Презентація з теми:"Початок українського національного відродження на західноукраїнських землях на початку ХІХ ст.

Початок українського національного відродження. Підручник: Гісем О. В.,Мартинюк О. О.

План.1. Особливості українського національного відродження.2. Початок українського національного відродження в Закарпатті. А. Бачинський.3. Початок українського національного відродження у Східній Галичині.4. «Руська трійця».

Загальна характеристика українського національного руху. Боротьбу очолило греко-католицьке духовенство, що було переконане у необхідності підтримувати Габсбурґів, оскільки дозволить подолати поляків і угорців. Головна риса - КОНСЕРВАТИВНІСТЬ. Головні питання: СЕЛЯНСЬКЕ і НАЦІОНАЛЬНЕ. ВИМОГИ : ТЕРИТОРІАЛЬНОГО РОЗМЕЖУВАННЯ та надання прав САМОВРЯДУВАННЯ.

«Будителі»Назва , що використовувалася щодо діячів національного відродження в слов′янських країнах Східної і Південної Європи ХІХ ст. Перше покоління-вийшло із середовища греко-католицького духовенства, що здобуло освіту у Відні, у «Барбереумі».

Андрій Бачинський. В умовах мадяризації та окатоличення виступив на захист прав свого народу. Саме він, як радник імператриціМарії Терезії, домігся від неї відкриттяу Відні «Барбареуму» для навчаннягреко-католицького духовенства. Він заснував єпархіальний архів, що став унікальним джерелом для дослідників історії Закарпаття.

Йоаникій Базилович. За підтримки А. Бачинського створив першу працю з історії закарпатських русинів- «Короткий нарис фундації Федора Коріятовича.»Він одним із перших заявив,що закарпатські русини належать до східних слов′ян,мають власних діячів культури та вчених, які століттями твори-ли культуру свого народу.

„Руська Трійця”. Поштовхом до національно-культурного відродження у Східній Галичині стало польське повстання 1830 - 1831 рр. Не залишились осторонь і прогресивні львівські студенти Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький, які, захоплені ідеями Гердера, утворили у Львові гурток, названий пізніше „Руська Трійця”. 

„Руська Трійця”. . Першим завданням гуртківці вважали творення нового письменства, тому рішуче виступали проти запровадження латинського алфавіту в українську писемність, вони проголошували культурну єдність усіх українських земель і народну мову як основу нової національної літератури. У 1832 р. вони організували групу студентів з метою утвердження і подальшого розвитку української мови. Вже наступного, 1833 р. з'явилася рукописна збірка „Син Русі”, складена в основному з поетичних творів учасників гуртка. Основним лейтмотивом збірки була ідея об'єднання усіх прогресивних сил для національного відродження. Наступним кроком став фольклорно- літературний альманах „Зоря” (1834), який заборонив друкувати цензор; на жаль, і рукопис не зберігся. Після заборони „Зорі” члени гуртка зазнали переслідувань, лише в 1836 р. було вирішено публікувати альманах „Русалка Дністровая” (сюди ввійшла частина матеріалів із „Зорі”), що друкував народні пісні, вірші, історичні статті. Але, як відомо, видання у Львові не дозволила поліція, греко- католицькі ієрархи й товариші змушені були видавати його в Будапешті. Однак більша частина накладу все ж таки потрапила до рук поліції. У 1837 р. вийшла „Русалка Дністровая” - перша книжка народною мовою й українським алфавітом, що було свідченням прогресивно налаштованої інтелігенції. Вихід альманаху відіграв велику роль у національно- культурному відродженні на західноукраїнських землях.

«Руська трійця» (1833—1837 рр.) — галицьке літературне угруповання, очолюване М. Шашкевичем, Я. Головацьким та І. Вагилевичем, що з кінця 1820-их років розпочало на Західних Українських Землях національно-культурне відродження.