Презентація з української літератури "Література рідного краю. Ольга Суслова "

Література рідного краю. Ольга Суслова Презентацію підготувала вчитель української мови та літератури Поповська І. В.

Епіграф до уроку. Поезія – це серце України,Яке сміється, плаче і болить.(Н. Літош)

Біографія. Ольга Яківна Суслова народилася 25 березня 1949 року на Далекому Сході селище міського типу Прикордонний. У 1953 році родина переїхала до міста Запоріжжя, де і закінчила школу № 42 у 1966 році. Вступила у Дніпропетровський гірничий інститут, працювала за фахом інженером-геологом. З 2009 року почала писати російською мовою, а українською – з 2016 року. Авторка має родину, дві доньки, два онука, а також є правнуки. Лауреатка декількох літературно-музичних конкурсів: «В стенах Серебряного века» (м. Василівка), «Звезда Рождества» (м. Запоріжжя) і має нагороди.

Біографія. На слова Ольги Суслової покладено пісні композитором Володимиром Козеровським. Друкувалася в антології запорізьких авторів. Твори: «Доброе утро» (2012), «Трёхмерное время» (2015), «Судьбы причудливый узор» (2018). Ольга Яківна полюбляє подорожувати, безмежно любить природу. Авторка є членкинею Запорізького літературного об’єднання «Пошук», обласного літературного об’єднання імені Гайдабури, Конгресу письменників України.

НАБОЛIЛЕПрисвячується вмираючій річці Суха Московка та іншим занедбаним малим річкам м. Запоріжжя. Тече річка-невеличка,та попід хатами. На ту річку – тонку стрічку – дивлюсь зі сльозами. Ні умитись, ні напитись – тут сміття – горами!Гидко, соромно дивитись,бо живуть тут хами. Засмітили, забруднили,та й гадки не мають,як за те, що наробили,діти постраждають. Скільки тут живе народу,та ніхто не бачить,як сплюндрована природавід образи плаче. Віє вітер над ярами,землю підмітає,а що буде завтра з нами – навіть він не знає. Треба рішення сучасне. Раді підказати:«Може, цим річкам нещасниміншу назву дати?»I тоді наш край розквітне і зазеленіє. Диво, кажете, всесвітнє... Ні, лише надія.

Аналіз поезіїРік написання: 2016. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: пейзажна. Тема: відображення занедбаної, брудної річки, яку треба рятувати.Ідея: засудження недбалості людей, які не бачать проблеми екології. Основна думка: кожна людина повинна з пошаною ставитись до природи.

Скласти інформаційне ґроно щодо характеристики річки. Що треба зробити для покращення стану природи?

ЧУЖОЇ ДРАМИ СВIДОК МИМОВОЛIПростоволоса бігла навздогін;кричала так, мов розтинало груди. Але ішов, не озирнувшись, він,і злякано услід дивились люди. Здавалось їм, то пізнє каяття,або любов – як морок чи прокляття. До мене ж знов прийшли із небуттяі спалахнули в пам’яті багаттям –те почуття, забуте вже давно,і пристрасть та, що зламувала волю. Вмить промайнули, тільки все однодихнули жаром, додаючи болю. Незрозуміла пам’яті жага –тим спогадом болючим краять серце. Я, вочевидь, забути не змоглаобразу ту i слiз моїх озерця. Збентежена, розгублено стою –чужої драми свідок мимоволі,i мимоволі згадую свою... О, скiльки їх буває в кожнiй долi!

Аналіз поезіїРік написання: 2013. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: інтимна. Тема: відображення спогадів болючої образи нещасливого кохання.Ідея: засудження образи згаслих почуттів. Основна думка: спогади людини, які призвели до краху в стосунках.

ТРИВОГАТужливим криком спалахнула ніч,Луна котила з краю i до краюніме питання: «Що там, в чому рiч?Невже ізнов біда народ спіткає?»Тривожність в нас з прадавніх тих часіву генну пам’ять врізалась уламком. Наснилось вкотре блиск чужих списiвi грiм ходи важкої біля Ґанку. Невже воно нiколи не мине,те почуття постiйної тривоги?Та відчай знов пронизує мене,як бачу: танки сунуть по дорогах. А в небi знов кружля залізний птах. Чи мирний вiн, чи щось лихе задумав?I віковічний огортає страх:що там віщуєш нині, Гамаюне?Словничок: Гамаюн – у східній міфології священний птах.

Аналіз поезіїРік написання: 2014. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: патріотична. Тема: зображення людської тривоги під час війни.Ідея: засудження людських втрат, страху, кровопролиття в Україні. Основна думка: хвилювання за мирний український народ, який страждає.

ВСЕ ЗГОДОМ ПЕРЕМЕЛЕТЬСЯВ моїй душі хурделиця,хоча надворі липень. Все згодом перемелеться. Та змушена ліпитипиріг із того борошна,додам іще ванілі. Колись бо стане хороше –закінчиться свавіллязимової хурделиціу літньому розмаї. Все згодом перемелеться... Та спокою немає.

Аналіз поезіїРік написання: 2016. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: інтимна, філософська. Тема: змалювання холодних, але тимчасових почуттів.Ідея: возвеличення людських емоцій від холодних до теплих. Основна думка: час лікує, тому що настануть кращі миті щастя.

* * *Цей морок осінній бере у полоні серце, і настрій, і навіть бажання. Я ніби впадаю в якийсь напівсон,але сподіваюсь, що це не востаннє. Що сонце колись від зимового снурозбудить дерева, траву і комашку. I я зустрічатиму з ними веснуй радітиму дню, як безклопітна пташка.

Аналіз поезіїРік написання: 2015. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: інтимна, філософська. Тема: змалювання суму, засмученості, але з весною прийдуть нові почуття, радість.Ідея: возвеличення людських почуттів. Основна думка: кожна людина прагне бути щасливою: « I я зустрічатиму з ними весну й радітиму дню, як безклопітна пташка».

* * *Мене бентежить листопад –зими суворої предтеча. Я сподівалась – ще не вечір,та спростував надію сад. Зронивши листя чепурне,стоїть мій сад в німій зажурі. Дерева голі та похмурі,неначе зрадили мене.

Аналіз поезії допрацюйте самостійно. Рік написання: 2016. Збірка: «Судьбы причудливый узор». Жанр: вірш. Вид лірики: інтимна, філософська. Тема: Ідея: Основна думка:

Дайте відповіді на запитання1. Які враження ви отримали, читаючи поезію?2. В чому є призначення людини на рідній землі?3. Як кожен повинен берегти красу довкілля?4. Визначити жанр, тему, ідею вірша.5. Виписати художні засоби виразності.

Гра. Розпочати

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯСкласти твір-роздум «Мій рідний край».

Дякую за увагу!

Використані джерела. Суслова О. Судьбы причудливый узор : стихи. Запоріжжя : СТАТУС, 2018. 104 с. URL: https://bibliotekaostrovsk.files.wordpress.com/2016/06/img_3752.jpg?w=605&h=403 (дата звернення: 12.08.2023)