Презентація"Забезпечення індивідуального підходу до навчання української мови молодших школярів засобами різних видів диференціації"

Забезпечення індивідуального підходу до навчання української мови молодших школярів засобами різних видів диференціаціїКваліфікаційне завдання:студентки групи ПНПм -16ступеня вищої освіти магістрспеціальності 013. Початкова освіта. Грондовської Діани Олександрівни. Керівник: кандидат педагогічних наук., доцент Кравцова І. А.

4123 Зміст. Вступ. Сутність індивідуального підходу в навчанні української мови молодших школярів. Особливості використання різних видів диференціації на уроках української мови. Аналіз чинної програми та підручників з української мови для 4 класу. Фрагменти уроків української мови із забезпеченням індивідуального підходу засобами різних видів диференціаціїВисновки. Список використаних джерел

Педагогічне кредо. В. О. Сухомлинський« До кожного учня треба підійти, побачити його труднощі, кожному необхідно дати тільки для нього призначене завдання”.

Сутність індивідуального підходу Індивідуальний підхід - це організація навчально-виховного процесу, при якій вибір способів, прийомів, темпу виховання враховує індивідуальні відмінності учнів та рівень розвитку їхніх здібностей до навчання (С. Гончаренко ).Індивідуальний підхід є одним із провідних принципів розвитку особистості учня.

Диференціація. Диференціація (лат. differentia — різниця) означає поділ, розчленування цілого на різні частини. Сутність диференційованого підходу дозволяє побудувати систему навчання, враховуючи прийоми і методи в залежності від умов навчання.

Засновник диференційованого навчання. К. Д. Ушинськийіндивідуальний підхіддиференційованийпідхід В умовах колективного навчання

Диференціація. Внутрішнярізне навчання дітей в гетерогенних класах. Зовнішняреалізується на рівні системи загальної освіти

Класифікація за видами завдань: Диференціація за ступенем складності завдань. Диференціація за ступенем самостійності Диференціація за обсягом роботи

Поділ на групи(за навчальними можливостями)

Методи диференційованого навчання. Пошукові Самостійного учіння ІнформаційніОпераційні  За С. Логачевською

доцільні на різних етапах уроку. Диференційовані завдання. Основне призначення диференційованих завдань – забезпечити для кожного учня оптимальну пізнавальну діяльність у процесі навчальної робити на всіх етапах уроку.

Успішна реалізація диференціації навчання залежить від:урахування вікових особливостей школярів;різноманітність інформації;різнорівневість завдань;різнорідність запитань ;Українська мова та читання (Большакова І., Пристінська М.)

Диференційовані завдання на уроках української мови. Тема: «Ситуація спілкування. Стилі мовлення»Робота в парах1. Складіть діалог, орієнтуючись на малюнок.2. Склади діалог за опорними словами та словосполученнями. Улюблена книжка, автор, назва, розповідає про …, прочитав декілька разів, головні герої.3. Складіть діалог, використовуючи ситуацію із власного життя.

Диференційовані завдання на уроках української мови. Тема: «Правопис слів з орфограмою ненаголошені е та и» 1. До поданих слів доберіть перевірні слова. Серпень – _________, далеч – _________, весна – ____.2. Запишіть подані словосполучення у множині, вставте пропущені букви. Гл..бока ріка, ч..рвона вишня, в..сока круча, ц..нтральна площа3. Продовжіть текст за поданим початком. Птахи – наші друзі. Вони знищують шкідників лісу.

Позитивні сторони диференціації:

Висновки Індивідуальний підхід – це організація педагогічної взаємодії з урахуванням особливостей і рівня розвитку школяра а також умов його життєдіяльності. Метою диференціації є створення найоптимальніших умов для розвитку здібностей кожного школяра.

Список використаних джерел. Амонашвили Ш. Размышления о гуманной педагогике. М., 1996. 246 с. Антипець В. Індивідуально-диференційований підхід у навчанні молодших школярів читати на основі ідей К. Д. Ушинського. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки, 2013. Вип. 110. С. 109-112. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vchdpu. P_2013_110_34 Березівська Л. О. Сухомлинський про індивідуальний підхід як чинник розвитку творчої особистості учня. Наукові записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка]. Сер. : Педагогічні науки, 2013. Вип. 123(1). С. 17-20. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2013_123%281%29__8 Володько В. Індивідуалізація і диференціація навчання: понятійно-категоріальний аналіз.  Педагогіка і психологія, 1997. №4. С. 9-17. Ганул О. Диференціація навчання . Початкова школа, 2000. № 10. С. 11-13. Диференціація у шкільній освіті: історичний досвід сучасні технології: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 травня 2018 р., м. Київ. Київ: Інститут педагогіки, 2018. 224 с. Диференціація у шкільній освіті: історичний досвід і сучасні технології: збірник матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції, 16 травня 2018 р., м. Київ. К.: Інститут педагогіки, 2018. 224с. Костюк Г. Про індивідуальний підхід до учнів у навчальній роботі. Навчально-виховний процес і розвиток особистості. Київ: Рад. шк., 1989. С. 448-463. Косякевич О. В. Технологія диференційованого навчання молодших школярів. Вісник Житомирського державного університету: зб. наук. пр., 2009. Вип. 44. «Педагогічні науки». С. 127-130. Кузьменко В. Розвиток індивідуальності дитини 3-7 років: [монографія]. Київ: НПУ імені М. Драгоманова, 2005. – 354 с. Куліш Т. Технології впровадження диференційованого підходу у початковій освіті незалежної України. URL: https://undip.org.ua/wp-content/uploads/2021/07/difertnt_school_2018.pdf

Список використаних джерел. Логачевська С. П. Методика диференційованого навчання: 150 фрагментів уроків мови і математики в 1-4 класах з елементами диференціації. Кам’янець-Подільський: Абетка, 2005. 240 с. Нарольська С. Раціональне зерно «Використання елементів диференційованого навчання на уроках української мови та математики». URL: http://bnrc-kam-pod.at.ua/Pedagogu/Z_DOSVIDY/dosvid_narolska.pdf Нечипоренко О. Диференціація – одна з форм інноваційних технологій. Початкова школа, 2011. № 5. С. 21-23. Святченко О. Диференціація – умова успішного навчання. Початкова освіта. 2007. − № 12. − С.2-4. Степанова-Камиш А. Диференційоване навчання: навіщо і як проводити. URL: https://nus.org.ua/articles/dyferentsiojovane-navchannya-navishho-i-yak-provodyty/ Сухомлинський В. Розвиток індивідуальних здібностей і нахилів учнів.  Вибр.тв. : в 5 т. Т.5. К: Рад. шк., 1977. С. 122-139. Сухомлинський В. Сто порад учителеві. Вибр.тв. : в 5 т. Т. 2. К: Рад. шк., 1976. С. 417-654. Типова освітня програма (Савченко О. Я.) 3-4 клас. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/programy-1-4-klas/2020/11/20/Savchenko.pdf Ушинський К. Вибрані педагогічні твори. У 2-х т. Т. 2. Київ: Радянська школа, 1983. С. 389-449. Шевчук Л. Підручник як засіб реалізації диференціації навчання у початковій школі. Проблеми сучасного підручника: ключові компетентності та предметні навички: збірник тез Міжнародної науково-практичної інтернет конференції (електронне наукове видання), 20-21 травня 2021 р. Київ.: Педагогічна думка, 2021. C. 258-259. Шпарик О. Концептуальні підходи американських учених до проблеми диференціації навчання та її забезпечення. Український педагогічний журнал, 2017. № 1. С. 16-17. Яковчук О. Індивідуальний підхід, використання інноваційних методів та прийомів, формування компетентної особистості – запорука освіти майбутнього // Директор школи, ліцею, гімназії, 2017. № 1-2. С. 103-105. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/dslg_2017_1-2_18.

Дякую за увагу !