Презентація ",Волейбол"

Тема уроку : Волейбол. Вчитель фізичної культури. Ліцей № 38 ЛМРВійтович Оксана Олександрівна

Волейбол ( в перекладі з англійської – “ літаючий м'яч ”) — спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою.

Винахідником волейболу вважається Вільям Джон Морган, викладач фізичного виховання коледжу Асоціації молодих християн. 9 лютого 1895 року в спортивному залі він підвісив тенісну сітку на висоті 197 см, і його учні, число яких на майданчику не обмежувалося, стали перекидати через неї баскетбольний м'яч. Морган назвав нову гру «мінтонет». Роком пізніше гру демонстрували на конференції коледжів асоціації молодих християн у Спрингфілді і за пропозицією професора Альфреда Т. Гальстеда отримала нову назву — «волейбол».

З 2006 року FIVB ( Міжнародна організація з волейболу) об'єднує 219 національних федерацій волейболу, є одним з найпопулярніших видів спорту на планеті. Найрозвиненішим, як вид спорту, є в таких країнах, як Бразилія, Італія, Китай, США, Японія, Польща. Волейбол також є олімпійським видом спорту.

Мета гри полягає в тому, щоб перекинути м’яч на половину суперників таким чином, щоб вони не зуміли його відбити, і він вдарився об підлогу (або об землю). Гра ведеться на прямокутному майданчику розміром 18х9 метрів. Висота сітки для чоловіків - 2,43 м, для жінок - 2,24 м. Майданчик розділений посередині сіткою. Гра ведеться сферичним м'ячем колом 65—67 см, вагою 260—280 г. Кожна з двох команд складається максимум з 12 гравців, а на полі одночасно знаходяться 6.

Гра починається введенням м'яча в гру за допомогою подачі. Після введення м'яча в гру подачею і успішного розіграшу подача переходить до тієї команди, яка виграла очко. Майданчик за кількістю гравців умовно розділений на 6 зон. Після кожного переходу права подачі переходять від однієї команди до іншої в результаті розіграшу очка, гравці переміщаються в наступну зону за годинниковою стрілкою.

За офіційно прийнятими правилами волейболу, кожна команда, не повинна торкатися м’яча більше трьох разів. Тобто четвертий удар одного з гравців повинен бути обов’язково направлений на сторону суперника. При цьому один гравець не має права торкатися м’яча кілька разів поспіль. Сітки торкатися теж всім категорично забороняється.

В волейбольних матчах матч грається в три або в п’ять партій, і для перемоги в окремої партії потрібно набрати 25 очок. Якщо підсумок матчу залишається спірним і після чотирьох партій, то п’ята грається до 15-ти очок.

Одне очко нараховується команді в наступних ситуаціях: Якщо м’яч вдарився об підлогу на стороні суперника. Якщо суперник зробив невдалу подачу (в сітку або в аут). Якщо гравець суперника торкнувся сітки. Якщо гравець суперника заступив на чужу половину майданчика, або за лицьову лінію при подачі м’яча. Якщо зроблено подвійне торкання м’яча гравцем суперника, або вони допустили четвертого торкання м’яча.

Гра складається з таких основних елементів: подача, прийом, пас , нападаючий удар, блок. Подачу здійснює гравець крайньої далекої зони, через лінії, яка є заднім кордоном поля. У першій подачі це спортсмен, обраний за допомогою жереба. Подача буває нижньою чи верхньою. Найлегша подача, підходяща для новачків і школярів, — нижня. М’яч при нижній подачі надсилається вгору «свічкою», ударом тильною стороною долоні.

У польоті м'яч може торкнутися сітки, але не повинен торкатися антен або їхнього уявного продовження вгору Якщо м'яч торкнеться поверхні ігрового майданчика, команді, що подавала, зараховується очко. Якщо гравець, який подавав, порушив правила або відправив м'яч до ауту, то очко зараховується команді, що приймала. Аут – це вихід м'яча за межі ігрового поля чи майданчика Взагалі, будь-яка хороша подача повинна потрапляти в межі поля противника і бути максимально важкою для прийому.

Правила подачі м’яча Подавати м’яч тільки через лицьову лінію, заступати за неї на майданчик не дозволяється. Робити подачу можна тільки після свистка судді, протягом восьми секунд після нього. Якщо гравець поспішив і зробив подачу до свистка, він повторює її. Якщо затримався і не зробив за 8 секунд після свистка — право подачі віддається команді суперників, з втратою 1 очка (при заступі за лінію — теж!)

Передача м’яча - технічний прийом, за допомогою якого м’яч направляється вище верхнього краю сітки для виконання нападаючого удару. Залежно від положення рук розрізняють передачі двома руками зверху і знизу. Для забезпечення нападаючих дій застосовують в основному тільки передачі двома руками зверху. Успішне завершення нападаючих ударів залежить від правильної передачі м'яча.

Практичні поради волейболістам Пам’ятайте, що точна передача - основа всієї гри. Постійно вдосконалюйте першу і другу передачі. Готуючись до виконання передачі, враховуйте обстановку на своєму майданчику і на стороні суперника. Виконавши передачу м’яча, не стежте за ним, а негайно готуйтесь до наступаючих дій. Старайтесь виконувати всі передачі зверху з опорної стійки. Не передавайте м’яч у спину партнерові, передачу з глибини майданчика намагайтесь спрямувати в зону нападу. Вчися бачити не тільки м’яч, а й весь майданчик. Спостерігати за грою - основа тактичного мислення.

Піонербол. Піонербол — це спортивна гра з м’ячем, адаптована для школярів та схожа за правилами з волейболом

Розташування гравців на майданчику і правила гри аналогічні волейбольним, за винятком того, що: При прийомі м’яча можна його не відбивати, а ловити. Після того, як зловив м’яч можна зробити не більше трьох кроків або 2-ох кроків + 1-го пасу товаришеві по команді, після чого м’яч повинен бути перекинутий на половину противників. Третій кидок повинен бути неодмінно зроблений через сітку, на половину суперника.

Як і в волейболі, гравці переміщаються по майданчику в наступну зону за годинниковою стрілкою після кожного виграшу подачі. Певної кількості очок в піонерболі не існує: просто перед грою обмовляється, що вона буде вестися до десяти, або ж до двадцяти п’яти очок. Якщо за результатами 2-х партій рахунок рівний — 1: 1, то грається третя, вирішальна.