових умов неблагополучних сімей та дітей девіантної поведінки, складання актів.

 

3. Ведення систематичного  обліку роботи з дітьми, які потребують підвищеної педагогічної уваги.

 

4.  Вивчення рівня розвитку класного колективу, стану успішності та дисципліни.

5. Вивчення з дітьми прав дитини ("Конвенція ООН про права дитини”, Укази Президента, програми "Діти України”) та відповідальності неповнолітніх за скоєні правопорушення.

 

6. Вивчення взаємовідносин  учнів  у колективі, в мікро колективі, між групові зв’язки.

 

7.  Вивчення морально-психологічного клімату в класі.

 

8. Вивчення індивідуальних психологічних якостей учнів, що потребують підвищеної педагогічної уваги (тестування, анкетування).

 

9.  Виявлення причин, що привели до девіантної поведінки (індивідуальні бесіди. анкетування).

 

10. Вивчення ступеня дотримання вчителями педагогічного такту в спілкуванні з учнями, дотримання педагогічної принциповості в оцінюванні знань, умінь і навичок учнів.

 

11. Складання психолого-педагогічної характеристики учнів, які потребують підвищеної педагогічної уваги.

 

12.  Години спілкування з учнями "Морально-психологічний клімат у класі та шляхи його оздоровлення”, "Наші взаємини та їх вплив на успішність і поведінку учнів”.

 

13. Засідання  профілактичної комісії.

 

14. Залучення  дітей, що потребують підвищеної педагогічної уваги до занять у гуртках і секціях, до суспільно-корисної праці.

 

15. Здійснення позакласної роботи (диспути, вікторини, літературні і тематичні вечори, дискусії) спрямовані на формування в учнів загальнолюдських цінностей  та рис загальнолюдської моралі.

 

16. Проведення індивідуальної роботи з учнями, які потребують підвищеної педагогічної уваги, з їх батьками.

 

17. Організація і проведення індивідуальної роботи (додаткові заняття та допомога (учнівська і вчительська) з невстигаючими дітьми.

 

18. Проведення в класах  бесід та лекцій робітниками правоохоронних органів.

 

19. Проведення батьківських лекторіїв на теми, пов’язані з профілактикою правопорушень та зміцненням дисципліни серед учнів, зустрічей з робітниками прокуратури, наркологічного центру.

20. Засідання методоб’єднання класоводів та класних керівників з питань профілактики правопорушень та роботи з дітьми, що потребують підвищеної педагогічної уваги.

 

Життєве кредо:

 

"Сім’я, родина - найвища цінність на Землі, яка робить життя кожної людини повноцінним, плідним."

 

Професійне кредо: 

 

“Не обіцяй добро творити людям, а просто,якщо можеш то зроби.”

 

Педагогічне кредо:

 

"Працюй так, щоб дітям біля тебе було комфортно і затишно."

Візьми промінь світла і спрямуй його туди, де панує темрява... 

Візьми усмішку  і подаруй її тому,  хто так її потребує.

Візьми доброту і яви її тому, хто сам  не вміє віддавати.

Візьми віру і віддай кожному, хто не має її.

Візьми любов    і неси її всьому світові.

 

 

Сократа вихваляли за те, що, маючи можливість займати громадську посаду і бути корисним своїй батьківщині, він вважав за краще служити вихованню юнацтва, заявляючи, що більш корисний державі той, хто зробить багатьох здатними управляти державою, ніж той, хто управляв нею сам.Я.А. Коменський

 

 

 

Реалізація діагностичного компонента соціально-педагогічної і психологічної допомоги учня професійно-технічного училища  групи ризику передбачає проведення ряд етапів:

 

- вивчення підлітка, особливостей наявних у нього проблем;

 - формулювання психолого-педагогічної проблеми;

 

- вивчення соціального оточення учня професійно-технічного училища;

 

- висунення гіпотез про причини девіантної поведінки;

 

- формулювання психолого-педагогічного діагнозу;

 

- розробка рекомендацій, програми психокорекційної та розвиваючої роботи з учнями;

 

- здійснення цієї програми, контроль за її виконанням.

 

Консультаційний компонент пов'язаний з організацією процесу консультування дітей групи ризику. Забезпечення консультаційного компоненту соціально-педагогічної   і психологічної допомоги дітям групи ризику включає в себе ряд етапів:

 

- підготовка до консультування, формування у дитини установки на співпрацю;

          - встановлення контакту і побудова довірчого діалогу;

 

- дослідження та аналіз проблемної ситуації, в якій перебуває дитина;

 

- постановка цілей і прийняття їх учнями;

 

- пошук рішень і виходу з ситуації, що склалася;

 

- підведення підсумків консультаційної роботи.

 

Практичний компонент передбачає вибір і реалізацію конкретних заходів і форм допомоги підліткам, що її потребують. Орієнтиром у реалізації практичного компонента соціально-педагогічної та психологічної допомоги учням групи ризику можуть служити принципи превентивності,  гнучкості, індивідуального підходу, розумного компромісу, привабливої альтернативи, суб’єктної взаємодії з дитиною.

 

Прогностичний компонент передбачає визначення потенційного розвитку можливої або наявної девіантної поведінки як у групи учнів, так і у конкретної людини на основі пізнання природи цієї поведінки, її закономірностей, минулого і теперішнього стану.

 

Зазначимо, що, здійснюючи прогнозування девіантної поведінки учнів професійно-технічних училищ, необхідно зібрати вичерпну інформацію: по-перше, про особливості прояву різних видів девіацій учнів ПТНЗ, по-друге, про об'єктивні та суб’єктивні фактори, які, з одного боку, провокують девіантні відхилення в поведінці учнів, з іншого - зменшують і нейтралі-зують ці прояви.

 

Прогнозування може бути наступних видів: прогнозування девіантної поведінки або загальне прогнозування, прогнозування індивідуальне, по відношенню до  конкретного учня, прогнозування групове,  коли ми маємо справу з груповими девіаціями. Можна також здійснювати прогнозування окремих видів девіацій. Здійснюючи прогнозування загальне, групове або індивідуальне, необхідно провести докладний аналіз факторів, що дозволяють прогнозувати девіантну поведінку учнів професійно-технічних училищ.

 

Як відзначають більшість дослідників девіантної поведінки, велику роль у провокуванні девіантності відіграють фактори біопсихогенного характеру: емоційні «сплески», нестійкість поглядів, настрою, нездатність до об'єктивної  оцінки себе, своєї поведінки і навколишньої дійсності, ситуативність мислення.

 

До прогностичних чинників відносять умови сімейного виховання. Сім’я відіграє величезну роль у формуванні в підлітка механізмів соціальної адаптації. Не існує такого типу виховання в сім’ї, який однозначно б викликав відхилення в поведінці дитини, але несприятлива сімейна обстановка сприяє порушенню процесу соціалізації учнів і призводить до накопичення в ньому девіантного потенціалу.

 

 Серед факторів, що дозволяють прогнозувати девіантну поведінку учнів, важливе місце займає становище учня в групі.  Втрата підлітком комфортного становища в навчальному  колективі призводить до того, що він шукає ту групу, де ця комфортність буде наявна. Таким чином, з більшою часткою вірогідності  можна прогнозувати, що порушення відносин підлітка  в навчальній  групі викликає загрозу появи відхилень у поведінці зі сторони учня професійно-технічного училища. Пріоритет у вивченні становища підлітка в навчальній групі належить педагогам, які, взаємодіючи з майстрами виробничого навчання, психологами і соціальними педагогами, розробляють програми допомоги тим, хто цього потребує.

 

Ще один фактор, який необхідно врахувати при прогнозуванні, - це вплив референтної групи на підлітка.

 

Всі вищеназвані фактори знаходяться в тісному взаємозв'язку. Для конкретного учня професійно-технічного навчального закладу або групи учнів той чи інший фактор може бути домінуючим. Результати вивчення конкретного учня чи класного колективу заносяться в карту прогнозування.

 

Мета прогнозування девіантної поведінки учнів професійно-технічних училищ полягає в розробці моделі поведінки учня, в якій би знайшли відображення три вертикалі: «вчорашній», «сьогоднішній» та «майбутній» стан і лінії поведінки  підлітка. На основі цієї моделі можуть бути розроблені профілактичні та корекційні програми.

 

Зазначимо, що розроблені моделі не можуть бути статичними, у них постійно повинні вноситися корективи в залежності від тих проявів, які ми спостерігаємо у підлітка або групи підлітків, і відповідно вноситися корективи до профілактичних та корекційних  програм.

 

Соціально-педагогічні та психологічні впливи на особистість підлітка групи ризику під час надання йому різного виду допомоги виконують певні  функції:

 

1. Виховна функція передбачає відновлення тих позитивних  якостей, які переважали у молодої людини до появи девіантності, звернення до його пам'яті про його добрі справи.

 

2. Компенсаторна функція полягає у формуванні у молодої людина прагнення компенсувати той чи інший соціальний недолік посиленням діяльності в тій галузі, яку він любить, в якій може добитися успіхів, яка дозволяла б йому реалізувати свої можливості, здібності і, головне, реалізувати потребу в самоствердженні .

 

3. Стимулююча функція спрямована на активізацію позитивної, соціально корисної, предметно-практичної діяльності молодої людини; вона здійснюється за допомогою засудження або схвалення, тобто зацікавленого  емоційного ставлення до особистості молодої людини, її вчинків.

 

4. Коригуюча функція пов'язана з виправленням негативних  якостей особистості молодої людини і передбачає застосування різноманітних  методів і методик, спрямованих на коригування мотиваційно-ціннісних орієнтацій, установок поведінки.

 

Таким чином, психолого-педагогічна підтримка  учнів професійно-технічних навчальних закладів полягає у  своєчасному  і  систематичному  вивченні психофізичного розвитку особистості, мотивів поведінки і діяльності з урахуванням  вікових,  інтелектуальних,  фізичних,  статевих  та інших індивідуальних особливостей, створення умов для саморозвитку та самовиховання,  сприяє виконанню освітніх  і  виховних  завдань навчально-виховного закладу з профілактики девіантної поведінки.

 

Бесід: «Учись володіти собою»,  «Конфлікти. Причини виникнення та шляхи подолання»; виховні години: «Як навчитися відпускати образи», «Що значить бути толерантним», «Будуємо рівноправні стосунки»; урок ввічливості «Я зичу вам доброго дня»,  азбука спілкування  «Умій сказати, умій змовчати», «Учинок, відповідальність, наслідки» - зустріч із працівниками ювенальної поліції.

 

 

Виховувати – не значить говорити дітям гарні слова, наставляти їх, а насамперед самому жити по-людськи.

  

                                                                            Олексій Острогорський