Презентація з теми: "Мотивація учнів-важливий чинник подолання освітніх втрат. Математика."

Учитель: Кодря О. М. Мотивація учнів-важливий чинник подолання освітніх втрат.

Мотив — це спонукання людини до активності, пов'язане з намаганням задовольнити певні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонукання до дій, внаслідок яких ці потреби задовольняються.

Навчання, підкоряється загальній схемі: Необхідність – початок будь-якою діяльності учня, тобто на уроці висуваються проблеми, які треба розв´язати. Потреба (вивчити новий матеріал або отримати оцінку)Мотив (викликати у дитини бажання займатися проблемою )Мета (ті завдання, які вчитель ставив перед учнями, і які треба виконати за урок)План досягнення мети. Корекція. Оцінка результатів

Давнє прислів’я говорить : «Учитель повинен дати від себе, щоб учень прийшов до себе »

Виділяються три рівні людських здібностей: І рівень- діти здатні взяти все, що їм дають, але не здатні зберегти або зберігають з великими труднощами (здібності нижче середнього); 2 рівень – діти не тільки беруть усе, а й постійно працюючи, спокійно його збільшують(здібності середнього рівня);3 рівня - здібності. Діти не тільки беруть, а й в багато разів збільшують. Це Архімед, Ньютон, Ломоносов… Їхні здібності вище від середнього рівня.

Як кажуть французи: «Всі жанри добрі, крім нудного». Урок повинен бути насичений цікавими фантами, а не тільки містити відомості з підручника та розв,язування задач до теми. Ще Гьоте писав: Пергаменты не утоляют жажды,Ключ у мудрости не на страницах книг,Кто к тайнам мысли рвётся мыслью каждой,В своей душе находит их родник.

Для створення педагогічної ситуації використовую:зміст навчального матеріалузв'язок з життям і практикоюраціональні прийоми кожного етапу урокупошукову пізнавальну діяльністьпроблемний та емоційний характер викладання

Використання:ефекту подивунавчальних дискусійметоду аналізу життєвих ситуаційпізнавальних ігор та ігрових ситуацій. елементів цікавої математикизадач прикладного характерупрактичних задач відкритої інформації на уроках математикиметоду доцільних задачнового математичного фактуісторичного матеріалу. Створення:проблемної ситуаціїситуації зацікавленостіситуації вільного вибору учнями навчального завданняситуації захопленостіситуації успіху А також: евристична бесіда пізнавальні ігри застосування нового математичного матеріалу Способи й методи мотивації:

Для мотивації навчання актуальними є поради:підтримувати рівний стиль стосунків між усіма учасниками навчання підбадьорювати учнів, коли вони стикатимуться з труднощами підтримувати позитивний зворотній зв’язокпіклуватися про різноманітність форм і методів навчанняпривчати учнів до пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість заохочувати виконання підвищеної складності учити чітко визначати мету, завдання формувати почуття відповідальності та обов’язкуучити висувати вимоги насамперед до самого себе

Пізнавальну діяльність учнів організовую у процесі взаємодії:«учень-інформація»«учень-ситуація», «учень-проблема», «учень – знання», «учень –– знання»«учень– вміння та навички»«учень-учень»«учень-група»

Схематично це виглядає так: {E269 D01 E-BC32-4049-B463-5 C60 D7 B0 CCD2}Індивідуальна самостійна робота учнів за схемою орієнтованої основи дій{E269 D01 E-BC32-4049-B463-5 C60 D7 B0 CCD2}Робота в парах (обговорення й корекція){E269 D01 E-BC32-4049-B463-5 C60 D7 B0 CCD2}Робота в групах (вироблення точки зору, узгодження думок){E269 D01 E-BC32-4049-B463-5 C60 D7 B0 CCD2}Колективна робота (групування думок формування висновків)

Форми інтерактивних технологій:міні-проектинезакінчене реченнярекламаток-шоупрезентаціямікрофонмозковий штурмрольову груматематичний диктант

П’ять груп мотивів навчання:комунікативнісоціальнівідповідальностіперспективипізнавальні

Мотиви перспективи пов’язані зі встановлення Далекої мети навчання. Близької мети навчання. Близьку мету ставить учитель: забезпечення учня методикою оволодіння складними темами навчального матеріалу,поглиблення його знань за рахунок допоміжної літератури, самоосвіти, Факультативних занять

Підласий стверджував: «Потреби, мотиви, стимули – це «ягоди»з одного поля». Його думки стали моїм кредо щодо мотивації навчальної діяльності:- Спираюсь на бажання дитини. Важливе не те, чого бажаємо, а й те, чого хоче учень. Він не впевнений у своїх бажаннях. Завдання вчителя – змінити напрямок його прагнень, якщо вони не збігаються з педагогічними цілями.- Примушую своїх учнів чогось палко забажати. Головне, щоб бажання виникли, а ми змогли б їх використати.- Враховую інтереси й нахили. Розповідаю про те, що цікавить моїх учнів, точніше,з цього починаю. У Важких випадках іду від яскравої форми до зміясту, від емоцій до логіки.- Знаходжу можливість допомогти учням у здійсненні їх намірів.- Заохочую бажання досягти визнання. Не нехтую тим, що багато дітей вчиться не тільки заради знань, а й заради престижу.- Більше хвалю, менше критикую. Авансую найменші позитивні досягнення. «Я вірю що ти зможеш!»- Використовую зовнішню привабливість й цікаві форми роботи, оформлення результатів, кінцевої оцінки діяльності.- Заклик «треба!» трансформую в «це потрібно зробити! Ти ж вольова людина!»- Миттєво використовую ситуацію, що виникла випадково, як стимул.

С. Д. Пуассона писав , що «життя прикрашене двома речами: вивченням математики та її викладанням.»На кожному етапі уроку: використовую відомості про значення математики для сучасних досягнень науки й техніки, залучаю елементи історизму, встановлюю міжпредметні зв’язки, на яскравих прикладах переконую в необхідності конкретних знань для оволодіння певною професією.

«Математику слід вивчати у школі ще й з тією метою, - стверджував М. Лобачевський, - щоб набутих знань було достатньо для звичайних потреб у житті». Тому одним із девізів моєї педагогічної діяльності є слова: Я знаю, нездібних дітей не буває, БОГ кожній дитині дарує талант, І в кожній із них якась здібність дрімає – Політик, поет, слюсар чи музикант.

Дякую за увагу!!!