Презентація "Як тканини тчуть та нитки прядуть"

Мешканці Індії, Південного Китаю, Індонезії, напевно, ще у стародавні часи помітили, як спритно ця пташка скручує дзьобом та лапками волокна бавовни, вовну, шовковинки тутового щовкопряда, павутинки…А навіщо їй нитка? Щоб пошити з листя гніздо! Шиє вона, як справжня кравчиня: немов голкою, проколює краї листя дзьобом, протягує у дірочки нитку, навіть вузлики зав’язує. Недарма пташці дали ім’я: довгохвоста кравчиня.

Ось яке гніздо плете африканська пташка-ткачик (між іншим, близький родич горобця). Чи не в нього та й у інших пернатих майстрів вчилися люди мистецтву плетіння з трави? На малюнку видно, які хитромудрі переплетення з травинок вміє робити пташка ткачик.

разом із лялечкою (вона у середині) всього 2 грами. А довжина шовковинки в одному коконі - довше за кілометр. Метелик тутового шовкопряда - справжнісінька домашня комаха: у дикій природі не живе, навіть літати розучилася! Кокон тутового шовкопряда важить

Циновки з трави і тростини плетуть у багатьох країнах і досі.

нгнг Стародавній Єгипет Давнє Перу (Південна Америка) Веретена, якими користувалися у давнину різні народи- навіть ті, що жили дуже далеко один від одного - дивно схожі. Італія Стародавня Русь

Прядки в Київській Русі служили не лише інструментом для прядіння. Але й окрасою житла. Ми і зараз ними милуємося!

Чому ткацький човен так названий, зрозуміло з першого погляду. Він не тільки формою нагадує човен. Але і тим, що «перевозить вантаж». Цей вантаж-котушка, з якої змотується поперечна нитка. А не схожий ткацький човен на свого плаваючого у воді тезку тим, що літає повітрям, немов літак. ТАК І ЗВУТЬ ЙОГО ТКАЧІ ЛІТАКОВИМ!

Як зробити човник літаковим, придумав у 1733 році англійський суконник Джон Кей. І пояснив свою вигадку ось таким малюнком. Варто смикнути ручку вліво - права мотузка потягне детальку, в яку впирається човник. Деталька штовхне його, човник полетить вліво і упреться в таку саму детальку на іншій стороні верстата. Смикнеш ручку вправо - човник полетить назад. Звичайно, не дуже-то веселе заняття смикати туди-сюди ручку з мотузками. Але до винаходу Джона Кея ткач кидав човник у просвіт між повздовжніми нитками рукою. Другою рукою ловив човник і кидав назад. А якщо тканина була занадто широкою, «перекидатися» човником доводилося двом ткачам - вони ставали по обидва боки ткацького верстата.

У сучасному ткацькому верстаті літати човник змушують «біти», які б’ють по ньому то праворуч, то ліворуч - немов ракетки по воланчику під час ігри у бадмінтон. Тільки літає човник набагато швидше воланчика. І «бітами», на відміну від ракеток, рухають не руки, а електродвигун.

У стрибках із жердиною успіх залежить не тільки від майстерності спортсмена. Дуже важливо, яка у нього жердина. Жердина із склопластика (або, що теж саме, із фібергласу) настільки міцна та пружна, що вона відразу підняла цей вид спорту на нову висоту - у прямому сенсі.

Французького короля Людовика ХІV називали Король-Сонце. Він був дуже красивим та одягався сучасно. Йому подарували панчохи та рукавички, зіткані з павутини. Розкішний подарунок! Адже павутинна нитка найміцніша і найеластичніща у світі. Було зроблено спеціальний верстат. В ньому сиділи 24 павуки. Усе було б добре, але як прогодувати таких робітників? Мух не вистачило б їм!