Засядько Олександр (1779 — 27.05.1837) — народився на Полтавщині у селі Лютенька Гадяцького району. Галузь: військова справа, конструювання бойових ракет. Досягнення: у 1817 році першим створив кілька типів бойових запалювальних і гранатних ракет, організував їх виробництво і розробив тактику їх використання. О. Засядько сконструював пускові станки, що дозволяли вести залповий вогонь (6 ракет), і пристосування для наведення їх на ціль, розробив тактику бойового застосування ракетної зброї в російській армії. Заснував перший в Росії ракетний завод (м. Санкт-Петербург), який у 1864 р. перевели до Миколаєва, та Вище артилерійське училище. Створивши «Ракетну роту № 1», започаткував створення в російській армії нового виду збройних сил. Він порушив питання про застосування ракет вітчизняної конструкції у майбутніх бойових діях з турецькими військами, в результаті чого створюється спеціальна ракетна рота, оснащена бойовими ракетами і пусковими станками для ведення залпового вогню. Як учасник російсько-турецької війни він на практиці довів переваги ракетної артилерії.
Остроградський Михайло Васильович (24.09.1801—1.01.1862) Народився в селі Пашинівка Полтавської області. Галузь: математика, механіка, фізика, теорія ймовірності. Досягнення: у 25-річному віці надрукував свою першу наукову працю «Про хвилеподібний рух рідини в циліндричній посудині». За свою майже 40-річну наукову діяльність Михайло Васильович написав понад 50 наукових праць з різних галузей математики: математичного аналізу, аналітичної і небесної механіки, математичної фізики, балістики тощо. На засіданнях Академії він прочитав не менш як 86 доповідей і дав близько 62 рецензій на різні наукові праці, подані до Академії. Близько 15 таких рецензій було надруковано. Вшанування пам’яті: іменем ученого названі: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти (1998), Кременчуцький національний університет (2007), Вулиця у центральній частині Полтави (1951). 2001 року Національний банк України на честь 200-річчя від дня народження випустив у серії «Видатні особистості України» ювілейну монету «Михайло Остроградський».
Кондратюк Юрій Васильович справжнє ім’я Шаргей Олександр Гнатович (9 (21) червня 1897 — початок жовтня 1941). Народився і навчався у Полтаві. Галузь: космонавтика. Досягнення: Юрій Кондратюк увійшов до історії науки і техніки як автор багатьох оригінальних ідей (і не лише для космосу), реалізованих його послідовниками в практиці розвитку ракетно-космічної галузі. Зокрема, він вперше обґрунтував економічну доцільність вертикального злету ракет, створення проміжних баз під час польотів, гальмування у верхніх шарах атмосфери, використання сонячної енергії космічними апаратами тощо. Очевидно, найбільшим його досягненням є проект розрахунків польоту людини на Місяць, який використали американці, реалізовуючи запуск астронавтів на природний супутник Землі. Наприкінці 1960-х років журнал «Лайф» познайомив читачів з деякими деталями підготовки американської програми «Аполлон». У Головному управлінні пілотованих польотів при Національному управлінні з аеронавтики та дослідження космосу (NASA) під час обговорення варіантів польоту на Місяць виникла суперечка між групою Вернера фон Брауна і групою Джона Хуболта, яка пропонувала вивести корабель на навколомісячну орбіту, потім відокремити й спустити на Місяць спеціальну кабіну. Цю ідею, з котрою пізніше погодилися всі керівники американської програми, взяли з книги Юрія Кондратюка «Завоювання міжпланетних просторів».