Презентація з математики

Технологіярозвивального навчання за Л. В. Занковим

План1. Поняття розвивального навчання. Технологія розвивального навчання2.Історико-педагогічні засади. проблеми розвитку.3. Система розвивального навчання Л. Занкова.4. Розвивальне навчання на уроках математики.

1. Поняття розвивального навчання. Технологія розвивального навчання. Можливість суттєвих змін у школі теоретики і практики вітчизняної освіти пов'язують з ідеями розвивального навчання. На основі наукових праць створено методичні посібники, спеціальні програми. Одним із основних принципів реформування вітчизняної школи проголошено принцип розвивальної освіти.

Найпоширенішими у масовій початковій школі є варіанти системи розвивального навчання, розроблені науковими колективами під керівництвом російських психологів і педагогів Леоніда Занкова (1901 —1977), Даниїла Ельконіна (1904—1977) і Василя Давидова (1930—1998). У тісному контакті з педагогами-практиками вони створили повний комплект підручників для початкової школи. Ці технології як самодостатні дидактичні системи широко впроваджують поряд з традиційним навчанням у школах Києва, Харкова, Севастополя, Миколаєва, Херсона та ін.

2.Історико-педагогічні засади проблеми розвитку. Проблема розвитку існує з тих пір, як людство поча­ло усвідомлено спрямовувати свої зусилля на підготов­ку дітей до виживання. Про це свідчать археологічні знахідки та елементи минулого в сучасних мовах, у житті та звичаях різних народів, ігри для розвитку кмітливості, загадки, розваги, головоломки, які дій­шли до нас із глибин століть. З появою писемності по­дібні свідчення набули системного характеру.

Одним із перших реалізував у процесі навчання ідею розвитку давньокитайський мислитель Конфуцій (прибл. 551 — 479 до н. є.), прізвище якого означає «учитель Кун». У його школі навчання проводилось у формі вільних бесід, спільних роздумів, дискусій. Для Конфуція головним було не озброєння учнів конкретними знаннями, а їх ґрунтовний загальний розвиток, моральне і духовне піднесення. Його ідеї у різні часи розвивали давньогрецькі мислителі Сократ (прибл. 470—399 до н. є.), Де-мокріт (прибл. 470 (460) — прибл. 380 (370) до н. є.), давньоримський філософ Квінтіліан (прибл. 35 — прибл. 96), італійський педагог-гуманіст Вітторіно да Фельтре (1378—1446), французький філософ, письмен­ник. Мішель де Монтень (1533—1592), Я.-А. Коменський, Ж.-Ж. Руссо.

Термін «розвивальне навчання» наприкінці XVIII ст. запровадив Й.-Г. Песталоцці, чиї ідеї про розвиток здіб­ностей дітей К. Ушинський назвав відкриттям значнішим, ніж відкриття Америки. А сам Й.-Г. Песталоцці розвиток вважав «всезагальною потребою всього людства». У шкільному навчанні це завдання, на його дум­ку, повинно розв'язуватися у процесі викладання всіх предметів. Особливо цінними у педагогічній спадщині Песталоцці є ідея розвитку дітей у процесі навчання че­рез принцип природовідповідності і своєрідне тлумачення природи задатків.

Безпосередньо стимулювала формування цілісної теорії розвивального навчання висловлена на початку 30-х років XX ст. Л. Виготським ідея про можливість і доцільність навчання, орієнтованого на розвиток дитини як на безпосередню головну мету. За його переконаннями, оцінювати рівень розвитку дитини потрібно не лише за тим, що вона робить самостійно (актуальний рівень розвитку), а й за тим, що вона може робити з допомогою дорослого (зона найближчого розвитку). Водночас Л. Виготський не заперечував необхідності засвоєння знань, умінь і навичок, однак їх він вважав не кінцевою метою навчання, а лише засобом розвитку учнів.

Рівень актуального розвитку дитини засвідчують сформовані в неї психічні процеси. Це означає, що за її актуальним розвитком можна судити про завершені цикли розвитку. Однак метою освіти є перспективний розви­ток дитини, тому розвивальна освіта, крім досягнутих результатів розвитку, використовує процеси, що перебувають на стадії становлення. В дитячому садку, початко­вій школі дитину вчать нового, просуваючи її в розвитку, даючи їй змогу зробити більше, ніж вона може.

Дитина може наслідувати тільки те, що перебуває у зоні її інтелектуальних можливостей. З допомогою до­рослого, на думку Виготського, вона може виконувати не будь-які дії, а лише ті, до яких певною мірою готова: «Що дитина вміє робити сьогодні у співробітництві (з дорослим), вона зможе зробити завтра самостійно... Лише те навчання в дитячому віці добре, яке забігає поперед розвитку й веде його за собою. Але навчати дитину можна лише тому, чому вона вже здатна навчатися... Можливості навчання визначаються зоною її найближчого розвитку». На цій підставі він робить висновок: «Педагогіка повинна орієнтуватися не на вчорашній, а на завтрашній день дитячого розвитку. Тільки тоді вона зможе в процесі навчання викликати до життя ті проце­си розвитку, які поки що перебувають у зоні найближчого розвитку». Висновок. Розвивальне навчання склалося історично. В педагогіці ми розглядаємо у єдності навчання, виховання, розвиток у формування особистості. Склалася система розвивального навчання  у сучасній школі на основі вчення Л. Виготського, Д. Ельконіна, Л. Занкова, В. Давидова.

Однією з перших спроб практичної реалізації ідеї розвивального навчання було обґрунтування розвитку як провідного критерію оцінювання роботи школи, дослідно-експериментальне дослідження об'єктивних педагогічних закономірностей у співвідношенні навчання та розвитку. Пізнання цих закономірностей розглядалось як крок до утвердження нової дидактичної системи, що мала забезпечити значно вищі, ніж масова, зокрема найпередовіша, педагогічна практика, результати навчання і на цій основі досягти оптимального рівня загального розвитку школярів. Уся ця робота була зосереджена в лабораторії Науково-дослідного інституту теорії та історії педагогіки АПН СРСР, яку очолював Л. Занков. З 1929 р. він вів науково-дослідну роботу в Москві: спочатку в Науково-дослідному інституті дефектології, згодом — у НДІ теорії та історії педагогіки АПН. Він обґрунтував можливість застосування в педагогічних дослідженнях різних видів педагогічного експерименту, висунув і реалізував ідею включення у педа­гогічний експеримент психологічних методів вивчення загального розвитку учнів як засобу результативності педагогічних нововведень. Під його керівництвом у 50—60-ті роки XX ст. створено нову дидактичну концепцію початкового навчання, спрямовану на загаль­ний розвиток дітей.3. Система розвивального навчання Л. Занкова

Згідно з цією концепцією загальний розвиток тлумачився як розвиток здібностей учнів. Основними критеріями при визначенні його рівня були розвиток спостережливості, абстрактного мислення, практичних дій. Прагнучи сформувати дидактичну систему, яка забезпе­чила б найвищу ефективність навчання, що є передумовою загального розвитку учнів, Л. Занков обґрунтував основні дидактичні принципи розвивального навчання, суттєво відмінні від принципів традиційної дидактики (наочності, свідомості, систематичності тощо), спрямованих на успішне навчання, тобто засвоєння учнями знань, умінь, навичок. Нова система принципів зорієнтована на досягнення оптимального рівня загального розвитку школярів, що, безперечно, пов'язано і з належною успішністю у навчанні. Загалом система розвивального навчання мала у своїй основі такі взаємопов'язані принципи: принцип навчання на високому рівні складності; принцип навчання швидким темпом; принцип провідної ролі теоретичних знань; принцип усвідомлення школярами процесу учіння; принцип цілеспрямованої і систематичної роботи з розвитку всіх учнів.

1.  Принцип навчання на високому рівні складності. Цей принцип є провідним у технології розвивального навчання і характеризується, на думку Л. Занкова, не тим, що перевищує «середню норму» складності, а насамперед тим, що розкриває духовні сили дитини, дає їм простір і спрямування. Йдеться про складність, пов'язану з пізнанням суті явищ, які вивчаються, залежностей між; ними, із справжнім залученням дітей до цінностей науки й культури. Засвоєні знання, стаючи надбанням школяра, забезпечують перехід на вищий ступінь розвитку.

2. Принцип навчання швидким темпом. Він органічно пов'язаний із попереднім і передбачає відмову від одноманітного повторення пройденого матеріалу. Суть його полягає в тому, щоб діти безперервно збагачували свій розум різноманітним змістом, який створює сприятливі умови для глибшого осмислення набутих знань. Однак не варто вдаватися до поспішності в навчальній роботі і збільшувати кількість завдань для школярів.

3. Принцип провідної ролі теоретичних знань. Він орієнтує на зосередження увага не на всіх складностях, а на пов'язаних із теоретичним осмисленням явищ, виявленням їх внутрішніх суттєвих зв'язків. Головним у навчальному процесі є розмежування різних ознак об'єктів і явищ, що вивчаються. Здійснюється воно в межах принципу системності й цілісності, згідно з яким кожний елемент засвоюється у зв'язку з іншим і всередині певного цілого. У формуванні понять, способів мислення, діяльності домінує індуктивний шлях, який передбачає перехід від спостереження одиничних фактів і явищ до встановлення загальних закономірностей, правил, законів. Особливу роль відіграє процес порівняння, яке дає змогу з'ясувати подібність і відмінність явищ і речей, диференціювати їх властивості, відношення. Значна увага при цьому приділяється розвитку аналізуючого спостереження, здатності до виокремлення різних аспектів і властивостей явищ, їх чіткому мовленнєвому вираженню.

4. Принцип усвідомлення школярами процесу уміння. Цей принцип випливає із загальноприйнятого дидактичного принципу свідомості і передбачає усвідомлення учнями способів дій і операцій, за допомогою яких відбувається процес учіння, що є передумовою розуміння навчального матеріалу, вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, оволодіння мислительними операціями (порівняння, синтез, узагальнення), а також позитивного ставлення школярів до навчальної праці. Адже одна з найважливіших умов розвитку учня полягає в тому, що процес оволодіння знаннями і навичками є об'єктом його усвідомлення. Тому навчальний процес має бути організований так, щоб учень з'ясував для себе розташування матеріалу, необхідність заучування певних його елементів.

5. Принцип цілеспрямованої і систематичної роботи з розвитку всіх учнів. Зосереджений він на подоланні неуспішності окремих учнів, посиленій увазі до їх за­гального психічного розвитку, йдеться про виявлення і корекцію тих аспектів психічного розвитку, відставання яких було основною причиною неуспішності. За традиційної методики для подолання неуспішності слабких учнів використовують багато тренувальних вправ, однак це не сприяє розвитку дітей, а спричинює ще більше відставання, оскільки вони потребують систематичної роботи, спрямованої на їх розвиток. Експерименти Л. Занкова засвідчили, що цілеспрямована й систематична робота зумовлює зрушення у розвитку слабких учнів і кращі результати у засвоєнні знань і навичок.

Зміст розвивального навчання зорієнтований на пізнання загальної картини світу засобами науки, літератури, інших видів мистецтва. У початкових класах, наприклад, він охоплює матеріал із природознавства, географії, історії. Особлива увага приділяється зображувальній діяльності, музиці, читанню художніх творів, праці в її моральному та естетичному значеннях. Технологія Л. Занкова передбачає участь школярів у різних видах діяльності, використання у викладанні дидактичних ігор, дискусій, а також методів, спрямованих на збагачення уяви, мислення, пам'яті, мови. Вона виявила свою ефективність на всіх етапах організації процесу навчання, передусім у розвитку психічних функцій молодших школярів. Однак здійснені протягом 60—70-х років XX ст. спроби впровадити її у масову шкільну практику не були успішними, оскільки вчителі не змогли забезпечити нозі програми відповідними технологіями навчання.

Орієнтація школи наприкінці 80-х — на початку 90-х років XX ст. на особистісно-розвивальну освіту оживила інтерес до цієї концепції. Але її глибинний смисл для багатьох дотепер залишається непізнаним і нерозкритим. Через те дидактичні її принципи враховуються частково і впроваджуються поверхово.

4. Розвивальне навчання на уроках математики. Яким має бути урок розвивального навчання?«Урок є відкриттям істини, пошуком істини, осмисленням істини в спільній діяльності вчителя та учня»

Інтегрований урок в 1 класі за системою розвивального навчання Тема.   Подорож до весняного лісу.         Математика:  Залежність результату вимірювання величини від міри.         Природознавство:  Світ тварин         Елементи трудового навчання. Мета:  формувати в учнів ключові компетентності, а саме:вміння вчитися – самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, планувати свої дії, доводити роботу до кінця;загальнокультурну компетентність – дотримуватися норм мовленнєвої культури, зв’язно висловлюватися в контексті змісту; бачити красу рідної природи;соціальні компетентності – проектувати стратегії своєї поведінки з урахуванням інтересів та потреб інших, продуктивно співпрацювати з партнером в парі, проявляти ініціативу;громадянську компетентність – бережливо ставитися до природи;здоров’язбережувальну компетентність – усвідомлювати здоров’я як вищу життєву цінність. Формувати в учнів предметні компетентності:сформувати  в учнів поняття міра, величина,поняття про тварин, як частину живої природи;розширити і уточнити уявлення дітей про різноманітність величин (об*єм, кількість предметів, площа, довжина і т.п.), уявлення дітей про різноманітність тваринного світу, середовище їхнього існування;формувати в учнів поняття моделювання способів за допомогою схем та формулзнайомити учнів із назвами тварин;розвивати уміння оцінювати виконану роботу , спостережливість, уміння порівнювати зовнішній вигляд тваринвиховувати в учнів інтерес до вивчення математики,природознавства, виховувати  турботливе ставлення до тварин, бажання брати участь у їх охороні. Тип уроку: урок-подорож. Вид уроку: інтегрований. Обладнання:  картки для індивідуальної роботи, картки для роботи в парі, набір геометричних фігур, підручник «Математика» 1 клас за системою РН, зошити,малюнки тварин, дошка.

Хід урокуІ. Організація класу.   1.    Привітання     Пролунав уже дзвінок   Починається урок!   На уроці не куняй   Математику вивчай!   Всім я успіхів бажаю   І урок розпочинаю. Працюємо старанно,  щоб почути у кінці,  що у нашому 1- му класі     діти просто молодці.       2. Психологічне настроювання. Запорукою успіху є усмішка. Тож передайте свою усмішку один одному, мені, поверніться до наших гостей, подаруйте їм. Адже усмішка ще:- прикрашає обличчя;- підвищує настрій;- сприяє добрим стосункам з оточуючими;- допомагає знайти нових друзів;  ІІ. Актуалізація і корекція опорних знань.1. Перевірка фенологічних спостережень– Яка зараз пора року?– Назвіть суттєві ознаки весни.– Який сьогодні день?– Чи був вітер, коли ви йшли до школи?– Чи були сьогодні опади?– Як змінилася погода за цей тиждень?

Розташуйте цих мешканців на числовій прямій у порядку зростання. П___1___2___3___4___5___6___7___8___9____1 ) Назвіть число попереднє числу 4.2) Назвіть «сусідів» числа 5, 6.3) Яке число наступне, після числа 6.4) Порівняти числа: 3 і 5 , 7 і 4 , 6 і 6.5) Як можна назвати цю групу тварин? (Звірі)6) Яка істотна ознака звірів?(Тіло у звірів вкрите шерстю ,мають чотири лапи. Звірі народжують своїх малят і годують їх молоком ІІ. Мотивація навчальної діяльності- Сьогодні у нас незвичайний урок. Ви вже знаєте, що наш світ прекрасний і різноманітний і що може бути цікавішим, ніж день за днем відкривати все нові і нові його сторінки? Я запрошую вас відкрити ще деякі таємниці навколишнього світу, в якому ми живемо і відправитись у подорож до весняного лісу. Подивіться , а хто нам допоможе в нашій подорожі. Лісовичок.ІІІ.  Узагальнення  знань учнів.1. На нашому шляху , на лісовій доріжці , зустрілися лісові мешканці. Розташуйте цих мешканців на числовій прямій у порядку зростання. П___1___2___3___4___5___6___7___8___9____ 

1 ) Назвіть число попереднє числу 4.2) Назвіть «сусідів» числа 5, 6.3) Яке число наступне, після числа 6.4) Порівняти числа: 3 і 5 , 7 і 4 , 6 і 6.5) Як можна назвати цю групу тварин? (Звірі)6) Яка істотна ознака звірів?(Тіло у звірів вкрите шерстю ,мають чотири лапи. Звірі народжують своїх малят і годують їх молоком.ІV. Постановка навчальної задачі. 1. Відправляємося далі мандрувати з лісовичком. Але хто це? Навесні барвиста квітка На галявині розквітла. Лиш поглянути хотіли, Враз знялась і полетіла.(Метелик )Наче птиця, крила має,Все літає та співає:- Я медок вам наношу,Не чіпайте, бо вкушу!(Бджілка) Хоч не олень – роги має,І не птиця, а літає. Чорний-чорний, а не крук,Це малий, моторний ...(Жук)1. Як можна назвати цю групу тварин яких ми зустріли? (Комахи)2. Яка істотна ознака комах? (Комахи мають шість лапок. Їх тіло поділено на три частини: голова, груди, черевце) 

5. Фізхвилинка. V. Робота над геометричним матеріалом.-Що це чути в лісі? Чиє це голоси? ( Спів птахів)- Це Птахи.-Яка істотна ознака птахів? ( Тіло птахів укрите пір’ям. У них є дзьоб )Настає весна і перелітні птахи повертаються з теплих країн додому. Які це птахи? (Жайворонок , ластівка, зозуля, соловей, шпак, лелека) Ластіва прилітає наприкінці квітня. Шпак прилітає в березні, коли на полях ще лежить сніг. Зозуля повертається на початка травня. Люди здавна шанували птахів, тому що вони приносили велику користь. Давайте допоможемо їм влаштуватися  і зробимо для них шпаківні. Визначте які геометричні фігури нам треба використати для побудови шпаківні?Склеювання шпаківні. Чудові вийшли в нас шпаківні. Ми з нетерпінням будемо чекати зустрічі з птахами. V.  Підсумок уроку.-Скінчилася наша подорож і підійшов до кінця урок.-Чи корисним він був для вас? -Чи добавили ви собі знань?-Чи сподобалося вам подорожувати з Лісовичком?-Молодці! Ви справжні учні: активні, здібні, розумні, кожен з васотримав нові знання.  

Використані джерела:1. Дичківська, М. Інноваційні педагогічні технології [Текст] : навчальний посібник / М. Дичківська. – К.: Академвидав, 2004. – С.170 - 172.2. Селевко, Г. К. Энциклопедия образотворчих технологий [Текст] : В 2 т. Т.1. / Г. К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с.3. Чепіль, М. М. Педагогічні технології [Текст] : навчальний посібник / М. М. Чепіль, Н. З. Дудник. – К. : Академвидав, 2012. – 224 с. – С.54-62. (Серія «Альма-матер»).Інтернет-ресурси4. Библиотека по педагогике [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://pedagogic.ru/books/item/f00/s00/z0000018/index.shtml. – Назва з екрану. – Дата перегляду: 10.05.2014.5. Розвивальне навчання: основні принципи  [Електронний ресурс]. – 6. Режим доступу : svitohlyad.com.ua›osvita/rozvyvalne-navchanny.7. Теоретичні засади розвивального навчання - Онлайн бібліотека року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : ualib.com.ua›br_4326.html