Слухання казки «Як приходить весна» (Олег Буцень)Зустрілись якось на кущі глоду дві сойки. Одна каже:– Ну й холоднеча! Забарилася весна, не йде до нас. А друга їй:– Напевно, десь у снігу загрузла, не добереться ніяк.І справді, розгулялась наостанку зима. То лютим вітром подме, то віхолу напустить – жбурляє пригорщами снігу. То затягне небо густими хмарами – ясному сонечку годі й пробитися. Сутужно птахам, важко в такий час відшукувати їжу. Перша сойка каже:– Щоранку сиджу на верхівці дуба, все весну виглядаю.– І я,- мовить друга,- вже всі очі видивила. Моя сосна вища за твій дуб. Вона і на пагорку стоїть – однак не видно весни.– І дарма ви там сидите,- почувся нараз тоненький голосок. Озирнулися пташки, бачать: коло пенька вистромився з-під снігу пролісок. Зелененький, тендітний такий і киває до них білою голівкою:– Ви краще на землю подивіться!Глянули сойки на землю, а воно й справді: проліски на снігу то тут, то там видніють. Ось як непомітно весна підкралася!Змахнули весело крилами пташки і полетіли в ліс розповісти подружкам цю радісну новину. ПИТАННЯ: Про що говорили сойки?Як птахи виглядали весну?Хто повідомив сойкам, що весна вже прийшла?Як приходить весна?
«В гостях у тітоньки Сови. Пори року. Березень»https://www.youtube.com/watch?v=8 BEk. WHUpdm. M«В гостях у тітоньки Сови. Пори року. Квітень»https://www.youtube.com/watch?v=3 Ox. W-SXg. Bg. Q«В гостях у тітоньки Сови. Пори року. Травень»https://www.youtube.com/watch?v=3 ARF4 GGYsw. Q ПЕРЕГЛЯНЬ ВІДЕО:
Гра «Правда чи фальш» Діти спочатку слухають речення, сигналізують карткою або рукою, потім, виправляючи помилки, називають правильно ознаки весни. Використовуємо зелені та червоні картки або праву і ліву руку. Навесні дні стають коротшими, а ночі довшими. Сніги розпускаються. Сонечко тане. З’являються перші весняні бурульки. На деревах набухають квіти. Птахи прокидаються від зимового сну. Звірі повертаються з теплих країв. ПОГРАЄМО
Весна — довгоочікувана пора, але й небезпечна. Бо надходить весняна повінь, виганяючи тварин із теплих нірок й інших затишних схованок. Рятуються звірі від води, де тільки можуть: на деревах, купах хмизу, острівцях. А якщо повінь не загрожує їхньому життю, то вони займаються своїми звичними турботами.
У звірів настає час для переодягання. Своє зимове тепле і світле хутро, вони міняють на інше - не таке густе й темніше. Білочка уже не в сіренькій, як узимку, а в яскраво-рудій новенькій «сукні». Знаменита королівська сніжно-біла шубка горностая з чорним кінчиком на хвості, набула тепер якогось неохайного бурого відтінку. А він радіє весні, бо знає буре забарвлення краще маскуватиме його, ніж біле.
Навесні у звірів з’являється потомство. У гнізді білки вовтузяться білченята. У потаємному лігві вовка — вовченята. Народжують малят дикі кабани, лосі, олені, козулі, видри, рисі. У дуплі куниці з’явилися куниченята. У темній, але охайній норі борсука також є поповнення. У підводних хатках бобрів — бобренята.