Презентація з української мови "Прислівник як частина мови"

Прислівник як частина мови

Прислівник — це самостійна незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, стану, ознаку іншої ознаки й відповідає на питання як? де? куди? коли? чому? навіщо?Приклад: Тихо, уважно, здалеку, учора, спросоння, навмисне. У реченні прислівник найчастіше виступає обставиною, інколи — присудком (у безособових реченнях), а також — означенням (запитання ставимо від іменника). Приклад: Повернуся додому завтра. Тихо в лісі. Дорога ліворуч вимощена бруківкою.

Розряди прислівників за значенням:якісно-означальні: тихо, лагідно;кількісно-означальні (міри й ступеня): дочиста, двічі, трохи;способу дії: пошепки, мовчки;місця дії, напрямку: туди, знизу, здалеку;часу: учора, завжди;причини: зопалу, зозла;мети: навмисне, напоказ;ознака ознаки чи предмета (пояснює іменник): кава  по-турецьки, качка по-пекінськи. Приклади:читати вголос;перебувати поблизу; піднявшись угору; приїхати здалеку;працювати щодня; здавна помічати; пам’ятати довіки;закричати спросоння; накричати згарячу;зробити наперекір;багато наслухавшись; поділити надвоє; надзвичайно вразливий.

 123456 Розряд. Способу діїМісця. Часу. Причини. Мети. Міри і ступеня. На які питання відпові-дає?як?яким спосо-бом?де?куди?звідки?коли?відколи?з якого часу?до якого часу?чому?з якої причини?для чого?з якою метою?скільки?наскіль-ки?у якій мірі?Розряди прислівників за значенням

Окрему групу становлять прислівники, що виражають:стан людини або природи (Тихо навкруги. У кімнаті тепло. Мені соромно); сприймання навколишнього (Видно наближення зими);ставлення до висловлюваного (Не можна перешкоджати; Потрібно зосередитись). Такі прислівники в реченні виступають головним чином присудком односкладного речення або його частиною у поєднанні з неозначеною формою дієслова.

Поняття про прислівник. Прислівником називається незмінна самостійна частина мови. Вона виражає:ознаки дії, коли залежить від дієслова або його форми — дієприслівника: злетіти (як?) раптом; повернувшись (куди?) додому. У реченні виступає обставиною;ознаку іншої ознаки, коли залежить від прикметника, дієприкметника або іншого прислівника: надзвичайно цікавий, урочисто проголошений, занадто голосно. У реченні виступає обставиною;ознаку предмета, коли залежить від іменника: вікно (яке?) навпроти; кава (яка?) по-турецьки. Виступає в реченні означенням. Примітка. Прислівники на -о, -е можуть мати ступені порівняння: чисто, чистіше, найчистіше.

СПОСОБИ ТВОРЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВПрислівники можуть утворюватись:від інших прислівників: довго –> задовго; скільки –> ніскільки; коли –> коли-небудь; точно –> точнісінько;від прикметників: сумний –> сумно; український –> по-українськи; близький –> зблизька;від іменників: верх –> зверху; вік –> довіку; пора (ім.) –> пора (присл.): Нам пора для України жить (Франко);від числівників: три –> тричі; чотири –> учотирьох; двоє –> надвоє;від займенників: інший  –> по-іншому; свій –> по-своєму;від сполучень слів: права рука –> праворуч; обома руками –>обіруч; угору лицем –> горілиць; проходячи мимо > мимохідь; попід тином –> попідтинню.

 Способи творення прислівників різні. Префіксальний: коли –> будь-коли; гарно –> прегарно; достатньо –> недостатньо. Суфіксальний: вірно –> вірненько; три –> тричі. Префіксально-суфіксальний: низ –> знизу;наш –> по-нашому;лівий –> зліва. Перехід з інших частин мови: жаль (ім.) –> жаль.(присл.); шкода (ім.) –> шкода (присл.). Складання слів однакових або протилежних за значенням: ледве-ледве; тишком-нишком; більш-менш. Злиття основ слів: босі ноги –> босоніж; пан і брат –> запанібрата; не сам хотів –> несамохіть; ходити мимо –> мимохідь. Походження деяких прислівників важко пояснити (наприклад, заздалегідь).

РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ ТА ОДНОЗВУЧНИХ З НИМИ СПОЛУЧЕНЬ СЛІВНеобхідно розрізняти прислівники з префіксами та спільнокореневі з ними іменники, прикметники, числівники, займенники, що стоять після прийменника. Порівняйте: Усі звели погляд (куди?) догори. — Туристи підійшли (до чого?) до гори Говерли. Гості добре говорили (як?) по-нашому — По(чийому?) нашому парку прокладено біговудоріжку. Ми зустрічалися торік (як?) востаннє. — Сонце ще заглядало в (яке?) останнє вікно. На прогулянку друзі вирушили (як?) утрьох. —Шкільний музей розміщено у (скількох?) трьох кімнатах. Зверніть увагу!У тих випадках, коли маємо прийменник з іменником, між ними можна вставити залежне від іменника слово — означення (підійшли до самої гори); коли ж після прийменника стоїть прикметник, числівник чи займенник, а після них — іменник, слова між прийменником та іменником можна вилучити (по парку, у вікно, у кімнатах). У реченнях із прислівниками внести такі зміни неможливо.

Форми вищого й найвищого ступенів порівняння прислівників утворюють так само,  як і відповідні форми якісних прикметників, від яких вони походять: глибоко (від глибокий) — глибше, більш глибоко, найглибше, найбільш глибоко.

При творенні форм ступенів порівняння прислівників відбуваються ті ж самі зміни, що й у прикметниках: високо — вище, вузько — вужче, дужо — дужче, широко — ширше. Зверни увагу!Не творять ступенів порівняння прислівники з префіксами пре-, за-, суфіксами -ень-, -есеньк-: препогано, забагато, тепленько, тихесенько. Значення вищого ступеня можна посилити словами значно, набагато, куди, трохи: значно лівіше, набагато краще, куди глибше, трохи пізніше. Значення найвищого ступеня можна посилити префіксами як-, що-: якнайкраще, щонайглибше.

Завдяки такій близькості значень прості та складені форми ступенів порівняння прислівників є граматичними синонімами. Порівняйте: Найгрізніше мовчить гроза (Симоненко). — Найбільш грізно мовчить гроза. Проте вживаються вони неоднаково: прості форми — загальновживані, складені — вживаються переважно в офіційно-діловому та науковому стилях: У стислому переказі зміст передається більш коротко, ніж у докладному. Найбільш повно правила орфографії викладено в “Українському правописі”. Примітка. Складені форми ступенів порівняння можуть вказувати і на міру ознаки, меншу від звичайної. Тоді вживаються слова менш і найменш: Менш гостро відбувалося обговорення другого питання (Із газети). Найменш докладно описано службові частини мови (Із рецензії).

Правопис прислівників

Послідовність розбору прислівника. Речення з прислівником. Аналізований прислівник. Розряд за значенням. Ступінь порівняння (якщо є). Синтаксична роль. Особливості вимови і написання.

1. Запиши антоніми до наведених прислівників. Випиши антонімічні пари прислівників у зошит. Познач суфікс і основу прислівників.весело — повільно — тепло — праворуч — 

2. Познач рядок, у якому наведені прислівники відповідають на питання коли?А усередині, угорі, там, тут. Б тепер, колись, щороку, завжди. В вправо, вліво, вперед, вниз. Г смачно, енергійно, смішно, святково3. Перепишіть речення. Визначте прислівники і поясніть їх правопис.1. Індіянка мовчить, вороже дивиться на Дженні (Леся Українка). 2. І долину, і криницю на пам’ять назвали москалевою (Т. Шевченко). 3. Холодком віяло від його карих очей, в усій постаті було щось чуже, вороже (О. Донченко). 4. Ми торжествували - перша атака була блискуче відбита (Ю. Збанацький). 5. Асмус підвів догори обличчя й довго дивився на небо (С. Скляренко). 6. Нестір, розходившись, погрожував у бік панської економії (О. Гончар). 7. Тарас Шевченко знав і любив твори Пушкіна, він охоче читав їх напам’ять своїм друзям (М. Рильський). 8. Звір, побачивши блискуче залізне вістря, зупинився (І. Франко). 9. Пліт круто завернув убік і, вирівнявшись, ліг на рівну воду .

 Дрон — безпіло́тний літальний апарат. Безпілотний, тому що на його борту немає пілота. Дронами керують безпосере́дньо із землі в режимі реального часу або до зльоту завантажують потрібну програму. Дрони літають високо і низько, швидко і повільно. Вони переміщуються вгору, вниз, праворуч, ліворуч від об’єктів. Людина часто використовує дрони для виконання різних завдань. Щодня́ вдень, увечері, уночі вони ретельно слідкують за станом води, ґрунту, повітря. Щогоди́ни доставляють необхідні товари у важкодосту́пні місця. Щоти́жня старанно допомагають відшукати людей, які загубилися в лісах, горах чи посеред океану. Легко сфотографують згори найкрасивіші краєви́ди.4. Прочитай уважно текст. Спиши виділені речення. Підкресли однорідні прислівники. Накресли схему однорідних членів речення. Познач суфікси.

 5. Розстав розділові знаки в реченні. Назви прислівники. Професійно швидко безперервно працюють фахівці над розробкою новихмоделей дронів

6. Прочитайте текст і виконайте завдання.(1) Люко Дашвар пише неприкриту правду про чоловіків, жінок, дітей, тобто про нас із вами. (2) Авторка «зліплює» людей до/купи в одне неймовірне ціле – і виходять, здавалося б, фантастичні, а насправді цілком реальні історії. (3) Її романи ніби знаєш на/пам’ять, адже «ковтаєш» за одну ніч, а потім вони ще довго звучать у твоїй голові. (4) Іноді читати стає важко, але ти примушуєш себе рухатися вперед, сторінка за сторінкою, на/зустріч болю й захвату. (5) Разом з героями ми підіймаємося на/гору людських страждань, і падаємо вниз, чудово розуміючи, що все в цих книгах справжнє. Окремо в тексті треба писати сполуку слів. Адо/купи. Бна/пам’ять. Вна/зустріч. Гна/гору

7. Прочитайте текст і виконайте завдання(1) Надворі було по/особливому тихо. (2) По/зимовому небу пропливав, загортаючись у діряву ковдру з хмар надломлений місяць, схожий на тріснуту крижинку. (3). А поруч з ним поблискували зорі, вимальовувалися непевні перші промені. (4) Неохоче вставало заспане сонце і, мабуть, хотіло якось по/своєму розпочати цей день. (5) Але зима, відвойовуючи останні холодні дні, вирішила по/іншому і все сипала білі сніжинки, закриваючи сонне світило. (6) Усе, окрім тонесенької смуги над (…), уже перетворилося на щільну білу завісу, що огортала землю, не давала їй прокинутися. Окремо в тексті треба писати сполуку слів. Апо/особливому. Бпо/зимовому. Впо/своєму. Гпо/іншому

8. Через дефіс треба писати всі прислівники в рядку. Апо/моєму, казна/куди, хоч/не/хоч. Брік/у/рік, урешті/решт, хтозна/коли. Впо/вашому, на/добраніч, якось/то. Гпо/іспанськи, уряди/годи, по/одинціДбудь/що/будь, по/четверте, на/виплат9. Помилку в написанні прислівника допущено в рядку. Азроду-віку, з давніх-давен, спрадавна. Бвидимо-невидимо, анічичирк, аби-де. Вяк-не-як, в основному, по-чиновницьки. Гбільш-менш, хтозна-коли, довкруги. Дпо-четверте, всього-на-всього, щосереди10. Літеру і треба писати на місці пропуску в усіх словах у рядку. Адвіч.., по-вовч.., опівноч.. Бнавесн.., трох.., увечер.. Вуповн.., нагор.., мимовол.. Гвіднин.., трич.., по-київськ.. Дпо-латин.., пішк.., позаоч..

11. Позначте рядок, у якому всі прислівники пишуться разом: Ана/похваті, по/ночі, у/розтіч, на/жаль. Бв/щерть, за/світла, на/виворіт, на/провесніВод/віку, з/переляку, на/відріз, з/гарячу. Гна/взнак, в/подовж, до/речі, що/духу. Дс/підлоба, на/двоє, по/змозі, з/надвору12. Позначте рядок, у якому прислівники слід писати ЧЕРЕЗ ДЕФІС: Апліч/о/пліч, з давніх/давен, день/у/день, по/латині;Бна/гора, коли/не/коли, без кінця/краю, де/небудь;Ввіч/на/віч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли;Гледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як;Дбільш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь.13. Разом треба писати всі слова в рядку. Ана/чисто, з/ранку, в/основному. Бу/літку, по/тихеньку, на/вічно. Вбез/упину, на/весні, від/тодіГдо/нині, за/надто, до/вподоби

14. Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку. А дорожче, ще ніжніше, голосніше, більш вдало. Б поганіше, занадто голосно, помалу, зовсім мало. В ліпше, куди швидше, прекрасно, страшніше. Г найрадісно, маліше, більш виважено, найкраще. Д вище, якнайголосніше, якнайшвидше, захмарно дорого15. Правильно утворені форми ступенів порівняння прислівників у рядку. А найкраще, дуже швидко, найменш популярніше, дуже добре. Б більш популярно, помалу, найбільш густо, висче. В менш вправно, маліше, дорогше, наймиліше. Г веселіше, якнайголосніше, тепліше, найсміливіше. Д завесело, дуже швидко, трошечки, більш низько16. Прислівник пишеться через дефіс в усіх випадках, окрім. А Мартин хоч не хоч сідає на краєць крісла. Б Сонце клонилося вже до росохатих панських лип ген ген у парку й робило з. Мартина велетня на сірій тіні. В Усі щасливі родини схожі одна на одну, кожна нещаслива родина нещасна по своєму. Г День у день проводилась просвітницька робота. Д Всякий господар по своєму робить

18. Перепишіть, розкриваючи дужки.1. Ми (по) новому розумієм світ, (по) іншому і любим, і страждаєм (А. Малишко). 2. (Від) давна сміливості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський). 3. (По) моєму, кожна людина мусить хоч раз коли- небудь сягнути свого зеніту (О. Гончар). 4. Яка ціна за день, (по) пустому прожитий? (О. Гончар). 5. Генерал (по) довгу дивився на свою карту (В. Собко). 6. Коні знялись з місця і нешвидко побрели (по) глибокому снігу (М. Коцюбинський). 7. Серце заскімлило, глухо, (по) вовчи (Б. Олійник). 8. Лине (з) далеку дівочий спів (О. Довженко). 9. Але вже коли я за що візьмусь, то буде (по) моєму (Ю. Збанацький). 10. День був погожий, (по) осі(н,нн)ьому променистий (З. Тулуб). 11. І (по) заячому сліду інколи знаходять ведмедя (Нар. тв.). 12. У нас усе (по) просту, (по) домашньому (І. Франко). 13. Кожен вишукував товариша (по) своєму пір’ю: пани віталися тільки до панів, купці - до купців (Панас Мирний). 14. Трясе цап бороду, бо так звик (за) молоду (Нар. тв.).

19. Перепишіть, розкриваючи дужки. Краю мій! Люблю я тебе (в) день і (в) ночі, (в) ранці (в) вечері і не знаю краю своєї любові (Панас Мирний). 2. Не народилася і не народиться та сила, щоб наш народ (на)вколішки поставила (М. Стельмах). 3. Любіть Україну (у) сні й (на) яву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну (В. Сосюра). 4. Загін (по) волі просувався розпеченим степом (Ю. Яновський). 5. Час, моя пісне, (по) волі буяти, послухать, як вітер заграв понад морем (Леся Українка). 6. Герой користі не шукає (з) роду (Леся Українка). 7. Під ним коник вороненький (на) силу ступає (Т. Шевченко). 8. На виріст, і (на) силу, й на личко у батька вдавсь (Марко Вовчок).20. Перепишіть, розкриваючи дужки. Зробіть порівняння в правописі прислівників та прийменникових словосполучень. Здіймаю руки (до) гори, підійшли (до) гори; (в) горі проклали тунель, (в) горі чувся звук невидимого літака; (на) силу справився з роботою, у будь-якій справі покладайся і (на)силу, і на розум; збирайте усі речі (до) купи, (до) купи листя підійшов малюк, зносити інструмент (до) купи; заглянути (в)середину, (в) середину пляшки потрапило повітря; стати (на) бік товариша, лягти (на) бік, звернути (на) бік; подивитись (у) бік лісу, повернути (в) бік, іти (у) бік річки.

21. Складіть і запишіть речення із поданими прислівни­ками та співзвучними з ними словами. Поясніть, чим зумовлена відмінність у їх написанні. Насторожі - на сторожі, назустріч - на зустріч, доволі - до волі, усередині - у середині, по-третє - по третє, вгору - в гору, вниз - в низ.22. Перепишіть, розкриваючи дужки.1. (На) горі тій, на шпилечку, сяє замок з діамантів (Леся Українка). 2. Потім чайка звилася (в) гору, (на) мить застигла над рікою. 3. (В) день пригріло сонце, почалася відлига (О. Донченко). 4. (В) горі - перлисті переливи хмар, яких нема на небесах чужини (М. Рильський). 5. (У) день пекучий, наковтавшись пилу, ми спраглими устами припадали до краю дерев’яного відра (М. Рильський). 6. Цілий день вітер гуде (на) дворі; (над) вечір скресає річка (М. Коцюбинський). 7. (По) полудні прийшли на місце (І. Муратов). 8. (На) вшпиньках підійшов вечір (П. Тичина).

23. Перепишіть, розкриваючи дужки. Зробіть порівняння в правописі прислівників та прийменникових словосполучень.(По) іншому сказати, піти (по) іншому провулку; що (б) не трапилося, розраховуй на мою допомогу; іти (на) зустріч з однокласником, (на) зустріч матері вийшла дитина, бігти (на) зустріч; подарувати (на) пам’ять, вивчити (на) пам’ять; говорити (по) щирості; (від) ранку (до) вечора працювати у полі; повернутися не (в) день, а (в) вечері; (в) день свята веселились; ставитися (по) батьківському, пройти (по) батьківському подвір’ю; вийшло (по) твоєму, (по) твоєму обличчю; повторювати раз (у) раз; (тим) часом темніло; ідіть (у) трьох, вода (у) трьох відрах; відповідаю (в) друге, це слово вставляю (в) друге речення; (що) б багато знати, треба багато працювати; як (би) не поспішив, помилки не допустив би; як (би) не хитрував злочинець, однак не втече.

24. Випишіть словосполучення в колонку в тому порядку, як пишуться частини, взяті в дужки: 1) разом; 2) через дефіс; 3) окремо. Відмовився (на) відруб, заходьте (по) одному, сиділи (до) пізна, (по) справжньому влип, (по) нашому сказано, мчав (на) вскач, пропав (без) вісти, (по) вінця повен, (до) гори дном, (по) вовчому завив, складено (в) четверо, (в) цілому закінчили, перевернувся (на) бік, вийшов (на) зустріч, відклав (на) завтра, заговорив (по) французьки, видніється ген (ген), узяв (за) багато, купив (на) виплат, кинув (на) відліг, (по) іншому думав син, з ним (за) одно, написано (по) латині, це мені (до) вподоби. Підкресліть останню букву в останньому слові кожного словосполучення. З цих букв прочитаєте закінчення вислову голландського філософа XVII ст. Б. Спінози: «Знаючи свої вади, ми...».

25. Перепишіть слова і сполучення слів, розкриваючи дужки. Підійшов (у) притул, раз (по) раз гухав, (по) перше, узяв (до) відома, (попід) тинню, на (сам) перед, ішли один (по) одному, накинув (на) опашки, будь (що) будь, по (вік) віків, росте (в) глиб, виходили (по) одинці, стояв одним (один), день (у) день сох, рушив (у) чвал, встав (рано) вранці, всього (на) всього, бачив (уві) сні, (по) дружньому повір, (з) ранку (до) вечора, (по) новому йде праця, хоч (не) хоч, вивчив (на) пам’ять, в (решті) решт, зроби (чим) скоріш, (на) око помнож, поговорю сам (на) сам.26. Поділіть прислівники на три групи: 1) ті, що пишуться разом; 2) ті, що пишуться окремо; 3) ті, що пишуться через дефіс. Поясніть їх правопис.(В)розтіч, (на)розхват, (по)можливості, (під)гору, (як)слід, (на)жаль, (у)низу, (у)ночі, (ледве)ледве, (по)сусідськи, (таким)чином, один(в) один, (до)лиця, (до)пізна, (на)троє, (чим)дуж, (де)куди, (до)речі, (за)раз, (по)людському, (по)черзі, (по)латині, (на)пролом, (на)мить, (уві)сні, (від)тепер, (як)(най)краще, (до)сьогодні, (до)діла, (ось)ось, хоч(не)хоч, десь(то), хтозна(як), (що)дня, (за)що, (а)(ні)скільки, (на)вибір, (без)черги, (на)(сам)перед, (мимо)хідь, (по)суті.

27. Утворіть прислівники з поданих словосполучень. Поясніть їх правопис. З далеких країн, дуже розсердившись, українською мовою, кожної суботи, кожного літа, у два рази, в усіх місцях, не поміркувавши, останнім разом, у десять разів, латинською мовою, кожного разу, на голодний шлунок, голими руками, на швидку руку.28. Перепишіть, розкриваючи дужки.1. Так піду я в поля неозорі із піснями один (на) один (А. Малишко). 2. Себе ми зрозуміли в (решті) решт, коли відчули силу і відвагу (Л. Горлач). 3. Люди з (давніх) давен називають жнива трудовою вершиною літа (Д. Луценко). 4. Я на голос батьків з (діда) прадіда йду, розділяючи з ними і славу й біду (М. Сингаївський). 5. На чистому теплому небі тільки де (не) де біліли кущиками хмари (М. Коцюбинський). 6. Усім хотілося (чим) швидше вибратися із смердючих мочарів, і тому ішли (право)руч, бо здавалося, що там сухо (Гр. Тютюнник). 7. Сичі в гаю перекликались, та ясен раз (у) раз скрипів (Т. Шевченко). 8. (Вранці) рано, в Пилипівку, (як) раз у неділю, побігла я за водою (Т. Шевченко).

29. Диктант-тест. Знайти “зайве” слово за приналежністю до розрядів прислівника (можна користуватися таблицею).1. Пішки, багато, погано, добре.2. Вчора, довіку, навмисне, звечора.3. Тут, згарячу, звідти, вниз.4. Спересердя, бігом, зозла, спросоння.5. Вчора, верхи, бігом, пішки. Завтра, звідти, звечора, доти.30. “Лабораторія досвіду”. Утворити вищий і найвищий ступені порівняння прикметників: довгий, близький, сильний, легкий, вузький кислий, злий, слабкий, товстий, добрий. Пояснити їх творення. Вказати, які саме прикметники можуть мати ступінь порівняння.

31. Програма “Видавничі практикуми”1. Знайдіть “зайвий” прислівник. Поясніть написання н і нн у прислівниках.а) зверх..ьо, радіс..о, натхне..о, дотеп..о;б) воста..є, зра..я, безслід..о, навма..я;в) шале..о, попідти..ю, воста..є, тума..о;г) дошкуль..о, химер..о, широче..о,безжаль..о;г) несказа..о, черво..о, стара..о, попідвіко..ю.2. Доберіть до поданих прислівників спільнокореневі прислівники з орфограмою - н і нн у прислівниках. Без кінця, без сліду, на совість, на радість, до речі, до смаку, без ладу.Із трьома прислівниками складіть речення.