Презентація. "Володимир Дрозд. Алегоричний образ коня Шептала"

В. Дрозд. «Білий кінь Шептало». Алегоричність образу коня Шептала. Підготувалавчитель української мови та літератури Одеської СШ №32 Тєр Євгенія Василівна

*пояснити алегоричність образу коня Шептала;*розвивати вміння формувати своє судження; *виховувати прагнення до збереження власної індивідуальності як важливої риси характеру. МЕТА:

У зграї звірі знищують слабких,Щоб через них не нищилась порода. А люди, як не дивно, нищать тих, У кого розум є, талант і врода. В. Іващенко

Читаючи оповідання, я …Відчував…Захоплювався…Дивувався… Не розумів…Запитував…Думав…

213456789109

12345678910

Ключ до вправи«Віднови відеоряд» 3,4,9,8,7,2,6,10,5,1.

* Де і коли народився Володимир Дрозд? (25.08.1939р. у с. Петрушин на Чернігівщині)*Чому дитинство автора асоціюється з чорно-білими кольорами? (Припало на роки війни)*Чому після закінчення середньої школи В. Дрозд не отримав атестат? (Не заплатив за навчання)*Де почав свій трудовий шлях? (У редакції районної газети)*Який псевдонім обрав собі письменник? (Семирозум)* Чим Шептало відрізнявся від гурту коней?(Він був білим, високого походження, не любив гурту, вважав себе вищим за інших, мав гордість). ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ

*Чому в Шептала були особливі стосунки з конюхом? (Той його поважав, жалів, не посилав на важку роботу).*Чого білий кінь соромився? (Упряжі, становища робочої худобини).*Що змушувало Шептала коритися людям? (Страх).*Які приємні спогади допомагають героєві у важкому повсякденному житті? (Спогади про безтурботне дитинство, роки, які «пахли молоком і конюшиною»).

Алегорія –  (гр. allеgoria — інакомовлення) — вид метафори: спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними  ознаками приховуваного. хитрістьвпертістьправосуддя

Алегоричні образи оповідання. Образ Шептала уособлює яскраву людську особистість, яка під впливом повсякденного життя втрачає свою індивідуальність.

У кличці Шептало відображено сутність алегоричного образу роздвоєної особистості. Шептало сміливий, має глибоку душу і світлий розум, але водночас нерішучий, залежний, готовий змиритися. Шептало – від слова «шептати», притишено говорити, шепотіти. Він заявляє про свої права ніби пошепки, з обережністю проявляє власний потяг до волі і врешті-решт нехтує правом самостійного життєвого вибору.

Алегоричні образи оповідання Батіг, віжки, недогнуздок, сильна рука, табун, гурт, загорожі, бригадне стовпище — натякають на форму правління — тоталітарну владу.

Алегоричні образи оповідання. Табун – це натовп, суспільство, яке знеособлює* людей.*Знеособлення – позбавлення індивідуальних рис, внаслідок чого людина стає схожою на інших.

Батіг — символ рабської покори, страху, пригнічення особистості, підневільного становища, приниження гідності.

Стайня – алегоричний образ тогочасної тоталітарної системи.

Бригадне стовпище — зібрання знеособлених персоналій, «гвинтиків» системи.

Небо, вітер, вогкість, міцні пахощі лугових трав і молодого сіна — алегорія волі.

За допомогою алегоричних образів письменнику вдалося правдиво відтворити вплив епохи тоталітарного режиму на особистість, її поведінку, погляди, світосприйняття, місце в суспільстві. Ця жахлива епоха наче зомбувала людину, відбиваючи в неї бажання жити й розвиватися вільно, самостійно, без принижень та знущань.

Під впливом повсякденного життя й суспільних умов яскрава, але слабка людська особистість утрачає індивідуальність, зраджує свої мрії, пристосовується до оточення. Вона обманює сама себе, живе подвійним життям, страждає від внутрішнього роздвоєння суперечки між розумом і серцем. Система ламає її, змушує жити «як усі», навіть якщо таке життя передбачає удари батога по спині.

Сенкан – це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово «сенкан» походить від французького слова «п’ять» і означає вірш у п’ять рядків. Перший рядок – тема (іменник). Другий – опис теми (два прикметники). Третій – називає дію, пов’язану з темою, складається з трьох дієслів. Четвертий рядок – фраза, переважно з 4-х слів, висловлює ставлення до теми, почуття. Останній рядок – одне слово – синонім до слова(теми), ніби висновок вірша.

Сенкан. Шептало. Розумний, породистий. Страждає, соромиться, бунтує. Бореться з нелюдяною системою. Жертва.