Презентація "Закони оптики в мистецтві"

Закони оптики в мистецтві

Гріш ціна вашій фізиці, якщо вона закриває вам все інше – звуки лісу, красу заходу Сонця, дзвін рим… Фізик, який не сприймає поезію, мистецтво, − поганий фізик. Л. Д. Ландау, академік, лауреат Нобелівської премії

Леонардо да ВінчіМ. В. Ломоносов. Хіро Ямагато. Томас ЮнгІ. М. Зейтман. Д. Максвелл

Мікеланджело БуонарротіТомас Гертін. Мікеланджелода Караваджо. Пітер де Хох. Джон Селл Котман. Едгар Дега

Світлотінь у картинах Леонардо да Вінчі (закон прямолінійного поширення світла, утворення тіні та напівтіні)Мадонна з квіткою, 1487 р. Мадонна з немовлям, 1490 р.

Дама з горностаєм 1490р. Мадонна в скелях 1483-1494рр.

Світлотінь у картинах Рембрандта, Франческа Мельці, Рафаеля. Рембрандт. «Ангел, покидаючий Рембрандт. «Портрет Саскії ван Сімейство Товія», 1637 р. Ейленбург», 1633 р.

Франческо Мельці. «Жіночий портрет», Рафаель. «Мадонна в кріслі», 1520 р. 1514 – 1515 рр.

Закони фотометрії в роботах живописців (зв’язок між силою світла і відстанню від джерела світла до поверхні та освітленістю даної поверхні) Ян Вермер. «Астроном», 1668 р. І.Є. Рєпін. «Вечорниці», 1876 р.

П’єро Делла Франческа. «Вівтар Монтефельтро», 1472 – 1474 рр.І. Ю. Рєпін. «Воскресіння доньки Іаїра», 1871 р

Мікеланджело да Каваджо. «Вечеря в Еммаусі», 1596 – 1502 рр. В. Д. Полєнов. «Хвора», 1886 р.

Закони відбивання світла в картинах художників. О.І. Куїнджі. «Ніч на Дніпрі», 1880 р.

О. Саврасов. «Шпаки прилетіли», 1871 р В. Васнєцов. «Снігурка»,1899 р.

І. К. Айвазовський. «Вид Константинополяпри місячному світлі», 1846 р.І. Левітан. «У омута»,1892 р.

І.І. Шишкін. «Лісові далі», 1884 р.

М. А. Врубель. «До ночі», 1900 рІ. Айвазовський. «Український вітряк у степу на заході Сонця», 1862 рІ.І. Шишкін. «Сутінки», 1882 р

І.І. Шишкін. «Жито», 1878 р.

О.І. Куїнджі. «Веселка», 1905 рІ. К. Айвазовський. « Веселка», 1873 р. П. П. Рубенс. «Пейзаж із веселкою», 1636 р. Явище дисперсії світла

Джон Еверет Мілле. «Мильні бульбашки», 1886 р. Матисс. «Відкрите вікно», 1905 р. Явище інтерференції світла

Вплив дефектів зору (астигматизм, пожовтіння склери) на живописні картини Ель Греко, Поля Гогена Ель Греко. «Моління про чашу», 1541 р. Поль Гоген, 1892 р.“ Деформовані фігури нагадують то підняті до неба язики полум’я, то витягнуті відображення у воді або видовжені розпливчасті тіні…, підкоряючись стихії іншого, уявного світу.” Т. Кептерєв, мистецтвознавець

І. Рєпін. «Іван Грозний та його син Іван 16 листопада 1581 року», 1885 р.

Тиціан. “ Мадонна з кроликом ” 1530р. Рембрандт. “ Нічний дозор ” 1642р. Полотна Тиціана, Рембрандта останнього періоду життя дуже затемнені, переважають червоно-бордові відтінки. Вплив дефекту зору (пожовтіння склери) на живописні картини Тиціана та Рембрандта

Фізичні методи дослідження багатошарових картин та картин-підробок Метод наукової фотографії в ультрафіолетових променях дозволяє розглянути, яких ділянок полотна торкався чужий пензель; виявляє приховані написи або зітертий текст, з’ясовує, які фрагменти написані заново. Фотографування в інфрачервоних променях дає можливість побачити полотно без шару лаку і скласти уявлення про стан верхніх шарів фарби, пояснити написи. За допомогою рентгенографії вивчають глибокі й найстаріші шари живопису, при цьому на фотоплівці фіксуються і тріщини в шарі фарби. Для дослідження картини роблять рентгенограму. Завдяки методам спектрофотометрії і колориметрії визначають коефіцієнти поглинання й відбивання світла, яскравість і кольорову гамму картини.

Багатошарові картини та картини-підробки. К. Моне. «В саду», 1886 р Леонардо да Вінчі. « Мона Ліза»(«Джоконда»), 1503 р. Рембрандт. «Даная», 1636 р. Ван Гог. «Соняшники»,1888 р. К. Каро. « Порив вітру», 1865 – 1870 рр. Рафаель. «Сікстинська. Мадонна», 1516 р.

«Фізика – це щось набагато більше, ніж набір законів, використання яких є справою елементарної звички. Фізика – перш за все жива творчість рук та мозку, яка передається більше прикладом, ніж зубрінням. Вона втілює мистецтво вирішувати проблеми матеріального світу. І тому фізики потрібно вчитися, але вчитися як мистецтву!»(А. Б. Піппард, директор Кавендишської лабораторії)