Презентація. Всесвітня історія

Всесвітня історія 8 кл. “ Гуситський рух в Чехії” Підготувала вчитель історії Сопронюк Н.В.

Гуситський рух представляє собою важливе і яскраве явище XV століття не тільки для Чехії, але і для всієї Європи. Історіографія гуситського руху досить широка, представлена працями дослідників різних європейських країн. Для чеської історіографії проблема стоїть не так гостро, у ХХ ст. чеська історіографія повністю перейшла на бік лібералізму. Щодо історіографії ХХІ ст., то вона визначає гуситський рух як соціально-політичний конфлікт, який набув релігійної форми. Однак, малодослідженими залишаються питання станів у гуситському русі, точніше, місця окремих їх підгруп, їхньої ідеології тощо.

Предметом стала багаторічна боротьба населення Чехії протягом XV століття проти феодальної експлуатації, католицької церкви та іноземної інтервенції. Розпочавшись із виступів чеського патріота Яна Гуса, вона перетворилася у гуситську революцію. Мета :полягає у вивченні історії гуситського руху в Чехії.

Завдання: проаналізувати соціально-економічне і суспільно-політичне становище Чехії у XIV – на початку XV ст.; виявити ті протиріччя у чеському суспільстві, які спонукали населення Чехії до активних дій; вивчити діяльність Яна Гуса, його релігійну та соціальну доктрину; охарактеризувати основні події гуситського руху, його соціальний склад, основні течії; виокремити етапи гуситського руху в Чехії; вивчити протистояння гуситів із католицьким світом та політичну боротьбу в середині табору гуситів; проаналізувати основні наслідки та історичне значення гуситського руху в Чехії у досліджуваний період.

Хронологічні рамки : Перший, підготовчий етап датується 1400 – 1419 рр. Це – час реформації, розстановки сил, формування основних напрямків руху. Другий етап, 1419 – 1471 рр., іменується нині гуситською революцією. В її внутрішньому розвитку виділяються три основні фази: 1) 1419 – 1421 рр. – фаза найвищого розмаху революції, піку її радикалізації; 2) 1422 – середина 1430-х рр. – фаза боротьби в середині Чеського королівства, між різними таборами і проти іноземної інтервенції, до якої приєдналися католицькі сили Чехії, гуситські війни; 3) середина 1430-х рр. – 1471 р. – фаза подальшого розвитку зміненого чеського суспільства та його внутрішніх відносин, боротьба за утримання досягнутих рубежів.

Гуситський рух – найбільш міцний антифеодальний рух в Європі XV ст. Він відрізнявся наступними особливостями: зрозуміла, чітко сформульована ідеологія, спрямована проти церкви, світських феодалів і короля; боротьба одночасно проти соціального і національного гноблення; співробітництво міської і сільської бідноти; велика тривалість за часом у порівнянні з іншими виступами, що передували гуситському руху в Чехії.

По – друге, запропонувати і провести реформу церкви, яка у більшій мірі відповідала духу Біблії. Це було передвістя Реформації XVІ ст. Більш того, в

ВЕЛИКИМИ БУЛИ НАЦІОНАЛЬНІ І СОЦІАЛЬНО-ПОЛІТИЧНІ НАСЛІДКИ ГУСИТСЬКОГО РУХУ. Вони зупинили проникнення німців в Чехію. Чеська мова отримала перевагу у всіх сферах життя. Почала розвиватися самостійна чеська національність. Але антифеодальна програма селян і міського плебсу не здійснилась, не дивлячись на ряд отриманих ними блискучих воєнних перемог. Їхні перемоги використовували для задоволення свої інтересів, перш за все, феодали. Чеські пани здійснили секуляризацію церковного майна на свою користь і стали основною керівною політичною силою. У їхніх руках був зосереджений величезний земельний фонд.

ВИВЧИВШИ ОСНОВНІ ПОДІЇ ГУСИТСЬКОГО РУХУ В ЧЕХІЇ У ДОСЛІДЖУВАНИЙ ПЕРІОД, МОЖЕМО ВИОКРЕМИТИ НАСТУПНІ ЕТАПИ ГУСИТСЬКОГО РУХУ: 1400 – 1415 рр. – діяльність Яна Гуса і його прибічників як ідеологічна підготовка гуситського руху. Друга половина 1415 р. – середина 1419 р. – поширення гуситської ідеології і радикальних містичних вчень серед населення, початок формування різноманітних гуситських течій, консолідація прибічників різних трактувань гуситів у боротьбі проти католицизму. Кінець липня 1419 р. – 1422 р. – початок «гуситської революції», виступ гуситів проти католиків і розгром католиків у битві при Судомержі (25 березня 1420 р.); утворення гуситського уряду; остаточне оформлення основних течій в гуситському русі; розкол гуситів на чашників і таборитів; перевага радикальної течії в гусизмі закінчилось стратами лідерів хіліастів весною 1421 р. і утвердженням в Таборі більш помірних таборитів, а також вбивство у Празі 9 березня 1422 р. Яна Желівського.

На цьому ж етапі відбувається висунення таборитів на перший план як воєнної сили гуситів, що добре показав розгром армій Сигізмунда 14 липня 1420 р. під Вітковою і 10 січня 1422 р. під Прагою; на цьому етапі чашники захопили політичну владу в Чехії, проголосивши у червні 1421 р. «Чотири празькі статті» земським законом; відкинувши кандидатуру Сигізмунда чашники і гусити в цілому фактично встановили республіканський устрій. Середина 1422 р. – 1427 р. – етап зіткнень гуситів між собою, при спільній боротьбі з католиками-хрестоносцями. Ян Жижка організовує новий Табор, де склалася жорстка воєнна дисципліна. З 1426 р. нових таборитів очолив Прокоп Голий. Гусити перемагають армії німецьких і австрійських хрестоносців: 16 червня 1425 р. гусити розбили війська саксонського курфюрста; 14 березня 1427 р. австрійську армію; 4 серпня 1427 р. війська католицького панського союзу.

1428 – 1434 рр. – перетворення таборитів у виключно воєнну організацію, спроби поширення ідей таборитів за межами Чехії насильницькими методами, криза їх ідеології, втома чеського населення від боротьби, поразка таборитів при селищі Ліпани 30 травня 1434 р. 1435 – 1437 рр. – спроби примирення чашників з католицьким світом; визнання прав Сигізмунда на престол Чехії; укладення «Базельських компактатів» 5 червня 1436 р., по суті стало актом згоди католицького світу на існування у центрі Європи реформованої чеської церкви; завоювання Сигізмундом 23 серпня 1436 р. королівського престолу в Чехії і початок рекатолизації, що тривало аж до смерті Сигізмунда у грудні 1427 р.

1437 – 1448 рр. – створення нової політичної структури (1440 р.), що включала політичні союзи (ландфріди) панів, рицарів і міст окремих районів Чехії. З’їзд представників таких союзів став центральним земським урядом; захоплення гетманом Східно-Чеського союзу Іржі із Подебрад Праги і встановлення гуситського режиму в Чехії (вересень 1448 р.). 1449 – 1458 рр. – встановлення уряду Іржі, що перебував на посаді земського губернатора, боротьба з католиками. 1458 – 1471 рр. – проголошення Іржі королем Чехії, боротьба з католицькою партією і агресією європейських католиків. Завершується гуситський рух смертю Іржі і обранням католицькою партією чеським королем Владислава ІІ Ягеллона, сина польського короля Казимира.

Дякую за увагу!