Презентація з теми "Природно-заповідний фонд України".

Природно-заповідний фонд України

Закон України «Про природно-заповідний фонд України» Загальнодержавна програма формування національної екологічної мережі в Україні Законодавча база про охорону природи в Україні Україна належить до територій, природа яких зазнала значного впливу господарської діяльності людини. Більша частина її природних комплексів докорінно змінена, тому в Україні створені природоохоронні території.

До природно-заповідного фонду України належать 11 категорій природоохоронних територій: природні території та об'єкти – природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об'єкти – ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва.

В ієрархії об’єктів охорони природи є різні рівні: глобальний (біосферний) – об’єкти, що вважаються надбанням усього людства; загальнодержавний (національний) – є цінністю країни; регіональний та локальний (місцевий).

Категорії природоохоронних об’єктів України

Основні функції природоохоронних територій: зберігається генофонд живих організмів, відновлюються природні ресурси, регулюється стан природного середовища, яке використовується з рекреаційною та дослідницькою метою.

Природний заповідник – це ділянка суходолу чи водних територій, що повністю вилучена з господарського використання людини. Тут охороняється весь природний комплекс, тобто всі компоненти природи та взаємозв’язки між ними. Основна мета заповідника – зберегти екологічну рівновагу на певній території. Заповідник – це вища форма охорони природи на певній території, природоохоронна та науково-дослідна установа загальнодержавного значення. Всього в Україні нараховують 19 природних заповідників.

Древлянський Мішані ліси Поліський Рівненський Черемський

Широколистяні ліси Розточчя Медобори

Лісостеп Канівський Михайлівська цілина

Єланецький степ Степ Український степовий Дніпровсько-Орільський Луганський

Казантипський Степ Опуцький

Ґорґани Карпати

Мис Мартьян Кримські гори Карадазький Ялтинський Кримський

Біосферний заповідник – природоохоронна територія міжнародного значення, створена для збереження найтиповіших природних комплексів біосфери, здійснення екологічного моніторингу та змін навколишнього середовища під впливом людської діяльності. Світова мережа біосферних заповідників започаткована у 1971 р. в рамках програми ЮНЕСКО «Людина та біосфера». Мета їх створення – завдяки систематичним спостереженням простежити за змінами природного комплексу під впливом людської діяльності. Біосферних заповідників в Україні 5.

Асканія Нова (1883 р.)

Чорноморський (1927 р.)

Карпатський (1968 р.)

Дунайський (1981 р.)

Чорнобильський радіаційно-екологічний (2016 р.)

Національний природний парк – це природоохоронна і рекреаційна територія загальнодержавного значення, створена для збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів, які мають природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. Перший у світі національний парк було відкрито у 1872 р. в США – Єллоустонський. В Україні їх почали створювати з 1980 р. Першими національними парками стали Карпатський (1980), Шацький (1983) та «Синевир» (1989). Найбільший за площею національний природний парк в Україні – «Подільські Товтри» у Хмельницькій області, найменший і єдиний створений у межах великого міста – Голосіївський у Києві. Нині в Україні функціонує 50 природних національних парків. Найбільше національних парків в Українських Карпатах.

Шацький національний природний парк

Азово-Сиваський Синевир Подільські товтри Карпатський

Яворівський Святі гори Олешківські піски Голосіївський

Заказники – території з частково заповідним режимом, де охороняється не весь природний комплекс, а окремі або кілька компонентів природи, найчастіше – певні види рослин чи тварин, геологічні або історико-меморіальні об’єкти. Заказники можуть бути постійними і тимчасовими. Останні створюються терміном на 2–5 років. На території нашої держави існує понад 3103 заказника. Заказники бувають: лісові – для охорони лісових екосистем; ботанічні – рідкісних та ендемічних видів рослин; зоологічні – тварин різних груп; орнітологічні – місць гніздування, зимівлі або перельотів птахів; ентомологічні – рідкісних і таких, що зникають; іхтіологічні – місць проживання, нересту, нагулу риб; гідрологічні – збереження водойм: боліт, водоспадів, джерел, що мають водоохоронне чи естетичне значення; загальногеологічні – унікальних форм рельєфу: скель, каньйонів; палеонтологічні – решток давніх рослин або тварин; карстово-спелеологічні – печер.

Регіональні ландшафтні парки – природоохоронні рекреаційні території місцевого чи регіонального значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних природних комплексів та об’єктів, а також забезпечення умов для організованого відпочинку людей. В Україні створено 77 регіональних ландшафтних парків. Найвідоміші з них: «Диканський» на Полтавщині; «Боковеньки» на Кіровоградщині; «Бахчисарай» або «Донузлав» у Криму; «Гранітно-степове Побужжя» на Миколаївщині; «Немирівське Побужжя» та «Дністер» на Вінниччині; «Меотида», «Донецький кряж» на Донеччині; «Синяк» на Закарпатті; «Дніпровські острови» й «Лиса гора» в Києві; «Печенізьке поле» на Харківщині та інші. «Гранітно-степове Побужжя»

Пам’ятка природи – природоохоронна територія, на якій розташований окремий унікальний природний об’єкт, що охороняється за своїм науковим, навчально-просвітницьким, історико-меморіальним або культурно-естетичним значенням. Охоронний режим пам’яток природи є одним із найсуворіших після природних заповідників. Пам’яткою природи може бути як окреме унікальне дерево, так і об’єкти значних розмірів – ліси, гірські хребти, ділянки узбережжя. У такому разі їх часто називають заповідними урочищами або природоохоронними ландшафтами. Каньйон на річці Смотрич геологічна пам’ятка природи Яблуня-колонія на Сумщині ботанічна пам’ятка природи

Оптимістична печера геологічна пам’ятка природи найдовша у світі гіпсова печера

Нікітський ботанічний сад Ботанічні сади – установи, які створюються з метою збереження, вивчення, акліматизації, розмноження та господарського використання рідкісних і типових видів місцевої і світової флори.

Софіївський дендропарк Дендрологічні парки – це установи, які утворюють для збереження і вивчення в спеціально створених умовах різноманітних видів дерев і чагарників та їх композицій з метою наукового, культурного, рекреаційного використання.