Основним показником у системі національних рахунків є валовий внутрішній продукт (ВВП), який характеризує обсяг виробництва в країні. Валовий внутрішній продукт - це ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених у національній економіці протягом певного періоду часу (як правило, року).
Проблеми, пов’язаних із вимірюванням ВВП:Із загальної величини ВВП неможливо оцінити рівень розвитку країни. Чим більшою є кількість населення, тим, за інших рівних умов, нижчий рівень розвитку країни.2. У ВВП не відображається характер його розподілу в суспільстві.3. У ВВП не відбиваються вигоди, пов’язані зі збільшенням вільного часу.4. Не відображається поліпшення якості товарів і послуг, користь товарів.5. Не відбивається шкода, яка завдається навколишньому середовищу діями людини. 6. Неможливо врахувати результати функціонування тіньової економіки.
Криза — це різке порушення рівноваги. Депресія, або застій — це фаза циклу, яка і проявляється в застої виробництва, найнижчому рівні економічної активності. Пожвавлення розпочинається з незначного зростання обсягу виробництва і помітного скорочення безробіття. Піднесення, або зростання — це така фаза циклу, за якої обсяг виробництва перевищує обсяг попереднього циклу і зростає високими темпами.
Розрізняють: Довгострокові цикли. 40—60 років. Матеріальною основою «довгих хвиль» вважають структурне оновлення технологічного способу виробництва. Будівельні цикли. 7-12 років. Пов’язаних із періодом масового оновлення житла й виробничих споруд. Короткострокові цикли. 3-5 років. Матеріальною основою цих циклів є дія різних грошово-кредитних чинників, коливання ставки відсотка. Сезонні господарські цикли.