Презентація "Як розпізнати зло, яке не видно?"

Макєєв Олександр Володимирович 12 грудня 2023 479 Відгуки відсутні

Про матеріал

Сьогодення зараз таке, що кожна людина може стати свідком або жертвою насильства. Окрім того, педагоги - це та частина суспільства, яка щодня контактує з безліччю сімей. Тому важливо знати, вміти і, головне, вчасно розгледіти прояви насильницьких дій. Дана розробка дасть змогу це зробити в нестандартній формі
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Практичний кейс “Як розпізнати зло, яке не видно?”

Номер слайду 2

Ментальна карта “Насильство”

Номер слайду 3

Тестування “Я у темі? ”

Номер слайду 4

Робота в групах “Як розпізнати насильство”

Номер слайду 5

Ознаки психологічного насильства: замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка; неврівноважена поведінка; агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства; уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати); синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність); уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми; занижена самооцінка, наявність почуття провини; демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому; схильність до «мандрів», бродяжництва; спроби самогубства; вживання алкоголю, наркотичних речовин; насильство стосовно тварин чи інших живих істот

Номер слайду 6

Ознаки фізичного насильства: прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова дитини роздягатись, носити одяг, що не відповідає сезону); зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини; синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо); рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів; травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо); забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини); скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем; рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно); сліди від укусів; незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом).

Номер слайду 7

Ознаки економічного насильства: постійне голодування через нестачу їжі; вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного працівника); брудний одяг, одягання не за погодою; пропуски занять у школі; втомлений і хворобливий вигляд; загальна занедбаність; нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби; залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі із сторонніми особами; відсутність іграшок, книжок, розваг тощо; антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни; нігті, волосся у дитини нестрижені і брудні; у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни; залучення дитини до трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства); дитина жебракує, втікає з дому

Номер слайду 8

Ознаки сексуального насильства: знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку; захворювання, що передаються статевим шляхом; синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем, постійне миття рук; уникнення контактів з ровесниками; дитяча або підліткова проституція; вагітність; вчинення сексуальних злочинів; сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих; нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка; створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок; відсутність догляду за собою; боязнь чоловіків, конкретних людей; синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, людські укуси.

Номер слайду 9

Фактори, що вказують на ймовірність виникнення ризиків для дитини (з боку сім’ї) не цікавляться навчальною діяльністю дитини (не відвідують батьківських зборів, не контактують з педагогами закладу, не готують дитину до участі у позаурочних та позашкільних заходах); під час відвідування навчального закладу перебувають у стані алкогольного сп'яніння або під дією наркотичних речовин. Наявні повідомлення дітей, осіб, знайомих із сім’єю, про факти надмірного вживання алкоголю, наркотичних речовин, схильності до азартних ігор; систематично проявляють агресивну поведінку до працівників закладу освіти, батьків інших дітей; ігнорують рекомендації працівників закладу освіти щодо виховання дитини, що призводить або може призвести до затримки її розвитку, погіршення емоційного стану, здоров'я, соціальної ізоляції та інших несприятливих наслідків; не дотримуються санітарно-гігієнічних норм та правил безпечної поведінки (що призводить до виникнення ризику інфікування дитини); мають ознаки пригніченого психоемоційного стану, розладів психічного здоров’я, суїцидальної поведінки, що ускладнює процес догляду та виховання дитини; не забезпечують необхідного медичного догляду за дитиною, що може призвести до серйозних порушень здоров’я; жорстоко поводяться з членами сім’ї (одним із батьків, іншою дитиною, іншою особою), з домашніми тваринами; допускають перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин; перекладають відповідальність за догляд за молодшими дітьми на інших.

Номер слайду 10

Ми можемо допомогти дитині, забезпечуючи наступне: 1. Нормальність: підтримуйте нормальний статус дитини в класі. 2. Інтимність: виражайте у доречний спосіб. Не вирішуйте за дитину, що вона хоче і чого не хоче. Запитуйте! Це допоможе вам виявляти тепле ставлення на рівні, комфортному для дитини. 3. Тепле ставлення: використовуйте нормальні вияви теплого ставлення; нехай у вашому голосі відчувається тепло. 4. Сталість і передбачуваність: життя дитини поза класом може стати хаотичним. Клас може бути єдиним місцем, де дитина буде почувати себе нормально. Чітко визначайте ваші вимоги та очікування. 5. Почуття приналежності та включеності: демонструйте роботу дитини, втягуйте дитину в дискусію тощо. 6. Структура: спочатку дитина може хотіти, щоб їй говорили, що вона повинна робити і як реагувати, поки вона не зможе мобілізувати власні ресурси. Структура стане її безпекою. 7. Безпека й конфіденційність: підтримуйте звичний спосіб життя. Не обговорюйте деталі того, що трапилося з дитиною, будь з ким. Шукайте надійну підтримку для себе. Переживання дитини не призначені для персоналу. 8. Поведінкові обмеження: деструктивну й антисоціальну поведінку твердо й постійно засуджувати. 9. Заохочення і стимуляція: доступність корисного матеріалу для читання і художня творчість (наприклад, малювання) - це можливості для дитини висловити свої почуття.

Номер слайду 11

Дякую за увагу! Миру всім нам і спокою!