Біблія – священна книга Християнства Складається з двох частин: Старий Заповіт і Новий Заповіт. Старий Заповіт є священним також і для прихильників Юдаїзму. Усього до складу Біблії входять 66 книг (за Православним каноном), створених різними авторами. Окрім канонічних книг, існують і неканонічні книги – апокрифи.
Старий Заповіт налічує 39 книг. У них розповідається про створення світу, гріхопадіння, взаємини Бога з вибраним ним народом Ізраїлю. Структура Старого Заповіту: - доісторичні книги - історичні книги - навчальні (поетичні) книги - пророчі книги Час створення: бл. ХІІІ ст. до н. е. – І ст. до н. е. Мова: давньоєврейська та арамейська.
Новий Заповіт складається з 27 книг: чотири Євангелія, діяння Апостолів, 21 послання Апостолів та книга Об’явлення Івана Богослова (Апокаліпсис). У цих книгах розповідається про життя та вчення Ісуса Христа, виникнення та існування перших християнських общин, про кінець світу, друге пришестя Христа та тисячолітнє царство Боже після Страшного Суду. Час створення: І ст. н. е. Мова: давньогрецька (койне).
Біблія в Україні Вперше біблійні твори з’явилися в Україні у Х столітті (церковнослов’янською мовою). Першою друкованою книгою в Україні став «Апостол» Івана Федорова (Львів, 1574 р.), який містив традиційний церковнослов’янський переклад «Діянь і послань апостольських». Першим повним друкованим виданням усіх книг Святого Письма церковнослов’янською мовою була «Острозька Біблія» Івана Федорова (1581 р.)
Коран – священна книга мусульман Коран – це запис проповідей, що виголошені пророком Мухаммедом в формі пророчих одкровень переважно в Мецці та Медіні між 610 і 632 рр. Згідно з Ісламом, Коран не створений, а існує передвічно, він є словом Аллаха і містить його остаточну і повну волю. Оригінал Корану зберігається на небі, звідки його було послано в світ від Аллаха через ангела Джабраїла, який передавав його Мухаммеду частинами протягом 22 років. Коран був записаний зі слів Мухаммеда його сподвижниками.
Структура Корану Коран складається зі 114 сур, які поділяються на аяти (вірші). Сури розташовані так: найдовші – на початку, найкоротші – в кінці. Згідно традиції, сури розподіляються на «мекканські» (послані Мухаммеду до переселення у Медіну або на шляху у це місто) та «медінські» (послані після переселення у Медіну).