Чорнобривців квіти милі, Запашні руді близнята. Задивились в неба просинь, Мов злетіти ввись хотіли, Жовто-карі оченята.
Номер слайду 12
Здрастуй, сонце,Здрастуй, небо!Я всміхаюся до тебе,Бо у світ приходять діти,Щоб сміятись та радіти.
Номер слайду 13
Номер слайду 14
Моя Батьківщина – це наша сім`я, Затишний куточок і хата. Це мама, татусь, дід, бабця і я,Всі рідні і друзів багато.
Номер слайду 15
Номер слайду 16
Дітям маминим тепло та ясно,Кожен має свій двір і свій дім.І у кожнім дворі чорнобривці,Квіти ніжні, як Сонця гінці,Квіти й діти у мами щасливці,Бо плекали їх руки оці.
Номер слайду 17
Номер слайду 18
Номер слайду 19
Дивна квітка чорнобривець, бо ж по суті – «чужинець», а став чи не найріднішим, збагатив культуру, духовність, став одним із символів українського народу, який уособлює дитинство, рідну матір і батька, рідну оселю.
Номер слайду 20
Номер слайду 21
Одна Батьківщина і двох не буває. Місця де родилися завжди святі,Хто рідну оселю свою забуває,Той долі не знає в житті.
Номер слайду 22
Немає України без білої хати і чорнобривців, які милують око до сивих морозів, тому десь в чужих краях, побачивши їх, завжди згадуємо про рідну землю. Я розлуки і зустрічі знаю. Бачив я і в чужій стороні чорнобривці із рідного краю, що насіяла ти навесні. М. Сингаївський