Презентація "З Україною в серці"

З УКРАЇНОЮ В СЕРЦІ! Підготувала учитель історії Шепетівської ЗОШ №4 ім. В. Котика Гаврилюк Любов Дмитрівна

ПЕРШЕ НАШЕ СЛОВО З НАМИ ПОВСЯКЧАС, МАТИ - УКРАЇНО, ТИ ОДНА У НАС! НИВИ І ДІБРОВИ, І САДІВ ОКРАС -  РІДНА МАТИ - БАТЬКІВЩИНО, ТИ Ж ОДНА У НАС!М. Сингаївський

ЛЕГЕНДА ПРО УКРАЇНУЯкось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність i красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну i порядок, росіяни - владність, поляки - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики... Обдарувавши всіх, підвівся Господь Бог зі святого трону i раптом побачив у куточку дівчину. Вона була боса, одягнута у вишиванку, руса коса переплетена синьою стрічкою, на голові мала вінок із червоної калини.- Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.- Я - Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові й пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт, у своїй хаті немає правди й волі.- Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же допомогти тобі?Дівчина хотіла вже йти, та Господь Бог, піднявши правицю, зупинив її.- Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня. Узяла дівчина-Україна дарунок i міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому i з ясним обличчям i вірою понесла пісню в народ.

ЇЇ історія творилася віками,До нині Київ – Град іще стоїть і буде височіти,О! Україно – рідна моя ненько, Нехай історія твоя віками буде жити!

В її піснях, легендах, оповідках,Літописах – історія жива,Вона – немов ріка, яка не просихає,Яка глибока і не видно дна.

Люблю її ліси, гаї, шумні діброви. Люблю поля, блакитні небеса, Поглянь на ці святі місця – дитино,Де є ще на землі така краса?

Україна – це козацький край,Мальовничі села наче справжній рай, Пісня лине солов'їна, дзвони б'ють,Козаків з походів їх кохані ждуть…

Вставай народе! За волю та правду борись,Ніколи народе, катам не корись. Грушевський, Петлюра – ось наші сини,За вільну Вкраїну стояли вони.

Я - Україна, я буду щаслива, За волю та правду борюсь,І скільки б мене не гнули додолу, Ніколи, нікому я не скорюсь.

Вже час минув, і сторінки перегорнулись,Євромайданових і листопадових подій,Але для нас, як очевидців не забулось,І стільки залишилося ще нездійсненних мрій…

Розчленували кати Україну, Вже не квітують на Сході поля,Вже там не голубить мати дитину,Плаче і стогне донбаська земля.

Дану презентацію можна використати при проведенні першого уроку, виховних годин даної тематики, уроків мужності.