НАЗАДУ давньогрецькому театрі корифеями називали провідних акторів хору — вони виступали від його імені, підсумовували події та зв’язували дію з глядачами. Згодом слово набуло переносного значення — “видатна людина, провідник у своїй справі”. Назва «Театр корифеїв» з’явилася після виходу у 1901 році книги «Корифеи украинской сцены», виданої київською інтелігенцією. У ній Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Івана Карпенка-Карого та їхніх соратників уперше назвали корифеями українського театру — визнаними майстрами сцени.