Колір – матерія не просто тонка, а надзвичайно тонка. Кольорів набагато більше, ніж слів у будь-якій з існуючих мов: людське око вміє розрізняти мільйони відтінків і півтонів. Тому описати словами різноманітність усіх барв світу неможливо. Лексика на позначення кольорів становить широкий пласт лексичної системи української мови і поетичної мови письменників, безпосередньо Л.Костенко.
Актуальність роботи пов'язана з визначенням особливостей слів на позначення прямого та метафоричного значень білого, червоного, золотого, сірого, сивого, зеленого кольорів та діамантового, смарагдового, рудого, рябого відтінків. Семантика названих лексем у мові творів Л.Костенко ґрунтовно не розглядалася. Це дає підстави вважати тему актуальною.
Об'єктом дослідження є кольористична лексика української мови. Предметом дослідження є опис семантичних особливостей вживання кольоропозначень у поетичній мові Л.Костенко.
Мета роботи полягає в тому, щоб з'ясувати особливості семантики лексичних одиниць на позначення кольороназв у поетичній мові Л.Костенко.
Новизна роботи полягає у тому, що кольористична лексика бере участь не лише у номінації відповідних явищ за кольорною ознакою, а й у створенні образів, у формуванні глибинних підтекстових смислів.
Отримані результати: майстерність Л.Костенко виявляється не лише в адекватному віднайденні відповідної назви кольору, а й у доборі таких компонентів, які підкреслюють несподіваність поетичних асоціацій, поєднання дуже різнопланових понять. Поетеса активно послуговується стилістичним прийомом нейтралізації семантики кольору для створення певних конкретно-чуттєвих образів.