Сценарій "Вечір, присвячений Дню захисника України"

Сценарій вечора, присвяченого Дню захисника України:  «Маріє, Діво благодатна, Вкраїни кожного солдата оберігай у боротьбі!»

 

 

Метою заходу є:

– виховання глибоких і твердих національно-патріотичних переконань, підготовка молоді до творчої праці, до військової служби та захисту своєї Батьківщини;

 

– виховання мужності, сміливості, наполегливості, дисциплінованості й ініціативності;

 

– виховання духовно та фізично розвиненого юного покоління суверенної України на історично сформованих засадах козацького світогляду та здорового способу життя, у дусі відданості Батьківщині та її народу на основі відродження національних та загальнолюдських духовних і моральних цінностей;

 

– виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддю соціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємин, формування у молоді потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності та фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної культури;

 

– виховання поваги до українських захисників землі, до історичного минулого своєї держави, формувати почуття патріотизму, толерантності, національної свідомості та гордості за свою Батьківщину.

 

 

– розвивати театральні здібності, виразність та інтонаційність читання віршів, формувати дикцію.

 

– формувати патріотичні та духовні почуття до рідної землі, до захисників України та взаємоповагу один до одного, взаєморозуміння.

 

– прищеплювати інтерес до героїчного минулого держави і сьогодення, любов до Батьківщини.

 

 

Звучать позивні свята.

 

(Виходять під звуки позивних ведучі)

 

Ведуча 1: Осінь. Пора радості та смутку, пора спокою і тривог, найбагатша, найщедріша пора. Свічками запалахкотіли берези, вбралися в золоті шати красені-клени, а осокори вже скинули своє золотисте вбрання.

 

Ведуча 2:  Тихі, мрійливі, зажурені стоять ці осінні дні. Земля переливається всіма відтінками золота, а над нею синє, чисте, бездонне небо. І здається, ніби це знову, вже вкотре, прийшла до нас Прекрасна Діва Марія і знову розкинула над нами свій небесно-синій омофор-покров, щоб  захистити нас.

 

Ведуча 1: І здається, що ввібрала ця осінь всю красу, всю непорочність, все щастя і горе Тієї, що віддала Сина Свого на поталу людям, Тієї, що стояла біля Його хреста і кров’ю вмивалося її серце.

 

Ведуча 2: Тієї, яка, незважаючи на все заподіяне їй людьми лихо, стала їх найпершою захисницею, Тією, до кого ми звертаємось у своїх молитвах: Пресвята Богородице спаси нас!

 

Ведуча1: Матінко Свята зглянься над нашим народом захисти від наступу ворожої навали.

 

Виконується пісня «Там біля тополі».

 

Ведуча2: 14 жовтня – величний і багатий на свята день. Для нас, українців, це свято християнське і національне, воно символізує зв’язок поколінь, невмирущість героїчних традицій нашого народу.

 

Ведуча1: З 2014 року, саме на Покрову Пресвятої Богородиці Президент України Петро Порошенко встановив щорічно відзначати — День захисника України.

 

Ведуча2: А хто ж вони захисники України?

 

Ведуча1: Справді історія захисників України сягає часів давньої історії.

 

Ведуча 2: Україно!  Важким і тернистим був твій шлях із сивої давнини і до сьогоднішніх днів. Протягом віків численні вороги, ніби змовившись, тільки те й робили, що шматували твої землі, топтали твої простори, грабували твої багатства, терзали твої серце і душу.

 

 Вірш «Україні».

 

 

Ведуча1:Було це близько п’яти століть тому. Наш рідний край поневолили підступні завойовники. Ой, як важко стало жити українському людові! І почав він утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи.  

 

Ведуча 2: Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На островах, що лежали посеред бистрої води, вони заснували Запорізьку Січ. Запорожці були витривалі й дужі, кмітливі й на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові.

 

Сценка: «Як козаки день Покрови відзначали»

 

(На сцену під марш виходять козаки. В руках у них паперовий згорток, Ікона Пресвятої Богородиці-Покрови, булава, нагрудний дерев’яний Хрест )

 

 

Отаман: Загін ! До слова готові?

Всі: Так, готові!

Отаман: Приступити до обов’язків!

Козак 1:  Батьку ! Дозволь слово сказати і козаків прославляти !

Отаман: Дозволяю !

Козак 2: Вельмишановні гості ! (уклін). Дозвольте привітати вас зі святом козацької слави – Покровою Пресвятою.

Козак 3: Дозвольте зачитати деякі відомості з історії українського козацтва.

Козак 4: За Дніпровськими порогами, за південними дорогами, за степами за широкими славні козаки жили. Мали Січ козацьку сильную, цінували волю вольную,

Україну свою рідную, як зіницю ока берегли.

Козак 5: Козаки – це вільні люди!

Козак 6 : Козаки – безстрашні люди!

Козак 7: Козаки – борці за волю, за народу щасну долю.

Козак 1: Козак – чесна, смілива людина,

Найдорожча йому – Батьківщина.

Козак 2: Козак – слабкому захисник,

цінити побратимство звик!

Козак 3: Козак вкраїнську любить мову

він завжди здержить своє слово!

Козак  4: Попереду всього війська виступає отаман.

Чи далеко бій, чи близько, в ньому він найстарший пан.

Він суддя всім і товариш, батьком козаки зовуть.

Кошовий багато знає, він дає в майбутнє путь.

Козак 5: Булава – це влади знак, що втрима в руках не всяк.

До тієї булави треба, друже, голови!

 

 

Козак 6: Триметрова чорна паля зверху кулю мідну мала,

а під нею – кінський хвіст та ще кілька довгих кіс.

Ця військовая святиня – перемоги берегиня.

Ніс її в бою бунчужний,  щоб козачий стан був дружний:

Де бунчук – там кошовий  кіш веде на правий бій.

 

Козак 7: Ратищем спис називали діди.

Річ ця в бою знадобиться завжди.

Ним ворогів січовик доганяв,

Влучно їх списом збивав із коня.

Козак 1: Христа частинка – хрест натільний, що біля серця козака. Суть козака хрестом надбана,  Хрестом він нечисть зустріча. Переплелась з Хрестом дорога, якою йде козак весь час. Душею линучи до Бога, він став легендою для нас!

Отаман: Було колись на Вкраїні, — ревіли гармати,

Були колись,— запорожці вміли панувати.

Панували, здобували, і славу, і волю…

Минулося. Осталися Могили по полю.

Козак 2:  Та наша слава не пропала,  вона  живе і нині

Стала слава козацькая  славою Вкраїни.

 

Виконується український танець.

 

Козак 3: Для урочистої передачі козацьких заповідей нашим наступникам українським захисникам, запрошуємо на сцену Українських Січових Стрільців!

 

(На сцену виходять Січові стрільці. Козаки передають їм естафету захисника України)

 

Козак 4: От ці заповіді написані чорним по білому хочемо передати в такий знаменний день нашим братам по зброї, захисникам України, що визволяли рідну неньку, як і ми від ворога- Січовим стрільцям.

 

Вам козацька честь і слава і наша булава!

 

Козак 5: Хрест дерев’яний,  Христа знамення і славне Захисника Вкраїни ймення.

Козак 6: А також образ Матері Покровительки, як оберіг від усього злого та для щирої спільної молитви (козаки вручають атрибути: булава, хрестик, образ – завиток із заповідями січовим стрільцям)

 

 

Виконується пісня «Ой у лузі калина».

Січовий стрілець 1: Єднаймося ж, браття, у дружну родину,

Щоб разом розправити вольниці крила,

Щоб в злагоді жити і батьку, і сину,

Піднявши до Світла і щастя вітрила!

 

Січовик 4: Багато завойовників знала Україна. Та найбільш сильним був багатовіковий гніт Росії і Польщі.

 

Січовик 1:  Створений стараннями українських захисників у 1914 році, легіон Українських  Січових  Стрільців поклав початок благородним змаганням західних українців за свободу.

 

Січовик 2: Тернистою видалася доля Січових Стрільців, серед яких 40% становила молодь.

 

Січовик 3: Були на їх бойовому шляху походи і поневіряння, лицарство і жертовність.

 

Виконується пісня «Плакала калина».

 

Січовик 4: Восени і взимку 1914 р. навесні 1915 р. легіон успішно вів воєнні дії в Карпатах, зокрема на горах Ключ, Маківка, Лисоня, в боях за Самбір, Стрий, де стрільці вкрили себе невмирущою славою.

 

Січовик 1: Ніщо не могло зупинити січовиків виборювати кращу долю для свого народу.

 

Січовик 2: В рядах особового складу УСС непохитно стояли за ідею визволення свого народу близько 40 представників села  Озерної.

 

Січовик 3: І не дивлячись на заборону, крізь довгі роки поневірянь  і забуття своєї історії, народ не забув стрільців, наділив їх любов’ю, пошаною і великою зворушливою піснею.

 

Виконується пісня «Маки червоні».

 

Січовик 4: Для урочистої передачі козацьких заповідей нашим наступникам українським захисникам, запрошуємо на сцену Українську Повстанську Армію!

 

(На сцену виходять Українські повстанці часів другої світової війни. Січові стрільці передають їм естафету захисників України)

 

Січовик 1: Ці заповіді написані чорним по білому, передані нам козаками Запорізької Січі хочемо передати в такий знаменний день нашим  братам по зброї – українським повстанцям,  що визволяли Україну, як і ми від ворога.

Вам козацька честь і слава і наша булава…

 

Хрест дерев’яний,  Христа знамення і славне Захисника Вкраїни ймення, а також образ Матері Покровительки, як оберіг від усього злого та для щирої спільної молитви. (стрільці вручають атрибути: булава, хрестик, образ – завиток із заповідями повстанцям)

 

Воїн УПА 1: Обіцяємо Україну від ворога визволяти,

 

Ваші заповіді зберігати,

 

З козаків і Січових Стрільців приклад брати,

 

Покрові Небесній своє життя доручати.

 

Воїн УПА 1: Українська Повстанська Армія, яка постала в час Другої світової війни на землях Західної України, як збройна сила проти гітлерівської та більшовицької окупації батьківських земель,  обрала собі Пресвяту Богородицю за Покровительку.

 

Воїн УПА 2: Повстанці героїчно і жертовно боролися за Самостійну і Соборну Державу. Найкращі сини й доньки української нації встали до лав борців проти чужоземного поневолення.

 

Воїн УПА 1: Роки… Скільки б їх не минуло, не зітруть у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. Не забуваймо ми воїнів і нашого села.

Воїн УПА 2: Вклонімося священним могилам героїв, які віддали за нас молодече життя.

 

Виконуються: пісня «Кулі летять» та вірш «Тим, що впали».

 

Воїн УПА1: І ми ці заповіді написані чорним по білому, передані нам Січовими Стрільцями хочемо передати в такий знаменний день, нашим братам по зброї, героям часів Незалежності України.

 

(На сцену виходять воїни АТО, приймають естафету захисника України від воїнів УПА)

 

Вам козацька честь і слава і наша булава…

 

Воїн УПА 2: Хрест дерев’яний,  Христа знамення і славне Захисника Вкраїни ймення, а також образ Матері Покровительки, як оберіг від усього злого та для щирої спільної молитви  (повстанці вручають атрибути: булава, хрестик, образ – завиток із заповідями воїнам АТО).

 

Воїн АТО 1: З березня 2014 року наша країна  знаходиться в стані неоголошеної війни.

 

Воїн АТО 2: Багато страждань випало на долю нашого народу за цей час, але він проявив свій незламний дух.

 

Воїн АТО 1: Сьогодні на Сході України йдуть військові дії, точаться криваві бої.  Там вирішується доля і майбутнє України.

 

Воїн АТО 2: Весь народ нашої держави об‘єднався  проти російського агресора.  Сили АТО намагаються протистояти терористам. На полі битви – захисники України.

 

Воїн АТО 1: Ці  хлопці зі зброєю в руках захищають крихкий східний кордон України.

 

Воїн АТО2: Вони мужні, сміливі, хоробрі. Не шкодуючи власного життя, обороняють неньку Україну.

 

Воїн АТО 1: Колись згадають наші діти, внуки, отих героїв, що у мирний час, такі перетерпіли муки й поклали голови за нас.

 

Воїн АТО 2: За нас, за Україну,за свободу,

За Незалежність, краще майбуття,

І не за гроші, не за нагороду

Ішли під кулі віддаючи свої життя.

 

Воїн АТО 1: Ми знаємо, що перемога буде з нами,

Адже добро завжди перемагає зло,

І будуть в Києві цвісти каштани,

І буде мир, і спокій, і добро.

 

 

 

Воїн АТО 2: Загояться всі наші рани,

Й получить по заслузі кат,

Та тільки от не буде Нігояна,

Вербицького, і всіх оцих хлоп’ят!

 

Виконується пісня «Не твоя війна».

 

Вед.1:Доброго та мирного неба над головою у цей святковий день. День Захисника України – це мужності й геройства свято. І ми вклоняємося тим, хто літ тому назад багато і тим, хто нині з автоматом нам спокій береже і захищає мене і маму, і сестру, і брата, і велику нашу всю родину – рідну, вільну Україну.

 

Вед.2:Ми щасливі, що народилися й живемо на чудовій, мальовничій землі. Тут жили наші діди, прадіди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, відчуваємо поклик рідної землі.

 

Виконується пісня «Мамо».

 

Вед.1: Хоч зараз важко нам, і не спокійно у нашому домі, але вже не раз доведено, що наша дружня сім’я – український народ, здолає всі перешкоди.

 

Вед.2:.Ніхто не здолає твій дух і свободу

Козацькому роду тримать булаву,

Міцній, Україно, для щастя народу

Для вірних нащадків на славу живи!

 

(На сцену виходять Козак, Січовий стрілець, воїн УПА, воїн АТО і ведучі):

 

Ведуча1: У їхніх серцях і хоробрість козацька, і мудрість й мужність січових стрільців і відвага українських повстанців.  І сьогодні для них ми молимо Пресвяту Покрову:

 

Воїн АТО 2:  Народу нашого Княгине — Богородице Діво! Свята Покрово України, дай всім, щоби були щасливі, здорові духом й тілом!

 

Воїн УПА: Покрово, перед образом Твоїм сумирно припадаєм на коліна. Від зради, від облуди захисти й даруй щасливу долю Україні!

 

 

 

8

Січовий стрілець: Тож зглянься над нами в нелегку годину,

Своєю любов’ю врятуй наш народ.

Від горя й біди збережи Батьківщину,

Не дай нам терпіти від людських незгод.

 

Козак1: Благослови, Пречиста Діво, Царице неба і землі,

Тисячолітню Україну,  скріпи її духовну силу.

Щиро молимося Тобі — Царице неба і землі.

 

Пісня «Маріє, Мати всього світу» ( Сл. Романа  Бойчука, муз.  Михайла  Герца);

«Молитва до Богородиці »  (сл. Романа  Бойчука, муз.  Михайла  Герца.)

 

Ведуча1: І ми сьогодні, віддаючи шану Пресвятій Благословенній Діві Марії, чеснійшій від Херувимів і славнійшій від Серафимів, благатимемо Її: «Покрий нас чесним Твоїм омофором від усякого зла і принеси молитви за нас, недостойних, Сину Твоєму і Богу нашому Ісусу Христу, щоб спастися душам нашим». Амінь.

 

Вихователь: Хай назавжди поселяться в наших сім’ях Любов, Повага, Статок. І той місточок доброти і любові між батьками і дітьми ніколи не переривається. Щастя, добра та миру нам усім!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

9