Епос – один із трьох родів літератури. Основа епічного твору - розповідь від автора. Епос розкриває картину об’єктивної дійсності, зображує світ через розповідь про події та персонажів. Ознаки епосу. В основі – подія. Об’єктивність зображувальної реальності. У читача створюється враження “саморухливості” і “саморозвитку” епічного світу. Епічний твір відтворює певний випадок або цілу історію з життя героя.
Основні особливості епосу. Автор здійснює об'єктивне зображення дійсності, з'ясовує причини та наслідки вчинків героїв, подаючи життя в його природному розвитку. Дистанціювання оповідача від зображуваної реальності (оповідач посередник між зображуваним світом і читачем). Епос використовує великий арсенал зображувальних засобів: портрети; прямі характеристики; діалоги, монологи; пейзажі; - жести, міміка; інтер'єр тощо.
Лірика –1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишню дійсність зображено шляхом передавання почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи автора.2. Певний віршований твір або сукупність творів. Ознаки лірики Зміст – внутрішнє життя особистості. Суб'єктивність створеного світу. Емоційне переживання події. Ліричне “я”: ліричний герой – друге “я” автора, але не ототожнюється з ним. Віршована форма (хоча це не обов'язково).
Драма – 1. Один із основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів.2. Один із жанрів драматичного роду, нарівні з комедією та трагедією. Це п'єса соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом. Ознаки драми В основі – дія. Конфлікт (зіткнення між персонажами або їх внутрішні суперечності) – рушійна сила розвитку сюжету драми. Поєднання монологів, діалогів, полілогів. Призначення – для сценічного втілення (рідше для читання). Синтетизм (поєднання слова й жесту, міміки, музики тощо).