Презентація "Запорожці" до уроку з української літератури

Козаки-запорожціПідготувала: вчитель української мови та літератури Здрилюк І. М.

Запорізька Січ. Степова місцевість нижче дніпровських порогів здавна зветься Запоріжжям. Саме тут, на межі лісу і дикого степу, на стику слов'янської осілого сталості і розгульної життя кочівників, зародилося й зміцніло запорізьке козацтво.1397 року золотоординський хан Тохтамиш передав ординські землі (Київщину, Поділля, Чернігівщину і частину Дикого поля) литовському князю Вітовту в обмін на захист від Тамерлана, решта земель довгий час вважалися нічиїми, призначеними лише для кочовища.

Козаки. У перших згадках тюркське слово «козак» означало «охоронець» або навпаки — «розбійник». Перші спогади про таких козаків датуються 1489 роком. Під час походу польського короля Яна Ольбрахта на татар дорогу його війську на Поділлі вказували козаки-християни. Того ж року загони отаманів Василя Жили, Богдана і Голубця напали на Таванській переправу в пониззі Дніпра і, розігнавши татарську варту, пограбували купців[1]. Згодом скарги хана на козацькі напади стають регулярними.

Господарська діяльність козаків. Основною галуззю господарства Запорозької Січі було промислове уходництво як-то полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів. Мало місце використання рабів[6].

Походи. У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів, у тому числі морських, до Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда. Наприкінці XVI — на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося повстання Богдана Хмельницького.

Втрата СічіЗ 1649 року Запорозька Січ була складовою Гетьманату. У часи Руїни гетьмани втратили контроль над Запорозькою Січчю, а сама Січ навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство. 1709 року запорожці підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя. 1711 року Січ опинилася під кримською протекцією, а в 1734 увійшла до складу Російської імперії. Закінчилася історія Запорозької Січі у 1775 році — коли фортеця запорожців була зруйнована царським військом. 

Дякуюзаувагу