У містах і селах живуть люди різних національностей: українці, білоруси, росіяни, болгари, греки, євреї, татари, вірмени. Вони мають різні традиції, відзначають різні свята, сповідують різну віру, ходять чи не ходять до церкви, мають різні політичні погляди і по різному голосують на виборах. Але ніхто не почувається через це зверхнім або приниженим. Коли таке правило панує у суспільстві, у ньому нема місця для ворожнечі й війн.
1. Згадайте когось зі своїх друзів, хто відрізняється від вас. Можливо, він любить собак, а ви віддаєте перевагу котам?2. Що станеться, коли наполягати, щоб ваші друзі були такими, як ви?3. Разом із сусідом по парті знайдіть п’ять відмінностей і п’ять спільних рис, про які можна було б поговорити, замість того щоб сперечатися про відмінності.
Горбатенька дівчинка. Клас розв’язував задачу. Учні схилились над зошитами. Коли це у двері хтось тихо постукав.— Відчини двері й подивись, хто там стукає, — мовив учитель. Чорноокий хлопчик, що сидів за першою партою, живенько відчинив двері. До класу зайшов директор школи з маленькою дівчинкою. Тридцять п’ять пар очей впилися в незнайому дівчинку. Вона була горбатенька. Учитель затамував подих і повернувся до класу. Він дивився у вічі пустотливих школярів і мовчки благав: хай не побачить дівчинка у ваших очах ні подиву, ні насмішки.
У їхніх очах була тільки цікавість. Вони дивилися на незнайому дівчинку й лагідно всміхалися. Учитель полегшено перевів дух.— Цю дівчинку звуть Оля, — сказав директор. — Вона приїхала до нас здалеку. Хто поступиться їй місцем на першій парті? Бачите, яка вона маленька?Усі шість хлопчиків і дівчаток, що сиділи за передніми партами, піднесли руки:— Я…Учитель був тепер спокійний: клас витримав іспит. Василь Сухомлинський