Презентація "Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів"

Завдання та досягнення сучасної селекції. Внесок вітчизняних учених-селекціонерів

СЕЛЕКЦІЯ (від лат. selectio – добір) – наука про створення нових і поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин і штамів мікроорганізмів.

Основними завданнями селекції є:• виведення сортів рослин із високою врожайністю;• виведення порід тварин із високою продуктивністю;• виведення стійких до захворювань та дії несприятливих факторів форм рослин і тварин;• забезпечення адаптації сортів і порід до умов сучасного сільськогосподарського виробництва;• зниження витрат на вирощування рослин і тварин.

Саме завдяки копіткій селекційній роботі в середині XX століття у світовому сільському господарстві вдалося здійснити «Зелену революцію», результатом якої було значне підвищення у світі виробництва сільськогосподарської продукції. На той момент без такої революції було б неможливо забезпечити населення планети (яке стрімко зростало) достатньою кількістю продовольства.

Залежно від цілей селекцію проводять на якість (смак, зовнішній вигляд, збереження плодів та овочів, уміст білка та амінокислот у зерні, жирномолочність), стійкість до хвороб, шкідників та несприятливих кліматичних умов, урожайність рослин, плодючість та продуктивність у тварин тощо.

Об'єктами і кінцевим результатом селекційного процесу є породи, сорти і штами.

Сорт — це штучно створена людиною група рослин, які мають біологічну й морфологічну подібність з метою одержання високого урожаю. Це група культурних рослин, які в результаті селекції отримали певний набір характеристик (корисних або декоративних), які відрізняють цю групу рослин від інших рослин того ж виду.

Порода — популяція тварин у межах певного виду, штучно створена людиною. Відтворює в потомстві стійкий генофонд, має свої особливості, морфологічні та фізіологічні ознаки, продуктивність.

Штам — генетично однорідна культура мікроорганізмів у межах одного виду. Має властиві лише їй специфічні властивості чи ознаки.

У порід, сортів та штамів усі ключові гени переведені у гомозиготний стан, і розщеплення в ряду поколінь не відбувається. Породи, сорти та штами максимально проявляють свої властивості в спеціально створених умовах і не здатні існувати без постійної підтримки людини. Це означає, що їхні позитивні якості можуть проявитися лише за певної інтенсивності чинників навколишнього середовища.

В Україні селекція почала розвиватися наприкінці ХІХ ст., коли виникли перші станції для селекції цукрового буряку й інших сільськогосподарських культур. У 30-х роках ХХ ст. селекція зазнала занепаду, також занепад відбувся під час Великої Вітчизняної війни. Згодом науково-дослідницькі установи селекції було знову відбудовано і значно поширено.

Українські селекціонери створили низку нових сортів сільськогосподарських культур: озимої й ярої пшениці, кукурудзи, ячменю та інших зернових, гороху, соняшнику, цукрового буряку, зернобобових, технічних і кормових культур, картоплі, городини, тютюну, овочів, винограду тощо

Вчені селекціонери.

Микола Іванович Вавилов  — російський і радянський вчений-генетик, ботанік, найбільше відомий роботами з ідентифікації центрів походження культурних рослин. Присвятив своє життя вивченню і удосконаленню сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.

Іванов запропонував науковообґрунтовану методику і систему заходів для виведення нових і удосконалення наявних порід овець. Він вивів асканійську породу тонкорунних овець і українську степову білу породу свиней. Михайло Федорович Іванов — радянський вчений у галузі тваринництва, селекціонер

Георгій Дмитрович Карпеченко — видатний радянський генетик і селекціонер. Здійснив міжродову гібридизацію у рослин за допомогою поліплоїдизації геному. Таким методом виведено гібрид редьки і капусти — рафанобрассіку. Цей приклад увійшов у всі підручники з генетики, хоча надалі Карпеченком було виведено й інші гібридигібрид сливи і абрикоси

Левко Платонович Симиренко — український помолог і плодовод. Симиренко всебічно вивчав зібрані ним сорти, поліпшував селекційним способом якість місця, акліматизував чужі й вивів нові (наприклад, популярний сорт яблуні Ренет Симиренка, названий ним на честь батька)

Іван Володимирович Мічурін — російський біолог і селекціонер-помолог, автор багатьох сортів плодово-ягідних культур. Створив близько 300 видів нових рослин.

В. Я. Юр’єв - автор близько 100 праць з питань методики й організації селекції сільськогосподарських культур; вивів 21 сорт найважливіших зернових культур — озимої і ярої пшениці, озимого жита, ярового ячменю, вівса, проса, кукурудзи та інших культур

Ф. Г. Кириченко - український вчений-селекціонер, вивів новий високоврожайний сорт озимої пшениці «Одеська-21», «Мічуринка», «Новомічуринка», «Одеська ювілейна» та ін.

О. С. Мусійко - вивів 15 сортів і гібридів кукурудзи, жита, гречки, зокрема — гібриди кукурудзи «Орбіта», «Новинка».

Домашня робота:письмово дати відповідь на запитання: Що таке селекція? Які її завдання та предмет досліджень?Поясніть значення понять «сорт», «порода», «штам». Який внесок зробили вітчизняні вчені у розвиток селекції? (заповнити таблицю)

{2 D5 ABB26-0587-4 C30-8999-92 F81 FD0307 C}ВченіВнесок