Мета уроку Вміти вдумливо аналізувати найбільш вражаючі епізоди з твору «Федько-халамидник», визначати основні позитивні риси головного героя, проводити порівняльний аналіз між героями твору; розвивати критичне, логічне мислення, культуру зв’язного мовлення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння грамотно висловлювати власні думки, обгрунтовувати їх, робити висновки; формувати власну світоглядну позицію, виховувати пошану до української літератури, мистецтва слова, прищеплювати порядність, чесність, чуйність, мужність, відповідальність за доручену справу, повагу до людини, добра і справедливості
Шано. Шановний шестикласнику!Опрацьовуючи цю тему, ти зможеш охарактеризувати образи Федька і Толі;визначати риси характеру та пояснювати причини вчинків. Зможеш добирати цитати на підтвердження власної думки. Навчишся висловлювати власну думку про важливість і цінність прояву найкращих людських якостей
Оповідання В. Винниченка «Федько-халамидник» вперше опубліковано в «Літературно-науковому віснику». Улюбленець кількох поколінь юних читачів — і то не лише українських, оскільки оповідання перекладалося й на інші мови, — Федько впевнено зайняв місце поруч з Томом Сойєром, Гаврошем, П’ятнадцятирічним капітаном. Перше знайомство читачів з цим відчайдухом відбулося ще 1912 року, коли оповідання про нього з’явилося друком на сторінках київської газети «Рада». Винниченкові тоді було тридцять два роки і мешкав він далеко від України — у Франції. Як літературний персонаж Федько-халамидник має французьку «прописку».!!! За одне з видань оповідання на початку 20-х років авторський гонорар було направлено на користь дитячих притулківІсторія написання “Федько-халамидник”
Оповідання «Федько-халамидник» із багатьох поглядів є твором автобіографічним. Збереглися записані дружиною Винниченка спогади його матері, в яких є деталі, які знаходимо і в оповіданні. Наприклад, згадки про те, як Володимир тримав сусідських дітей «трохи в терорі» (порівняйте із забавами Федька, який вдає із себе Солов’я-Розбійника). Федьків батько — працівник друкарні — у родині Винниченків друкарем був старший брат Володимира… Та й довкілля, змальоване письменником, дуже нагадує Єлисаветград часів його дитинства. Проте найголовніше, мабуть, те, що своєму героєві В. Винниченко віддав чимало власних рис…
ХАЛАМИДНИКЗначення ХАЛАМИ́ДНИК, а, ч., розм., зневажл.1. заст. Босяк, голодранець. Забажалося йому побути між «халамидниками» — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Мирний, І, 1954, 353).2. Бешкетник, пустун. Громада, зніяковівши, втихла. Чулося тільки, як у натовпі притишеним голосом громадяни картали халамидників з молоді, що розв’язали були язики і серйозну справу перетворили на забаву (Іщук, Вербівчани, 1961, 124); Максим віддасть лише одну рибину, бо треба таки принести матері якусь копійчину, хай і вона знає, що він не якийсь халамидник, а помічник (Стельмах, Хліб.., 1959, 4453. Халамидник, ка, м. Оборвышъ, босякъ. Мир. ХРВ. 296. Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 384.4. Халамидник - халамидник, обшарпанця, чоловік. (Розм. Презр.). 1. Людина в обірваному, зношеному одязі, в тряп’ях. 2. Босяк, бродяга, що опустився людина (застар.). Тлумачний словник Ушакова. Д. Н. Ушаков. 1935- 1940
Літературний диктант1. Хто головний герой оповідання?2. Як жила родина головного героя?3. Як батько карав хлопця за провину?4. Слово халамидник означає…5. За що батько давав Федькові гроші?6. Що Федько відняв у хлопців?7 . Чому мама Федька так боялася не вгодити Толиним Батькам?8. Чому Толя вибіг з хати під час дощу?9. Чи тягнув Федько Толю на річку?10. Хто поліз рятувати Толю на крижині?11. Що трапилося з Федьком після купання в крижаній воді?12. Реакція батьків Федька на ситуацію на річці?
Асоціативний кущ. Федько. Напишіть, будь ласка, слова,з якими асоціюються у вас хлопці з твору Грубий, делікатний, жвавий, повільний, сильний, кволий,відкритий, відвертий, таємний, вдаваний,сміливий, боягуз, людяний, бездушний, впертий, богобоязливий, правдолюб, чесний, підлий, брехливий. Толя
Бюро знахідок. У бюро знахідок потрапили речі, які загубили герої оповідання «Федько-халамидник». Ви повинні знайти власників. Повітряний змій. Літери з олова. Підкова.5 копійок. Черевички, бархатові курточка і штанці. Паперові кораблики. Мокрий кожушок і чобітки аж порижіли од води, шапка в болоті. Величезна палиця з гвіздком. Ножик з костяною ручкою. Чижик. Калоші і ранець з книжками, залишені на березі річки, де йшла крига. Шворка(мотузка) зі зв’язаних між собою поясів.
План характеристики образу Федька(поширте план цитатами з тексту оповідання)1. Федько – син бідного робітника друкарні.2. Авторська характеристика Федька, портрет.3. Поведінка і риси характеру героя: а)непосидючий б) сильний. в) відкритий, г) впертий, д) стійкий, е) правдолюб. є) непримиренний до зрадництва ж) спокусник, з) шанобливий до батьків, и) спритний
«Розбишака-халамидник», «неначе біс який сидів у хлопцеві»«Неодмінно, щоб битися, щоб що-небудь перевернути догори ногами»«Перший по силі на всю вулицю»«Він міг би підійти тихенько, так, щоб не почув би ніхто,- але Федько того не любив».«Він не плаче, не проситься, не обіцяє, що більше не буде. Насупиться і сидить»«Камінь, а не дитина»; «сибіряка якийсь»«Якби схотів,міг одбрехатися, але Федько брехати не любить»«Не любить також Федько товаришів видавати»«Федько знову спокушає Толю. І спокушає в той момент, коли б ні одному чоловікові в голову того не могло прийти»«…Якби зачепили його тата, зразу б грубості почав говорити, а то й битись поліз би.»«Ловкий хлопчак», «жилаве,чортове хлопча»
Людська душа незбагненна. Якою ж була душа Федька? Я можу порівняти її з храмом, який тільки почали будувати. Будівельник Федько старанно закладає фундамент. Цеглина покірності тулиться до цеглини любові, цеглина дружби горнеться до цеглини жертовності, цеглина правди лягає у парі з цеглиною безкорисливості. І так день у день хлопчина трудиться, та, на жаль, не відчуває від цієї нелегкої праці радості в душі. Надто багато тріщин знаходить у фундаменті. Чому? Хто винен у цьому? А винуватців не злічити. Найбільшим руйнівником є тогочасне суспільство, яке породило таких нікчем, як Толя і його батьки. Ці люди позбавлені усього людського; це егоїсти, які, крім себе самих, не помічають довкола нікого. Від їхніх учинків, розмов, думок страждають душі невинних, передусім —батьки Федька, які бояться втратити дах над головою через постійні сутички між їхнім сином і Толею. Сім’я останнього перетворила батька Федька на ката. Він приходить втомлений з роботи,дізнається, що син вкотре завинив перед «благородним»Толею, і, не маючи сили виясняти, хто ж винен насправді, лупцює у черговий раз нещасного Федька. У розпачі й матір. Вона щодень вислуховує від усіх про сина лише погане. Та найбільше докоряють їй батьки Толі. Мати у безвиході, тому підтримує чоловіка, який шмагає хлопця. Батьки Федька — це загублені душі в земному світі. Толя і його «папа» з мамою — це ниці створіння, у душах яких ніколи не зів’ють гніздечко совість, співчуття, жаль. Крім лукавої цікавості, брехні, підлості, у серці Толі нема місця для чогось доброго: «Йому було цікаво подивитися, як будуть ховати Федька-халамидника». Лише Господь з неба опікується Федьковою душею, не дозволяє руйнівникам знищити її до кінця. Та зрештою розуміє, що хлопець у цьому земному світі надто самотня душа, тому забирає до себе. Він дає можливість батькам прожити решту життя без сина, який був для них не втіхою, а горем.«На кладовище йшли хлопці зо всіх сусідніх вулиць. Спірка, Стьопка й Гаврик плакали навзрид». Напевно, у душі прийшло запізніле каяття. Можливо, сумління не давало спокою, адже у смерті Федька і їхня є вина. Достатньо було розповісти правду батькам Толі,хто винен насправді. Та чи то боягузтво, чи байдужість не дозволили хлопцям зробити цей великодушний вчинок. А може, так захотів Бог,який не міг більше дивитися на ці страждання?
