— Навіщо ти псуєш мою роботу? — каже з докором майстер. Хлопчик глянув на відбиток ноги, засміявся і втік. Минуло багато літ. Хлопчик став дорослий. Життя його склалося так, що він часто переїжджав з міста до міста, ніде довго не затримувався, ні до чого не прив’язувався — ні руками, ні душею.
Дійсно, тільки праця залишає слід на землі. Людське серце має бути відкритим для добра, людяності, праці. Ось і закінчився наш урок, але не закінчилася дорога добра. Вам ще, діти, жити і йти цією дорогою все своє життя. Хочеться, щоб на цій дорозі ви не згубили людяності, чесності, чуйності.