Презентація "Вплив рухливих ігор на розвиток ліцеїстів."

Вплив рухливих ігор на розвиток ліцеїстів. Виконала: викладач фізичного виховання. Федунова Ірина Володимирівна

Гра - історично сформоване суспільне явище, самостійний вид діяльності, властивої людині. Ігрова діяльність дуже різноманітна: дитячі ігри з іграшками, настільні ігри, ігри хороводів, ігри рухливі, ігри спортивні. Через гру дитина пізнає світ та входить у світ знань, оволодіває духовними цінностями. Гра це скарбниця людської культури, вона є засобом відпочинку та розваг. . Ігрова діяльність є не тільки елементом культури, вона є корисним засобом виховання дітей і підлітків. Серед великої різноманітності ігор широко поширені у дітей та підлітків рухливі ігри.

Рухливі ігри мають виховне, оздоровче та освітнє значення і легко доступні в житті дитини. Також вони покращують фізичний розвиток дітей, добре впливають на здоров'я та зміцнюють нервову систему. Гра є одним з найважливіших засобів фізичного виховання . Це - дуже емоційна діяльність, тому вона представляє велику цінність у виховній роботі з дітьми та молоддю. Рухливі ігри використовуються як засіб загального фізичного виховання дітей, молоді, а також як засіб підготовки до спортивних ігор та інших видів спорту. Гра сприяє моральному, фізичному, розумовому розвитку дитини.  У дітей формуються різноманітні навички в основних рухах, а швидка зміна обстановки в процесі гри привчає дитину використовувати відомі їй рухи. Все це позитивно позначається на вдосконаленні рухових навичок. В грі дитина відображає накопичений досвід, поглиблює та закріплює свої уявлення про життя.

ГРА Рухливі ігри. Спортивні ігри. ГРАРухливі ігри являють собою свідому ініціативну діяльність, спрямовану на досягнення умовної мети, добровільно встановленої самими граючими. Досягнення мети вимагає від граючих активних рухових дій, виконання яких залежить від творчості та ініціативи самих граючих (швидко добігти до мети, швидше кинути в ціль, швидко і вправно наздогнати «противника» або втекти від нього і т. д.). Спортивні ігри - це найвищий ступінь рухливих ігор. Правила в них строго регламентовані, вони вимагають спеціальних майданчиків і устаткування. Характерним для спортивних ігор є складна техніка рухів

В грі дитина відображає накопичений досвід, поглиблює та закріплює свої уявлення про життя,розширюється коло уявлень, розвивається кмітливість, уміння аналізувати, порівнювати бачене і робити висновки з явищ, що знаходяться в навколишньому середовищі. Ігри виховують у дітей почуття товариства і відповідальності один за одного, а правила гри сприяють вихованню свідомої дисципліни, витримки. Рухливі ігри є не тільки засобом, а й методом фізичного виховання. Поняття ігрового методу у вихованні відображає методичні особливості гри, тобто те, що відрізняє її в методичному відношенні від інших методів виховання (елемент змагань, сюжетність, образність, різноманітні способи досягнення мети, відносна самостійність дій).

ГРА індивідуальними (одиночними)колективні (групові) ГРАв них беруть участь групи граючих, класи, спортивні секції. Всім колективним рухливим іграм притаманні елементи змагання (кожен за себе або кожен за свій колектив), а також взаємодопомога, взаємовиручка в інтересах досягнення встановленої мети. Характерним для колективних ігор є постійна зміна ситуація у грі, що вимагає від граючих швидкості реакції. Рухливі ігринайчастіше організовуються самими дітьми (гра в м'яч, зі скакалкою, в «класики», катання обруча та ін.) Вони можуть бути використані і викладачами з метою організації дозвілля і активного відпочинку

Рухлива гра Зміст. Форма. Методичні особливостіОрганізація дій учасниками. Сюжет, правила і рухові дії- образність;- самостійність дій ;- творча ініціативність у діях відповідно до правил;- виконання окремих ролей у грі;- раптовість, що вимагає від граючих швидкості реакції, ініціативи;- елементи змагань у грі;- “ зіштовхування” протилежних інтересів у вирішенні ігрових «конфліктів», що створює високий емоційний тонус.

Ігри як засіб фізичного виховання і ігрового методу сприяють вихованню і вдосконаленню фізичних якостей. Крім того, у рухливих іграх удосконалюються і закріплюються природні рухи і окремі навички та вміння, набуті на заняттях гімнастикою, легкою атлетикою, лижним, ковзанярським та іншими видами спорту. Рухливі ігри в першу чергу служать завданням фізичної підготовки й удосконалення елементів спортивної техніки, а також вихованню рішучості, волі й інших важливих якостей.

Наявність інвентарю місце проведення, кліматичні умови. Організація рухливих ігор. Кількість гравців. Склад групи, вік, їх фізична падготовленність Вибір гри

Керівництво грою. Шикуванання на гру. Вибір ведучого. Вибір капітана. Розподіл гравців на команди. Команди та сигнали до гри

Пояснення гри. Вимоги до пояснення гри. Підведення підсумків гри. Способи пояснення гри

Підлітковий вік характеризується зростаючою стійкістю організму стосовно прояву фізичних зусиль. Різко підвищуються функціональні можливості, зникають неощадливі рухи, що вимагають зайвої витрати сил, що дозволяє хлопцям брати участь в іграх з великою інтенсивністю й відносною тривалістю рухових дій. Дівчат залучають до гри з ритмічними рухами, елементами рівноваги, хоча в більшій частині командних ігор дівчата й хлопці грають спільно. У цьому віці формується й зміцнює вольова сфера, яскравіше проявляються такі якості, як сміливість, самостійність, рішучість й ініціатива. Діти можуть зосередитися на декількох умовах гри, здійснювати контроль над виконанням цілої групи правил.

Організовуючи ігри, керівник прагне розвивати самостійність дітей, нерідко надаючи їм право самим вибирати що проводити, розподілятися по командах, встановлювати план дій у грі. Разом з тим діти не завжди правильно розбираються, у якому співвідношенні перебувають самостійність і дисциплінованість, активність і витримка, сміливість й обережність. Підлітковий вік умовно називають так тому, що в дітей 15 років спостерігаються особливо інтенсивний розвиток і перебудова всього організму. У заняттях рухливими іграми знаходять висвітлення багато особливостей цього перехідного віку. У підлітків посилено росте кісткова система , у зв'язку із чим діти особливо додають у рості. Продовжує розвиватися й м'язова система , хоча вона ще відстає від загального росту тіла. Після більших фізичних навантажень пульс у цьому віці порівняно швидко відновлюється, і це свідчить про те, що серцево-судинна система добре пристосовується до ігор з відносно тривалими руховими діями безперервного характеру.

   Ускладнення розумової діяльності, продиктована віком й умовами навчання, визначає й мотиви поводження. Більше логічне мислення дозволяє проявляти в іграх все більшу самостійність, здатність до узагальнень й абстрактного мислення. Більше розвинена пам'ять і здатність до прояву стійкої уваги дають можливість запам'ятовувати численні правила ігор, найбільш доцільні ігрові прийоми й дії. Звичайно підлітки вже мають досвід участі в спортивних змаганнях і багатьох рухливих іграх, тому в складні за формою й змістом іграх вони вміло використають раніше придбані рухові вміння й навички, що нерідко проявляються в нових сполученнях і комбінаціях.

Висновок. Серед різних засобів і методів фізичного виховання провідне місце належить іграм, під час яких розвиваються моторні навички і формуються такі найважливіші фізичні якості, як швидкість, спритність, витривалість тощо. Ігри допомагають також усебічному розвиткові людини. Вони розширюють коло її уявлень, розвивають увагу, спостережливість, пам’ять, кмітливість. Ігри – це неабиякий засіб емоційного розвитку й виховання. В іграх багатогранно виявляються вольові якості людини – настирливість, зважливість, сміливість. У групових іграх необхідна узгоджена колективна поведінка, яка сприяє розвиткові й укріпленню відчуття взаємовиручки, взаємодопомоги і дисципліни. В іграх виразно виявляються індивідуальні особливості й розкриваються риси характеру гравців, що дає змогу викладачеві краще пізнати їх. Усе це свідчить про те, що ігри повинні бути широко впроваджені як виховний засіб у педагогічний процес.