Презентація з української літератури "Література рідного краю. Віра Коваль «У калиновім цвіті»"

Презентацію розробила вчителька українськоїмови та літератури Поповська Ірина Вікторівна. Література рідного краю. Віра Коваль «У калиновім цвіті»

Біографія. Поетеса народилася 28 вересня 1948 року в селі Біленькому Запорізького району. Уже школяркою почала писати вірші. Учительки української мови й літератури Марія Зіновіївна Булах та Лідія Остапівна Оксамитна просто заворожили своїм предметом. До того ж, удома було багато книжок, у тому числі й дитячих. Дід Іван Лаврентійович Коваль знав багато казок, примовок, пісень, писав вірші. Часто збирав біля себе дітей – із захватом вони слухали його оповідки. Батько також любив літературу, відвідував драматичний гурток. А ще, коли збиралися родичі, то неодмінно співали народні пісні. Усе це разом, мабуть, і вплинуло на світосприйняття майбутньої поетеси, спонукало писати вірші й пісні. Авторка закінчила філологічний факультет Запорізького педінституту, шість років учителювала у Великих Копанях на Херсонщині. Лише потім повернулася в Біленьке, в рідну школу.

Літературна творчість. Нині поетеса мешкає в Запоріжжі, вона є членкинею Національної спілки письменників України, авторкою поетичних збірок: «На хресті любові» (2004), «Дідизна» (2007), "Повертаюсь до витоків« (2011), "Побрехеньки моїх кумів" (2015), "Узбіччя" (роман у віршах - 2015), "У калиновім цвіті" (2018), «Ті, що йдуть крізь вогонь» (2022), «Солдатський привал» (2022).

Літературна творчість. Найбільшу популярність їй принесли пісні, які є в репертуарі запорізького співака й композитора Анатолія Сердюка, а також народних артистів України Алли Кудлай («Не повертайсь»), Наталі Бучинської («Осіння вишня»), заслуженої артистки України Катерини Бужинської («Київська Русь»), співачок Лілії Остапенко («Біла лілея») та Оксани Вояж («Давай помиримся») – усі покладені на музику Лілії Остапенко.

Віра Коваль із нагородою міжнародного фестивалю сучасної пісні «Шлягер року-2003»

Рідне слово. Пригорнуся душею я до рідного слова,Що вирує й хлюпоче, наче хвиля дніпрова. Найсолодше у світі батька-матері слово,Ти звучиш солов’їно, ти цвітеш калиново. О слово рідне, хто без тебе я? –Листок осінній, зірваний вітрами. Ти Богом дана доленька моя. Горнусь до тебе, як дитя до мами.

В тобі сонце і вітер, в тебе сокола крила. Ти у пісні народній білий світ облетіло. Сто разів нас вбивали зайди підлі, безчесні,Та без рідного слова не змогли б ми воскреснуть,Ми з тобою кохали, ми боролись з тобою, Ти й сьогодні за волю знову кличеш до бою. Я тебе, слово рідне, у запеклому герці. Від ворожої кулі затулю своїм серцем.

Аналіз поезіїРік видання: 2018. Збірка: «У калиновім цвіті». Літературний рід: лірика. Жанр: вірш. Вид лірики: громадянська. Тема: зображення почуття любові до української мови, поваги до рідного слова.Ідея: возвеличення необхідності вивчення, поваги до рідної мови. Основна думка: будь-яка українська людина повинна пишатися рідною мовою.

***Ой, цвіла калина. Білим цвітом красно,Восени ясніла. Ягідками рясно. Червоніли грона,Як зимові ранки,На кущах розлогихІ на вишиванках. Налетіли круки –Стихла колисанка.І клювали круки. Білу вишиванку –Чорними дзьобами. Хижа зграя чорна,І стікали кров’ю. Калинові грона. Ой, не клюйте, круки,Вишиту сорочку,Бо на УкраїніСкрізь ростуть дубочки. Стане брат за брата,Молоді та дужі –Діждетесь розплати. За невинні душі.

Аналіз поезіїРік видання: 2018. Збірка: «У калиновім цвіті». Літературний рід: лірика. Жанр: вірш. Вид лірики: громадянська. Тема: зображення суму України та ворогів, які намагаються знищити її.Ідея: уславлення хоробрості, нескореності бійців нашої країни. Основна думка: згуртованість українців, вміння захищати Україну від небезпеки.

Сховала від нас волю чорна пітьма…Прийшла несподівано в край наш біда,Звідкіль не гадали, не ждали: Полізла нахабна московська ордаІ тихий наш світ зруйнувала.І стали дорослими наші сини,І світ їх героями визнав: Від «Градів» ворожих закрили вони. Своїми серцями Вітчизну.

Здригається лячно задимлений світ,І важко збагнути нам, за що. Безжально ковтає найкращий наш цвіт. Війни ненажерлива паща. Серця матерів переповнює гнів,Бо в лоні святої землиціЗмішалася праведна крівця синівІз чорною кров’ю чужинців. Не можемо зайдам простити цього!Хіба ж таке можна прощати?!У неба благаємо лиш одного: Відплати, відплати, відплати!

Аналіз поезіїРік видання: 2018. Збірка: «У калиновім цвіті». Літературний рід: лірика. Жанр: вірш. Вид лірики: громадянська. Тема: зображення біди в Україні через московську орду, які намагаються підкорити та привласнити кордони нашої країни.Ідея: уславлення хоробрості, мужності воїнів Батьківщини; засудження руйнації, вбивства українського народу. Основна думка: єдність, волелюбність українців, уміння захищати країну від чужинців, ми неодмінно віримо про час відплати.

Гра на повторення. Розпочати

Домашнє завдання. Написати невеличке есе «Якою я бачу Україну в майбутньому?».

Використані джерела. Коваль В. У калиновім цвіті: вірші. Запоріжжя: АА Тандем, 2018. 164 с.https://pilipyurik.com/maistry-humoru/180-2009-10-29-14-57-12https://pilipyurik.com/images/stories/pismennik/koval.jpghttps://i.ytimg.com/vi/Ej12 U4 Sp. Sso/maxresdefault.jpg