Презентація "Воєнно-політичні події 1650—1651 pp.Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір"

Воєнно-політичні події 1650—1651 pp. Битва поблизу Берестечка і Білоцерківський договір.

Мета: розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 p.; порівнювати умови Зборівського та Білоцерківського договорів; розвивати історичне мислення учнів, сприяти критичному осмисленню минулого; виховувати у школярів громадянську свідомість, сприяти утвердженню демократичних ідеалів. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття й терміни: битва під Берестечком, Білоцерківський договір. Основні дати: 18—30 червня 1651 р. — битва під Берестечком; 18 вересня 1651 р. — укладення Білоцерківського договору.

ХІД УРОКУI. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІII. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯБліцопитування1) Якою була офіційна назва Української козацької держави?2) Що було покладено в основу політичного устрою Української гетьманської держави?3) Які посадовці входили до Генерального уряду?4) Скільки полків налічувалося в Гетьманщині в 1649 p.?5) Яке місто було столицею Гетьманщини?6) Який вид військових підрозділів становив основу української армії?7) Якою була кількість регулярної армії Б. Хмельницького в роки війни?8) Назвіть основні джерела поповнення державної скарбниці Гетьманщини.9) Якою була вища судова інстанція Гетьманщини?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУВідновлення воєнних дій. Битва під. Берестечком.Із листопада 1650 р. польський уряд активноготувався до воєнних дій проти України. Напочатку 1651 р. король наказав командуваннюрозпочати нову воєнну кампанію. 8 лютогокомандувачі польських військ, польний гетьман. Мартин Калиновський і брацлавський воєвода. Станіслав Лянцкоронський, розгорнули наступна українські землі. 10—12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі захопилимістечко Красне на Східному Поділлі. У бою зворогом загинув один із найближчихсподвижників Хмельницького, брацлавськийполковник Данило Нечай. Зі щоденника польського жовніра С. Освенціма про загибель Д. Нечая (1651 р.) Нечай, полковник брацлавський, один з найголовніших серед повстанців бунтівник, якому самі козаки надавали перше місце після Хмельницького, скочив на коня та й робив сам те, що належало робити доброму юнакові, і козаків спонукав пірначем до оборони. Але, не маючи можливості організувати належний опір, мужньо обороняючись, поліг.

1—10 березня розгорнулись бої за Вінницю. Незважаючи назначну кількісну перевагу ворога, козаки, очолюваніполковником Іваном Богуном, не дали захопити місто. 10 березняна допомогу обложеним прийшов уманський полк Йосипа Глухаі вдарив по польських частинах, які в паніці відступили. Розвиваючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільником,Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляківоволодіти Східним Поділлям завершилася провалом.

Вирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася вчервні на Волині, неподалік м. Берестечка. Польськевійсько, очолюване королем Яном Казимиром,налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слугами — близько220—240 тисяч. 15 червня з-під Тернополя до. Берестечка рушило військо Б. Хмельницького, якеналічувало близько 100 тис. осіб. До ньогоприєдналося 30—40-тисячне татарське військо на чоліз ханом Іслам-Гіреєм.

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між польською й татарськоюкіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зісторін. Переламним днем стало 20 червня. Полякивийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8—9 км, захищаючи центр і флангисильною артилерією. Головними силами в центрікомандував Ян Казимир, угрупованням направому фланзі — С. Лянцкоронський, на лівому— Я. Вишневецький. Навпроти них, підприкриттям укріплених таборів, розташував своївійська Б. Хмельницький. На лівому фланзірозмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однакнапередодні хан повідомив гетьманові, щонаступного дня буде мусульманське свято, під часякого татари не можуть воювати, а також попередивпро пригніченість його воїнів попередньоюпоразкою. У цій ситуації Хмельницький спробувавуникнути вирішального бою в цей день.

Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години полякизрозуміли, що Хмельницький уникає битви. Із дозволу короля Вишневецький атакував правийфланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті завдатиудару по Вишневецькому та військам короля, які намагалися його підтримати. Від гарматногой мушкетного вогню у бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татарзчинилась паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднавсядо свого відступаючого війська, залишивши поле бою. Усвідомлюючи, що битва програна,Хмельницький вивів армію до укріпленого табору, улаштованого в долині р. Пляшівка,притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Іслам Гірея, Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути наполе битви виснажене втечею і деморалізоване татарське військо неможливо. Подальші подіїсвідчать, що поки хан приводив у порядок своє військо, гетьман вирішив відступити до БілоїЦеркви й Корсуня. Поповнивши тут новими силами виведені з оточення з-під Берестечказалишки української армії, Хмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинитипросування поляків під Білою Церквою. Тим часом укріплений козацький табір під. Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудували переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей деньзагинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум’яття на переправах. Усього ж під. Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.

2. Укладення Білоцерківського договору. На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60тисячну армію, до якої приєдналося 40тисячне військо ногайських татар. Козацько-татарська армія розмістиласяна добре укріплених позиціях під містом. Біла Церква. Сюди з-під Берестечкаприбуло 35-тисячне польське військо,очолюване М. Потоцьким. Протепостійні напади селянських загонів,нестача продовольства, епідемії хворобобмежували можливості польськоїсторони. Так, від хвороби померпротивник Б. Хмельницького князь. Я. Вишневецький.

Бої 13—15 вересня були невдалими для польського війська тазмусили М. Потоцького відмовитися від намірів провестивирішальну битву й поставити табір. Не допомогли полякам йуспіхи литовського гетьмана Я. Радзивілла, який захопив Київ (незабаром йому довелося залишити місто, щоб не опинитисяв пастці). Поширювалися чутки, що з Криму на допомогу Б. Хмельницькому днями прибуде Іслям ІІІ Герай із великимвійськом. Зважаючи на це, польська сторона погодилася напропозицію Б. Хмельницького розпочати переговори, однаквисунула умови, які перекреслювали більшість здобутків. Національно-визвольної війни середини ХVΠ ст. Це викликалобунт у козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши його, гетьман погодився підписати договірна досить важких для Гетьманщини умовах. Імовірно, він розумівслабкість свого війська, краща частина якого загинула під Берестечком,і величезні втрати татар.

18 (28) вересня 1651 року між Б. Хмельницьким та поляками був укладенийтяжкий для України Білоцерківський мирний договір. Цей документультимативного характеру складався з 24 статей. Головними з них були:кількість реєстрового війська зменшувалася з 40 тис. до 20 тис. осіб;проголошувалася амністія всім учасникам повстання.магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки в Брацлавському та Чернігівському воєводствах, а також відновлювалася їхня влада над селянами;поляки підтверджували права православної церкви;усю старшину й полковників мав відтепер затверджувати король;на Поділля, Волинь і Чернігівщину вступало польське військо;козацька територія обмежувалася лише Київським воєводством;у Брацлавське й Чернігівське воєводства поверталася польська адміністрація;гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримським ханством, крім того, він позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами. Б. Хмельницький залишався гетьманом, але після його смерті король діставав право призначати й звільняти гетьманів;Польська сторона вважала, що Білоцерківським договором вона остаточно приборкала Україну. Однак під час затвердження його умов сеймом Речі Посполитої один із литовських шляхтичів своїм вето наклав заборону на прийняття рішення. Оскільки це дорівнювало розірванню договору, Б. Хмельницький перестав вважати його чинним. Основним здобутком Білоцерківського договору було збереження Української козацької держави.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВБесіда за запитаннями1) Яким був кількісний склад армій супротивників у Берестецькій битві?2) Хто керував виведенням з оточення з-під Берестечка залишків української армії?3) Якою була кількість козацького реєстру за Білоцерківською угодою?Запитання для дискусії1) Яка роль битви під Берестечком у Національно-визвольної війни?2) Поширеною є думка, що поразка козацького війська була зумовлена зрадою кримських татар. Чи згодні ви з такою думкою?Дидактична гра «Знайди відповідь»Правила гри. Клас об’єднується в команди. Кожна команда, використовуючи підручник, має з’ясувати ключові моменти історії Національно-визвольної війни. По завершенні роботи, яка чітко обмежується в часі, один представник від кожної команди представляє виконану роботу команди. У кого відповідь найповніша, той і виграє в змаганні.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ1) Опрацювати § 17 підручника.2) Скласти повідомлення про одну з битв Національно-визвольної війни.