Урок "Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини. Письмовий детальний переказ тексту розповідного характеру «Гетьман Павло Полуботок » "

Шолох Н.Т.,

учитель української мови та літератури

Жавинської ЗОШ І-ІІ ступенів

вищої кваліфікаційної категорії,

вчитель-методист

Українська мова (7 клас)

Тема уроку. Розвиток зв’язного мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини. Письмовий детальний переказ тексту розповідного характеру  «Гетьман Павло Полуботок »  з елементами опису зовнішності людини.

Мета уроку. Навчити учнів робити детальний усний і письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису зовнішності людини за простим планом.

Розвивати усне та писемне мовлення, культуру мовлення та письма, пам’ять, логічне мислення.

Виховувати свідомих громадян України, кращі людські риси на життєвому прикладі найвидатніших постатей в українській історії.

Обладнання уроку. Текст для переказу, портрет Павла Полуботка, словники.

Тип уроку. Урок розвитку зв’язного мовлення.

Перебіг уроку

І. Повідомлення теми, мети, завдання уроку; мотивація навчальної діяльності учнів.

Пригадаймо. Які існують типи висловлювань? З якими видами опису ви познайомилися в попередніх класах? В яких стилях може бути поданий опис?

Прочитайте тексти. Кого описано в кожному з уривків? На що вказують автори, відтворюючи зовнішність людини?

У класі його (Петрика, або кума Цибулю) усі любили. От є такі щасливі люди, які одразу викликають до себе загальну симпатію. Тільки глянеш на нього — і вже не можеш втриматися від привітної усмішки.

Кругле веснянкувате личко, носик бараболькою, біляве волосся кумедно стовбурчиться їжачком, і голубі очі весь час сміються. Ніхто ніколи не бачив, щоб кум Цибуля хмурився, сумував, сердився абощо. Навіть як десь упаде, заб’ється, - тільки на мить скривиться від болю, а наступної миті вже сам із себе сміється весело.

Гарний хлопець, нічого не скажеш. (В.Нестайко)

Джеря був сивий, аж білий. Густі сиві брови низько понависали й закривали очі, а з- під їх і тепер блищали темні, як терен , очі. Довгі сиві вуса спускались вниз, а голова біліла, наче вишневий цвіт. Його вид і тепер був сміливий і гордовитий. ( І. Нечуй-Левицький)

Європеоїдна раса - одна з трьох основних рас людства, яка характеризується світлим кольором шкіри, м’яким волоссям, прямим розрізом очей, слабо випнутими вилицями …

Це був молодий, високий та плечистий русявий панич в сірому літньому вбранні, вишиваній сорочці, в солом’яному брилі з широкими крисами, з тоненькою дорогою паличкою в руці. Сонце розсипалося на його м’яких ясно-русявих, аж сріблястих, наче льон, кучерях.

Височенький, повненький та широкий в плечах, він, одначе, на виду був трохи схожий на маленького делікатного хлопчика з рожевими повними устами, кругленькими ясними сірими очима, м’якими білястими кучерявими

Завитками на скронях та рожевими маленькими вухами, що наскрізь просвічувалися на сонці. Говорив він помаленьку, не хапаючись, і навіть розтягував слова, неначе приспівував. Голос його був тихий та мелодійний, приємний. Вухо сприймало його розмову, неначе якусь гарну мелодію. (І. Нечуй-Левицький)

Визначте тип і стиль мовлення кожного опису.

Запитання до учнів

1.   Що значить, на вашу думку, описати зовнішність людини?
2.    Визначте основні вимоги до опису зовнішності людини.

Мовленнєве оформлення опису людини залежить від умов спілкування, стилю висловлювання. Описи людини в художній, довідковій чи науковій літературі та в офіційно - ділових паперах різняться між собою мовленнєвим оформленням.

Довідка для вчителя. Описати зовнішність людини — це значить відтворити її індивідуальний вигляд, передати одномоментні або постійні ознаки її образу.

Опис зовнішності людини може бути складений як в художньому, так і в науковому й діловому стилях.

Мета ділового та наукового описів людської зовнішності - об’єктивно й точно передати особливості вигляду людини, охарактеризувати її зріст, поставу, зачіску, риси обличчя, манеру триматися, ходу, жести, одяг, тощо. Такі описи є конкретними, небагатослівними, всі слова в них вживаються в прямому значенні. Діловий опис здебільшого застосовують криміналісти.

Наукові описи можуть бути узагальненими, тобто відтворювати зовнішність певної групи людей, виділяючи в ній істотне.

Мета художнього опису зовнішності людини - створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача, викликати певне ставлення до портретованого.

У художньому описі людської зовнішності використовують художні засоби.

2. Підготовка до роботи над переказом Читання тексту переказу вчителем.

Гетьман Павло Полуботок

О, нестерпні часи прийшли на Україну після Полтавської битви. Лежав у руїнах ще недавно квітучий Батурин. Тисячами гнали козаків на будівельні роботи Ладозького та Волго - Донського каналів, і вони мерли там з голоду й непосильної праці. Додому ж поверталося небагато. І більшість - який жах! - уже каліками. Оберталися на кріпаків селяни й учорашні вільні козаки. Полковниками з наказу Петра І тепер настановлялися російські вельможі, які нещадно утискували й грабували козацтво. У царя думка про українських гетьманів була категорична. Навіть слухняні маріонетки на зразок того ж таки Івана Скоропадського не видавалися йому досить слухняними.

Петро І остаточно перетворив Україну на свою колонію не лишивши її народу ані найменших прав.

 Після смерті Скоропадського обов’язки гетьмана виконував шанований серед козацтва Чернігівський полковник Павло Полуботок. Він був кремезним чоловіком з уважними і спокійними темними очима. Його чорне волосся, довгі чорні вуса та ніс з невеличкою горбинкою надавало його зовнішності привабливого вигляду. Павло Полуботок вирізнявся освіченістю, кохався в книгах, володів іноземними мовами, вчився замолоду в Києво-Могилянській академії, походив із відомого українського роду. А ще мав гордий незалежний характер. Полуботок все-таки рішуче відстоював перед Петром І козацькі привілеї, захищав селянство, чим не раз викликав божевільну лють узурпатора. У царську резиденцію щедро посипалися на нього доноси, мовляв, наказний отаман продовжує справу Івана Мазепи.

Одного разу Полуботок приїхав до Петербурга з серйозними документами, у яких йшлося про кривди українського народу. І це остаточно розлютило Петра І. Він наказав заарештувати всю козацьку депутацію на чолі з гетьманом і кинути до в’язниці. Почалося слідство з тяжкими катуваннями, у яких брав участь і сам сатрап. Через кілька місяців сивочолий гордий український лицар помер від тортур. Сталося це 1724 року в Петропавловській фортеці.

Україна втратили в його особі ще одного свого славного сина.

Перед смертю Полуботок кинув в обличчя вінценосному катові звинувачення у злочинах проти українського народу.

Хай ніколи не померкне пам’ять про славного сина України.

        ( За М. Слабошпицьким ).

З’ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які містяться у пасивному словнику учнів.

Аналіз змісту прочитаного. Питання для бесіди:

1. Про які часи розповідається в тексті?
2.   Визначте тему, головну думку, стиль та тип мовлення тексту.
3.   На що перетворив Україну Петро І?
4.   Ким був Павло Полуботок?
5.   Інтереси кого захищав Павло Полуботок?
6.   Як загинув славний син України?

Самостійне складання плану прослуханого тексту

Орієнтовний план

1. Нестерпні часи на Україні.
2.   Чернігівський полковник.
3.   Захист інтересів українського народу.
4.   Смерть славного сина України.

3. Самостійна робота над переказом на чернетках

1. Індивідуальна допомога учням, коректування виконаної роботи.

4.    Підведення підсумків уроку
5.             Домашнє завдання . Дописати переказ.