Презентація "Визволення України від нацистських загарбників"

ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ ВІД НАЦИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ Історія України, 10 клас

СТАЛІНГРАДСЬКА БИТВА оточення 300-тисячної армії фельдмаршала Ф. фон Паулюса; знищення четвертої частини німецьких військ на радянському фронті. 17 липня 1942 – 2 лютого 1943 р. Легендарний "будинок Павлова" - один із опорних пунктів радянської оборони. Втрати вермахту від радянського вогню тут перевищили втрати при захопленні Парижу. Оборону в цій "фортеці" тримали 30 бійців 13-ої гвардійської дивізії, з них семеро українців. Катастрофа, якої зазнали війська Вермахту під Сталінградом, підготувала передумови для очищення України від окупантів. 18 грудня 1942 р. ворога вибили з перших українських сіл. Після перемоги на Курській дузі в липні 1943 р. радянські війська перейшли в контрнаступ і за короткий час очистили Лівобережну Україну й весь Донбас.

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ 18 грудня 1942 р. - с. Півнівка (Ворошиловградська обл.) – перший населений пункт, визволений від нацистів. Полонені німці з 11-го піхотного корпусу Було звільнено більшу частину Харківщини разом із Харковом і частину Донбасу. Передові частини радянських військ навіть підійшли до Дніпропетровська і Запоріжжя, просунувшись на 700 км у глиб окупованої території України. Однак невдовзі стрімке просування радянських військ було зупинено. У лютому 1943 р. німецькі війська завдали відчутних контрударів, у результаті яких радянським військам довелося знову залишити територію України.

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ. БОЇ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ 16 лютого 1943 р. Лютий 1943 року. Командир 3-ї танкової армії генерал Павло Рибалко в центрі Харкова у битві за Харків, лютий 1943 р 15 березня 1943 р. німецькі війська вдруге захопили Харків, а 18 березня - Бєлгород. Під контролем радянських військ залишилися лише північ Ворошиловградської та східна частина Харківської областей. У результаті німецьких контрударів утворився так званий Курський виступ, де з квітня до липня 1943 р. панувало відносне затишшя. Обидві сторони готувалися до рішучих боїв улітку 1943 р.

Липень – серпень 1943 р. Гітлер тисне руку командиру групи армій "Дон" Еріху фон Манштейну, бажаючи йому успіху у планованому контрнаступі. ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ. БОЇ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ Курська битва розпочалася 5 липня 1943 р. Німецькі танкові з’єднання завдали потужних ударів із півдня й півночі Курського виступу. Проте радянська оборона вистояла, і наступ було зупинено. Почалася реалізація наступальних планів радянського командування, яке здійснювало операцію «Кутузов». Із 12 липня до 17 серпня 1943 р. війська фронтів ліквідували Орловський виступ і звільнили місто Орел. У цей момент було дано наказ про проведення Донбаської операції. Передбачалося прорвати рубіж «Міус-фронт» і звільнити територію Донбасу. Проте наступ радянських військ 17 - 30 липня 1943 р. провалився.

спроба літнього німецького наступу на Курській дузі (операція “Цитадель”); спроба реваншу за Сталінград; поразка німецького наступу. 5 липня – 26 серпня 1943 р. БИТВА НА КУРСЬКІЙ ДУЗІ Німецький план захоплення Курського виступу Перемога в битві на Курській дузі (5 липня - 23 серпня 1943 р.) відкрила для Червоної армії можливість наступу на всьому південному напрямку радянсько-німецького фронту Успіх спочатку був на стороні вермахту - під час розгорнутого 12 липня 1943 року танкового зіткнення під Прохорівкою, яке стало найвідомішою частиною операції "Цитадель". У цій битві брали участь 186 німецьких та 672 радянських танків. І хоча німецьким військам не вдалося взяти станцію Прохорівка, втрати Червоної армії були дуже відчутні: вона втратила 235 танків, а німці - менше десятка.

23 серпня 1943 р. ВИЗВОЛЕННЯ ХАРКОВА Завершення Курської битви Харків. 1943 рік Упродовж 3 - 23 серпня 1943 р. відбувся наступ радянських військ на Бєлгород-Харківському напрямку (операція «Полководець Рум’янцев»). Радянські війська витіснили німецьку армію з Курського виступу та оволоділи містами Бєлгород і Харків. Харківсько-Білгородська операція Степовий фронт Воронезький фронт

Орден Б.Хмельницького, заснований 10 жовтня 1943 р. з ініціативи М.Хрущова Під час Донбаської наступальної операції - «Стрибок» (13 серпня - 22 вересня 1943 р.) були визволені найважливіші промислові центри Донбасу. 8 вересня - м. Сталіне (нині м. Донецьк) 21 вересня 1943 р. був зайнятий Чернігів 23 вересня - Полтава 29 вересня - Кременчук 14 жовтня радянські війська вступили в Запоріжжя 25 жовтня - Дніпропетровськ (нині Дніпро). ПОЧАТОК ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ. БОЇ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ 13 серпня – 22 вересня 1943 р.

Солдати Вермахту готують позиції для оборони Дніпровського валу. Осінь 1943 БОЇ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ

СІРІ ПІДЖАКИ, ЧОРНА ПІХОТА, ЧОРНОПІДЖАЧНИКИ, ЧОРНОСВИТНИКИ - поспіхом мобілізовані і непідготовлені радянські новобранці. “ Не забуду, поки й житиму, одну атаку взимку сорок третього… Німці засіли за цегляними мурами одного металургійного комбінату, понад водосховищем, і полковник та його комісар не придумали нічого кращого, як кинути в атаку кількасот новобранців, яких не встигли ще й обмундирувати та озброїти. Вони висипали на лід водосховища величезним натовпом, і ворог, підпустивши їх майже впритул, викосив до ноги. Уся крига стала криваво-чорною від трупів ”. Письменник А.Дімаров БОЇ НА ЛІВОБЕРЕЖЖІ

«Швидше Дніпро потече назад, ніж росіяни зможуть його взяти ”. А. Гітлер БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА Відступаючи, німецькі війська прагнули перетворити Лівобережжя на пустелю. Рейхскомісар «України» Е. Кох вимагав знищувати все, що не можна було вивезти в тил. «...Необхідно добитися того, щоб при відході з районів України не залишилося жодної людини, жодної голови худоби, жодного центнера зерна, жодної рейки, щоб не зберігся жоден дім, жодна шахта, яка б не була виведена з ладу на довгі роки, щоб не лишилося жодного колодязя, який би не був отруєний. Противник повинен знайти справді повністю спалену і зруйновану країну...» «СХІДНИЙ ВАЛ» - система німецьких укріплень по Дніпру. ДОТи №420, 419, 418, 417. Київський укріпрайон

Лінія “Пантера-Вотан” або «Східний вал» у степу між Азовським морем і Запоріжжям німці збудували грандіозну лінію оборони, яка була складовою частиною оборонного рубежу “Східний вал”; проходила вздовж правого берега річки Молочної та складалася з 3 – 4 оборонних рубежів глибиною до 40 км. та включала протитанкові рови, мінні поля, дротяні загородження, кулеметні майданчики; довжина лінії оборони склала 150 км; найважливішими опорними пунктами лінії оборони стали Запоріжжя та Мелітополь Залишки оборонних споруд лінії “Вотан” 1943 р. Штурм лінії “Вотан” радянські війська почали 26 вересня 1943 р. Останні укріплення були взяті 5 листопада того ж року. У боях по оволодінню неприступними укріпленнями прийняли участь понад 5 млн. радянських військовослужбовців. 14 жовтня від окупантів було звільнено Запоріжжя, 23 жовтня – Мелітополь.

СПІВВІДНОШЕННЯ СИЛ У БИТВІ ЗА ДНІПРО Німеччина СРСР Співвідношення Особовий склад 1 240 тис. 2 633 тис. 1 : 2,1 Танки 2 100 2 400 1 : 1,1 Гармати і міномети 12 600 51 200 1 : 4 Літаки 2 100 2 850 1 : 1,4 Німецьке командування намагалося використати повноводну річку з високим правим берегом як природне укріплення. На Дніпрові кручі німецькі війська стягли групу армій «Центр» у складі 62 дивізій. У радянських планах на осінь 1943 р. першочерговим завданням було захоплення плацдармів на правому березі Дніпра, закріплення там і розгортання наступальних операцій на Правобережжі. Це завдання було виконано, але ціною значних втрат. БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА

Воронезький фронт Степовий фронт Південно- Західний фронт Південний фронт І Український фронт ІІ Український фронт ІІІ Український фронт ІV Український фронт БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА Прагнучи піднести бойовий дух військ, які, опинившись в Україні, поповнювалися здебільшого за рахунок місцевих жителів, Ставка перейменувала Воронезький, Степовий, Південно-Західний і Південний фронти відповідно на Перший, Другий, Третій і Четвертий Українські фронти. 1943 р. Микола Ватутін – командуючий І Українським фронтом Іван Конєв – командуючий ІІ Українським фронтом Родіон Малиновський – командуючий ІІІ Українським фронтом Федір Толбухін – командуючий ІV Українським фронтом

Київська наступальна операція - одна з найважливіших військових операцій у битві за Дніпро, яка була кульмінацією битви за Україну. Битва за Дніпро створила умови для визволення Правобережжя та Південної України, стала завершенням корінного перелому під час радянсько-німецької війни і всієї Другої світової війни. Сталін наказав зайняти столицю УРСР до чергової річниці Жовтневої революції 7 листопада. Штурм Дніпра супроводжувався надзвичайно великими, часто невиправданими жертвами. Загинули десятки тисяч новобранців, так званих «сірих піджаків». Загалом під час форсування Дніпра та здобуття Києва загинуло 417 тис. воїнів. БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА Радянські солдати готують плоти для форсування Дніпра

Підготовка до битви за Дніпро План-схема наступу на Київ БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА Спочатку вирішальний наступ передбачалося розпочати з Букринського плацдарму (це на південь від Києва), але всі спроби вирватися на оперативний простір не мали успіху. Напередодні рішучого наступу на Київ радянське командування використало воєнну хитрість. Німецьке командування було переконано, що з Букринського плацдарму планується великий наступ. На очах у німецької армії туди переправлялися великі з’єднання танків.

І етап Наступ на Київ з плацдарму в районі с. Великий Букрин міцна німецька оборона і великі втрати з радянської сторони – ідея про перенесення напрямку наступу Форсування Дніпра на Букринському плацдармі БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА Бої в Києві

Наступ на Київ з плацдарму поблизу с. Лютіж (Лютіжський) Таємна переправа сил на північ Києва Прорив німецької оборони «Битва за Київ. Лютізький плацдарм. 1943 рік » БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА ІІ етап Вночі радянські танки здійснили марш на Лютізький плацдарм (на північ від Києва), і вже вранці звідси почався масштабний наступ. У перші дні листопада спалахнули вирішальні бої за Київ. 6 листопада 1943 р. місто було визволено.

6 листопада 1943 р. Визволення частинами Українського фронту; першими до міста увійшли частини танкової армії П.Рибалка; участь у визволенні міста 1-ої окремої чехословацької бригади (очолював Л.Свобода); втрати – близько 480 тис., з них – 260 тис. вбитих. Битва за Київ у 1943 році Зруйнований Хрещатик,1943 р. БИТВА ЗА ДНІПРО. ВИЗВОЛЕННЯ КИЄВА

Житомирсько-Бердичівська операція Колона танків Т-34, січень 1944 р. ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 24 грудня 1943 р. – 15 січня 1944 р. Наприкінці грудня 1943 р. Перший Український фронт налічував 10 армій загальною чисельністю понад 800 тис. бійців. З такими силами він здійснив Житомирсько-Бердичівську операцію. Тоді ж на 1400-кілометровій смузі від Полісся до Чорного моря почався загальний наступ радянських військ. 31 грудня 1943 р. - Житомир, 8 січня 1944 р. - Кіровоград.

Корсунь-Шевченківська операція («Сталінград на Дніпрі» або «Другий Сталінград») оточення і знищення військ німецької армії “Південь” під командування Еріха фон Манштейна Німецькі танки під Корсунь-Шевченківським відкрито шлях до визволення Правобережної України ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 24 січня 1944 р. – 7 лютого 1944 р. В оточення потратило 80-тисячне німецьке угруповання, яке загалом було знищене

Рівненсько-Луцька операція Звільнення Шепетівки – вузлової залізничної станції ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 27 січня – 11 лютого 1944 р. звільнено два обласних центри Північно-Західної України Радянська армія просунулася на 200 - 250 км, зайняла важливі комунікаційні вузли - Сарни, Рівне, Здолбунів, Шепетівку. Важливість операції полягала й в тому, що її успішне здійснення надалі забезпечило радянським військам можливість утримати стратегічну ініціативу і розвинути наступ на захід, у напрямку державного кордону

Проскурово-Чернівецька операція розкол залишків військ ворога на дві частиниі вихід радянських військ у передгір’я Карпат 4 березня – 17 квітня 1944 р. ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ наступальна операція військ 1-го Українського фронту, у взаємодії з військами 2-го Українського фронту, з метою розгромити основні сили німецької групи армій «Південь»

Нікопольсько-Криворізька операція звільнено райони, багаті марганцевими та залізними рудами Нікопольсько-Криворізька битва ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ 30 січня – 29 лютого 1944 р. 5 березня – 17 квітня 1944 р. Умансько-Ботошанська операція вихід до державного кордону СРСР і перенесення бойових дій на територію Румунії Умансько-Ботошанська операція

Одеська операція На Одесу 26 березня – 14 квітня 1944 р. ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ звільнення Одеси та частини причорноморських територій 8 квітня – 12 травня 1944 р. Кримська операція розгромлено Кримське військове угруповання фашистів і визволено Кримський півострів Звільнений Севастополь До кінця весни 1944 р. з українських земель під контролем вермахту і його союзників залишилися лише незначні території Волині та Волинського Полісся на захід від Луцька й Ковеля, більша частина Галичини, частина Буковини та все Закарпаття.

Звільнення Кримського півострова 9 травня 1944 р. – звільнення Севастополя; ліквідація IV Українського фронту після звільнення Криму; 10 травня 1944 р. – поява доповідної записки Л. Берії до Й. Сталіна з обґрунтуванням необхідності виселення з Криму кримськотатарського народу ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ Після здобуття Кримського півострова 4-й Український фронт був ліквідований як такий, що виконав свої завдання, а його особовий склад і техніка були переведені в резерв.

Здійснення військових проривів силами стрілецьких військ, а не механізованих ВИЗВОЛЕННЯ ПРАВОБЕРЕЖНОЇ ТА ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ Особливості звільнення Велика кровопролитність боїв Нестача зброї і боєприпасів, якісного обмундирування і харчування Проведення масових мобілізацій Контроль за військами з боку СМЕРШ 1 2 3 4 5 «Навіщо ми, друзі, тут голови морочимо. Нах ... обмундировувати і озброювати цих хохлів? Всі вони зрадники! Чим більше в Дніпрі потопимо, тим менше доведеться в Сибір після війни висилати». Георгій Жуков

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ТА ІНШИХ НАРОДІВ 18 – 20 травня 1944 р. Усе кримськотатарське населення звинуватили в співробітництві з окупаційною владою і за рішенням Державного комітету оборони від 11 травня 1944 р. виселили до Узбецької РСР та інших східних районів СРСР. Депортація розпочалася на світанку 18 травня 1944 р. й тривала до 16-ї години 20 травня. “…Враховуючи зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу та виходячи з небажаності подальшого проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу, НКВС СРСР виносить на Ваш розгляд проект рішення Державного Комітету Оборони про виселення усіх татар з території Криму. Вважаємо за доцільне розселити кримських татар у якості спецпереселенців в районах Узбецької РСР для використання на роботах як у сільському господарстві – колгоспах і радгоспах, так і у промисловості та на будівництві…” З подання Народного комісара внутрішніх справ Л.Берії. Голові Державного комітету оборони Й.Сталіну. 10 травня 1944 р. Депортація – вигнання, примусове переміщення окремих осіб, груп чи цілих народів за межі держави чи певного регіону.

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ТА ІНШИХ НАРОДІВ Кримськотатарське населення ешелонами під конвоєм відправляли до місць заслання. Тих, хто не міг іти, розстрілювали на місці. Під час транспортування людей тримали напівголодними, а померлих ховали вздовж залізничних колій або просто скидали з вагонів. За офіційними даними, за два с половиною дні було виселено 183 155 осіб, із яких дорогою померла 191 людина. Депортовані були й ті кримські татари, які повернулися в Крим з евакуації після відходу німецьких військ, а також ветерани війни. Найвідоміші з ветеранів не були депортовані, але отримали заборону на проживання в Криму, зокрема двічі Герой Радянського Союзу льотчик Амет-Хан Султан. Амет-Хан Султан До Червоної армії було мобілізовано більш ніж 12 тис. кримських татар, понад 3 тис. з яких загинули. Звання Героя Радянського Союзу було надано 5 кримським татарам, 2 стали повними кавалерами ордену Слави

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКИХ ТАТАР ТА ІНШИХ НАРОДІВ Згідно з постановою Верховної Ради України № 792-VIII від 12 листопада 2015 р., депортацію кримських татар 1944 р. було визнано геноцидом, а 18 травня відзначається як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Після депортації кримських татар упродовж червня - липня 1944 р. з Криму депортували: 12 628 болгар, 16 006 греків, 9821 вірменина, а також 3652 іноземнопідданих (турків, греків, іранців, італійців, румун, австрійців та ін.). Разом з ними були виселені й місцеві жителі Криму - роми.

Львівсько-Сандомирська операція знищена група німецьких армій «Північна Україна» 13 липня – 29 серпня 1944 р. ЗАВЕРШЕННЯ ВИГНАННЯ ОКУПАНТІВ З УКРАЇНИ 27 липня 1944 р. радянські війська увійшли до Львова та Станіславова; 29 липня 1944 р. перетнули Віслу, захопивши в районі Сандомира плацдарм на західному березі річки. Ввермахт зазнав катастрофічних втрат 6 серпня, 4-й Український фронт (генерал І. Петров) звільнив Дрогобич і підійшов до кордонів довоєнної Чехословаччини

ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ (ОПЕРАЦІЯ «БУРЯ») Основні події: завдання - заволодіти містом та створити у Львові польську адміністрацію для репрезентації перед військом І Українського фронту; повстання Армії Крайової (АК) проти німців; 26 липня на Ратуші було піднято польський прапор; допомога радянським військам у взятті Львова; керівники операції "Буря" були засуджені до 10-20 років ув’язнення; 1 листопада 1944 року декілька тисяч поляків Львова здійснили масштабну акцію протесту на Личаківському цвинтарі. Нагорода Армії Крайової за участь в акції «Буря» Тадеуш Бур-Коморовський - командуючий Армії Крайової 7 липня - 1944 р.

Яссько-Кишинівська операція знищена група німецьких армій «Південна Україна»; звільнені Молдавія і Ізмаїльська область Бійці Дунайської флотилії 20 – 29 серпня 1944 р. ЗАВЕРШЕННЯ ВИГНАННЯ ОКУПАНТІВ З УКРАЇНИ 9 вересня – 28 жовтня 1944 р. Карпатсько-Ужгородська (Східнокарпатська) операція завершилося визволення території усієї України у сучасних її кордонах Незважаючи на болючі втрати, радянським військам удалося завершити вигнання німців і їхніх союзників з території України, вивести з війни сателітів Німеччини Румунію та Болгарію, зайняти частину Угорщини, закріпитися в Південній Польщі та Північній Словаччині.

ЗАВЕРШЕННЯ ВИГНАННЯ ОКУПАНТІВ З УКРАЇНИ  08 жовтня 1944 р. окупанти залишили останній населений пункт на території довоєнної України - станцію Лавочне Дрогобицької області. 28 жовтня війська 4-го Українського фронту звільнили залізничну станцію Чоп на території Закарпаття, і цей день став датою остаточного визволення всієї України.

У 1943 - 1944 рр. радянські війська здійснили серію вдалих наступальних операцій, які призвели до вигнання нацистів та їхніх союзників із території України. 28 жовтня війська Четвертого Українського фронту звільнили залізничну станцію Чоп на території Закарпаття. Цей день став датою остаточного визволення України. ВИСНОВКИ

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Опрацювати параграф 39, с. 217 -226. 2. Законспектувати.