Презентація "Впровадження інклюзивної освіти в Італії "

Впровадження інклюзивної освіти в ІталіїСтудентки 3 курсу заочної форми навчання. Факультету спеціальної освіти. Чубукіної Анни Олегівни

Італія Однією з перших серед європейських країн визнала інтегративне та інклюзивне навчання для неповносправних дітей найприйнятнішою формою здобуття ними освіти.Італія у цьому відношенні стала лабораторією для всього світу, оскільки саме латинська культура зорієнто­вана на визнання автономності та гідності кожної людини"

"Демократична психіатрія". Освітню реформу в країні, яку було проведено у 1972 р. Метою цього громадського об'єднання було досягнення прогресивних змін у психіатричних лікувальних установах, усунення обособлення й ізоляції соціально ненебезпечних осіб з порушеною психікою, які стали в'язнями ізольованих закладів.

у 1971 році був прийнятий новий "Закон про освіту" законодавчо закріпив право батьків на вибір навчального закладу, визначив статус масових шкіл, де навчаються всі діти з проблемами в розвитку, забезпечив державну підтримку щодо здобуття освіти дітям з особливостями психофізичного розвитку. Як зазначає Banathy Bela „Закон за­твердив зміни, що наступили у житті, оскільки цього вимагав час"

1977році були розроблені додатки до "Закону про освіту" які визначали, що діти з особливостями розвитку мають ходити до школи поблизу домівки та навчатися в класах разом зі своїми однолітками, наповнюваність класів не може перевищувати 20 чоловік, не більше двох дітей з порушеннями можуть навчатися в такому класі;

1977році були розроблені додатки до "Закону про освіту"спеціальні класи в масових школах анулюються; школярі з особливими освітніми потребами мають бути забезпечені кваліфікованою підтримкою з боку педагогів та різнопрофільних фахівців.

„Закон про освіту" 1992 року. У розділі про навчання дітей з особливими потребами, серед пріоритетів визначено роботу щодо взаємодії шкіл з установами різного підпорядкування з метою надання різнобічної допомоги школярам з особливими освітніми потребами різнопрофільними фахівцями, які мають працювати у тісному взаємоконтакті та порозумінні; залучення батьків до процесу навчання дітей з особливостями розвитку тощо.