Презентація "Як говорити з дітьми про війну"

Як говорити з дітьми про війну Презентацію підготувала вчитель - методист вищої категоріїВеремейчук Ганна Миколаївна. Початкова школа «Лісові дзвіночки»25.02.2022р.

«Якщо ми не будемо давати дітям свою картину світу, пояснювати, що йде війна, що на ній гинуть люди, то діти фантазуватимуть і придумуватимуть свої варіанти того, що відбувається». Доктор психологічних наук Вікторія Горбунова.

Найбільше, що травмує дітей – невпевненість батьків. Діти хочуть бачити своїх батьків упевненими людьми."В нашій країні біда. Дорослі вирішують, що робити. Ти в безпеці. Зараз важливо всім відпочити, щоб була сила допомагати в разі потреби", – ось що сказала своїй дочці дитячий та сімейний психолог, Світлана Ройз.

За будь-яких обставин дитина шукає в нас підтримку, опору. Важливо впоратися зі своєю тривогою, щоб вмістити в себе тривогу дитини. Ми – контейнери для переживань дитини.

«Перше, що треба визнати батькам, вчителям чи вихователям дітей, які живуть поруч з війною, це право дітей на тривогу. Не варто думати, що маленькі діти не розуміють і не усвідомлюють реальності. Адже вони слухають розмови дорослих, вловлюють їхню нервовість, чують новини по ТБ, і шкірою відчувають небезпеку». Італійська письменниця й психоаналітик єврейського походження Мазаль Пас Багдаді.

Як допомогти дитині усвідомити і сприйняти інформацію:1. Поговорити. Потрібно пояснити, що таке війна, що тоді відбувається, чому так відбувається та що ми можемо зробити, щоб наша сім’я була в безпеці.

2. Покладайтеся на свій авторитет перед дитиною. Важливо, щоб меседж був однаковий і в мами, і в тата,і в решти рідних – необхідно дитині говорити одне і те ж. Якщо мама впевнена, що “війна буде, нас усіх уб’ють”, а тато стверджує, що “не буде й у нас все чудово”, дитина буде хвилюватися ще більше.

3. Чим менша дитина, тим менше інформації. Дворічній дитині краще пояснювати на прикладах, словах, з картинками, але не надто заглиблюючись. Якщо дитині 6-8 років, їй можна пояснювати це явище складніше. Але ні в якому разі не лякати!

4. Не перекладайте відповідальність на дитину! Функція батьків – робити так, щоб дитина навіть у найекстре-мальнішій ситуації почувалася захищеною.

Що можна робити, щоб зменшити тривожність дитини:1. Грати. 2. Обіймати 3. Малювати

4. Вибирати матеріали, над якими можна відчувати контроль:пластилін, глина, тісто, кінетичний пісок.

Токовчук Даня. Шемерда Віка. Булгакова Марія. Кравченко Тимур. Кравченко Ніка. Меньшов Кіріл. Міронов Назар. Задоя Тимофій Ліпимо з пластиліну

6. Фантазуємо і конструюємо Юреско Вікторія Шемерда Вікторія

Конструюємо з паперу

Токовчук Даня. Шемерда Вікторія. Курбаль Поліна. Набірко Нікіта. Юреско Вікторія

Булгакова Марія. Белан Нікіта. Гнатюк Аріна. Клименко Мирослава. Кравченко Ніка. Кравченко Тимур. Меньшов Кіріл. Задоя Тимофій

7. Створюємо простір для самореалізації Конструюємо з лего. Булгакова Марія. Гнатюк Аріна. Задоя Тимофій. Клименко Мирослава. Кравченко Ніка. Кравченко Тимур. Собко Денис. Токовчук Данііл Міронов Назар. Белан Нікіта

А найголовніше – не панікуємо,бо ми не нападаємо, а захищаємо!Слава Україні!

При створенні презентації були використані матеріали:1. Поради психолога: « Як говорити з дітьми про війну, теракт чи військовий стан» Ніна Петриківська., інформаційний портал «Нашого цвіту по всьому світу», 2018 р.2. «Як говорити з дітьми про війну: поради психологині» Владислава Діденко, Випускова редакторка #Букв, 2022р.3. «Транслювати впевненість» Вадим Колесников, психолог, 2015р.4. «Як говорити з дітьми про війну» Джерело: dw.de.5. «Агресія і війна. Як говорити з дітьми на складні теми?» Світлана Ройз,2018р.