Презентація "Вплив кислотних і лужніх грунтів на розвиток рослин"

Вплив кислотних і лужних грунтів на розвиток рослин

Кожна рослина для свого розвитку споживає із ґрунту певний набір мікроелементів, від якого в майбутньому залежить ріст, величина рослини та якість урожаїв. Проте навіть якщо аналіз ґрунту показав, що у ньому присутні всі необхідні мікроелементи, а рослини все одно гинуть раніше, ніж потрібно чи з кожним роком дають все менше урожаю, то необхідно звернути увагу на такий важливий показник як кислотність ґрунту.

Ґрунт вважається нейтральним якщо показник p. H дорівнює 7,0. Якщо рівень нижче 7,0, то ґрунт кислий, якщо вище – лужний. Проте кожна рослина має свій сприятливий показник кислотності. При окисленні в ґрунті з'являються сполуки і речовини, недоступні для поглинання корінням і культури їх не «бачать», продовжуючи «голодувати».

Чим більш кислотні ґрунти:тим згубніше впливають на діяльність мікроорганізмів, які важливі для розкладання гною, торфу та інших органічних сполук;відбувається зниження розвитку азотофіксуючих бактерій Rhizobium, які забезпечують фіксацію атмосферного азоту;гербіциди з сімейства імідазолінонів (imi-гербіциди), такі, як Евролайтінг або Фабіан, повільно розкладаються в кислих ґрунтах;алюміній, що є у ґрунті може ставати токсичним для рослин і викликати порушення фізіологічних процесів, що протікають в рослинах і призводить до слабкого розвитку кореневої системи і пошкоджень рослин;навіть при високому мінеральному фоні не гарантується отримання врожаю, оскільки багато елементів можуть ставати токсичними, і порушується баланс мінеральних елементів в рослинах. Тим часом у дуже лужних ґрунтах:спостерігається пригнічення доступності елементів бору, заліза, фосфору, міді та більшості мікроорганізмів;доступність фосфору і більшості мікроелементів знижується, що робить правильне внесення цих елементів більш важливим;втрати внесеної сечовини з ґрунтів на випаровування більше;збільшуються ризики отримання рослинами опіків від контакту коренів з сечовиною;гербіциди з сімейства сульфонілсечовин і триазинів (атразин, та ін.), та інших гербіцидів, повільно розкладаються в таких ґрунтах.

Окислення ґрунтів сприяють збільшенню частки кальцієфільних культур, які потребують нейтральної реакції р. Н, і порушення балансу харчування: підвищена частка азотних добрив, знижена – фосфорних і калійних та майже повне припинення внесення органічних, які містять багато кальцію і магнію. Велику роль зіграло й істотне скорочення обсягів вапнування кислих ґрунтів. Так, якщо у 1980-1990-х роках в Україні щороку вапнування проводилось на 1,5 млн га, то в 2019 р. – на 137 тис. Га. Окупність інвестицій в вапнування становить 1-1,2 грн на кожну вкладену гривню, а в 2019 р. воно становило 1,3 грн. Адже на полях, де проведено розкислення ґрунту, врожайність пшениці на 5-6 ц га вище, ніж до розкислення, кукурудзи – на 10-20 ц/га, а цукрових буряків – мінімум на 50 ц/га.

Крім цього, порушення азотистого, водного, білкового обміну в ґрунтах призводять до таких проблем: На зовнішній поверхні з'являється кірка, що запобігає потраплянню вологи та повітря. Рослини гинуть через сухість в глибоких шарах ґрунту і недостатнього надходження кисню. Висока кислотність заважає засвоєнню корисних речовин. Внесення магнію, фосфору і інших мікроелементів виявляється марним. Великий вміст в землі важких металів. Як наслідок, сповільнюється зростання і падає врожайність культури. Розмноження патогенних мікроорганізмів в кислому середовищі відбувається швидше. Корисна флора гине. У нейтральних ґрунтах токсичні речовини вимиваються водою і знезаражуються. У кислих навпаки, накопичуються і викликають захворювання рослин.

Дякую за увагу!