Презентація заходу "Подвиг Крут: спадщина, яку ми не забудемо!"

Подвиг Крут: спадщина, яку ми не забудемо!

Пам’яті юнаків-героїв, замордованих більшовицькими катами під Крутами, - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ. Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ. Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити зі своєї пам’яті та історії, - ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ.

29 січня виповнюється 106 років лицарському подвигу під Крутами. Крути… Символ героїзму й відданості нашого юнацтва, символ національної трагедії, "квіт української молоді, оті мученики українські" (за висловом Павла Тичини), ті новітні воїни і герої, які склали іспит зрілості, ставши на оборону Української Волі й Державності…

Передісторія. Утворення Української Центральної ради. Скориставшись ослабленням царської Росії в ході Першої світової війни і наслідками Лютневої революції 17 березня 1917 року, у Києві з представників різних політичних партій утворилася Українська Центральна рада на чолі з професором М. Грушевським.

Передісторія23 червня 1917 року Першим Універсалом Центральна рада проголосила автономію України й утворила перший український уряд, на чолі якого став письменник Володимир Винниченко.

Передісторія. Проголошення Української Народної Республіки Народження Української Народної Республіки як самостійної держави відбулося 20 листопада 1917 року проголошенням ІІІ Універсалу на розширеному засіданні Малої Ради, яке завершилося співом Гімну "Ще не вмерла України …".

Передісторія Неоголошена війна Радянської Росії проти УНР розпочалася в середині грудня 1917 року. Україна опинилася у фактичному стані війни з більшовицькою Росією. «Ультиматумом до УЦР від РНК» Володимир Ленін дав зрозуміти, що Радянська Росія не змириться з існуванням незалежної України, — так що більшовики передбачали поширення революції і на терени України. 

Таємна інструкція Льва Троцького радянським агітаторам«Пам’ятайте… що так чи інакше, а нам необхідно повернути Україну росії. Без України нема росії. Без українського вугілля, заліза, руди, хлібу, солі, Чорного моря росія існувати не може, вона задихнеться, а з нею і радянська влада і ми з вами…».

До кінця грудня 1917 року більшовики встановили владу на більшій частині Сходу України та почали наступ на Київ. Захищати столицю було нікому. В цих умовах стати на захист Києва були здатні, мабуть, лише  гімназисти та студенти. 5 січня 1918 року було створено студентський курінь Січових стрільців. 

Добровольці почали тренування, які продовжувались не більше тижня, до 26 січня. Вранці 28 січня сотні студентського куреня прибули на станцію Крути та почали рити окопи, займаючи позиції. Озброєння катастрофічно бракувало – загін мав лише 16 кулеметів, невеликий бронепоїзд та обмаль патронів. Студенти на станції Крути, фото незадовго до бою

Бій під Крутамивідбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути поблизу селища Крути та села Пам'ятне, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина.

Бій під Крутами розпочався 29 січня о дев’ятій ранку з бойового зіткнення захисників з передовим загоном матросів, які намагалися взяти станцію одним ударом. Більшовики мали значну чисельну перевагу, їхній трьохтисячний загін намагався взяти захисників в кільце. З тилу крутян підтримував бронепоїзд з гарматою, який обстрілював нападників.

Захисники понесли значні втрати, але змогли відбити перші атаки ворога. Аж ось почали закінчуватись патрони, замовкла і гармата, відстрілявши весь боєзапас. Запросивши підтримки, не отримали відповіді штабу. Як з’ясувалося потім, штабісти кинули бійців напризволяще, втікаючи на потязі назад до Києва. Так поспішали, що навіть забули відчепити вагони з боєкомплектом…

Коли близько 17 години зібралися усі українські підрозділи, виявилося, що не вистачає однієї чоти студентів, що стояла найближче до станції: у сум'ятті битви в полон потрапив розвідувальний взвод (близько 30 чоловік). Відступаючи у сутінках, студенти втратили орієнтир та вийшли прямо на станцію Крути, вже зайняту червоногвардійцями. За свідченнями очевидців з 27 студентів спочатку знущалися, а потім розстріляли. Учень 7-го класу Пипський перед розстрілом почав співати «Ще не вмерла Україна» і всі інші студенти підтримали спів.

19 березня до Києва приїхав сумний поїзд. Родичі, друзі , прийшли розпізнати тіла. Та пізнати було важко. Усі тіла були по-звірячому понівечені. 10 тіл так і не розпізнали. Вбитих синів батьки поховали у родинних гробівницях. Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.

День битви під Крутами – 29 січня – проголошено Днем Скорботи України. Його відзначали в Галичині до 1939 року. 24 січня 2003 року Президент України Леонід Данилович Кучма видав розпорядження « Про шанування пам’яті героїв Крут ».

Трагічні події тих років до болю перекликаються з сьогоденням. Знову, як і колись росія намагалася захопити Київ, знову загарбники мають більшу чисельність військових, та все ж їм знову протистоїть український народ – сильний духом, який дуже любить свободу, свою Батьківщину та найбільше цінує життя у вільній УКРАЇНІ!!!