ТЕМА.Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку.
Мета:проаналізувати умови розвитку української літератури і театру к. XVIII- п.п. XIX століття,виникнення нової української літератури,її основні художні напрями,ознайомитись з її видатними основоположниками і представниками,продовжувати формування умінь і навичок складання текстуальних таблиць,робити порівняння історичних процесів,працювати з термінами та поняттями,виховувати шанобливе ставлення до діячів національної культури п.п.XIXстоліття, почуття національної гордості.
Основні терміни і поняття : культура,нова українська література, театр,класицизм,романтизм,реалізм,бурлеск,пародія,іронія,сатира,гротеск.
Тип уроку:інтегрований.
ХІД УРОКУ
I.ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
II.ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.
Евристична бесіда
1.Які історичні обставини вплинули на розвиток української культури першої половини XIX століття.
ВІДПОВІДЬ:
1)зникнення турецько-татарської загрози;
2)розвиток промислового виробництва й виникнення верстви «різночинців»-інтелігенції;
3)вплив європейської культури,зокрема класицизму та романтизму;
4)капіталізація,що привела до зростання духовно-культурних запитів найширших верств населення.
2.Що гальмувало розвиток культури?
ВІДПОВІДЬ:
1)втрата залишків державності;
2)нове закріпачення українців:як селян,так і частково козацтва;
3)повне підпорядкування Української православної церкви Московській патріархії,ліквідація всіх українських початкових шкіл;
4) активний тиск російських та австрійських імперських властей. Царський уряд,заснувавши вищі школи-Харківський університет, Рішельєвський ліцей в Одесі , Гімназію вищих наук у Ніжині і Київський університет мав намір здійснити планомірний наступ на українську інтелігенцію.
3.Якими були особливості розвитку культури п.п. XIX століття?
ВІДПОВІДЬ:
1)незважаючи на задуми імперських чиновників,становлення української культури відбулося;
2)нерівномірність культурного розвитку різних регіонів України:спочатку національно-культурні сили були сконцентровані в Харкові та Перемишлі,потім посилилася роль Києва та Львова,а потім культурне життя перемістилося до Львова;
3)узгоджена діяльність української інтелігенції Заходу і Сходу України,вона зрозуміла,що діяти треба спільно;
4)відбулася зміна суспільних верств-представників української культури-спочатку це були нащадки козацької старшини та нове українське дворянство,пізніше боротьбу за культурно-національні права розпочала інтелігенція.
III.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ.
«Мозковий штурм»
1.Пригадайте,якими були особливості розвитку української літератури другої половини XVIIIстоліття?
ВІДПОВІДЬ:
У літературі другої половини XVIII століття формуються нові риси і напрями. До кінця XVIII століття занепадає полемічна,житійна,проповідницька проза,шкільна драматургія,релігійно-моралізаторська лірика. Поступово утверджуються і виходять на перший план світські твори,споріднені з фольклором,сатирично-гумористичні вірші,пройняті критикою середньовіччя та соціальних верхів. Їх авторами було нижче духовенство. У численних пародіях, «піснях світських» порушувалися такі теми,як соціальна нерівність,сирітство,обмова недоброзичливцями,кохання,туга закоханих,сподіване щастя тощо. Усе більшої популярності набували віршовані сатири,У них викривалися суспільні вади:несправедливий суд,здирництво,хабарництво,неробство ченців тощо.
2.Які літературні твори цього часу ви пам’ятаєте?
ВІДПОВІДЬ:
Це віршоване оповідання «Пекельний Марко»,твори «Ярмарок», «Замисел на попа» Івана Некрашевича, збірки Г.Сковороди «Сад божественних пісень» та «Харківські байки».
IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
Наприкінці XVIII століття староукраїнська літературна мова й українське книжне письменство перебували в глибокій кризі. Від старої української традиції віддалялися її носії-українське панство та вище духівництво. Ідучи на службу до імперських установ,вони поступово ставали прихильниками інших літератур:французької,російської,німецької. Здавалося,разом з втратою державності українці незворотньо втратять свою мову і літературу.
V.ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
1.Повідомлення теми і мети уроку.
Учитель історії:
Отже,темою сьогоднішнього уроку є «Нова українська література і театр як відображення тенденцій суспільного розвитку»
На уроці ми з’ясуємо умови виникнення нової української літератури,її основні художні напрями,ознайомимось з її видатними представниками та їх творами,продовжимо складати текстуальну таблицю,попрацюємо з новими поняттями та термінами.
2.Розповідь учителя.
Учитель укр.літ.
А) І.П.Котляревський - родоначальник нової української літератури та театру.
Батьком нової української літератури вважається Іван Петрович Котляревський. Відчуваючи загрозу того,що національна культура повністю розчиниться в культурі Російської імперії, він сміливо увів в українську літературу народну мову й створив на її основі неперевершені за художніми якостями твори.
Якою була проблематика творів Котляревського?
Учні:
-соціальна нерівність;
-патріотизм народних мас;
-виховання майбутнього покоління;
-дружба і ворожість;
-любов і ненависть;
-людяність і моральна нікчемність.
Учитель укр.літ.(демонстрація відео уривка мультфільму «Енеїда»)
Це «Енеїда»,над якою письменник працював близько 30 років. Вихід у світ «Енеїди» став епохальною подією в культурному житті України. Це була перша друкована українська книга,написана живою українською мовою,що своєю появою стверджувала початок нового етапу у розвитку нашої літератури.
«Енеїда» - енциклопедія життя українського народу. Легко і невимушено вплітаються в сюжет поеми описи різних аспектів життя українця. У поемі зібрано велику й цінну етнографічну,етнологічну і фольклорну інформацію. У структурі поеми описано народні вірування,звичаї,ігри,обряди,справи,побут,кухню й одяг. І.Котляревський з гумором описує порядки в судах,війську,канцеляріях. Місце у поемі знайдено й розповіді про влаштування українських шкіл. У поемі відбито народну мову періоду Гетьманщини,у ній наводяться зразки не тільки мови суто народної,але й мови,притаманної козацькій верхівці,фактично новоутвореному українському дворянству. Українське присутнє у поемі в усьому. Етнічна картина Європи й Азії у поемі також проходить через «українізацію». Еней - козак зустрічає в античному світі знайомі йому сучасні народи:гішпанців , прусів,татарву,ляхів,турчинів.
У поемі минуле стало сучасним,сучасне-минулим,героїчне-побутовим,а побутове-піднесено-урочистим.
Учитель історії
І. Котляревський по праву вважається засновником українського театру. Театральні п’єси “Наталка Полтавка» та «Москаль-чарівник» написані на соціальне замовлення українців .За допомогою своїх персонажів Котляревський протиставив і засудив тогочасну гостру суспільну проблему витіснення народних цінностей псевдо освіченістю,пов’язаною з відмовою від народних традицій. Він чітко розрізняв національно-культурні типи українця і росіянина.
І зараз ми у цьому пересвідчимося,подивившись інсценізований уривок з твору «Наталка Полтавка».
Прем’єра вистави “Наталка Полтавка» відбулася у 1819році.Глядачі були вражені:замість давно обридлих палаців і альтанок вони побачили милі їхньому серцю краєвиди рідної Надворсклянщини ,а замість фальшивої мелодрами чи пустого фарсу-глибоку драму серця простої дівчини-селянки.
Б)Байкарі П.Гулак-Артемовський та Є.Гребінка.
Учитель історії
Із великою пошаною до Котляревського ставилися молоді харківські літератори,продовжуючи утверджувати право України на власну літературу. Це П.Гулак-Артемовський та Є.Гребінка,які різко таврували такі людські вади, як самодурство,аморальність,свавілля та деспотизм не найкращих представників правлячої верстви Російської імперії.
Виступ учня
П.Гулак-Артемовський народився у м.Городище на Черкащині в сім’ї священника,закінчив факультет словесності Харківського університету.У 1841-1848рр.був його ректором.Найвидатнішим твором поета стала байка “Пан та собака»,надрукована в 1818році.
Виразне читання уривка з байки «Пан та собака»
Виступ учня
Євген Гребінка родом із Полтавщини. Перші свої твори написав ще учнем Ніжинської гімназії вищих наук. Поступивши на службу в Петербург,Гребінка відіграв помітну роль у згуртуванні тамтешньої численної української громади. Він приятелював із Шевченком,брав активну участь у викупі поета із кріпацтва. Твори Є.Гребінки («Ведмежий суд», «Віл», «Рибалка», «Вовк і Огонь») відзначаються оригінальним динамічним сюжетом,критичним поглядом на тогочасні суспільні звичаї. В останній байці в алегоричній формі автор наголошує на необхідності берегти особисту незалежність.
В)Г.Квітка-Основ’яненко - засновник сучасної української прози.
Засновником нової української прози по праву вважають Г.Квітку-Основ’яненка.
Виступ учня
Письменник народився в родовому дворянському помісті Основа, що поблизу Харкова. Здобув домашню освіту. Певний час перебував у монастирі. Усе життя прожив у Харкові,брав активну участь у громадському та культурному житті міста. Протягом 1817-1828рр.посідав виборну посаду повітового предводителя дворянства. У 1812р.Г.Квітка-Основ’яненко-директор харківського театру. За його участю видавався журнал “Украинский вестник» та пізнші харківські альманахи. У 1833році з-під його пера вийшла «Супліка до пана іздателя»-справжній маніфест на захист української літератури.
Згодом були видрукувані оповідання «Салдацький патрет» і пейзажна замальовка «Украинское утро». У наступні роки вийшли друком дві повісті «Маруся» та «Конотопська відьма».
Учитель укр.літ.
Гумор,сатира сміх «Енеїди» відчутно вплинули на стиль повісті «Конотопська відьма» та на мову її героїв.
-З якою метою Г.Квітка використав їх у своєму творі?
Метод «Мікрофон»
Учитель укр.літ.
ВІДПОВІДЬ:
Г.Квітка-Основ’ненко намагався висміяти бездарність адміністративного апарату, свавілля і самодурство козацької старшини.
2)Як ви вважаєте,чи втратив твір «Конотопська відьма» актуальність сьогодні?
Учитель історії
Г.Квітка-Основ’ненко був також послідовником І.Котляревського у формуванні української театральної комедії. Він написав п’єси “Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик», «Шельменко-волосний писар»,які надовго завоювали сцену українського театру.
г)Український театр
На початку XIX ст., поряд із домашніми театрами поміщиків, у великих містах стали виникати театральні трупи і почали будуватися приміщення професійних театрів. У Полтаві 1819 р. було споруджено саме таке приміщення, на сцені якого було поставлено п'єси «Наталка Полтавка» і «Москаль-чарівник» І. Котляревського. Полтавський театр гастролював у Харкові, Києві, Кременчуці та інших містах.
Однак на той час театральне мистецтво розвивали переважно аматорські трупи, створені з кріпаків у поміщицьких маєтках. Серед них прославилися домашні театри в селах Качанівка та Спиридонова Буда на Чернігівщині, в с. Романівна на Волині. Вони давали балетні вистави, виїздили на гастролі у великі міста України. Та актори-кріпаки, навіть оволодівши високим мистецтвом, зазнавали брутальних знущань від поміщиків. Широкої популярності здобув аматорський колектив у с. Кибинці на Полтавщині, керівником і режисером якого був батько видатного письменника М. Гоголя В. Гоголь-Яновський.
Формування нової української літератури завершилось у творчості Т.Г.Шевченка.
Перегляд відео про Т.Г.Шевченка.
Учень читає уривок з поеми «Гайдамаки».
-Які історичні події зображені у творі?
-Які ще твори Шевченка з історичним сюжетом ви знаєте?
VI.ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ З ТЕМИ.
Отже, для закріплення знань проведемо тестове опитування.
Проведення тестового опитування
1.Історична подія,яка не відбулася під час становлення і розвитку нової літератури:
а)народне повстання під керівництвом У. Кармалюка;
б)селянські заворушення на Катеринославщині,Полтавщині;
в)війна 1812року;
г)обирання гетьмана після смерті Б. Хмельницького.
2. «Класицизм» з латинської мови-літературний напрям:
а)прогресивний;
б)актуальний;
в)взірцевий;
г)правдивий.
3.Літературний напрям,представники якого широко зверталися до поетичного освоєння народних переказів ,легенд, повір’їв і збагатили українську літературу відомими баладами, поемами, піснями в народному дусі:
а)бароко;
б)Відродження;
в)романтизм;
г)класицизм.
4.Позитивне значення бурлескної течії в українській літературі полягає в тому,що вона:
а)містила елементи народного гумору та сатири;
б)приділяла значну увагу авантюризму,пригодам героя;
в)демонструвала бачення ідеального у всебічно розвиненій особистості людини,героя;
г)утверджувала віру в соціальний і науковий прогрес.
5.Кого називають зачинателем нової української літератури?
а)Г.Квітку-Основ’яненка;
б)Г.Сковороду;
в)І.Котляревського;
г)Т.Шевченка.
6.Яким рядком починається «Енеїда» І.Котляревського?
а) «Смутний і невеселий…»;
б) «Еней був парубок моторний»;
в) «Еней тоді як народився»;
г) «Еней од радості нестямивсь».
7.Який персонаж «Наталки-Полтавки» виконує пісню,перероблену з вірша Г.Сковороди «Всякому городу-нрав і права»?
а)Наталка;
б)Гопина Терпилиха;
в)Тетерваковський;
г)Макогоненко.
8.Який твір Г.Квітки-Основ’ненка належить до сатирико-гумористичних творів?
а) «Маруся»;
б) «Щира любов»;
в) «Конотопська відьма»;
г) «Сватання на Гончарівці».
9.Яке справжнє прізвище Г.Квітки-Основ’яненка?
а)Основ’яненко;
б)Шидловський;
в)Квітка;
г)Квіточка.
10.Які історичні події зобразив Т.Г.Шевченко в поемі «Гайдамаки»?
а)повстання У.Кармелюка;
б)повстання опришків;
в)Коліївщину.
VII.ПІДСУМКИ УРОКУ.
VIII.ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.