ОРФОЕПІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИСучасний театр, радіо, телебачення мають бути носіями високої мовної культури, бо слово є одним з найвиразніших і найвпливовіших духовних, естетичних та комунікативних засобів. Мовна культура актора визначається не тільки чистотою дикції, поставленим голосом, але й наявністю єдиних норм вимови. Правила вимови – орфоепія, як частина курсу сценічного слова органічно входять в систему акторської майстерності.
Літературне українське мовлення унормовується словниковим складом, граматикою і правописом усталеною вимовою, правилами наголосу. Воно міцно пов’язане з живою національного мовою, в основі котрої говори середньої Наддніпрянщини, або полтавсько–київські з деякими рисами інших говорів. Чистота сценічної мови може порушуватись лише з художньою метою, коли для певної образності використовуються діалектні, архаїчні та інші відхилення від літературної норми.
ВИМОВА ГОЛОСНИХ(орфоепічні правила)1. Голосні фонеми звучать виразно (повнозвучно) під наголосом, і відносно повнозвучно ненаголошені.2. Заміна О на А („акання”) українській мові зовсім не властиве: око, облога, коло, молоко. 3. В позиції перед наступним наголошеним У в словах побутового змісту при жвавому темпі фонема О набирає відтінку фонеми У і звучить, як (ОУ): КОЖУХ (коужух), ЗОЗУЛЯ (зоузуля), ЛОПУХ (лоупух).
Засвоєння правил української орфоепії проводиться на практичних заняттях зі сценічної мови в поєднанні з дикційними вправами. Тільки чіткість, виразність і ясність мови допоможе виховати правильну сценічну літературну вимову, так як всі дикційні вправи складені і побудовані у відповідності з фонетичними законами української мови. А розуміння актором, читцем “заради чого” він вимовляє той чи інший текст, безумовно активізує мову. Адже на сцені слово повинно бути більш вагомішим, яскравішим, виразнішим, ніж в повсякденному житті.
Закріпіть вимову голосних та приголосних звуків, їх сполучень в тренувальних орфоепічних абетках, використовуючи творчі завдання: нафантазуйте пропоновані обставини та інсценізуйте віршовані тексти;використовуйте індивідуальне, групове та хорове читання текстів; працюйте в різних голосових регістрах, пам’ятаючи про „опору” звука на діафрагмі; використайте в роботі над текстом скакалки, м’ячі, поєднайте тексти з різноманітними рухами: присіданням, танцювальними ритмами, створіть на матеріалах абеток театралізоване видовище, святкове дійство.