Презентація з літературного читання "Байка про байку"

Акровірш «Байка». Іван Франко «Байка про байку».

Твори яких жанрів ми читали?Оповіданняказкивіршіприслів'яприказки

У запропонованих словах прочитайте лише третю букву. КАБАН КЛАС ЧАЙКА МІКРОФОН ПІАНІНО

Злий, зубатий, сірий, хижий. Коричнева, хвіст довгий, стрибає з гілки на гілку. Руда, витягнута, великий довгий хвіст. Невеличка, тіло вкрите чорним пір’ям, літаєЧорненька, маленька, працьовита

Було чи не було, вона те знає,А хто не вірить — хай перевіряє: Йоржі літають, вовк казки читає,Кабан-іклан у космос вирушає, Абетку власну мавпочка складає!

Мавпочкайоржікабанвовклітаютьчитаєвирушаєскладає

З якої це байки?«Літаючи по дворах. Ґавашматок ковбаски добула…»Ґава і Лисиця«У степу, в траві пахучій, коник, вдатний молодець…»Коник-стрибунець«Прибігла раз Лисиця у садок;Вподобавсь дуже їй привітненький куток…»Лисиця й виноград

Дехто вважає, що слово «байка» походить від грецького слова «айпос» — оповідання, що потребує відповідного тлумачення. Але в українській мові є слово «баяти» — що значить говорити, розповідати. В народних казках зустрічається чарівний кіт-баюн, який розповідає казки та всілякі неймовірні історії. Байка — дуже давній вид народної творчості, поширений у всьому світі. Дійовими особами в ній найчастіше є тварини, але іноді зустрічаються людські істоти чи неживі предмети. Байка служить зразком життєвої мудрості.

Байка — невеликий, здебільшого віршований твір повчального змісту, персонажами якого виступають люди, тварини, рослини чи предмети тощо. Повчальний висновок у байках називають мораллю, або силою байки.

Іван Франко дуже любив дітей. У його родині підростало четверо дітей (Андрій, Петро, Тарас та Ганна). «Життя, — говорив І. Франко, — мені мало всміхалося, а діти були тим весняним промінням, яке зігрівало моє серце». Саме для них, найменших, він написав чимало творів, але особливого значення надавав казкам — байкам.

Видатний письменник у дитинстві любив слухати пісні матері, байки, розповіді старих людей. Ще в початковій школі дев’ятирічний малий Івась почав старанно записувати коломийки, приповідки, казки, довівши їх кількість за 800. Написав І. Франко 50 казок, 20 із них увійшли до збірки «Коли ще звірі говорили». Останньою казкою цієї збірки є «Байка про байку». з якою ми сьогодні почнемо ознайомлюватися.

Між ким відбувається розмова в байці?Хто копав поле?їхав на ослі?розклав вогонь?Чи насправді таке може бути?

Автор веде діалог з маленькими читачами. У розмові він підкреслює особливості сприйняття байки, зумовлені психологією дитини. Іван Франконадає великого значення байці. У ній він найповніше врахував особливості дитячого сприймання. Адже вигадки про «лисичку, яка копає поле і їсть паляниці з медом; вовка, який їде на ослі в село; крука, який розложив вогонь…». сприяють розвитку і збагаченню дитячої уяви, вражають незвичністю, хвилюють. Разом з тим, незважаючи на елементи фантазії, байка поглиблює знання дітей про навколишній світ, ознайомлює їх з природою, вчить розуміти людські характери і сприяє формуванню кращих рис характеру дитини.

вовк літаєлис плаваєкіт живев норів повітрів воді

З яким новим жанром ми ознайомилися на уроці?Хто створює байки?Що таке байка?Що головне у байці?Подумайте, котра неправда цікава. Підсумок уроку

Домашнє завдання. Навчитися виразно читати в особах «Байку про байку». Івана Франка. Вивчити визначення байки.