Презентація заняття "Біосфера як глобальна екосистема"

ВІДКРИТЕ ЗАНЯТТЯ з дисципліни «Біологія і екологія» для студентів II курсу спеціальності 223 Медсестринство, ОПП “Лікувальна справа” ТЕМА: «Біосфера, як глобальна екосистема» ВИКЛАДАЧ: ГОЛОВАЧУК В.І. ФОРМАТ: ON-LINE, ЗАСТОСУНОК: MEET початок о 10.30год. 14.11.2022р. КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «САМБІРСЬКИЙ ФАХОВИЙ МЕДИЧНИЙ КОЛЕДЖ» ЦИКЛОВА КОМІСІЯ ПРИРОДНИЧО-НАУКОВИХ ДИСЦИПЛІН

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ Рівні навчальних досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень студента Початковий 1 Студент за допомогою викладача або з використанням підручника (робочого зошита) розпізнає і називає окремі біологічні об’єкти 2 Студент за допомогою викладача або з використанням підручника (робочого зошита) називає окремі ознаки біологічних об'єктів; наводить елементарні приклади біологічних об'єктів 3 Студент відтворює окремі факти; за допомогою викладача або з використанням підручника (робочого зошита) характеризує окремі ознаки біологічних об'єктів; відповідає на запитання, що потребують однослівної відповіді (наприклад так або ні); допускає суттєві біологічні помилки

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ Рівні навчальних досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень студента Середній 4 Студент за допомогою викладача відтворює незначну частину навчального матеріалу; дає визначення окремих біологічних понять, неповну характеристику загальних ознак біологічних об’єктів. 5 Студент відповідаючи на запитання викладача відтворює основний зміст навчального матеріалу; характеризує загальні ознаки біологічних об’єктів, дає визначення окремих біологічних понять, описує біологічні обєкти за планом. 6 Студент самостійно, але неповно відтворює навчальний матеріал, відповідає на окремі запитання; частково пояснює відповідь прикладами, що наведені у підручнику.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ Рівні навчальних досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень студента Достатній 7 Студент самостійно відтворює основну частину навчального матеріалу, використовуючи необхідну термінологію; розкриває суть біологічних понять, допускаючи у відповідях неточності. 8 Студент самостійно відтворює навчальний матеріал; відповідає на поставлені запитання, допускаючи у відповідях неточності; порівнює біологічні об’єкти. 9 Студент вільно відтворює навчальний матеріал та відповідає на поставлені запитання; аналізує інформацію, за допомогою викладача встановлює причинно­наслідкові зв’язки; самостійно розв’язує типові біологічні вправи і задачі.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ Рівні навчальних досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень студента Високий 10 Студент логічно та усвідомлено відтворює навчальний матеріал у межах програми; розкриває суть біологічних явищ, процесів, пояснює відповіді прикладами. 11 Студент виявляє міцні й глибокі знання з біології у межах програми; самостійно аналізує і розкриває закономірності живої природи, пояснює прикладами, що ґрунтуються на власних спостереженнях; дає порівняльну характеристику біологічним явищам з поясненням причин. 12 Студент виявляє системні знання з біології, усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; самостійно аналізує біологічні явища і процеси, виявляє особисту позицію щодо них; використовує знання з інших предметів для виконання завдань.

ПИТАННЯ ДЛЯ ФРОНТАЛЬНОГО ОПИТУВАННЯ З ТЕМИ: «ВЛАСТИВОСТІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОСИСТЕМ» 1. Що таке біоценоз? 2. Прошу продовжити: екосистема – це… 3. Пригадаємо колообіг речовин – це… 4. Термін біогеоценоз запропонував Володимир Сукачов (1880-1967, народився в селі Олександрівка на Харківщині). Згідно з його поглядами, біогеоценоз – це… 5. Відомий зоолог та еколог Володимир Миколайович Беклємішев (1890-1962) згрупував у чотири основні типи зв’язків між організмами в біогеоценозах. Назвіть їх… 6. Процеси саморозвитку біогеоценозів, які відбуваються внаслідок взаємодії організмів між собою та абіотичним середовищем, мають назву сукцесії. Наведіть приклад сукцесії...

ТЕСТОВИЙ КОНТРОЛЬ Критерій оцінювання: 10 балів. Час виконання: 10 хвилин. Форма проведення: Google Forms Посилання https://forms.gle/ssPpUAQHgNwp7ijA8

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПРОЄКТ НА ТЕМУ: «АГРОЦЕНОЗИ, ЇХНЯ СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ ФУНКЦІОНУВАННЯ» Підготувала: студентка групи 2-Бф ДЕМЧИШАК Ярина

ВИСНОВКИ З ПОПЕРЕДНЬОЇ ТЕМИ: «ВЛАСТИВОСТІ ТА ХАРАКТЕРИСТИКИ ЕКОСИСТЕМ» 1. Типи зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах. 2. Причини сукцесій та їхні типи. Закономірності сукцесій. 3. Популяції. Класифікація популяцій. Структура та характеристики популяцій. 4. Агроценози, їхня структура та особливості функціонування.

АКТУАЛЬНІСТЬ ТЕМИ Вже багато десятків років вчені з різних областей побоюються за стан природи. Все частіше лунають розмови про можливу екологічну катастрофу, у зв’язку з серйозними кліматичними змінами і антропогенним впливом людини. Деякі країни починають закуповувати воду, а в Китаї з’явилася тенденція до масової закупівлі балонів з консервованим чистим повітрям. Люди починають усвідомлювати небезпеку екологічної катастрофи, завдяки чому все більшої популярності набирають різні екологічні рухи по збереженню природи та скорочення споживання.

У природи немає для нас ні нагород, ні покарань, у неї є лише наслідки.

Станом на сьогодні розрізняють наступні джерела забруднень біосфери: біологічне забруднення, яке передбачає діяльність патогенних мікроорганізмів і антропогенний вплив на навколишнє середовище. хімічне забруднення пов’язане зі зміною природного хімічного складу, в результаті попадання сторонніх хімічних реагентів. фізичне забруднення, яке має на увазі зміну фізичних характеристик біосфери. механічне забруднення – це забруднення небезпечними відходами без характерної фізико-хімічної зміни в атмосфері. Джерелами забруднення є скло, полімери і т.д. Всі перераховані вище види забруднення можуть впливати на біосферу як окремо, так і разом.

Основними наслідками забруднення є: Здоров’я людини. Вся велика кількість людей страждають такими захворюваннями як астма, а в гіршому випадку відбувається розвиток онкології легенів. Всі ці захворювання безпосередньо пов’язані з якістю повітря. Забруднена вода при зіткненні зі шкірою призводить до різних висипань і подразнень. Забруднення шуму є частою причиною втрати слуху, розвитку стресу і порушення нормального сну. Глобальне потепління. Головна причина глобального потепління полягає в парниковому ефекті . Збільшення вуглекислого газу в атмосфері відбувається за рахунок створення нових галузей промисловості, а також від великої кількості автомобілів, вирубки лісів і забудови нових житлових комплексів на їх місці. Парниковий ефект призводить до танення льодовиків, що сприяє підняттю рівня моря, а потім до сильних потопів.

Виснаження озонового шару. Сам по собі озоновий шар представляється як тонкий щит, розташований високо в атмосфері, який перешкоджає ультрафіолетовому випромінюванню поверхні Землі. Хімічні речовини, що потрапляють в атмосферу, призводять до виснаження природного фільтра під назвою озоновий шар. Неродючі землі. Розпилення різних пестицидів і інсектицидів в ґрунт призводить до деградації землі, через що вона втрачає свої поживні речовини і стає непридатною для подальшого використання. Навіть забруднення води хімічними речовинами погіршують якість ґрунту. Аналізуючи всі наслідки забруднень, виявлення способів захисту землі і запобігання антропогенного впливу людини є одним з найважливіших питань, які повинні вирішувати всі держави.

ТЕМА ЗАНЯТТЯ №9 «БІОСФЕРА, ЯК ГЛОБАЛЬНА ЕКОСИСТЕМА»

СТУДЕНТ ПОВИНЕН ЗНАТИ: - компоненти біосфери; основні функції біосфери; - структуру біосфери; форми біологічного кругообігу. ВМІТИ: - встановлювати відмінності функцій біосфери; - розрізняти форми кругообігу.

ПЛАН Вчення В. І. Вернадського про біосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Компоненти біосфери. Основні оболонки Землі. Основні функції живої речовини в біосфері. Біологічний кругообіг та його форми. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

1. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Біосфера — це особлива зовнішня оболонка Землі, склад, структура і енергетичний потенціал якої визначаються спільною діяльністю живих організмів, тобто це область поширення життя.

Вперше про біосферу як «область життя» писав Жан Батист Ламарк. Власне термін «біосфера» у 1875 р. запропонував австрійський вчений Едуард Зюсс. Вчення про біосферу як оболонку Землі, населену живими організмами, створив академік Володи́мир Іва́нович Вернадський. Ж.-Б. Ламарк 1744-1829 Е. Зюсс 1831-1914 В.І. Вернадський 1863-1945 1. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи.

1. Вчення В. І. Вернадського про біосферу та його значення для уникнення глобальної екологічної кризи. Підсумок. Таким чином, сучасна біосфера є результатом довгого історич­ного розвитку всього органічного світу в його взаємодії з неживою природою. В процесі цього розвитку в біосфері виникла складна сітка взаємопов’язаних процесів та явищ. Завдяки взаємодії абіотичних та біотичних факторів біосфера перебуває в постійному русі та розвиткові. Вона пройшла значну еволюцію з часу появи людини.

БІОСФЕРА ВКЛЮЧАЄ ТАКІ КОМПОНЕНТИ ЖИВУ РЕЧОВИНУ сукупність всіх живих організмів (мікроорганізмів, грибів, рослин, тварин) БІОГЕННУ РЕЧОВИНУ мінеральні або органічні речовини, створені в результаті життєдіяльності живих організмів (газ, нафта, кам'яне вугілля, вапняки, і т. д.) КОСНУ РЕЧОВИНУ речовини, які формуються без участі живих організмів (в результаті вулканізму, геотектонічних процесів, падіння метеоритів тощо) БІОКОСНУ РЕЧОВИНУ створюється живими організмами разом з неживою при­родою (ґрунти) 2. Компоненти біосфери.

Жива речовина, або біомаса — сукупність всіх організмів Землі. Біомаса на Землі розподіляється нерівномірно: вона збільшується від полюсів до екватора, що визначається особливостями клімату, найбільшої щільності біомаса досягає в місцях контакту оболонок Землі — атмосфери, гідросфери і літосфери. Біомаса суші у 1000 разів перевищує біомасу океану. 2. Компоненти біосфери.

Причина розповсюдження біомаси — розмноження організмів, завдяки якому створюються тиск життя і щільність життя. Тиск життя визначається швидкістю розселення організмів. Наприклад, чисельність деяких бактерій збільшується удвічі кожні 22 хв. Якби на Землі склалися сприятливі умови лише для будь-якого одного виду, то його потомство за короткий проміжок часу заселило б всю планету, зокрема бактеріям холери для цього потрібно 1,25 діб, кімнатній мусі — 1 рік, щурам — 8 років. Щільність життя визначається розмірами організмів і необхідною для них площею. Наприклад, слону для нормального існування необхідні 30 кмІ, трав'яним рослинам — 30 смІ, бджолі — 200 мІ. 2. Компоненти біосфери.

2. Компоненти біосфери.

2. Компоненти біосфери. Підсумок. Таким чином, компонентами біосфери є жива речовина, гірські породи, вода, повітря, сонячна радіація. Для біосфери є характерним те, що вона включає речовину у твердому, рідкому і газоподібному станах, тобто вона трифазна. Основним джерелом всіх процесів, які в ній відбуваються є сонячна енергія.

Біосфера включає три основні оболонки Землі: атмосферу, гідросферу і верхню частину літосфери. Межі біосфери визначаються абіотичними чинниками, які обмежують існування живих організмів. Верхня межа біосфери проходить на висоті близько 20 км над поверхнею Землі і залежить від озонового шару, який затримує ультрафіолетове випромінювання. У гідросфері життя знайдене на всіх глибинах світового океану — до 10 км. У літосфері живі організми трапляються до глибини 3,5—7,5 км, що залежить від температури земної кори і рівня проникнення рідкої води. 3. Основні оболонки Землі.

Атмосфера, або газова оболонка Землі, складається із суміші нітрогену, оксигену, вуглекислого газу, озону та інертних газів. Вона впливає на фізико-хімічні і біологічні процеси на поверхні Землі та у водному середовищі: оксиген необхідний всім живим організмам для дихання, вуглекислий газ — джерело вуглецю для фотосинтезу і хемосинтезу, нітроген в результаті діяльності азотфіксуючих бакте­рій переходить у форму нітратів, придатних для засвоювання рослинами. 3. Основні оболонки Землі.

Гідросфера, або водна оболонка Землі, займає близько 70 % її поверхні. Найбільші запаси води зосереджені у Світовому океані (до 95 %), інші 5 % — це прісні водойми (озера, річки тощо). У воді мешкає величезна кількість живих організмів, причому їх типова різноманітність є значно більшою, ніж на суші. Стан гідросфери — найважливіший чинник, котрий визначає кліматичні умови різних географічних областей. 3. Основні оболонки Землі.

Літосфера, або тверда оболонка Землі, включає земну кору і верхню частину мантії. Життя в літосфері головним чином зосереджене в її верхньому родючому шарі — ґрунті, глибина якого не перевищує декількох метрів. 3. Основні оболонки Землі.

У межах біосфери жива речовина розподілена нерівномірно. У високих шарах атмосфери, у глибині гідросфери і літосфери живі організми трапляються зрідка. Життя переважно зосереджене на межі цих трьох середовищ. 3. Основні оболонки Землі.

3. Основні оболонки Землі. Підсумок. Таким чином, виділяють зовнішні оболонки — магнітосферу, атмосферу і гідросферу, та внутрішні — літосферу, мантію і ядро Землі.

У БІОСФЕРІ ЖИВА РЕЧОВИНА ВИКОНУЄ РЯД ВАЖЛИВИХ ФУНКЦІЙ 4. Основні функції живої речовини в біосфері.

Газова функція полягає у виділенні і поглинанні газів живими організмами. Завдяки їй близько 2 млрд років тому в атмосфері Землі почалося накопичення вільного оксигену, а згодом сформувався озоновий екран. Сучасний газовий склад атмосфери підтримують зелені рослини шляхом дихання і фотосинтезу. При гнитті органічних речовин в атмосферу виділяються аміак і сірководень. Певні групи бактерій утилізують ці шкідливі для інших організмів гази, зв'язуючи їх у сполуки, які засвоюються рослинами. 4. Основні функції живої речовини в біосфері.

З газовою функцією живого тісно пов'язана окиснювально-відновна. Перетворення речовин і енергії в живих організмах є ланцюгом окиснювально-відновних реакцій: це процеси фотосинтезу, хемосинтезу і дихання. Утворення органічних речовин при автотрофному живленні та їх розкладання у процесі дихання безпосередньо замикаються на газообміні між організмами і навколишнім середовищем. 4. Основні функції живої речовини в біосфері.

Концентраційна функція живого полягає у здатності живих організмів накопичувати різноманітні хімічні елементи у вигляді органічних і неорганічних сполук. Наприклад, залізобактерії акумулюють з середовища ферум; фораминіфери, кишковопорожнинні, молюски — кальцій; радіолярії, хвощі — кремній; губки — йод тощо. Вміст деяких елементів у живих організмах у багато разів перевищує їх концентрацію в земній корі. Так, у рослинах міститься в 200 разів більше карбону, у 30 разів — нітрогену, ніж у земній корі. Живі організми забезпечують інтенсивну міграцію елементів (феруму, марганцю, сульфуру, фосфору та ін.). В результаті діяльності живої речовини на Землі утворились поклади органо-мінерального палива і ґрунт. 4. Основні функції живої речовини в біосфері.

4. Основні функції живої речовини в біосфері. Підсумок. Таким чином, виділяють п'ять основних функцій живої речовини: енергетична, концентраційна, деструктивна, транспортна.

Біологічний кругообіг — циркуляція речовин між ґрунтом, рослинами, тваринами, мікроорганізмами. ЛАНКИ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ 5. Біологічний кругообіг та його форми.

ФОРМИ БІОЛОГІЧНОГО КРУГООБІГУ 5. Біологічний кругообіг та його форми.

5. Біологічний кругообіг та його форми. Підсумок. Таким чином, біологічний кругообіг речовин — складний процес взаємозв'язку і взаємодії живих організмів як між собою, так і з навколишнім середовищем. Він складається з циклів різної тривалості, які по-різному впливають на ландшафт. Розрізняють сезонні, річні, багаторічні і вікові цикли біологічного кругообігу.

Біогенна міграція атомів — циркуляція хімічних елементів між організмами і середовищем. На поверхні суші і моря переважає процес накопичення органічних речовин, а в ґрунті і глибинах гідросфери — процес мінералізації. Біогенна міграція атомів відрізняється від такої у неживій природі: 1. Для біогенної міграції характерна концентрація та акумуляція елементів у живих організмах. 2. Біогенну міграцію атомів зумовлюють три процеси: обмін речовин, ріст і розмноження організмів. Кругообіг у вигляді біогеохімічних циклів є необхідною умовою існування біосфери. Термін «біогеохімічні цикли» на початку XXст. запровадив академік В. І. Вернадський. Кругообіг хімічних елементів у біосфері являє собою процеси перетворення і переміщення речовини. За своєю природою це повторні, взаємозв'язані фізико-хімічні і біологічні процеси. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ КАРБОНУ В атмосфері міститься 0,03 % карбону, котрий входить до складу вуглекислого газу. Біологічний кругообіг карбону здійснюється майже в 7 разів швидше, ніж оксигену. Це пояснюється тим, що в атмосфері карбону міститься значно менше, ніж оксигену. Карбон входить до складу всіх органічних сполук. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

Перша ланка кругообігу карбону — поглинання карбону, що входить до складу вуглекислого газу, рослинами в ході фотосинтезу. Поглинутий карбон використовується для синтезу органічних речовин. Під час життєдіяльності рослин в процесі їх дихання частина органічних сполук окиснюється до вуглекислого газу і води зі звільненням енергії. При цьому карбон у складі вуглекислого газу повертається в атмосферу. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

Друга ланка кругообігу карбону — використання органічних речовин тваринами, які поїдають рослини або інших тварин, і повернення частини карбону в атмосферу в результаті їх дихання. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

Третя ланка кругообігу карбону — розкладання мертвої органічної речовини у ґрунті мікроорганізмами, що також супроводжується виділенням вуглекислого газу. Всі мешканці ґрунту виділяють у процесі життєдіяльності вуглекислий газ — це так зване «ґрунтове дихання». Повного розкладання органічних речовин у ґрунті звичайно не відбувається, вони накопичуються в ньому у вигляді перегною. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ КАРБОНУ В СВІТОВОМУ ОКЕАНІ Кругообіг карбону дещо ускладнює участь Світового океану. Річ у тім, що частина карбону виключається з біологічного кругообігу і переходить в осадові породи — вапняки, а також корали. Крім того, у морській воді, особливо у глибинних шарах, містяться розчинні сполуки карбону у вигляді карбонатної кислоти і карбонатів. Океан є своєрідним «депо» вуглекислого газу. Атмосфера і Світовий океан безперервно обмінюється вуглекислим газом шляхом дифузії. Карбон гідросфери живі організми також використовують у процесі фотосинтезу і для побудови вапнякових скелетів (губки, кишковопорожнинні, молюски та ін.). Частина карбону виключається з біологічного кругообігу в результаті його накопичення в сланцях, нафті, вугіллі. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ КАРБОНУ В АТМОСФЕРІ Всі живі істоти дихають. При цьому карбон, котрий міститься в органічних речовинах, у вигляді вуглекислого газу знов надходить до атмосфери. Крім того, він утворюється при мінералізації органічних речовин мікроорганізмами. У живій речовині процеси асиміляції і виділення карбону під час дихання практично врівноважені. Лише близько 1 % карбону відкладається у вигляді торфу, тобто вилучається з кругообігу. До атмосфери карбон також надходить в результаті господарської діяльності: при спалюванні органо-мінерального палива — вугілля, газу, нафти і продуктів її переробки та ін. Енергетичні ресурси, які ми зараз маємо, утворилися завдяки діяльності живих організмів у стародавні геологічні епохи. Енергетичні ресурси поділяються на відновні (деревина, торф) і невідновні (газ, вугілля, нафта). 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ НІТРОГЕНУ Атмосфера містить 79 % нітрогену, проте рослини засвоюють його у досить обмеженій кількості. Це пояснюється тим, що рослини (за винятком бобових) не здатні засвоювати атмосферний нітроген, а поглинають його тільки у формі сполук з гідрогеном і оксигеном. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ НІТРОГЕНУ В АТМОСФЕРІ Нітроген органічних сполук (в основному аміносполук) у процесі їх розкладання мікроорганізмами переходить в амоній і амоніак зі звільненням енергії. При розкладанні мертвих рослинних і тваринних решток в результаті діяльності деяких мікроорганізмів утворюються нітрати. У ґрунті під впливом інших мікроорганізмів вони відновлюються до нітриту, оксиду нітрогену і вільного нітрогену. Частина нітратів потрапляє у ґрунтові води. Частина атмосферного нітрогену перетворюється на нітрати під впливом електричних розрядів в атмосфері. Ці нітрати також надходять у ґрунт. Таким чином, у біологічний кругообіг нітрогену включаються амоніак, нітрати, нітрити, що утворюються природним чином, а також штучно одержані речовини, які вносять у ґрунт, наприклад у вигляді добрив. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ НІТРОГЕНУ В ЛІТОСФЕРІ Фіксацію нітрогену і його переведення у сполуки, які здатні поглинати рослини, здійснюють ґрунтові азотфіксуючі бактерії. Прикладом можуть бути бульбочкові бактерії, що розвиваються на коренях бобових рослин. Азотфіксуючі бактерії збагачують ґрунт нітрогеном, підвищуючи його родючість. При розкладанні органічних решток у процесі мінералізації під впливом мікроорганізмів виділяється амоніак. Його частково можуть засвоювати рослини, але основна кількість переводиться у форму нітратів за участю нітрифікуючих бактерій: спочатку він окиснюється до азотної кислоти. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ ФОСФОРУ Фосфор необхідний живим організмам, оскільки він входить до складу багатьох органічних сполук — нуклеїнових кислот, АТФ тощо. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

КРУГООБІГ ФОСФОРУ В ЛІТОСФЕРІ Сполуки фосфору розчиняються лише в дуже кислих розчинах і безкисневих середовищах. У лужних розчинах в кисневому середовищі він знаходиться переважно у вигляді нерозчинних сполук із ферумом і кальцієм, тому фосфору завжди не вистачає. Джерело фосфору у природі — виключно гірські породи. Кругообіг фосфору відбувається переважно у ґрунтовому шарі завдяки життєдіяльності наземних організмів. Частина фосфору змивається у водоймища поверхневими і ґрунтовими водами, до деякої міри його сполуки входять до складу донних відкладень. З них фосфор з часом знов входить до складу гірських порід. Основним джерелом енергії в біосфері є сонячна енергія, яку здатні акумулювати тільки зелені рослини та деякі бактерії. У подальшому вона використовується для синтезу органічних сполук. Звільняється енергія в результаті процесів бродіння, гниття, дихання. Частково сонячна енергія консервується у вугіллі, торфі, нафті. 6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери.

6. Біогеохімічні цикли - як необхідна умова існування біосфери. Підсумок. Таким чином, кругообіг речовин у біосфері має циклічний характер і для біогенних елементів здійснюється у вигляді біогеохімічних циклів. Біогеохімічний цикл - це перетворення і переміщення хімічного елемента, що відбуваються за сумісної дії біотичних та абіотичних компонентів біосфери.

ЗАУВАЖТЕ! міграція хімічних елементів на поверхні землі так чи інакше здійснюється за участю живої речовини; атоми біогенних елементів багато разів проходять через тіла живих організмів; рушійною силою біогенної міграції атомів є енергія сонячного випромінювання; жива речовина біосфери визначає склад атмосфери, біогенних осадових порід, ґрунту, гідросфери. ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! між органічною і неорганічною речовинами на Землі існує нерозривний геохімічний зв'язок; кругообіг речовин і потік енергії через екосистеми забезпечує існування життя, тому що навіть на Землі запаси необхідних біогенних елементів були б дуже швидко вичерпані. ПІДСУМОК ЗАНЯТТЯ

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ 1. Хто автор учення про біосферу? A) В.І. Вернадський; B) Ж.-Б. Ламарк; C) К. Лінней. 2. Біосфера – це: A) частина геологічних оболонок Землі, заселена живими організмами; B) глобальна екологічна система Землі; C) сукупність усіх живих організмів 3. Біологічна різноманітність включає: A) генетичну різноманітність; B) видову різноманітність; C) екоситемну різноманітність; D) усі варіанти вірні. 4. Провідну роль у кругообігу карбону в атмосфері відіграють: A) тварини; B) рослини; C) гриби. 5. Провідну роль у крогообігу нітрогену в атмосфері відіграють: A) азот фіксуючі прокаріоти; B) тварини; C) рослини.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Опрацювати навчальний матеріал з теми: «Біосфера, як глобальна екосистема» за підручником Л.І.Остапченко та ін. Біологія і екологія (рівень стандарту): підручник для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти. Київ : Генеза, 2019. §37- с.128-131. (Електронний варіант надано у Google Classroom). 2. Підготувати навчальний проєкт на тему: «Дослідження особливостей структури місцевих екосистем (природних чи штучних)».

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ: Основна Л.І.Остапченко та ін. Біологія і екологія (рівень стандарту): підручник для 11-го кл. закл. заг. серед. освіти. Київ : Генеза, 2019. - 208 с. : іл. Додаткова Л.І.Прокопенко та ін. Біологія: Довідник для абітурієнтів та школярів загальноосвітніх навчальних закладів. Навчально-методичний посібник. – 2-ге видання. – К.: Літера ЛТД. 2008. – 636 с. Матеріали заняття розміщенні на платформі Google Classroom, Тема «Завдання», Заняття №9.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !