Презентація "Військова експансія Риму"

ВІЙСЬКОВА ЕКСПАНСІЯ РИМУ

ПЛАН Спорядження римського легіонера Підкорення Римом Італії. Пунічні війни.

Пілум- метальний дротик Скутум-великий щит Гладіус-меч стандартний для всіх легіонерів Осибисті речі та інстуремнти для зведення військового табору Лорика- обладунок легіонера 1. Спорядження римського легіонера

2. Підкорення Римом Італії. Після подолання внутрішніх розладів, Рим перетворюється на одну з найпотужніх держав Апенніського півострова та розпочинає поступове загарбання сусідніх народів

У 390 р. до н. е. з Північної Італії на багатий Рим рушили галли. Того ж року відбулася битва на річці Аллії між галльськими та римськими військами, в якій римляни зазнали поразки. Галли увірвалися до Риму й спалили його.

Саме в період цього галльського вторгнення з’являється вислів: «Гуси врятували Рим».

Остаточне завоювання римлянами Апеннінського півострова закінчилося лише в 272 році до н.е. захопленням міста Тарент та інших грецьких колоній на півдні Італії з цтм завоюванням пов’язаний крилатий вислів “пірова перемога”

3. Пунічні війни. Пуни-римська назва народу котрий заселяв місто Карфаген та околиці

Реконструкція планування Карфагену

Перша Пунічна війна (264-241 рр. до н.е.) Була розв’язана Римом за контроль над остовом Сицилія котрий належав до карфагенської держави

Розраховуючи на вишкіл та досвідченість своїх легіонів римляни розпочинають кампанію проти сицилійських міст. Однак навіть заблокувавши їх з суші римляни ме можуть захопити їх. Через потужний карфагенський флот котрий забезпечував обложені міста постійним притоком припасів та підкріплень. У відповідь наце римляни оголошують про створення морського флоту Погано володіючи класичною тактикою морського бою античної епохи — корабельним тараном, та не вміючи добре маневрувати кораблями, римляни зробили ставку на тактику абордажу, для успіху якої свої кораблі оснастили новим технічним винаходом — абордажним «вороном»та розмістили на кожному кораблі додатковий численний екіпаж — морську піхоту .

Наслідки Першої Пунічної війни Поразка Карфагену. Втрата Карфагеном Сицилії та утвердження над нею влад Риму. Створення першої римської провінції. Карфаген був змушений виплатити величезну контрибуцію у розмірі 3200 таланів срібла.

Друга Пунічна війна (218-201 рр. до н. е.) Карфаген не змирився з поразкою в Першій пунічній війні і відновивши оновивши сили за рахунок розширення колоній в Іберії та створення нової колонії Нового Карфагена котрий був закладений на місці срібних жил , знову готувався до війни з Римом. Карфагенську армію в цей час очолював  – Ганнібал Барка.

Ганнібал у 218 р. до н.е. почав надзвичайно складний перехід своїх військ з Іберії до Італії через Альпи. За п'ятнадцять днів виснаженого переходу військ Ганнібала через Альпи в результаті сутичок з місцевими племенами, холоду, голоду і падіння з висоти з армії в 40 тисяч піхотинців і 9 тисяч вершників в живих залишилося близько половини воїнів піхоти і 6 тисяч кінноти. Свої втрати Барці довелося заповнити з числа галльських племен, які були противниками Римської республіки і раді були взяти участь в її розгромі.

Римський полководець Сципіон Африканський вирішив змінити тактику війни і перенести війну на територію Карфагену. Ганнібал зі своїм військом змушений був повертатися додому, захищати Карфаген від римлян.

204 рік до н.е. битва при місті Зама між військами мципіона африканського та Ганнібала Барки. Що призвела до поразки Карфагену та кінеця Другої Пунічної війни.

НАСЛІДКИ ДРУГОЇ ПУНІЧНОЇ ВІЙНИ Карфаген зрікся всіх своїх володінь поза Африкою, видали римлянам свій флот зобов'язалися заплатити 10000 талантів контрибуції не вести бойових дій без дозволу римського сенату.

“Карфаген має бути зруйнований!”

Третя Пунічна війна (149-146 рр до н.е) Римські легіони висадилися в Африці під Уткою, й консули зажадали, щоб Карфаген видав усю зброю. Карфагенці необережно погодилися на це й переслали до римського табору 2000 воєнних машин і 200 тисяч одиниць всякої зброї. Тоді римські представники проголосили Карфагену постанову свого сенату, щоб усе населення залишило місто й перенеслося на 15 км у глибину суходолу, бо місто римляни вирішили знищити. Карфагенці відмовляються виконувати цю умоваму, та розпочинаєть дворічна римська облога міста