Презентація "Військові звання"

Військові звання (Нова редакція)

Система ВР – це, по суті, система чинів, посад у війську. В укр. збройних формуваннях ВР набули поширення в добу козацтва. Перший реєстр 1601, доповнений Б. Хмельницьким 1654, визначав ранги: козак, курінний отаман, сотник, полковник козацький, кошовий отаман, гетьман. Поруч із ними існували, зокрема в артилерії, ін. ранги – обозний, хорунжий, бунчужний.

У процесі розбудови ЗС Української Держави (квіт.–груд. 1918) з ініціативи гетьмана П. Скоропадського систему ВЗ відновлено.  16 січ. 1918 впроваджено ВЗ, які відображали нац. традиції та історичне минуле України. В сухопутних військах: рядові козаки – козак, гуртковий; підстаршини – ройовий, чотовий, бунчужний; заст. старшини – підхорунжий; молодша старшина – хорунжий, значковий; булавна старшина – сотник, військовий старшина, полковник; ген. старшина – ген. хорунжий, ген. значковий, ген. бунчужний. Згодом ВЗ доповнилися рангом підполковника, а ген. старшини отримали найменування: генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник. У трав. 1918 міністр мор. справ Укр. Д-ви М. Максимів затвердив ВЗ на ВМФ: корабельний гардемарин, мічман, лейтенант, старший лейтенант, капітан 2-го рангу, капітан 1-го рангу, контр-адмірал, віце-адмірал, адмірал.

З приходом до влади Директорії УНР в груд. 1918 наказом військ. міністра О. Осецького персональні ВЗ в Армії Української Народної Республіки було скасовано й відновлено систему ВР часів УЦР. 9 квіт. 1919 набув чинності наказ про "Нові ступені", згідно з яким введено посади: для козаків і підстаршин – козак, ройовий, чотовий, бунчужний, підхорунжий; для старшин – хорунжий, чотар, сотник, осавул, полковник; отаманних старшин – отаман, кошовий, а також наказний отаман і гол. отаман. Система ВЗ в Армії УНР остаточно була впорядкована наказом Головнокоманд. військами УНР 12 берез. 1920, згідно з яким прийнято ранги: козаків – козак, гуртковий; підстаршин – ройовий, чотовий, бунчужний, підхорунжий; молодших старшин – хорунжий, поручник, сотник; булавних старшин – підполковник, полковник; ген. старшин – генерал-хорунжий, генерал-поручник, генерал-полковник.

В Українській Галицькій армії ухвалою Української національної ради ЗУНР та наказом Держ. секретаря військ. справ полк. Д. Вітовського 13 листоп. 1918 були впроваджені ВЗ: стрільців – стрілець, старший стрілець; підстаршин – вістун, десятник, старший десятник, булавний старший десятник, підхорунжий; молодших старшин – хорунжий, чотар, поручник, сотник; булавних старшин – отаман, підполковник, полковник; генералів – генерал-чотар, генерал-поручник, генерал-сотник. Зокрема, генеральськими званнями були відзначені: А. Вольф, А. Кравс, В. Курманович, О. Микитка, Г. Стефанів, М. Тарнавський, Г. Ціріц.

Військові звання ЗСУ

Знаки розрізнення

КАШКЕТНІ ЗНАКИ

Дякую за увагу!