Методичний посібник ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ 2.0 ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

Про матеріал
У посібнику розглянуто теоритичні та прикладні питання з теми «Використання Веб 2.0 технологій на уроках природничих дисциплін». Головна його мета – сприяти ефективному оволодінню теоритичних знань і практичних навичок. У посібнику охарактеризовано новітні підходи, напрямки і методи. Для вчителів та студентів, а також для тих, хто цікавиться новітніми технологіями.
Перегляд файлу

https://art-shop.com.ua/wp-content/uploads/2017/06/gerb-z-praporom-strichka-ukrayinskij-flag.png

Міністерство освіти і науки України

УО Краматорської міської ради

ММО вчителів природничих дисциплін

Краматорських загальноосвітніх шкіл

ТГ географії м.Краматорська

«Використання Веб  2.0 технологій

на уроках природничих дисциплін»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

 ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ 2.0 ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. КРАМАТОРСЬК, 2020

 

УДК 911.3:30](075.8)

         С69

 

 

 

 

Рекомендовано ММО вчителів природгичих дисциплін Краматорських загальноосвітніх шкіл (Протокол №2 від 12 лютого 2020 року)

 

 

 

Рецензент:

Сергій Тарасенко, методист вищої кваліфікаційної категорії

УО Краматорської міської ради Донецької області

 

 

 

Авторський колектив:

Оксана Кожемякіна, керівник ТГ вчителів природничих дисциплін

Краматорських загальноосвітніх шкіл, учитель географії та біології,

основ здоров’я Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10

 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

Світлана Діденко, учитель географії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10

з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

 

 

 

 

Використання Веб  2.0 технологій на уроках природничих дисциплін [методичний посібник]. – Краматорськ, 2020. –  102с.

ISBN 978-966-136-630-4

 

 

 

У посібнику розглянуто теоритичні та прикладні питання з теми «Використання Веб 2.0 технологій на уроках природничих дисциплін». Головна його мета – сприяти ефективному оволодінню теоритичних знань і практичних навичок. У посібнику охарактеризовано новітні підходи, напрямки і методи.

Для вчителів та студентів, а також для тих, хто цікавиться новітніми технологіями.

 

ВСТУП

 

Характерною рисою сучасного суспільства є інтенсивний розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, одним із важливих напрямів яких є Інтернет-технології. Останнім часом Інтернет-технології стали відігравати ключову роль не тільки в бізнесі, інформаційно-аналітичній діяльності, а і в освіті. Їх активне використання у навчанні стало можливим завдяки появі та інтенсивному розвитку технологій Веб 2.0.

Саме соціальні сервіси Веб 2.0 (нові інтерактивні сервіси Інтернету) змінюють традиційні шляхи співробітництва, спілкування та взаємодії.

Веб-сайти Веб 2.0 дозволяють користувачам не тільки отримувати (знаходити) інформацію. Користувачі можуть легко створювати свої сайти та ресурси, що знаходяться у Веб 2.0 та контролювати (редагувати, запрошувати інших користувачів, спільно редагувати та обговорювати матеріали). Ці сайти заохочують користувачів додавати інформацію та мають на меті сприяння творчості, співпраці та розповсюдженню інформації.

Ці ресурси протиставляються традиційним Веб-сайтам, тобто таким, що обмежують користувачів, дозволяючи тільки переглядати сайти; а зміст таких сайтів може видозмінюватися тільки його власником.

Освіта складає основу розвитку людства. Соціально-економічний прогрес залежить від здатності держави забезпечити освіту всіх членів суспільства, надати можливість кожній людині досягти успіху в сучасному світі.

       Згідно із Законом України «Про освіту» метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору, збагачення інтелектуального, творчого, культурного потенціалу народу, підвищення його освітнього рівня.

Тому, одне з головних завдань освіти сьогодні - навчати користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології. Від того, наскільки успішно буде вирішене це завдання, визначальною мірою залежить розвиток країни, її місце у світі.

Впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій у роботу загальноосвітніх навчальних закладів регіону регулюється законом України Про освіту, Про загальну середню освіту, Законом України «Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Украйні на 2020-2025 роки», Указом Президента України Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні, Концепцією профільного навчання в старшій школі. регіональною програмою «Освіта Донеччини. 2020-2025 роки» тощо.

У сучасній школі вчитель повинен працювати одночасно з 30 учнями, які мають різні знання, уміння, темп навчання, та інші індивідуальні якості. Інформаційні технології дозволяють кожному учню працювати самостійно, збільшується якість наочності в учбовому процесі (презентації, виконання графіків, таблиць), реалізувати меж предметні зв’язки фізики, хімії, біології та географії з іншими предметами.

Використовувати інформаційні технології можно на усіх етапах уроку: перевірка знань, пояснення нового матеріалу, закріплення знань. Використання мультимедіа (комп’ютер, проектор, звукові колонки, інтерактивна дошка) потребує об’єднання традиційних форм навчання з нетрадиційними, при цьому треба спланувати урок  так, щоб оптимально розподілити час між спілкуванням, можливостями учнів та технологією навчання на різних етапах уроку.

Біологія, фізика, хімія та географія – предмети при вивченні, яких необхідно проводити експерементальні дослідження, що не завжди можливо у шкільних умовах. Тому велике значення надається комп’ютерному моделюванню процесів та явищ, проведенню фізичних та хімічних дослідів у режимі реального часу.

Таким чином, творчий підхід дозволяє педагогу максимально ефективно використовувати у своїй роботі багатий інструментарій, що представляється сучасними комп’ютерними освітніми технологіями.

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

I. Визначення векторів використання ІТ на уроках природничих дисциплін

1.1. Дидактичні можливості мультімедійних уроків

1.2. Використання на уроках електронних підручників

1.3. Застосування пакету OFFIS при викладанні природничих дисциплін

1.4. Організація самоосвіти за допомогою інформаційних технологій

II. Розробка методики використання інформаційних технологій на уроках природничих дисциплін

2.1. Типи уроків з використанням комп’ютера

2.2. Методика впровадження комп’ютерних уроків

 

ДОДАТКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. Визначення векторів використання ІТ на уроках природничих дисциплін

 

1.1. Дидактичні можливості мультімедійних уроків

 

Мультимедійні програми як своєрідний засіб навчання можуть забезпечити принципово нову якість: обмін Інформацією між учнем і технічною системою відбувається у діалоговій формі, за нерегламентованим сценарієм, який кожен раз будується учнем по-новому й на його розсуд, а сама комп’ютерна технологія навчання  органічно вписується в класичну систему, розвиває і раціоналізує її, забезпечуючи нові можливості щодо організації паралельного навчання І контролю знань, надає реальну можливість практичного впровадження індивідуалізованого навчання. Учні прагнуть бачити динамічні плакати, анімаційні досліди, фрагменти фільмів тощо.

Звичайно, найефективніший вплив на людину здійснює та інформація, яка впливає на кілька органів чуття, і запам'ятовується вона тим краще й міцніше, чим більше каналів сприймання було активовано. Звідси й та роль, яку ми відводимо мультимедійним засобам навчання, що виникли з появою потужних багатофункціональних комп'ютерів, якісних навчальних програм, розвинутих комп'ютерних систем навчання. Ще Я.А.Коменський у своїй праці «Велика дидактика» писав: «...Усе, що тільки можна, давати для сприймання чуттям, а саме: видиме — для сприймання зором, чутне — слухом, запахи — нюхові — через дотик. Якщо будь-які предмети відразу можна сприйняти кількома чуттями, нехай вони відразу сприймаються кількома чуттями...» [9,  с. 159].

На відміну вiд суто інформаційного викладу  навчальної інформації — послідовного подання і  пасивного сприймання «готових» систематизованих знань, що властиве більшості аудіовізуальних засобів і вимагає від учня лише репродуктивного мислення, особливість побудови мультимедійних програм та застосованих методичних варіантів передбачає особисте, розумово активне ставлення учнів до змісту програми, спонукає їх аналізувати зміст представленої інформації, активізувати процес пізнання та засвоєння знань шляхом самостійної побудови «дерева», отримання потрібної інформації і поступового занурення  в банки даних та знань, які містяться у використовуваній програмі чи навчальному середовищі.

Мультимедіа — це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дає змогу об'єднувати в одній комп'ютерній програмно - технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію). Кожен із застосовуваних інформаційних компонентів має власні виражальні засоби та дидактичні можливості, що спрямовані на забезпечення оптимізації процесу навчання.[20, с. 11]

Дидактичні можливості мультимедійних засобів навчання:

  • урізноманітнення форм подання інформації;
  • урізноманітнення типів навчальних завдань;
  • створення таких середовищ, які забезпечують уяву учня в певній      соціальній та виробничій ситуаціях;
  •   забезпечення негайного зворотного зв'язку;
  • широка індивідуалізація процесу навчання, використання основних і допоміжних навчальних впливів;
  • широке застосування ігрових прийомів;
  • широкі можливості відтворення фрагментів навчальної діяльності;
  • активізація навчальної роботи учнів, посилення
    мотивації навчання.

Ефективність мультимедійного засобу навчання залежить від кількох чинників:

  •    якості самого засобу;
  •    методики його використання;
  • конкретних об'єктивних умов (специфіка матеріалу, особливості технічної бази);
  • суб'єктивних моментів (певна група учнів тощо).

У різних ситуаціях мультимедійні засоби навчання можуть мати різні дидактичні функціональні призначення: бути опорою (слуховою, зоровою та ін.) для подальшого засвоєння учнями знань, Ілюстрацією або засобом повторення та узагальнення навчального матеріалу. У будь-якому разі мультимедійний засіб навчання є основним або додатковим джерелом знань та уявлень.

Таким чином мультімедійні засоби значно збагачують викладання уроків.

 

1.2. Використання на уроках електронних підручників

 

Підручник — це книжковий педагогічний засіб, змістом якого є систематизований структурно-логічно викладений матеріал з навчального предмета або навчальної дисципліни. Це найважливіший організатор освітньої діяльності. Тому теорії підручникостворення присвячено багато наукових праць. Сталими є дефініції розробки традиційного підручника. Чітко визначені його дві функції: дидактична і організаційна. Перша визначає підручник як джерело навчальної інформації, що розкриває в до-ступній формі зміст, який регламентується державними стандартами. Друга підкреслює — як засіб навчання, за допомогою якого здійснюється організація освітнього процесу. I в цьому відношенні слід зробити наголос, що підручник виступає як засіб організації самоосвітнього процесу. Такий висновок важливий в плані обґрунтування наступності теорії традиційного підручнокостворення щодо теоретичних основ проектування електронного підручника. [5, с.86].

Практично всі автори, розглядаючи питання проектування електронних підручників, відзначають необхідність інтерактивного режиму роботи з ним. Найефективнішим, вважає С. А. Христочивський, є те, що електронний підручник дає можливість організовувати «живі» лекції у поєднанні з наочністю, додатковими відео- і аудіо інформацією, анімаційним та голосовим супроводом. Тобто робиться наголос на доцільності в рамках електронного підручника використання усіх можливостей мультимедійних засобів з метою не тільки надання текстової та графічної інформації, а й можливості розповідати, демонструвати, моделювати. надавати миттєву допомогу у вигляді ілюстрацій і т. ін.

Електронний навчально-методичний комплекс розкриває зміст навчального предмета, пропонує комплекс тестів, практичних завдань, тренувальних вправ, лабораторних, контрольних, екзаменаційних і залікових робіт та методичних рекомендацій. Електронний навчально-методичний комплекс відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційних стандартів, навчальним планам і програмам. Тому електронний навчально-методичний комплекс повинен бути адаптованим до запитів та індивідуальних здібностей того, хто навчається, інтегро-ваним - охоплювати як зміст декількох навчальних пред-метів з їх тестами, практичними завданнями, тренувальними вправами, лабораторними, контрольними, екзаменаційними І заліковими роботами та методичними рекомендаціями, так і увесь перелік навчальних предметів щодо змісту професії, 3 теоретичним викладанням змісту, практичним відпрацюванням тестових і практичних завдань, виконанням тренувальних вправ, лабораторних, контрольних, екзаменаційних і залікових робіт, дипломного проектування та методичними рекомендаціями. За характером організації взаємодії того, хто навчається, з тим, хто вчить, електронний навчально-ме-тодичний комплекс може бути інтерактивним або автоматизованим програмно-педагогічним засобом навчання. В режимі інтерактивної роботи з електронним навчально-методичним комплексом забезпечується дистанційно-консультаційна взаємодія викладача з тим, кого він навчає. В автоматизованому режимі електронний навчально-методичний комплекс моделює взаємодію викладача з тим, хто навчається, з використанням автоматизованої системи навчання.

Електронні оціночно-контролюючі програми — це програмно-педагогічні засоби інтерактивної співпраці того, хто навчається, ії педагогом, який веде дистанційний курс. Ці засоби призначені для контрольного, залікового та екзаменаційного атестування Тих, хто навчається, за змістом орієнтується на один навчальний предмет, але можуть мати й інтегральну структуру та охоплювати декілька навчальних предметів.

   Електронні програмно-педагогічні засоби повинні бути орієнтовані на компетентнісний підхід, тобто визначати, які фундаментальні знання, в якому обсязі і в яких розділах може набути той, хто навчається, які вміння і навички будуть розвинені в процесі навчальної роботи.

Для цього електронні програмно-педагогічні засоби повинні оптимально поєднувати наступні основні структурні компоненти:

  • основний текст, в якому розкривається головний зміст на-
    вчального матеріалу, як правило, з найскладніших питань;
  • додатковий текст як поглиблений варіант розкриття змісту
    навчального матеріалу;
  • допоміжний текст, в кому розкривається головний зміст на-
    вчального матеріалу, але у більш доступній формі;
  • пояснювальний текст, в якому розкриваються найбільш не-
    зрозумілі питання основного і допоміжного текстів;
  • ілюстративні матеріали у вигляді таблиць, діаграм, схем,
    рисунків тощо;
  • елементи акцентування уваги у вигляді виділення основних
    понять тексту, використання анімаційних ефектів та голо-
    сового супроводу;
  • елементи організації інтерактивної взаємодії, тобто тестові  завдання, вправи, контрольні завдання, ситуативні процедури тощо, як правило, в складному варіанті їх виконання;
  •    елементи адаптації тестових завдань, вправ, контрольних завдань,  ситуативних процедур до здібностей того, хто навчається.

Класифікація ППЗ:

1. Інформаційні навчальні засоби — призначені для одностороннього зв'язку з учнем. До цього класу можна віднести сучасні засоби мультимедіа, в основу більшості з яких покладена технологія гіпертекстових документів. Під мультимедіа потрібно розуміти комп'ютерну інформаційну технологію, що дає змогу об'єднати в одній програмі текст, графіку, звук, відео зображення та анімацію. Якщо зображення з екрана мультимедійного комп'ютера спроектувати на великий екран або на екран демонстраційного телевізора, а звук підсилити так, щоб чула вся аудиторія, то можна отримати чудовий універсальний засіб для ілюстрації (унаочнення) розповіді вчителя.

До цього класу програмних засобів можна віднести електронні:

  • підручники,
  • посібники,
  • енциклопедії,
  • словники,
  • довідники.

Впорядковані матеріали, оснащені автоматизованою системою пошуку, Ілюстровані відео матеріалами — програми такого класу вже увійшли до практики використання в навчальних закладах. До інформаційних навчальних засобів можна віднести І так звані хелпери — оперативні засоби допомоги у вивченні того чи іншого предмета. До розряду хелперів відноситься і більшість довідкових систем сучасних програмних продуктів.

2. Демонстраційно-моделюючі програмні засоби характерними ознаками даних програмних засобів є їхнє використання на етапах пояснення нового навчального матеріалу, фронтальна демонстрація моделі об'єкта вивчення.

Умовно до демонстраційно-моделюючих програмних засобів можна віднести також записані на цифрових носіях відео фрагменти, які використовуються у вивченні історії, географії та Інших навчальних дисциплін, інтерактивні демонстраційні довідково-інформаційні системи, аудіо фрагменти, які використовуються під час пояснення нового матеріалу на уроках іноземних мов тощо.

3. Тестові (контролюючі) програмні засоби — призначені для автоматизації процесу контролю знань учнів. Дані програмні засоби пропонують учневі завдання, порівнюють уведену відповідь з еталонною відповіддю, записаною в програмі, повідомляють про правильну чи неправильну відповідь, уведену учнем, а також про результат тестування. Тестові програми можуть виконувати статистичну обробку відповідей учнів із подальшим записуванням їх результатів до бази даних або виведенням на зовнішні носії.

Тестові програмні засоби можна використовувати для самоконтролю та в контролюючому режимі (поточний та підсумковий). Результати поточного контролю можна використати для коригування процесу навчання. Тестові завдання повинні стимулювати активність учнів, спонукати їх думати, нс просто відтворювати раніше подану інформацію, а й активно опрацьовувати її.

4. Репетитори — програмні засоби, що об'єднують функції інформаційних і тестових програм, використовуються для відпрацювання засвоєння практичних навичок учнів із певної дисципліни. Особливістю даних програм є те, що вони мають коригувати, надавати допомогу учневі, вказувати на типові помилки, автоматично добирати рівень складності завдання, мати невелику за обсягом інформаційну базу, але розвинену інтелектуальну тестову частину.

        Таким чином, електронні програмно-педагогічні засоби — це єдність організаційно-педагогічної та психолого-дидактичної складових навчального процесу.

 

1.3. Застосування пакету «OFFIS» при викладанні природничих дисциплін

 

         Головним інструментами реалізації комп'ютерних педагогічних технологій і формування комп'ютерно орієнтованого інформаційна навчального середовища є програмно-інструментальні освітні засоби. До основних з них відносяться: прикладні програми (текстові, графічні, табличні редактори, бази даних); професійні прикладні програми формування освітніх сайтів і порталів; програмно-інструментальні платформи; програмно-інструментальні комплекси. Найбільшого розповсюдження набули такі прикладні програми, як Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point. За допомогою цих програм викладачі формують роздатковий матеріал, розробляють наочний матеріал для супроводу лекційних, семінарських та практичних занять. Ці ж програмні редактори слід використовувати і при розробці комп’ютерно орієнтованого дидактичного сценарію при розробці електронних програмно-педагогічних засобів.

 

1.4. Організація самоосвіти за допомогою інформаційних технологій

 

       Успішність людини XXI ст. залежить від його здатності навчатися протягом всього життя. Самоосвіта – рушійна сила самовдосконалення. ІТ надають багато можливостей швидко здобувати потрібну інформацію. Користуючись можливостями Інтернет можна:

  • взяти участь у електронних конференціях;
  • зайти на предметні сайти;
  • відвідати інформаційні портали природничого нахилу;
  • відвідати форуми;
  • використовувати електронні бібліотеки.

Самоосвітою учнів треба керувати. Досвід використання кейс – технології показав гарну результативність у навчанні. Вчитель формує кейси:

  1. Допоміжний (для учня, який з якихось обставин пропустив тему).
  2. Розвивальний (для учня, який знає тему, але хоче знати більше).
  3. Факультативний (для учнів, що бажають більш докладно вивчати окремі теми).

Кейс формується з

 

 

 

 

  

 

  Таким чином ІТ надають широкі можливості для самоосвітньої діяльності.

II. Розробка методики використання інформаційних технологій на уроках природничих дисциплін

2.1. Типи уроків з використанням комп’ютера

 

У час розвиненої технологізації для вчителя існує багатий вибір технічних засобів.

  1. Технічні засоби організації навчального процесу:
    • Персональні комп’ютери;
    • Сканери;
    • Цифрові фото- і відеокамери;
    • Відеомагнітофони;
    • Телевізори;
    • Проектори;
    • Інтерактивні дошки.

2. Типи уроків з використанням комп'ютера:

Уроки-презентації

Учитель в програмі Power Point створює презентацію свого уроку. Тема уроку представлена на слайдах, де стисло висловлені ключові моменти питання, яке вивчається, що дає можливість учням протягом лекції вчителя сконцентрувати на них увагу. Лекція вчителя супроводжується відеорядом, який може бути представлений анімацією, малюнками, відеоматеріалами, фотографіями, необхідними картами І схемами.

Уроки-дослідження

Необмежені можливості комп'ютер відкриває для дослідницької роботи.

Цікаві уроки, на яких діти самостійно ведуть пошук, добирають матеріал за завданням учителя. На цих уроках використовуються ресурси Інтернету, медіатеки.

Віртуальні екскурсії

Відвідати багато музеїв світу можна, не виходячи з комп'ютерного класу. Щоб організувати урок з відвідинами віртуального музею, потрібно скласти маршрут або сформулювати запит пошуку інформації для учнів. Важливою є організація роботи з одержаною інформацією. Необхідно, щоб результатом віртуальної екскурсії стала творча робота: доповідь, повідомлення, презентація, заповнена таблиця, відповіді на запитання й ін.

Проектна діяльність

Сучасний учень повинен не тільки використовувати існуючі інформаційні ресурси, а й навчитися створювати власні. Учні мають навчитися самостійно представляти, структурувати і висловлювати свої знання. Проект комп'ютерного уроку, який учні повинні підготувати самі, дозволяє закріпити й поглибити знання, підвищити рівень оволодіння умін-нями й навичками, головною з яких буде здатність організувати докладну інформацію (досліднщький метод роботи), а також здатність критично її осмислити (аналітичний метод роботи), відпрацювати мовні навички.

Тестування

Слід розподілити тестові завдання за дисциплінами і темами дисциплін: при створенні нової групи питань здійснюється ієрархічне угруповання питань з предмета, розділу, теми.

Завдання можуть бути різних типів: а) з декількома варіантами відповідей; б) питання, відповіді на які повинні вводитися тестованим з клавіатури; в) для відповіді на які потрібно встановити відповідність між елементами двох або трьох списків; г) питання, де потрібно вказати правильну послідовність елементів у пропонованому списку.

Отже комп'ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом. Комп'ютер дає змогу перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, а й досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину.  [17, с.85].

 

2.2. Методика проведення уроків у комп'ютерному класі

 

Комп’ютер учитель може застосовувати у різних освітніх ситуаціях, та для ров’язання багатьох навчальних завдань.

 

 

Типи уроків:

Урок засвоєння нових знань

Під час проведення уроків цього типу в комп'ютерному класі учні розподіляються на три групи. Урок має таку структуру:

  1. Актуалізація й корекція опорних знань учнів перевіряються за допомогою комп'ютера (перша група), інші працюють з учителем за запитаннями, картками (5-7 хв).
  1.               Вивчення учнями матеріалу: група учнів Із високим рівнем підготовки вивчає матеріал за комп'ютером, інші слухають пояснення вчителя чи працюють над поставленою проблемою за підручником (10 хв).
  2.               Систематизація знань: учні з високим рівнем підготовки виконують завдання самостійно за підручником; слабші учні працюють з учителем; третя група перевіряє рівень засвоєння матеріалу за допомогою комп'ютера (15 хв).
  3.               Підсумок уроку. Домашнє завдання.

Комбінований урок

Методика проведення комбінованого уроку з використанням комп'ютерів дає можливість використовувати їх на будь-якому етапі.

  1.               Учням оголошується тема, яка буде розглядатися на уроці, але підкреслюється, що для її вивчення треба перевірити засвоєння попереднього матеріалу. Частина учнів працює на комп'ютері над завданнями, інші — з учителем, причому форми роботи можуть бути різними (фронтальна бесіда, самостійна робота, диктант, перфокарти тощо).
  2.               Пояснення нового матеріалу. Група учнів вивчає новий матеріал самостійно за комп'ютером, а решта працює із учителем.
  3.               Закріплення вивченого. Одна з груп учнів виконує диференційовані завдання, що складені за новим, щойно вивченим матеріалом, працюючи са-
    мостійно на комп'ютері, інші учні класу працюють з учителем або самостійно.

У кінці уроку підбивається підсумок, пояснюється домашнє завдання.

Для ефективного проведення комбінованого уроку в комп'ютерному класі потрібно поділити учнів на три групи, якi будуть по черзі працювати на комп'ютерах. Поділ класу на групи проводиться диференційовано [3].

Урок узагальнення й систематизації знань

Виділяються такі елементи:

  1.               Постановка мети уроку й мотивація навчальної діяльності учнів (3 хв).
  2.               Відтворення та корекція опорних знань (6 хв).
  3.               Повторення й аналіз основних фактів, подій і явищ (6 хв).
  4.               Узагальнення й систематизація понять, засвоєння системи знань та їх застосування для пояснення нових фактів і виконання практичних завдань (20 хв).

Організація навчального процесу

  1.                Урок повинен проводити вчитель - предметник, оскільки він знає методику викладання, наочний матеріал і вікові особливості дітей.
  2.                Комп'ютерні завдання мають бути складені відповідно до змісту навчального предмета і методики його викладання, розвиваючи, активізуючи розумову діяльність і формуючи навчальну діяльність учнів.
  3.                Учні повинні вміти поводитися з комп'ютером на рівні, необхідному для виконання комп'ютерних завдань.
  4.                Учні повинні працювати в спеціальному кабінеті, обладнаному відповідно до встановлених гігієнічних норм для закладів освіти. [17, с.84].

Таким чином мультимедійні: засоби навчання допомагають учителеві: посилити мотивацію навчання; урізноманітнити форми подання інформації та види навчальних завдань; створити навчальне середовище, яке забезпечує «занурення» учня в певні соціальні та професійні ситуації; посилити співтворчість учителя та учня на уроці; розширити самостійність учня.

 Обмеження при використанні комп’ютера:

  • Медичні, пов'язані з можливим негативним впливом на зір, поставу, на розвиток гіттодинамічних процесів.
  • Педагогічні. Програми, які використовуються учнями повинні відповідати віку за формою, об'ємом, змістом та якістю інформації.
  • Інформаційну небезпеку несе всесвітня мережа Інтернет. Коли дитина залишається наодинці з океаном інформації, вона, як правило, не обмежиться пошуками необхідних навчальних матеріалів, а буде шукати незвичайну, частіш за всього заборонену для нього сферу: вбивства, насилля, наркотики тощо. Тому необхідно контролювати сфери інтересів учнів під час роботи в Інтернет і вести роз'яснювальну роботу. [20, с.49].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

 Уроки з комп’ютерною підтримкою викликають велику зацiкавленiсть учнів; комп’ютерні навчальні програми доступні не тільки на уроках, а й у позаурочний час, що вирішує частково проблему навчальних посiбникiв. Уроки у комп’ютерному класі дозволяють урiзноманiтнити види дiяльностi учнiв. Крiм того, комп’ютерні уроки дають можливість ефективно використовувати диференційований пiдхiд у навчальному процесі. Використання комп’ютерних програм на уроках природничих дисциплін розвиває інтерес учнів до вивчення предмета, підвищує ефективність їхньої самостійної роботи, iндивiдуалiзацiї процесу навчання шляхом: покращання наочності навчання, сприяння формуванню абстрактних уявлень про моделі фізичних явищ та процесів, поглиблення самостiйностi вивчення курсу, створення комфортних умов проведення різних форм контролю знань, що допомагає в розробці iндивiдуальних заходів для корекції знань учнів у межах досягнення визначених цілей навчання.

 Комп’ютер допомагає розвивати розумові здiбностi: швидкість мислення, пам’ять, уміння переключати увагу i т. iн. У практиці навчання фізики починає складатися система комп’ютерних технологій, яка включає: комп’ютерні презентації; комплекс комп’ютерних демонстрацій фізичного експерименту; лабораторно-комп’ютерний практикум; практичне заняття з використанням тренажерів; комп’ютерне тестування; комп’ютерне моделювання тощо.

 Ефективність навчання з використанням комп’ютера значною мірою залежить вiд якості навчальних програм. У разі їхньої низької якості комп’ютер не виправдовує тих надій на підвищення ефективності навчання, які на нього покладають.

 Методика використання програмних засобів ведеться в трьох напрямках: ілюстративному, схематичному та інтерактивному. Більшість учасників огляду застосовують у своїй роботі ілюстративний метод. Однак досвід показує, що часто недостатньо мати компакт-диск із вiдповiдною програмою. Бажано мати методичні рекомендації до цієї програми. Схематичний метод дозволяє вчителеві скористатися можливостями комп’ютерних програм для побудови структурно-логiчних схем та опорних конспектів. Після комп’ютерної обробки опорні конспекти стають більш наочними, цікавими, особливо з елементами анімації.

 Інтерактивний напрямок включає перших два напрямки й потребує високого рівня квалiфiкацiї вчителя. Мультимедiйнi засоби навчання допомагають учителеві: посилити мотивацію навчання; урiзноманiтнити форми подання iнформацiї та види навчальних завдань; створити навчальне середовище, яке забезпечує занурення учня в певні соцiальнi та професiйнi ситуацiї; посилити спiвтворчiсть учителя та учня на уроцi; розширити самостiйнiсть учня.

 Отже, головна мета вчителя на уроці – створити сприятливі умови для активного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності пізнавального простору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ

 

  1. Закон України «Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні».
  2. Закон України (проект) «Затвердження Національної стратегії розвитку інрмаційного суспільства  в Україні на 2020-2025 роки».
  3. Регіональна програма "Освіта Донеччини. 2020-2025 роки».
  4. Васильченко Л.В., Шевченко В.Л. Дистанційне навчання. Серія «Управління школою» Харків. Видавнича група «Основа», 2019. – с.208
  5. Волобуєва Т.Б. Інформаційні технології в освіті. Методичний посібник.-Донецьк: «Каштан», 2017.-138с.
  6. Волобуева Т.Б. Самоучитель организации дистанционного обучения: Научнометодическое пособие. – Донецк: Витоки, 2019. -288с.
  7. Елочкин М.Е. Информационные технологии: Учебник/М.Е. Елочкин, Ю.С. Брановский, И.Д. Николаенко; Рук. авт. Группы  М.Е. Елочкин. – М.: Издательство Оникс, 2017. – 256с.:ил.
  8. Коменський Я.А. Велика дидактика //Вибр. пед. твори. — К., 1940, т. 1,  стор. 159].
  9. Комп’ютерна підтримка навчальних дисциплін у середній і вищій школі:  Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 15—18 листопада 2019 р. — Луганськ: Альма-матер, 2019. —152 с.
  10. Мадзігон, В. М. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології, досвід, перспективи [Текст] : навчально-методичний посібник /В. М. Мадзігон, Ю. О. Дорошенко та ін. — Інститут педагогіки АПН України. — К. : Педагогічна думка, 2013. — 272 с.
  11. Методичні рекомендації з використання ПМК «Фізика-7» в навчальному процесі: Для вчителів фізики середніх загальноосвітніх шкіл — К., 2019. — С. 3.
  12. Монахов, В. М. Информационная технология обучения с точки зрения методических задач реформы школы [Текст] // Вопросы психологии. -2018. — № 2. — С. 27-36.
  13. Суховиенко, Е.А. Злектронный учебник и требования к нему [Электронный ресурс] — Режим доступа: http://wwwlineage2.net.ru.-    Название с домашней страницы Интернета.
  14. Овчарук О.В. Інформатизація освіти та застосування ІКТ для покращення якості освіти зарубіжжя. http:www.democracy.com.ua/ua/forum/19863/
  15. Пашутинська Є.К. Інформаційні технології . Нормативна база.

                    – К., 2019. – 500с.

  1. Букач А. \\Школа.-2019.-№12.-с.77 – 96.
  2. Мельник Г.\\Школа.-2019.-№12.-с.54 – 59.
  3. П.Ротаєнко\\Інформатика. Шкільний світ.-2018. № 36.- с.24
  4. Казачкова О.В. \\Педагогічна скарбниця Донеччини.-2018.-  

                    №1.-с.49

  1. http://www.fizika.ru- віртуальний підручник з фізики.
  2. http://osvita.ua/school/technol/1817 - технологія конструювання  

                   мульті –медійного уроку.

  1. www.umniki.com.ua – електронні підручники
  2. http://stecenco.at.ua. – спец.курс «Основи ІКТ»
  3. http://fastival.1september.ru – фестиваль педагогичных идей
  4. http://www.edu.kiev.ua – Головне управління освіти і науки  

                    України Київської міської адміністрації.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СЛОВНИК

 

Гіпертекст -текст, окремі слова або уривки якого служать для зв'язку і переходу до іншого тексту або зображення.

Дистанційна освіта (distant lecture) - освітня технологія, що забезпечує проведення навчального процесу, пов'язуючи того, хто навчається, з розподіленими освітніми ресурсами.

Електронна бібліотека (electronic library) - програмний комплекс (база знань), що забезпечує можливість накопичення і надання користувачам різноманітних інформаційних ресурсів.

Електронний посібник — це комплекс інформаційних, графічних, методичних і програмних засобів автоматизованого навчання з якогось курсу.

Електронна відеотека — це електронне зібрання навчальних, науково-популярних, історико-публіцистичних, навчально-ви робничих та інших документальних фільмів, з автоматизованим каталожним обслуговуванням та організацією пошуку необхідних відео матеріалів.

Електронний навчально-методичний комплекс — це програм но-педагогічний засіб, що розкриває зміст навчального предмету, пропонує комплекс тестів, практичних завдань, тренувальних, вправ, лабораторних, контрольних, екзаменаційних і заліковіх робіт та методичних рекомендацій.

Електронні оціночно-контролюючі програми — це програм но-педагогічні засоби, призначені для контрольного, залікового та екзаменаційного атестування.

 «Інформаційна технологія» (ІТ – Information Technology) – технологія, за допомогою якої утворюється, зберігається, використовується, обробляється та передається інформація.

Кейс-технології - технології, засновані на комплектуванні наборів (кейсів) текстових навчально-методичних матеріалів і розсилці їх що навчається для самостійного вивчення (з консультаціями у викладачів-консультантів.

Мультимєдіа — це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднувати в одній комп'ютерній програмно-технічній системі текст, звук, відео зображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Лекція (мультимедійна) це форма організації навчального процесу, що орієнтує учнів на вивчення основних зв'язків, закономірностей, головних ідей конкретної теми за допомогою озвучених мультимедійних слайдів.

Ресурс (resource) мережі - будь-який веб-сайт з корисною інформацією.

Тест (test) - різновид контрольного інструментарію, що припускає формалізовані відповіді на поставлені питання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 1

 

Реєстр навчальних комп’ютерних програм з предметів

природничих дисциплін

 

Предмет

Клас (курс), освітні та освітньо-кваліфікаційні рівні, для яких призначена навчальна комп’ютерна програма

Коротка анотація

Розробник

Географія

Для 8-9-х класів загальноосвітнього навчального закладу

Має технічні можливості та інформативну базу для вивчення відповідного курсу географії, оснащена функціями масштабування, до кожної карти подані коментарі. Наявність запитань допомагає користувачеві здійснити самоперевірку. Атлас може бути корисним не тільки для учнів, а й управлінців, бізнесменів, туристів

Інститут передових технологій,

м. Київ

Біологія

Для 8-9-х класів

загальноосвітнього навчального закладу

Мультимедійна програма дозволяє розглянути органи всіх систем людини. Справжні фотографії та відеоматеріали допоможуть дізнатися про фізіологію людини. Програма проста і зрозуміла у використанні

Інститут проблем штучного інтелекту МОН і НАН України

 

 

 

Електронний атлас «Економічна і соціальна географія світу»

Географія

Для 10-11-х класІв загальноосвітнього

навчального

 закладу

ППЗ має технІчні можливості та інформативну базу для вивчення відповідного курсу. Програма оснащена функціями вихідного зображення і «мандрування», що полег-шують роботу з картами. Атлас може стати у пригоді всім, хто цікавиться географією

Інститут передових технологій,

м. Київ

Педагогічний

програмний засіб

«Фізика-9»

Фізика

Для 9-го класу

загальноосвітнього навчального закладу

Орієнтація як на інформацшну підтримку кваліфікованого викладання в школі, так і для самостійної роботи учнів.

Модульна структура побудови задовольняє міжнародні стандарти розробки навчальних об'єктів

АТЗТ «Квазармік-ротехно»

Бібліотека

Електронних

наочностей.

Біологія,

6-11 кл

Біологія

Для 6-11-х класів загальноосвітнього навчального закладу

Орієнтація як на інформаційну підтримку кваліфікованого викладання в школі, так і на самостійну роботу учнів. Дружній інтерфейс та простота використання конструкторауроків дозволяє учителеві реалізувати авторські педагогічні Ідеї, не вдаючись до програмування.

 

 

Педагогічний

програмний засіб

«Фізика-8»

Фізика

Для 8-го класу

загальноосвітнього навчального закладу

Орієнтація як на інформаційну підтримку кваліфікованого викладання в школі, так і для самостійної роботи учнІв. Дружній інтерфейс та простота використання конструктора уроків, що дозволяє вчителеві реалізувати авторськІ педаго-гічні ідеї, не вдаючисьдо програмування. Модульна структура побудови задовольняє міжнародні стандарти розробки навчальних об'єктів

 

АТЗТ «Квазар-мікротехно»

Електронний

атлас для курсу

«Географія

материків

і океанів»

7 клас

 

Географія

Для 7-го класу

загальноосвітнього навчального закладу

 

Має на меті формування відповідних знань І набуття навичок роботи з картою. Має такі складники: карти, тестові запитання, коментарі до карт, Ілюстрації, перелік рекомендо-ваної літератури. Має  ознаки Інформацій нодовідкової сис-теми для формування навичок і вмінь із систематизації геогра-фічних знань; багатогранної моделі Історичної епохи, що на-
дає можливість учневі розібра-тися в географічних аспектах, прив'язати їх до карти, скласти уявлення про предмет вивчення відповідного курсу географії

Інститут

передових технологій,

м.Київ

 

Електронний методичний посібник

для вчителів

«Економічна і соціальна

географія світу»

Географія

Для 10 х класі

в загаіьноосвітніх навчальних закладів

Методичний посібник дає можливість удосконалити роботу вчителя, допомогти йому проводити тематичне оцінювання знань учнів. За допомогою посібника учні мають можливість орієнту-ватися, за якими вимогами будуть оцінюватися їхні знання, як буде здійснюватися контроль,самоконтроль засвоєного матеріалу

ЗАТ «Мальва»

Педагогічний програмний засіб «Інтегрований електронний комплекс «Економічна та соціальна географія світу, 10 клас»

Географія

Для 10-х класів загальноосвітніх навчальних закладів

Потужна система автомати-зації роботи вчителя та учнів; блок призначений для введення інформації про структуру навчального закладу, реєстрації користувачів системи; для підготовки навчальних і контрольних форм. Містить усі теми курсу «Економічна та со-ціальна географія світу». Дає можливІсть отримати через Інтернет нові навчальні матеріали та завдання

ТОВ «АВТлтд»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 2

Кожемякіна О.В., керівник ТГ вчителів природничих дисциплін Краматорських загальноосвітніх шкіл, учитель географії та біології, основ здоров’я Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

 

Використання проектно – дослідницької діяльності при викладанні біології

 

На сучасному етапі викладання біології в школі, бути висококваліфікованим спеціалістом неможливо без знання широкого арсеналу освітніх технологій. Адже, слово “технологія” “techne” у перекладі з грецької мови означає “мистецтво, майстерність, уміння”. Отже, технологія – це знання про майстерність.

В моїй педагогічній системі використовую засоби навчання, які підвищують ефективність навчального процесу, створюють психолого – педагогічні умови, які сприяють розвитку мислення учнів, навчальних вмінь і навичок, формуванню позитивної мотивації до навчання.

Розвиток навчання на сучасному етапі вимагає від учителя творчого підходу до проведення уроку, модернізації навчального процесу, використання інновацій, які урізноманітнюють навчання цікавими творчими пошуками та несподіваними відкриттями.  Мій педагогічний досвід складає понад 26 років, тому я впевнено можу стверджувати, що професіоналізм вчителя у школі складають:

  • базові знання;
  • володіння сучасними методиками;
  • організаційні здібності;
  • творча особистість вчителя;
  • прагнення до самовдосконалення;
  • вміння бачити особистість учня

Сьогодні виникла необхідність змінити традиційні системи навчання і пропонуються альтернативні. В школу стали стрімко вриватися інноваційні технології, які мені дуже подобаються. Слово «інновація» латинського походження «innovatio», що означає оновлення, зміна. Інноваційне навчання на відміну від традиційного має на меті не подання певної суми знань, а забезпечення розвитку особистості учня, тому що головною дійовою особою навчального процесу є не вчитель, а учні. Вчитель стає одним із тих, хто допомагає вчитися і сам одночасно учиться в учнів.  Підхід до навчання передбачає опору на самостійність учнів, а навчальні досягнення оцінюються за багатьма параметрами:

  • знання навчального матеріалу;
  • інтелектуальний розвиток дитини;
  • культура мови;
  • самостійність;
  • ініціатива;
  • відповідальність.

Завдання сьогоднішнього дня – створення умов, в яких кожен учень може проявити свої здібності, реалізувати творчий потенціал. Використання проектної технології передбачає добре продумане, обгрунтоване поєднання методів, форм і засобів навчання. Проект (лат.Projectus – кинутий вперед) – передбачає розробку завдання, попередній, передбачуваний пошук відповіді на питання, шлях вирішення проблеми. Навчальний проект – це завдання учням, сформульовані у вигляді проблеми, і їх цілеспрямована діяльність, форма організації взаємодії учнів з учителем та учнів між собою і як результат діяльності – учнівський проект, що вирішує дану проблему.

Організуючі роботу учнів над проектом, треба враховувати, що лише особиста зацікавленість учня в отриманні результату, позитивна мотивація на вирішення проблеми проекту можуть підтримати його самостійність. Розширення способів роботи з джерелами інформації, посилення самостійної ролі учнів в проектній діяльності формують базові компетенції: пошук, збір, аналіз, представлення, передачу інформації, створення (в тому числі і комп’ютерної) презентації, проектування спільної діяльності, рефлексію, самонавчання. Проектна діяльність дозволяє педагогу організувати роботу з різними групами учнів, що в певному ступені визначає шляхи просування кожного учня від більш низького до більш високого рівня навчання – від репродуктивного до творчого. . Проектування дозволяє формувати особистісні якості учнів, в першу чергу, вміння працювати в колективі, брати на себе і розділяти відповідальність за вибір, вирішувати питання, аналізувати результати діяльності.

Дослідницька діяльність – це діяльність, пов’язана з рішенням творчого, дослідницького завдання із заздалегідь невідомим рішенням. Дружинін В. М. вважає, що «ця діяльність – її прийнято називати творчістю – вимагає безперервного творення ідей, яких немає при готовому отриманні знань».

В ході проектно-дослідницької діяльності ефективно використовувати технологію «Навчання у співпраці»: «Головна ідея навчання у співпраці – вчитися разом, а не просто щось виконувати разом! Практика показує, що разом навчатися не тільки легше і цікавіше, але і значно ефективніше».  На мій погляд, метод проектів реалізує головний зміст і призначення навчання – створює умови для співробітництва вчителя та учнів і тим самим допомагає учню проявити свої здібності. Використання проектної технології вимагає від вчителя серйозної підготовчої роботи.

Використовуючи проектну технологію в своїй роботі, пріоритетним ставлю процес пізнання, для того, щоб підготувати учня, здатного адаптуватись до різноманітних життєвих ситуацій, самостійно набувати різноманітні знання, вміло застосовувати їх на практиці для вирішення виникаючих проблем.

При використанні проектної технології ставлю перед собою наступні Задачі:

  • Розвиток пізнавальних вмінь та навичок учнів;
  • Вміння орієнтуватись в інформаційному просторі;
  • Самостійно конструювати свої знання;
  • Інтегрувати знання з різних областей наук;
  • Критично мислити.

При використанні проектної технології кожен учень вчиться отримувати знання самостійно і використовувати їх для вирішення нових пізнавальних і практичних завдань, оволодівши практичними вміннями дослідницької діяльності збирає необхідну інформацію, вчиться аналізувати факти, робить висновки та узагальнення. Зазвичай, кожен проект є результат скоординованих спільних дій вчителя та учнів, тому що вчитель допомагає учням в пошуку джерел інформаці і сам є джерелом інформації; координує весь процес створення проекту; підтримує і заохочує учнів, підтримуючи безперервний зворотний зв’язок.

Послідовність роботи над проектом

I етап. Підготовчий, занурювання в проект. На цьому етапі дуже важливим є мотивація діяльності учнів, визначення теми, проблеми і мети. Тема проекта повинна бути не лише близька й цікава, але й доступна, тобто знаходитись на рівні певного вікового розвитку учнів.

Формулювання проблеми проекта, відображення аспектів розгляду проблеми, напрямків пошуків до її вирішення представляються учням не просто як інформація, а як реальність життя разом з особистим ставленням до неї самого вчителя. Своєю позицією по відношенню до пректу вчитель дає зрозуміти, що готовий підтримати учнів в їх діяльності. За часом цей етап розробки проекта є самим коротким, але він дуже важливий для досягнення бажаних результатів.

II етап. Планування і організація діяльності. На цьому етапі організується діяльність учнів, визначаються групи за напрямком діяльності, колективно обговорюються можливості реалізації проекта, визначаються джерела інформації, способи представлення результату діяльності (форма звіту, вид презентації і т. д.).

III етап. Дослідження. На цьому етапі відбувається самостійна робота учасників проекта по реалізації його завдань, наукове керівництво і консультування вчителя.

Ступінь самостійності учнів залежить від їх підготовки вчителем і володіння ними методами і технологіями самостійного дослідження. Отримані результати досліджень аналізуються, формулюються висновки.

IV етап. Презентація результатів дослідження, звіт. Етап презентацІЇ необхідний для завершення роботы, для самооцінки і колективного обговорення, демонстрації результатів. Формы представлення результатів дослідження можуть бути різноманітними: усний звіт з демонстрацією матеріалів на конференції, письмовий звіт у вигляді реферату, мультимедійна презентація та ін. Мультимедійні презентації можна віднести до найбільш ефективних форм представлення результатів учнівського проекту з біології.

 

Презентації – це электронні діафільми, які можуть включати в себе анімацію, аудіо – та відеофрагменти, елементи інтерактивності. Для створення презентацій використовуються такі програмні засоби, як Power Point або Open Impress.

Оцінювання: Оцінюється не лише сам проект, а й діяльність учня під час його виконання. Оцінюється не об’єм інформації (що вивчено), а застосування цього об’єму в діяльності (як застосовано) для досягнення поставленої мети. Іноді окремо оцінюється отриманий результат, сама процедура захисту пректа і його оформлення. В якості експертів можуть виступати вчителі, однокласники, а також сам проектант. Колективні проекти також під час захисту можуть бути оцінені індивідуально, в залежності від особистого внеску кожного в реалізацію мети проекту.

При оцінюванні проекта враховуються такі його Якості:

  • Цілісність – зрозумілий загальний зміст дослідження, кожна його частина відповідає меті і передбачуваному результату.
  • Послідовність і зв’язаність – логіка побудування дослідження, мета і завдання напряму витікають з поставленої проблеми.
  • Об’єктивність і актуальність – вибрана тема не випадкова, вона потребує глибокого дослідження.
  • Практичність – можливість застосування отриманих знань.

З 2006 року я почала використовувати систему проектної діяльності учнів при вивченні біології.

В практиці своєї роботи я реалізую проектну діяльність через:

  • урок або практичне заняття; позаурочну діяльність;
  • науково-практичну діяльність учнів (захист проектів на шкільному дослідницькому товаристві);
  • науково – дослідницькі проекти (олімпіада з екології, конкурси).

За цей період мною опробувана методика створення учнівських проектів різного характера: творчих, інформаційних, дослідницьких, ігрових.

 

Інформаційні проекти – це тип проектів, направлений на те, щоб навчити учнів добувати та аналізувати інформацію. Учні використовують різні джерела отримання інформації (література, бібліотечні фонди, ЗМІ, бази даних), її обробку (аналіз, узагальнення, порівняння з відомими фактами, аргументовані висновки) і презентації. Даний вид проекта систематично використовується на уроках.

Дослідницькі проекти – ці проекти мають структуру наближену до наукових досліджень, передбачають аргументацію актуальності теми, визначення проблеми, предмета, об’єкта, мети та завдань дослідження. Ці проекти створювались старшокласниками в позаурочний час в рамках підготоки до олімпіади з екології. Ці проекти носять, як правило, індивідуальний характер, створюються під керівництвом вчителя, з залученням спеціалістів в обраній для проекту сфері діяльності.

Рішення біологічних завдань дослідницького характеру і екологічних ситуацій сприяє формуванню дослідницьких умінь і навичок, які в подальшому будуть необхідні учням для проведення власних досліджень, оформлення дослідницьких проектів у позаурочний час, що вимагають витрат часу.

Творчі проекти – не мають строгої структури, але будуються за певною логікою: визначення потреб, дослідження, визначення вимог до об’єкта проектування, розробка первинних ідей, їх аналіз, планування, створення пректу та його оцінка. Форма представлення результатів – різноманітна: відеофільм, слайдова презентація, позакласний захід, репортаж та ін.

Захист цих проектів відбувається під час уроків, позаурочних занять, позакласних виховних заходів.

Таким чином, проектно-дослідницька діяльність сприяє розвитку в учнів дослідницьких умінь та навичок; формування уміння творчо, нестандартно вирішувати навчальні завдання; виникнення позитивної мотивації до навчання.

 

Використання інформаційних технологій на уроках біології

 

Надзвичайно високі темпи розвитку біології в останньому десятилітті супроводжуються швидко зростаючим числом її в житті людини. Вона не тільки залишається теоретичною основою охорони здоров’я і сільського господарства, але й відкриває можливості розвитку нових галузей промисловості, нові перспективи в техніці. Все це вимагає вдосконалення біологічного освіти на всіх рівнях. При цьому особливо важливе значення набуває вивчення біології в школі.

На сучасному етапі у викладанні біології особлива увага приділяється оволодіння учнями традиційними методами наукового пізнання навколишнього світу: теоретичного й експериментального, що не завжди цікаво дітям з низькою пізнавальної активністю. Сучасні діти все менше звертаються за інформацією до книг, а намагаються отримати її з комп’ютера. Використання нових інформаційних технологій у курсі біології значно піднімає рівень навченості при низькій мотивації учнів. Одним з достоїнств застосування мультимедіа технології в навчанні є підвищення якості навчання за рахунок новизни діяльності, інтересу до роботи з комп’ютером.

Застосування комп’ютера на уроках біології може стати новим методом організації активної і осмисленої роботи учнів, зробивши заняття більш наочним і цікавими. Уроки із застосуванням комп’ютерних систем не замінюють вчителя, а, навпаки роблять спілкування з учнем більш змістовним, індивідуальним і діяльним.

Комплекти педагогічних програмних засобів дозволяють довести до учнів величезний потік інформації. При цьому у школярів розвивається зорова пам’ять, акцентується увага на важливих об’єктах за рахунок фрагментальной подачі матеріалу. При роботі використовуються переваги інформаційних технологій, що полягають у поєднанні відразу декількох компонентів: тексту, малюнка, анімації, звукового супроводу та інших елементів.

До найбільш ефективним формами подання матеріалу з біології, слід віднести мультимедійні презентації. Використання мультимедійних презентацій доцільно на будь-якому етапі вивчення теми і на будь-якому етапі уроку. Презентація дає можливість вчителю проявити творчість, індивідуальність, уникнути формального підходу до проведення уроків.

 

Ця форма дозволяє представити навчальний матеріал як систему яскравих опорних образів, наповнених вичерпної структурованої інформації в алгоритмичній порядку. У цьому випадку використовуються різні канали сприйняття учнів, що дозволяє закласти інформацію не тільки в фактографическом, але і в асоціативному вигляді в пам’ять учнів. Мета такого подання навчальної інформації – формування в школярів системи уявних образів.

Подача навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси здоров’я дітей. Крім того, при наявності принтера вони легко перетворюється в тверду копію

У шкільному віці найбільш висока потреба учнів до змагання, що підвищує пізнавальний інтерес, спонукає до роботи з поглибленого вивчення матеріалу, до пошуку чогось нового. Ці завдання не можуть бути вирішені тільки на уроці, так як вимагають застосування форм і методів, які не вкладаються в жорсткі рамки навчальних занять. Формою їх реалізації є позакласна робота, що поєднується з інформаційними технологіями, що веде до безперервного вдосконалення знань, уміння самостійно поповнювати їх і застосовувати на практиці.

Використання комп’ютера в навчальному процесі дає можливість накопичити в банку даних необхідний дидактичний матеріал: варіанти контрольних, екзаменаційних, самостійних робіт; добірку завдань, вправ та тестів у бланочном варіанті. Використання оргтехніки полегшує підбір індивідуальних завдань для учнів, знімає дефіцит у забезпеченні школярів навчальними посібниками. Останнім часом спостерігається масове впровадження Інтернету в шкільну освіту. Збільшується кількість інформаційних ресурсів з усіх предметів і з біології в тому числі.

Не можна не сказати про значення Інтернету для самоосвіти вчителя і використання найбагатших ресурсів мережі для підготовки до уроків. Причому не варто відмовлятися від відвідування англомовних сайтів, так як на них можуть бути дуже цікаві ілюстрації, які можна зберегти та використовувати при створенні мультимедійних презентацій. Застосування інформаційних технологій дозволило підійти до питання навчання біології з якісно нової сторони.

 

Використання нових інформаційних технологій дозволяє істотно підвищити інтерес дітей до навчання, а, отже, і поліпшити якість знань учнів.

 

Формування екологічної компетентності учнів у навчально-виховному процесі через освіту для сталого розвитку

 

Освіта є провідним інститутом розвитку демократії. Впровадження концепції освіти для сталого розвитку в практику роботи навчальних закладів України дозволить підвищити загальний рівень системи освіти, сприятиме процесу формування громадянського суспільства в Україні.

У наш час глобальних потрясінь і катаклізмів світове співтовариство визнало пріоритет природи і довкілля і спрямовує свою діяльність на побудову екоцентричного суспільства, в якому діють закони сталого розвитку. Пріоритетним стає новий ціннісний орієнтир особистісного та суспільного розвитку – гармонійний розвиток людини і природи як взаємозалежних складових єдиної системи.

У цій новій глобальній системі суспільних відносин і цінностей метою взаємодії людини з природою є максимальне задоволення як потреб людини, так і потреб самої природи: природоохоронна діяльність спрямована на відновлення порушеного балансу екосистем і біорозмаїття, а сам характер діяльності людини по збереженню довкілля трансформується розвиток суспільства й екосистем на засадах стратегії сталого розвитку.

Головною метою освіти сталого розвитку є створення умов для ефективного

вирішення існуючих навчально-виховних проблем у галузі виховання і становлення екологічно свідомої особистості, що живе в гармонії з природою, опікується навколишнім середовищем, створюючи належні умови для збереження і примноження біорозмаїття та існуючих екосистем, формує екологічно безпечне довкілля для сталого розвитку суспільства й особистості.

 

 

 

Веб 2.0 на уроках біології

 

Неписьменними в XXI столітті будуть вважатися не ті, хто не вміє читати і писати, а ті, хто не вміє вчитися, розучуватися і переучуватися.

Елвін Тоффлер

 

Kahoot! Урок за пять хвилин

Blendspace - інструмент для створення уроків.

Ви можете зібрати тут необхідні ресурси для уроку: тексти, відео, картинки, веб-сайти, google-документи.

Можна створити тут також своє опитування у вигляді вибору правильної відповіді.

Все це можна розмістити у себе на сайті, отримавши відповідний код.

Учитель може створити класну кімнату, занести туди учнів і стежити за статистикою виконання завдань.

LearningApps

Сервіси Веб 2.0

  •         Prezi (інтерактивна презентація),
  •         QR - код (двовимірний штрих-код),
  •         Learning.apps (інтерактивні вправи),
  •         Mind 42 (ментальні карти),
  •         Kahoot! (електронна вікторина).

LearningApps.org є сервісом Web 2.0 для підтримки процесів навчання та викладання за допомогою невеликих інтерактивних вправ.

Використання інтернет технологій на уроках дає змогу вчителю підготувати різноманітний онлайновий дидактичний матеріал, який можна використовувати на планшетах, мультимедійних дошках та комп’ютерах, як на уроці так і вдома при виконанні домашнього завдання.

Вправа 1

Ментальна карта

 

 

 

Вправа 2

Мапа думок або мапа пам'яті, розуму (англ. Mind map, пол. Mapa myśli) — діаграма на якій відображають слова, ідеї, завдання, або інші елементи, розташовані радіально навколо основного слова або ідеї.

Використовуються для генерування, відображення, структурування та класифікації ідей, і як допоміжний засіб під час навчання, організації, розв'язання проблем, прийняття рішень, та написання документів.

QR - код

Mind 42

Різноманітність тварин (безхребетні)

Різноманітність тварин (хребетні)

Процеси життєдіяльності тварин

mindmeister

Поведінка тварин

Середовище існування організмів

QR-код (англ. quick response - швидкий відгук) - матричний код (двовимірний штрих-код), розроблений і представлений японською компанією в 1999 році. Основна перевага QR-кода - це легке розпізнавання сканувальним обладнанням (в тому числі й фотокамерою мобільного телефона), що дає можливість використання в торгівлі, на виробництві, в логістиці та навчанні.

Prezi

Prezi - це хмарне презентаційне програмне забезпечення, розроблене на початку 2009 року.

Prezi використовує 50 мільйонів користувачів і 80 % компаній з рейтингу Fortune Global 500.

Проект був створений в Будапешті, а сама назва prezi в перекладі з угорської - скорочена форма слова «презентація»

Використання сервісів

Безоплатний онлайн-сервіс Kahoot! (далі — сервіс) дає змогу створювати інтерактивні навчальні ігри, що складаються з низки запитань із кількома варіантами відповідей. Такі ігрові форми роботи я застосовую у навчанні — для перевірки знань учнів. А також сервіс може стати у пригоді керівнику та педагогічному колективу навчального закладу для різних форм наукової, методичної та організаційної роботи. Участь в іграх, створених за допомогою сервісу, сприяє спілкуванню та співпраці у колективі, підвищує рівень обізнаності в інформаційно-комунікаційних технологіях, стимулює критичне мислення.

Переваги та недоліки

  •                  Prezi - хмарий сервіс для створення презинтацій;
  •                  не лінійна структура;
  •                  велика бібліотека якісних шаблонів для презинтації;
  •                  якісні шрифти;
  •                  динаміка, візуальні ефекти;
  •                  вставка зображення, відео, презентацій Power Point;
  •                  великий вибір вже готових презентацій
  •                  підключення до інтернету;
  •                  англомовний інтерфейс

 

Інтернет-ресурси на уроках біології

 

Використання Інтернет-ресурсів забезпечує легкий доступ до інформації, що допомагає економити час, контролювати темпи навчання та мобільно ілюструвати всі проблемні питання, які виникають на уроці.

При підготовці до уроків біології використовую:

  • http://bioword.narod.ru «Біологічний словник ONLINE» - універсальне довідкове інтернет-видання, призначене як для біологів, так і для широкого кола представників суміжних наук, учнів і всіх, хто цікавиться живою природою;
  • http://sbio.info Перше біо-співтовариство.
  • http://biology.civicua.org Асоціація вчителів біології України.
  • http://biology.org.ua/ Український біологічний сайт
  • www.zoology.dp.ua сайт кафедри біології та екології ДДНУ ім. Олеся Гончара
  • сайт "Острів знань"
  • http://osvita.ua/
  • http://wiki.ciit.zp.ua/
  • http://www.refmaniya.org.ua/
  • http://kuchka.info/
  • http://metodportal.net/
  • http://metodportal.com/
  • www.znanius.com - ТЕСТОРІУМ для учнів
  • http://www.virtulab.net/

 Ці інтернет-ресурси є для мене ефективним інструментом, який допомагає учням у засвоєння знань, робить навчання інтерактивним, комунікативно спрямованим, цікавим, наочним, індивідуальним.

 

 

 

 Мультимедійні презентації як засіб візуалізації

навчально-виховного процесу

 

Притримуюсь думки, що Інтернет є дуже цінним джерелом потенційних навчальних ресурсів. У процесі впровадження сучасних інформаційних технологій у навчально-виховний процес, інформація, у першу чергу навчальна, стає об’єктом технічної обробки з використанням комп’ютера та передачі за допомогою засобів комунікації. Найоптимальнішим засобом візуалізації, на мою думку, є мультимедійна презентація. Мультимедійні презентації та проекти слугують для учнів візуальною карткою пам’яті, бо задіюють різні канали сприйняття, у тому числі й асоціативну пам'ять учнів. Таке подання навчальної інформації формує в учнів візуальне мислення.

У практичній діяльності на уроках біології використовую такі види мультимедійних презентацій:

  •         презентації для лекційного викладу матеріалу;
  •         презентації для повторювально-узагальнювальних уроків;
  •         презентації для уроків тематичного оцінювання знань.

Використання мультимедійних презентацій полегшують роботу вчителя як лектора. На відміну від традиційної, комп'ютерна лекція має великі можливості використання ілюстративних матеріалів, відео, анімацію.

Демонстрація презентації, що супроводжує лекційну частину заняття, сприяє кращому засвоєнню матеріалу, поглиблює розуміння лекції.

Учні, які слухають пояснення, одночасно можуть бачити демонстраційний матеріал. Тому комп'ютерна лекція – новий інструмент у роботі вчителя, що дозволяє створювати наочні більш інформаційно насичені уроки.

Створюючі мультимедійні презентації, додержуюсь таких вимог:

  • зміст, глибина і об’єм навчальної інформації повинні відповідати пізнавальним можливостям учнів, враховувати їх інтелектуальну підготовку і вікові особливості;
  • слайди презентації повинні містити тільки основні моменти уроку (основні визначення, схеми, анімаційні та відео фрагменти, що відображають сутність вивчаючих явищ);
  • при відборі матеріалу для зорового ряду опису моделі уникати дальніх планів і дрібних деталей;
  • слід уникати великих текстових фрагментів.
  • виділяти в текстах найбільш важливі моменти, використовуючи напівжирний чи курсивний шрифт;
  • загальна кількість слайдів не повинна перевищувати 20-25;
  • не варто перенавантажувати слайди різноманітними спецефектами, інакше увага учнів буде зосереджена саме на них, а не на інформаційному наповненні слайду;
  • на рівень сприйняття матеріалу великий вплив має кольорова гама слайда, не рекомендується використовувати в стильовому оформленні презентації більше 3 кольорів;
  • необхідно чітко розрахувати час на показ того чи іншого слайду, щоб презентація була доповненням до уроку, а не навпаки.

Мультимедійні презентації, створені з урахуванням даних вимог посилюють візуалізацію уроків біології. Застосовуючи на уроках біології їх, маю змогу демонструвати: мікросвіт клітини; ріст і розвиток організмів; еволюцію живих систем, розвиток життя на Землі.

 

Хмарні технології навчання

 

Хмарні технології — це технології, які надають користувачам Інтернету доступ до комп’ютерних ресурсів сервера й використання програмного забезпечення як онлайн-сервіса.

Хмарні технології в навчанні надають ряд переваг:

  • економія засобів на придбання програмного забезпечення (використання технології Office Web Apps (Office онлайн);
  • зниження потреби в спеціалізованих приміщеннях;
  • виконання багатьох видів навчальної діяльності, контролю і оцінки on-line;
  • економія дискового простору;
  • антивірусна, безрекламна, антихакерська безпека та відкритість освітнього середовища для вчителів і учнів.

Google надає безліч додатків і сервісів, що допомагають у навчанні.

Ресурси для створення карт знань, візуалізації, які використовую під час підготовки до уроків:

  • Visual.ly - http://www. visual.ly .ly
  • Infogr.am - https://infogr.am/
  • Piktochart - http://piktochart.com
  • Cacoo - https://cacoo.com/

Хмарно-орієнтовані ресурси: онлайн-лабараторії та тесторіуми дають учням необхідні інструменти для дослідження біологічних процесів та можливість проводити лабораторні роботи віртуально, у режимі хостингу. Учні виконують лабораторні роботи на сайті VirtuLab (http://www.virtulab.net/index), а онлайн-тестування на сайті «Тесторіум» (http://www.testorium.net/) . Цим самим маю можливість користуватися вже готовими тестами або ж створювати власні. [4]

Хмарні технології дозволяють мені робити ставку на внутрішні особистісні фактори мотивації учнів, на властиві дітям природні потреби саморозвитку, на прагнення до самовираження й самовизначення, орієнтовану на відповідність динаміці дійсності, При цьому формуються вміння самостійно набувати знання, користуючись різними джерелами інформації. Технологія використання хмарних сервісів пропонує новаторську альтернативу традиційному шкільному навчанню, створюючи можливості для персонального навчання, інтерактивних занять і колективного викладання.

 

Використання інфографіки на уроках біології

 

Вивести сучасний урок на якісно новий рівень дозволяє інфографіка. Вона дає широкі можливості для одержання ґрунтовних, повноцінних знань учнів у процесі навчання. Стислість, візуалізація, організація, швидкість, доступність, лаконічність, точність, креативність – основні ознаки даної технології. Сучасна інфографіка здатна не тільки передавати інформацію, але й емоційно впливати на людину, сприяти розвитку в учнів мисленнєвих операцій, умінь аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, умінню давати оцінку вивченим явищам і фактам, можливість швидкому запам’ятовуванню матеріалу.

Інфографіка на уроках біології передбачає досягнення таких цілей:

  • пояснення складної інформації через візуальний образ у компактному й цікавому повідомленні;
  • уміння структурувати матеріал;
  • мотивування до довготривалого запам’ятовування інформації у вигляді схематичних зорових образів;
  • розвиток уміння порівнювати, класифікувати, виділяючи головне в пізнавальному об’єкті.

Виділю кілька причин, які вважаю найефективнішими, для використання елементів інфографіки на уроках біології:

  • містять велику кількість інформації;
  • сприймаються набагато краще, ніж щільний текст на екрані комп’ютера;
  • корисно для розвитку візуальної грамотності учнів.

Знаходження інфографіки сьогодні не складає проблем: існує достатньо ресурсів, що спеціалізуються на її створенні та розповсюдженні.

Під час складання інфографіки до уроків користуюсь таким алгоритмом дій:

1.Обираю електронний ресурс для роботи. На сьогоднішній день існують спеціалізовані сервіси для створення інфографіки, безкоштовні та платні:

  • Piktochart трансформує інформацію в захоплюючі візуальні історії. Має функцію автоматичного налаштування інфографіки, пропонує відмінний набір тем для дизайну. Сервісом можна користуватися безкоштовно.
  • Visual.ly – це відмінний інструмент, який дозволяє генерувати ряд інфографіки. Інфографіка в цьому випадку майже повністю буде заснована на соціальних метриках, таких як дані Twitter або Facebook.
  • Wordle – простий у використанні інструмент для створення ефективних словесних візуалізацій.
  • Cacoo – онлайн інструмент для малювання, який робить можливим створення різних видів інфографіки, включаючи карти сайту, схеми сторінок, UML (Unified Modeling Language – уніфікована мова моделювання) і мережеві графіки. Сервіс дозволяє здійснювати спільну роботу в реальному часі, а значить кілька користувачів можуть ділитися один з одним і додавати в блог одну діаграму одночасно.

2. Обираю тему. Наприклад тема: «Гриби: їх будова та різноманітність»

3. Добираю необхідну візуальну, відео та аудіоінформацію.

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_11.pnghttps://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_12.pnghttps://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_13.png

 

4. З даної інформації складаю інфографіку уроку, використовуючи вставки SmartArt.

Обов’язково є гіперпосилання на https://www.youtube.com, звідки в основному використовую відеофрагменти, для більш повного розкриття теми. Відеофрагменти дають можливість сформувати уявлення про досить складні біологічні внутрішньоклітинні процеси, які учням досить важко уявляти та абсолютно неможливо побачити чи «пощупати» у реальному житті. Ніякий інший метод не сформує уявлення про функціонування клітинних органел або біосинтез білка так чітко, як це дозволяє демонстрація відеофрагментів. Відеоматеріали не тільки збільшують наочність навчального матеріалу, але і налаштовують учнів на певний лад, сприяють досягненню виховних цілей уроку.

Використовуючи інфографіку, мною було розроблено цикл уроків для 8 класу з теми: «Транспорт речовин».

Одним із видів інфографіки є інтерактивний плакат або віртуальна стіна, що є доступним освітнім інструментом, який органічно синтезує в інтерактивному форматі текст, графічні зображення, відео- та аудіоматеріали, мультимедійні файли, посилання на сторінки в інтернеті, замітки, тощо. Ця новітня технологія, допомагає презентувати навчальну інформацію з теми по-новому, враховуючи комунікаційні потреби сучасної особистості. [1]

Можливості сервісу Рadlet:

  • доступність – це безкоштовний Web- ресурс. Для роботи з ним реєстрація не обов’язкова;
  • легкість – додати текстове повідомлення дуже просто: необхідно лише два рази натиснувши мишею по стіні;
  • мультимедійність – до повідомлень можна додавати різноманітний контент: відео, аудіо, зображення, файли Word, PDF, Exel, Power Point, будь-які посилання на інші ресурси;
  • узгодженість – одночасно на стіні можуть створювати повідомлення кілька користувачів;
  • приватність – можна редагувати стіну іншим користувачам, дозволити повний доступ, поставити пароль або запросити користувачів по e-mail;
  • мобільність – Padlet працює на всіх пристроях – мобільних, планшетах, нетбуках

Віртуальну стіну створюю засобами безкоштовного соціального сервісу Padlet (http://ru.padlet.com/). Він дає можливість працювати дистанційно як із учнями, так і з коллегами. За допомогою нього упроваджую елементи дистанційного та «перевернутого навчання».

Використовуючи віртуальну стіну Padlet маємо можливість легко та швидко переходити від одного сервісу до іншого. Також користувач отримує можливість поділитись будь-яким цікавим матеріалом зі своїми друзями, адже повідомлення можна редагувати та переміщати по стіні.

Одним із видів візуалізації є створення власних відеуроків з біології як візуального інструменту демонстрації будь-якого біологічного процесу або явища. Програмне забезпечення, що дозволяє записувати всі події на екрані, є досить легке у використанні, має зручний та зрозумілий інтерфейс. Інсталювання цих програмних засобів триває не більше 2-3 хв. Далі йде творчий процес створення відеоуроків.

Використання інформаційних технологій дозволяє мені провести урок на якісно новому рівні, врахувати психологічні та вікові особливості дітей, значно посилити їх інтерес до вивчення біології, розвивати логічне мислення школярів, навички пошуку інформації, групової роботи, формувати ключові компетентності учнів, тим самим покращити якість їх знань із предмету. Візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань: забезпечення інтенсифікації навчання; активізації навчальної та пізнавальної діяльності; формування й розвиток критичного і візуального мислення, зорового сприйняття, образного представлення знань і навчальних дій; передачі знань та розпізнавання образів; підвищення візуальної грамотності та візуальної культури тощо.

Мультимедійні технології як засіб візуалізації уроків біології дозволяють :

 забезпечити високий рівень наочності уроку;

 зекономити час при подачі матеріалу;

 підтримувати високий темп уроку;

 підвищувати ефективність уроку;

 розвивати мотивацію до вивчення біології;

 краще розуміти й швидше запам’ятовувати навчальний матеріал;

 розвивати візуальне (наочно-образне) мислення.

Біологія є одним із навчальних предметів, що дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітніших методів і прийомів роботи з інформацією. Викладання цього предмету пов’язане з використанням великого обсягу різноманітної інформації, що робить застосування мультимедійних технологій особливо ефективним, оскільки дозволяє дуже швидко опрацювати цю інформацію і представити її у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями.

Застосовуючи на уроках біології мультимедійні технології (інфографіку, віртуальну стіну, відеоуроки), демонструю мікросвіт клітини, ріст і розвиток організмів, еволюцію живих систем, розвиток життя на Землі. Тобто за короткий час ознайомлюю з процесами, які проходять упродовж місяців, років і навіть століть. Учні мають змогу познайомитися з явищами, що мають звукове відображення, проводити практичні, лабораторні роботи, онлайн тестування.

Усе це дозволяє вивести сучасний урок на якісно новий рівень:

  • підвищити статус учителя; упроваджувати в навчальний процес інформаційні технології;
  • розширювати різні форми навчання та види діяльності в межах одного уроку;
  • ефективно організовувати контроль знань, умінь та навичок учнів;
  • полегшувати та вдосконалювати розробку творчих робіт, проектів, викликати в учнів інтерес до навчання.

Проведення уроків при комплексному застосуванні традиційних та мультимедійних технологій забезпечує набуття учнями не тільки глибоких та міцних знань, а й уміння розвивати інтелектуальні, творчі здібності, самостійно здобувати нові знання та працювати з різними джерелами інформації.

Результатами впровадження технології візуалізації у навчанні є: активізація психічних процесів учнів: сприйняття, уваги, пам'яті, мислення; формування пізнавального інтересу; реалізація можливості подачі навчальної інформації у різних формах; економія часу, потрібного для вивчення конкретного матеріалу становить близько 30 %; реалізація міжпредметних зв’язків; логізація й структурування навчального матеріалу, що значно підвищує рівень знань учнів; набуття учнями міцних знань, які значно довше зберігаються у пам’яті; зміна ставлення учнів до комп’ютера: вони починають сприймати його як універсальний інструмент для ефективної роботи в будь-якій галузі професійної діяльності; здійснення емоційного впливу на учнів, досягнення виховних цілей уроку; підвищення ефективності уроку та показників якості знань учнів;

Звичайно, інформаційні технології ніяким чином не замінять «живе» знайомство з природою, екскурсії, похід до музею, роботу з мікроскопом, гербарієм, вологими препаратами, колекціями. Проте за ними майбутнє. Урок з використання мультимедіа стає більш наочним, цікавим, а складний матеріал стає зрозумілішим для учнів.

Кожен із методів навчання має певні переваги і недоліки. Вибір методів навчання, ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання. Учитель самостійно приймає рішення про використання того чи іншого методу на основі власного досвіду з урахуванням особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання. Без розуміння того, що сучасна освіта неможлива без використання інформаційних технологій учитель не зможе дати учню ті знання, які будуть необхідні йому в «дорослому» житті. Відмовляючись від використання сучасних інформаційних засобів на уроках, педагог втрачає можливість точної реєстрації фактів, зберігання і передачі великого об'єму інформації, угрупування і статистичної обробки даних. Використання мультимедійних технологій на заняттях дозволяє мені оптимізувати управління навчанням, підвищити ефективність і об'єктивність навчального процесу при значному заощадженні часу, мотивувати учнів на здобуття знань.

 

Приклади використання інфографіки під час вивчення теми

 «Транспорт речовин»

Урок 1. Внутрішнє рідке середовище організму людини

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_14.png

 

Урок 2. Еритроцити.Групи крові. Правила переливання крові

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_15.png

 

Урок 3. Лейкоцити.Тромбоцити. Зсідання крові

 

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_16.png

Урок 4. Серце: його будова та функції

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_17.png

Урок 5. Поняття про серцевий цикл. Робота серця та її регуляція

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_18.png

Урок 6. Будова та функції кровоносних судин. Рух крові
 

https://fsd.multiurok.ru/html/2017/01/04/s_586ce562268a1/519172_19.png

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

  1. Ахмедова Ю. Н. Віртуальна стіна: сучасні інтерактивні технології у системі традиційної освіти [Електронний ресурс] / Юлія Нодіржонівна Ахмедова // ХХI Хмурівські читання - кафедра ТіМСО Обласна науково-практична Інтернет-конференція. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/virtualna-stina-suchasni-interaktyv/comment-page-1/#comment-448.
  2. Зінченко В.В. Візуалізація навчання як засіб підвищення ефективності уроків біології [Електронний ресурс] / Валентина Володимирівна Зінченко // НАПНУ УМО ІПОІПП (м. Донецьк). – 2012. – Режим доступу до ресурсу: http://kafpppo.inf.ua/user-files/conference2012.pdf.
  3. Козленко О.Г. Мультимедійні програми з біології: порівняння можливостей // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2014. – № 2. – С. 24-25.
  4. Кусень М. В. Хмарні технології навчання [Електронний ресурс] / Мирослав Васильович Кусень // Інфосвіт. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: http://infosvit.if.ua/hmarni-tehnolohiji-v-navchanni/
  5. Савченко З.В. Застосування мультимедійних засобів на уроках біології в загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс] / Зінаїда Василівна Савченко – Режим доступу: http//nbuv.gov.ua/
  6. Чепіжак В.А. Мультимедіа як засіб візуалізації навчального процесу на уроках біології [Електронний ресурс] /Віра Андріївна Чепіжак // ХХI Хмурівські читання - кафедра ТіМСО Обласна науково-практична Інтернет-конференція - 2015– Режим доступу: http://timso.koippo.kr.ua/hmura11/multymediya-yak-zasib-vizualizatsiji-navchalnoho-protsesu-na-urokah-biolohiji/


 


 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Діденко С.М., учитель географії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

 

Система освіти, відповідно до вимог сучасності, потребує докорінного переосмислення, практичної реалізації: навчитися пізнавати, навчитися працювати, навчитися жити разом, навчитися жити. XXI століття — час переходу до високотехнологічного інформаційного суспільства, у якому якість людського потенціалу, рівень освіченості й культури всього населення набувають вирішального значення.

Сьогодні використання інформаційних технологій – одна з умов успішного вивчення природничих дисциплін у школі. Окрім ґрунтовної фахової підготовки, переді мною постало питання досконало оволодіти сучасною комунікативною методикою, використовувати інформаційні технології на всіх етапах навчання.

В роботі йдеться про те, що навчання – це насамперед комунікація від якої залежить не лише успіх засвоєння учнями знань, а й можливість їх застосування, як життєвих компетенцій. Тому перед учителем стоїть завдання оптимізувати навчальний процес, використовуючи сучасні технології і методи навчання. Інформаційна насиченість сучасного світу вимагає відповідної підготовки візуально доступного навчального матеріалу

Найбільш актуальним, на мою думку, є застосування мультимедійних засобів візуалізації уроків географії. Як писав К.Ушинський: «… Педагог має подбати про те, щоб якомога більше органів чуття – око, вухо, голос, чуття мускульних рухів… взяли участь в акті запам’ятовування. За такого дружного сприяння всіх органів в акті засвоєння ви переможете найлінивішу пам'ять». Вважаю, що мультимедійні технології дозволяють не тільки наситити учня великою кількістю готових, суворо відібраних, відповідним чином організованих знань, але й розвивають інтелектуальні, творчі здібності учнів, їхнє вміння самостійно здобувати нові знання, працювати з різними джерелами інформації. Мультимедійні технології дозволяють: побудувати відкриту систему освіти, що забезпечує кожному школяреві власну траєкторію навчання; корінним чином змінити організацію процесу навчання учнів, формуючи в них системне мислення; раціонально організовувати пізнавальну діяльність школярів під час навчально-виховного процесу; використовувати комп’ютери з метою індивідуалізації навчального процесу та звернутися до принципово нових пізнавальних засобів.

Під час візуалізації навчального матеріалу ефективно реалізується принцип наочності навчання. Згідно психологічних досліджень - 80% сучасних школярів візуали і тільки 20% аудіали і кінестетики. Напевно, це закономірно, враховуючи пріоритетність кліпової культури в століття глобальної комп'ютеризації, тому школі важливо своєчасно коригувати викладання згідно запитам суспільства, адаптувати методичні прийоми і засоби до сучасного освітнього процес.

Методом візуалізації формуються всі ключові компетенції, які потребують формування в учнів уміння знаходити і застосовувати потрібну інформацію, працювати в команді, бути готовим протягом усього життя до постійного самовдосконалення. Візуалізація ж готує і створює сприятливі умови для їх формування. Візуалізований урок являє собою систематизовану, методично оброблену усну інформацію, перетворену в візуальну форму, яка служить опорою для формування розумових дій і понять, для кращого осмислення учнямими етапності їх засвоєння. Отже, використання мультиедійних засобів передачі інформації є великим потенціалом у вирішенні питань, пов'язаних з управлінням часом уроку, особливо актуальних з урахуванням постійної інтенсифікації освітнього процесу.

 

Сутність та зміст поняття «візуалізація навчально-виховного процесу

 

Інформатизація освіти зумовила зміни традиційних підходів у навчанні: крім залучення технічних новацій, використання інтернет-простору, впровадження інтерактивних технологій, особливу увагу науковці привернули до питання використання комп’ютерних програмних засобів для унаочнення навчального матеріалу. З’явилися нові терміни «візуалізація» і «візуальна підтримка», які певним чином характеризують залучення інформаційних технологій у сферу навчальної діяльності. І якщо усталені погляди на наочність як базовий принцип навчання довго не переглядалися, то з появою мультимедіа питання унаочнення навчального матеріалу набули нової актуальності.

Значний вклад у теорію сприйняття й засвоєння різних видів інформації внесли В. Безпалько, Л. Виготський, О. Леонтьєв, Н. Тализіна,

І. Якиманська та інші. Їх дослідження стосуються впливу мультимедіа на органи чуттєво-аудіовізуальної інформації. Результати психолого-педагогічних досліджень в області візуалізації навчальної інформації представлені роботами різних рівнів і форматів. Зокрема, у своїй роботі спираюся на теоретичні основи візуалізації навчальної інформації, якими займалися В.В. Давидов, П.М. Ерднієв, В.В. Зінченко, Г.В. Лаврентьєв. Особливо цікавими для мене є роботи Р. Арнхейма, Н.А. Рєзніка і В.Я.Сквирського, присвячені вивченню особливостей візуального мислення. Різноманітні питання розробки засобів мультимедійної візуалізації розглядаються в працях М.І. Бєляєва, Л.Х. Зайнутдінової, Г.А. Краснової, К.Г. Крєчєтнікова, А.В. Солового, Л.Н. Чуксіної.

Науковці у педагогіці наочність розуміють як один з основних принципів дидактики, відповідно до якого навчання базується на конкретних образах, що безпосередньо сприймаються суб’єктами навчання. Це говорить про те, що наочність необов’язково пов’язувати з візуальним сприйняттям об’єкту. У процесі утворення психічного образу беруть участь усі органи чуттів людини.

У зв’язку з цим науковці розрізняють візуальну, аудіальну, кінестетичну і мовну наочності.

До візуальної наочності відносяться ілюстрації, схематичні зображення, фотографії, тощо. До аудіальної – різноманітні аудіозаписи. Зразки речовин, які можна дослідити за допомогою тактильних відчуттів, відносяться до кінестетичного виду наочності. До мовної - словесний опис, який здатний викликати утворення психічного образу навчального об’єкту.

У психолого-педагогічній літературі розрізняють два типи візуальної наочності: образну й необразну. До образної наочності відносять натуральні об'єкти, а також об'ємні, образотворчі (фото, малюнки), графічні (креслення, графіки) і умовні. До необразної наочності відносять схеми, таблиці, формули. [2]

Термін «візуалізація» походить від латинського visualis, що означає: сприймається візуально, наочно. Візуалізація – це процес представлення даних у вигляді зображення з метою максимальної зручності їх розуміння; надання осяжної форми будь-якому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо.

Під активними засобами візуалізації розумію не просто ілюстративний матеріал, а систему передачі візуальної інформації, яка адекватно реагує на дії суб’єкта навчального процесу й дозволяє йому здійснювати управління тією інформацією, що транслюється на екрані.

При візуалізації навчального матеріалу, на думку вчених, слід враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань і можуть синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим інформацію.

Таким чином, візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілий ряд педагогічних завдань:

 забезпечення інтенсифікації навчання;

 активізація навчальної та пізнавальної діяльності;

 формування і розвиток критичного й візуального мислення; зорового сприйняття;

 образного представлення знань і навчальних дій;

 передачі знань та розпізнавання образів;

 підвищення візуальної грамотності та візуальної культури тощо.

Сьогодні відома значна кількість візуальних засобів передачі інформації:

 дошка

 плакати

 схеми

 мультимедійний проектор

 збірні візуальні засоби (магнітні та шпилькові дошки)

 демонстраційні моделі

 екран / монітор комп’ютера

 інтерактивна дошка

Будь-яка форма візуалізації інформації містить елементи проблемності. Завдання вчителя – використовувати такі форми наочності, які не тільки доповнили б словесну інформацію, але й самі були носіями інформації. Чим більше проблемності в наочній інформації, тим вищий ступінь розумової активності учня.

Набір інструментів візуалізації достатньо широкий, починаючи від простих лінійних графіків до складних відображень множин зв’язків.

Крім цього, кожен із цих типів може використовуватись як окремо, так і в поєднанні з іншими.

 

Мультимедійні засоби візуалізації навчально-виховного процесу

 

Мультимедіа (multimedia) - це сучасна комп'ютерна інформаційна технологія, що дозволяє об'єднати в комп'ютерній системі текст, звук, відеозображення, графічне зображення та анімацію (мультиплікацію).

Відомо, що «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Застосування мультимедіа дозволяє об’єднати текст, звук, графічне зображення, відео, флеш-анімації, дає можливість дуже швидко опрацювати інформацію у вигляді таблиць, схем, діаграм, визначити залежність між різними об’єктами і явищами, будовою та функціями. Шляхом застосування мультимедійних засобів можна отримати дві переваги: якісну та кількісну. Якісна перевага очевидна, так як багато дітей із низьким розвитком образного мислення важко засвоюють образні поняття, а інтерактивні моделі дозволяють сформувати цілісну картину біологічного процесу, розглянути його поетапно, порівняти, зробити висновки. Важливе значення має також і розвиток пізнавального інтересу учнів до уроків із використанням мультимедіа, що має загальне психологічне підґрунття. Учні переходять від звичайної цікавості до допитливості, і як наслідок – до розкриття причинно-наслідкових зв’язків.

Мультимедійні технології дозволять завдяки візуалізації навчального процесу:

  •              забезпечити високий рівень наочності уроку;
  •              зекономити час при подачі матеріалу;
  •              підтримувати високий темп уроку;
  •              підвищувати ефективність уроку;
  •              розвивати мотивацію до вивчення біології;
  •              краще розуміти й швидше запам’ятовувати навчальний матеріал;
  •              розвивати візуальне (наочно-образне) мислення;
  •              одержувати компетенції для життя в інформаційному суспільстві.

Експериментально доведено, що при усному викладі матеріалу за хвилину учень сприймає і здатний обробити до однієї тисячі умовних одиниць інформації, а при «підключенні» органів зору до 100 тисяч таких одиниць. Тому абсолютно очевидна висока ефективність використання в навчанні мультимедійних засобів, основа яких – зорове та слухове сприйняття матеріалу

 

Інформаційно-комунікаційні технології на уроках географії

 

Однією із найважливіших особливостей нашого часу є перехід розвинутих країн світу від постіндустріального до інформаційного суспільства, а тому питання інформатизації всіх сфер суспільного життя є одним із пріоритетних завдань держави.

До найважливіших стратегій розвитку суспільства відноситься, зокрема, інформатизація освіти, підготовка майбутнього покоління до життя у інформаційному суспільстві і створення умов до безперервної освіти.

Необхідність невідкладних заходів із впровадження інформаційнокомунікаційних технологій (ІКТ) у сферу освіти зумовлена сучасною

світовою тенденцією створення глобальних відкритих освітніх та наукових систем, які дозволяють, з одного боку, розвивати систему накопичення і поширення наукових знань науковій та педагогічній спільноті, а з другого боку – надавати доступ до різноманітних інформаційних ресурсів широким верствам населення.

Впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в освітню систему України та формування єдиного інформаційно-освітнього простору - одні з пріоритетних напрямів сучасної державної політики. На це націлює

Одне з головних завдань освіти в умовах інформаційного суспільства навчити дітей користуватися інформаційними технологіями та навчатися, використовуючи ці технології.

Визначення стратегічних пріоритетів учителя географії передбачає широкий пошук нових підходів, педагогічних технологій, адекватних динаміці розвитку суспільства, нових інформаційних технологій, комп’ютерну підтримку викладання предмету, використання освітніх комп’ютерних програм.

Глобалізація сучасного інформаційного світу призвела до утвердження медіа культури практично в усіх галузях людського життя, в тому числі і в освітньому просторі. Сучасні інформаційні технології відіграють значну роль у формуванні ціннісних орієнтацій сучасної молоді. Медіа освіта орієнтована на підготовку молоді до життя в нових інформаційних умовах, до повноцінного сприймання різноманітної інформації, оволодіння способами спілкування на основі сучасних інформаційних технологій, уміння критично осмислювати інформацію. Швидкий розвиток інформаційних та комунікаційних технологій відкриває людству нові можливості в освіті, висуваючи натомість нові вимоги до навчання. Розвиток так званого «інформаційного простору» вимагає від сучасної школи модифікації окремих аспектів її діяльності, які вже не задовольняють усіх потреб інформаційного суспільства.

Використання ІКТ дозволяє нам змінити зміст освіти. На мій погляд комп’ютерні технології сприяють:

  • засвоєнню і учнем і учителем нових важливих знань, умінь, навичок;
  • самоосвіті й самовдосконаленню особистості учня й учителя;
  • ідеально підходять для вивчення й викладання географії;
  • можуть використовуватися у всіх видах урочної і позаурочної діяльності.

Ці засоби навчання дають змогу створити нове навчальне середовище, яке здатне підвищити якість географічної освіти, залучитися до світового інформаційного простору. І у цьому середовищі наголос робиться не на вивчення фактологічного матеріалу, а більше на розвиток навичок мислення, міжособистісних відносин і творчості.

В нашій школі в кабінеті географії є мультимедійний проектор та екран, ноутбук. Всі це дозволяє мені у повній мірі використовувати в процесі навчання інформаційно - комунікаційні технології.

Що ж таке ІКТ? Будь-яка педагогічна технологія - це інформаційна технологія, оскільки основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення інформації.

Більш вдалим терміном для технологій навчання, що використовують комп'ютер, є комп'ютерна технологія. Комп'ютерні (нові інформаційні) технології навчання - це процес підготовки і передачі інформації, кого навчають, засобом здійснення яких є комп'ютер.

До сучасних інформаційно-комунікаційних технологій навчання відносяться Інтернет-технології, мультимедійні програмні засоби, офісне та спеціалізоване програмне забезпечення, електронні посібники та підручники, системи дистанційного навчання (системи комп'ютерного супроводу навчання).

1. Інтернет - це джерело інформації, корисної з точки зору навчальної діяльності, її аналізу та оцінювання. Інформаційні ресурси Інтернет за використовуються за наступними напрямками:

  • самоосвіта, тобто вивчення досвіду колег в інших містах України й інших країн.
  • підготовка конспектів і дидактичних матеріалів. Підготовка атестаційних матеріалів.
  • позакласна робота учнів при підготовці рефератів, доповідей, повідомлень, індивідуальних творчих завданнях.
  • використання безпосередньо на уроках при самостійній роботі з документами, що вивчаються, довідковими матеріалами, навчальними інтерактивними моделями тощо.
  • тестування знань учнів з певних розділів курсу.

У будь-якому варіанті доступ в Інтернет для вчителя підвищує і рівень підготовки самого вчителя, і рівень проведення занять, і якість знань учнів. При цьому інтерес більшості учнів до комп'ютера й Інтернету підвищує мотивацію навчання.

2. Мультимедійні програмні засоби дозволяють учителю поєднувати текстову, графічну, анімаційну, відео- і звукову інформацію. Одночасне використання кількох каналів сприйняття навчальної інформації дозволяє підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу. Мультимедійні програмні засоби використовуються для імітації складних реальних процесів, ситуацій, візуалізації абстрактної інформації за рахунок динамічного представлення процесів, демонструє фрагменти передач, фільмів, віртуальних екскурсій тощо. Використовує готові мультимедійні засоби, а також створює власні додатки до уроків трудового навчання.

3. Офісні програмні продукти (текстові та графічні редактори, програми підготовки презентацій електронні таблиці тощо (тобто те, що входить в пакет програм комп'ютера) використовуються для підготовки навчальнометодичного матеріалу (шаблонів, діаграм, таблиць, презентацій, публікацій) та для подання учнями результатів виконання завдань в електронній формі.

4. Електронні підручники та посібники, системи дистанційного навчання є корисними для організації дистанційної форми навчання та електронної методичної підтримки навчання у класі.

Використання комп’ютерної техніки та комп’ютерних технологій розширює можливості навчально - виховного процесу, забезпечує нові шляхи подання інформації, дає можливість для випробування власних ідей та проектів.

При підготовці до уроку з використанням ІКТ вчитель не повинен забувати, що це УРОК, а значить складає план уроку виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він повинен дотримуватися основні дидактичні принципи: систематичності та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Такому уроку властиво таке:

Принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних особливостей дитини;

Керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу навчання;

Інтерактивність і діалоговий характер навчання; - ІКТ мають здатність «відгукуватися» на дії учня і вчителя; "вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик комп'ютерного навчання.

Оптимальне поєднання індивідуальної та групової роботи;

Підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з комп'ютером;

Необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки завгодно великі.

Які ж основні напрямки використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках географії:

До того ж, одною з найголовніших переваг використання цих новітніх педагогічних технологій у процесах навчання та викладання є можливість задовольнити індивідуальні потреби учнів, а не середні потреби класу. Інші переваги в тому, що ІКТ значно поліпшують доступ до інформації, збільшують можливості спілкування для учнів зі спеціальними навчальними потребами та фізичними вадами (дистанційне навчання), підвищують ефективність та мотивацію навчання, забезпечують нові шляхи подання інформації, які полегшують її розуміння, дають можливість для випробування власних ідей та проектів, роблять учнів більш впевненими та здатними вирішувати проблеми самотужки.

Форми роботи учнів під час використання комп’ютера в якості засобу навчання є різні: це і робота всім класом, і групами, а також індивідуальна робота. Перелічені способи обумовлені не тільки наявністю або недостатньою кількістю комп’ютерів, але і дидактичними цілями. Проте варто зазначити, що методика вивчення шкільних предметів, зокрема і географії, з використанням ІКТ знаходиться на етапі становлення: ще технології використання комп'ютерів у навчальному процесі лише розробляються.

Наявні комп'ютерні програми з географії можуть використовуватися як інформаційно-пізнавальний засіб навчання, виконувати різноманітні дидактичні функції у певних навчальних ситуаціях. Вони різноманітні за змістом, структурною побудовою, обсягом подання навчальної інформації.

Значна частина мультимедійних програм з географії містить документально достовірну навчальну інформацію. Зміст і побудова існуючих мультимедійних програм з географії відповідають принципам науковості, систематичності, доступності, послідовності викладення навчального матеріалу, вони складені з урахуванням рівня підготовленості учнів і в цілому відповідають дидактичним вимогам навчання.

Варто зазначити, що більшість програм географічного напряму за дидактичним призначенням є допоміжним ілюстративним джерелом знань з географії. До такого типу програм можна віднести:

  • «Туристичний атлас світу» (понад 100 географічних карт, 900 фотографій, 25 відеокліпів та енциклопедична інформація);
  • «Географія. Посібник для школярів та абітурієнтів» (географічні карти, відеофрагменти);
  • «Географія. Подорож по Європі» (картографічна та довідкова інформації);
  • «Атлас України» (176 карт, тексти, графіки, таблиці, діаграми, фотографії тощо) та ін.;
  • «Енциклопедія Кирила і Мефодія» (відеофрагменти, цікавий
  • інформаційний матеріал з географії)

Особливо заслуговує на увагу програма «Використання Microsoft Office в школі», яка надає можливість навчитися працювати з програмами Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft Power Point у процесі засвоєння шкільного курсу географії.

Працюючи з даною програмою, вчитель може самостійно, використовуючи Microsoft Power Point, створювати мультимедійні презентації, доповнюючи їх анімаційними ефектами, відеофрагментами, звуковим супроводом, що значно підвищує ефективність навчання.

Дана програма дозволяє використовувати також анімацію, слайди, фрагменти відеофільмів під час вивчення природних об'єктів і явищ, що формує у школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття. школярів образні уявлення, а на їх основі – географічні поняття. Працюючи з Microsoft Excel, учні дають об'єктивну оцінку географічним явищам, використовуючи цифрові дані.

Навчальна інформація, що міститься в усіх мультимедійних програмах, є значним допоміжним матеріалом для формування географічних уявлень та понять про явища та природні об'єкти, які учні не можуть безпосередньо спостерігати. Завдяки відео фрагментам та фотографіям, які є у цих програмах, на уроках географії можна здійснити «подорож» планетою, в куточки живої природи, які практично недоступні для більшості учнів.

Мультимедійні засоби, як джерело нових знань, можуть використовуватись перед вивченням навчального матеріалу як вступ до теми або під час вивчення теми в поєднанні з розповіддю чи бесідою.

Вирішальне слово на уроках, де застосовуються мультимедійні навчальні програми, все ж за вчителем. Тільки він, ураховуючи зміст супроводу, визначає дидактичні можливості, методичні особливості поєднання власного слова з наочно-словесним змістом програми, можливі методичні варіанти оптимального використання мультимедійних засобів у певних навчальних ситуаціях під час розв'язування різноманітних пізнавальних завдань.

Завдяки мультимедійній інформації, що містять програми, учні вчаться пов'язувати сформовані уявлення з навчальною темою, робити потрібні доповнення, самостійні висновки та узагальнення.

Електронні засоби навчання дозволяють продемонструвати процеси або змоделювати явища, за якими неможливо спостерігати протягом одного уроку або які несуть небезпеку для здоров’я та життя людини. І тут нам на допомогу приходять мультимедійні засоби навчання, які позбавляють нас цієї небезпеки та дають змогу учням більш глибоко зрозуміти природу досліджуваного явища чи процесу.

Так при вивченні теми «Магматизм» у 6 класі, можлива демонстрація такого небезпечного явища, як виверження вулкану за допомогою відео.

А комп’ютерне забезпечення до цього уроку дає змогу змоделювати це явище мультимедійними засобами, що сприяє кращому розумінню учнями природи досліджуваного явища, розвиває їх мислення, зорову пам'ять, уміння спостерігати та аналізувати побачене.

З метою активізації пізнавальної діяльності та мислення учнів використовуються прийоми порівняння, аргументації і відстоювання своєї точки зору. В умовах засвоєння великої кількості інформації, особливої ваги набуває прийом виділення головного в навчальному матеріалі, оскільки він допомагає знайти «ядро» нової інформації.

Учні із задоволенням беруть участь у поповненні відеотеки, що допомагає їм формувати пошуково-інформаційні вміння. Можна здійснити уявну подорож у всесвіті, також комп’ютер допоможе навчити учнів визначати місце знаходження Полярної зірки, яку під час уроку ми не можемо спостерігати.

А чи можливо навчити учнів 6 класу визначати типи хмар, якщо на дворі ясне небо? І тут нам знову на допомогу приходить комп’ютер.

До речі, значна частина комп’ютерних матеріалів, які використовуються на уроках географії, виготовлені мною особисто, за допомогою сканера та цифрового фотоапарату.

Використання комп’ютера на уроці також дає змогу учителю складати тести нового покоління, логічні ланцюжки, тренувальні вправи, головоломки, діаграми, графіки, супроводжувати лекційні заняття слайдами, виконувати практичні роботи та презентації тощо.

Для розвитку логічного мислення учнів, мною складені невеличкі головоломки та логічні ланцюжки, які записуються не на дошці, а на комп'ютері, а потім, за допомогою комп’ютера, використовуються на уроці. Ось деякі з них:

1) закінчіть речення:

а) з висотою температура повітря_______________

б) завод з виробництва глинозему знаходиться у_______________

2) заповніть пропуски у реченні:

а) коли дві літосферні плити _________________, то утворюються гори;

б) Австралія – це най ______________________материк планети.

3) складіть слово і дайте визначення поняття:

а) ф о р с е д і г р а – гідросфера;

б) к н о т а т і к е – тектоніка.

4) логічний ланцюжок (треба відкинути зайве слово і пояснити чому воно зайве)

а) термометр; а) Чорне; а) Львів;

б) барометр; б) Каспійське; б) Одеса;

в) сейсмограф; в) Азовське; в) Донецьк;

г) гігрограф. г) Червоне. г) Харків.

До системи діяльності, де можуть також залучатися ІКТ, входять різноманітні форми і методи позаурочної та позакласної роботи, мета яких - національне виховання школярів, формування їх дослідницьких умінь та гармонійного розвитку.

Більше 7 років у нашій школі, при допомозі Microsoft Publisher, випускається шкільна газета, в тому числі і на екологічну тематику. В ній висвітлюються глобальні екологічні проблеми, проблеми України які вивчаються на уроках географії.

Про чесноти інформаційних технологій можна говорити довго. Але не слід забувати про «зворотній бік медалі».

При використанні комп’ютера, учителю треба пам’ятати про негативний вплив випромінювання монітора на зір, симптом хронічної втоми та болі у спині, появу психічного стресу тощо, тому треба дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог, передбачати спеціальні вправи на уроках для запобігання можливих небажаних наслідків.

Але ці недоліки не стануть на заваді все ширшого використання інформаційних та мультимедійних технологій на уроках географії. І завдяки інтерактивним формам навчання, учень з пасивного слухача перетвориться на активного учасника учбового процесу. А це, на мій погляд, є важливим елементом навчання і виховання майбутнього громадянина нашої держави з активною життєвою позицією.

Також інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватися для розробки навчальних проектів та відповідних навчальних, методичних та дидактичних матеріалів.

У ході роботи над навчальним проектом створюється портфоліо – цінний комплект інформаційних, дидактичних і методичних матеріалів до навчального проекту: план проекту;

  • дидактичні матеріали;
  • методичні матеріали;
  • засоби оцінювання;
  • тести, графіки, діаграми тощо
  • презентації, публікації, веб-сайт

Комп’ютерна підтримка уроків географії має позитивні наслідки тому що реалізується особистісно-зорієнтований підхід до навчання; формуються уміння учнів самостійно здобувати знання, обирати необхідний матеріал, аналізувати, співставляти, обирати головне;  розвиваються навички комп’ютерної грамотності.

Ця технологія розвиває не тільки учнів, а й учителя, робить його роботу приємною, успішною, результативною, полегшує працю, забезпечує професійне зростання.

У сучасному світі потреба в комп’ютерних технологіях постійно зростає – вони необхідні і вдома і на робочому місці. Тому школа і, в тому числі, вчителі географії не можуть дозволити собі залишатись осторонь.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Баранов А. О возможности использования средств MS Office в обучении географии // География в школе. – 2013. - №7. – С.64-65.

2. Ільїнський А.М. Використання інформаційних технологій на уроках географії // Географія. – 2014. - №23. – С.15-16.

3. Костиря К. Використання комп’ютерів з метою особистісно орієнтованого навчання на уроках географії // Рідна школа. – 2019. - №10. –

С.28-31.

4. Корнєєв В. Комп’ютер і географія // Освіта. – 2018. - №12. – С.10-11.

5. Митрофанова Ю.В. Подготовка будущих учителей географии к использованию новых информационных технологий // География в школе. –

2018. - №6. – С.43-55.

6. Новенко Д.В. Новые информационные технологии в обучении // География в школе. – 2019. - №5. – С.47-51.

7. Ротаєнко П. Комп’ютер у навчанні географії // Краєзнавство. Географія. Туризм (Шкільний світ). – 2019. - №12. – С.7-9.

8. Шульгина О.В. Возможности и проблемы использования компьютерных технологий в преподавании географии // География в школе. – 2018. - №8. – С.45-49.

9. Юхимович О. Використання комп’ютерної техніки під час вивчення географії // Географія та основи економіки в школі. – 2019. - №5. – С.16-20.

10.http://osvita.ua/school/technol/6804/print//

11. http://www.narodnaosvita.kiev.ua/vupysku/2/statti/gyduma/gyduma.htm

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТОК 3

 

 

Дистанційне навчання (ДН)  – форма організації і реалізації навчально-виховного процесу, за якою його учасники здійснюють навчальну взаємодію принципово й переважно екстериторіально (В. Биков).

Нині найбільшого розвитку набуло дистанційне навчання з використанням Інтернет-технологій, що носить назву Е-ДН та надає можливість здійснювати:

    вільний запис на дистанційні навчальні курси. В більшості випадків для початку навчання або вивчення певного навчального курсу відсутні будь-які умови та вимоги;

    самостійне планування навчання. Кожний має можливість вибору під час вивчення питань, тем і розділів, самостійне визначення послідовності їх вивчення, шляхом вибору можливих курсів;

    надання свободи в часі, швидкості навчання, відсутності обмеженості у часі, вивчення окремих питань та тем, самостійний вибір часу вивчення навчального матеріалу, складання тестів, контрольних та залікових робіт;

    свобода в виборі місця навчання.

Як зазначає акад. В. Биков, головні проблеми створення і впровадження системи Е-ДН є комп’ютерно-технологічна, організаційно-управлінська, психолого-педагогічна, фінансово-економічна, нормативно-правова. Поряд з усвідомленням необхідності комплексного і збалансованого вирішення кожної з цих проблем варто виокремити психолого-педагогічну – як таку, теоретичне і практичне вирішення якої нині є завданням найбільш складним, до необхідної межі не визначеним і тому належним чином не розв’язаним.

Розвиток ІКТ у навчальному процесі, їх використання надало можливість навчання у будь-який час, з будь-якого місця, в якому організовано доступ до Інтернет.

    Дистанційні олімпіади та конкурси

Розвиток олімпіадного руху в Україні, конкурсів, наприклад, «ІТ-планета», «Екософт», «Учитель-новатор» та ін., завдячуючи Всесвітній павутині дає можливість бути присутнім та брати участь в усіх олімпіадах, конкурсах, а також бути присутнім у фіналі конкурса. Присутність усіх учасників олімпіади, конкурсів в одному місці стало необов’язковим.

Нині є значна кількість різних мережевих проектів та олімпіад, умови участі яких розміщені на сайті конкурсів і кожний бажаючий має можливість прийняти в них участь. Мова йде про змішане проведення Інтернет-олімпіад, конкурсів на основі поєднання очних та заочних форм, коли на завершальному етапі проводиться очний тур. Використання Інтернет-технологій знімає територіальні обмеження і відкриває необмежені можливості участі в дистанційних заходах для всіх бажаючих. Найбільшого поширення набувають міжнародні Інтернет-олімпіади, що проводяться в декілька етапів.

Інтернет-олімпіади та конкурси переважно проводяться з окремих предметів або на основі їх інтеграції. При цьому учасники проходять декілька турів: теоретичний, розробка власного проекту або програмного продукту та практичний, якщо присутня експериментальна частина. Також практикується проведення віртуальних фізичних, хімічних або технічних експериментів, виконуються дослідницькі проекти, творчі завдання та ін.;

    Віртуальні бібліотеки забезпечують організацію за допомогою засобів навігації та пошуку сховищ різноманітних електронних документів. Наведемо визначення віртуальної бібліотеки.

Віртуальна бібліотека  – цифрова або електронна бібліотека, в яку закладена звичайна бібліотека для читання книг та доступу до інших об’єктів, або це може бути сайт, який пропонує посилання на різні сайти зі значним запасом інформації в каталозі або в архівній формі.

Використання ІКТ дозволяє значно поліпшити процес пошуку та одержання необхідного видання читачу електронної бібліотеки.

Як правило, віртуальні бібліотеки надають своїм користувачам практично ті самі основні послуги, що і традиційні бібліотеки:

    доступ до каталогів бібліотеки з організацією пошуку та формування переліку замовлень;

    організація доступу до бібліотечного фонду, що представлений електронними аналогами різних видань (книг, журналів, газет та ін.).

Віртуальні бібліотеки можуть бути універсальної спрямованості або містити видання з певної тематики. Більшість електронних бібліотек створюється на основі традиційних з відповідним переведенням їх в електронний формат та організації дистанційного доступу до них.

До переваг віртуальних бібліотек можна віднести:

    можливість використання бібліотечного фонду поза бібліотечною будівлею;

    наявність засобів оптимізації пошуку необхідного видання, включаючи електронну рубрикацію та каталогізацію;

    відсутність обмежень на одночасне використання декількох видань;

    можливість використання документів в електронному вигляді з подальшою локалізацією окремих фрагментів;

    мережеві довідники та енциклопедії.

    Яндекс Словники (http://slovari.yandex.ru) – це пошук термінів, визначень, статей, а також переклад слів у 71-му словнику. Всі словники є доступними. Стрічка запиту Яндекса перетворюється в стрічку введення слова для пошуку його в багаточисельних словниках і довідниках.

Є також інші сервіси, що пропонують використання он-лайн-словника, енциклопедії.

Віртуальні музеї та виставки

Віртуальний музей  – 1) набір електронних артефактів та інформаційних ресурсів. Колекція може включати в себе картини, малюнки, фотографії, діаграми, графіки, записи, відеосегменти, газетні статті, стенограми інтерв’ю, чисельні бази даних, а також багато інших матеріалів, що можуть зберігатися у файловому сервісі музею; 2) колекція цифрових записів, звукових файлів, текстових документів та інших даних: історичних, наукових, культурних, які доступні через електронні засоби масової інформації.

Узагальнюючи наведені визначення, можна вважати, що: віртуальний музей – тип Веб-сайту, оптимізований для експозиції музейних матеріалів з будь-яких галузей: від предметів мистецтва й історичних фактів до віртуальних колекцій та реліквій.

Віртуальні музеї можуть використовуватися в освітній діяльності, забезпечуючи доступ до всіх необхідних експонатів. Цифрова колекція віртуального музею може бути організована як віртуальний тур і розширений пошук. Найбільш популярними віртуальними музеями є Державний Ермітаж (Росія), Лувр (Фрація), Державна Третяковська галерея (Росія), музей обчислювальної техніки Білого Дому, Британський музей «Museum of Moving Images», «Радіо та телебачення», «Мадам Тюсо» (Нідерланди) та ін., в яких створені віртуальні екскурсії залами цих музеїв. Наприклад, Веб-сайт: Музеї світу. Віртуальні галереї живопису та бібліотеки містять:

    віртуальний музей живопису Small Bay;

    музеї світу;

    арт галереї;

    академії та бібліотеки;

    віртуальні галереї;

    короткі історичні відомості;

    пошукова сторінка.

Нині для Інтернет-музеїв виділено спеціальний домен вищого рівня museum. Значна сила Інтернет надала можливість кожному бажаючому доторкнутися до шедеврів у режимі реального часу.

Наведемо електронні адреси найбільш відомих і популярних віртуальних музеїв світу, котрі за необхідністю можна використати у навчальній діяльності:

    віртуальні музеї світу;

    музей історії комп’ютерів;

    посилання на музей історії комп’ютерів;

    музей інформатики, Франція. Цей музей вражає своєю незвичайністю, притаманної тільки французам: http://mo5.com/.

Віртуальний музей, найбільш цікавим на цьому сайті є галерея комп’ютерів та калькуляторів: http://www.sfsu.edu/~hl/mmm.html; розповідь про людей, які пов’язали своє життя з обчислювальною технікою: http://ei.cs.vt.edu/~history/ people.html.

Музей каліфорнійського коледжу, США. Містить багату експозицію як «реальних» так і віртуальних експонатів: http://www.computer-museum.org/.

Сторінки структурного підрозділу Computer Society міжнародного співтовариства IEEE (The Institute of Electrical Engineers) розповідає про історії розвитку обчислювальної техніки, інформатики і комп’ютерного бізнесу: http://www.ieee.org. На сайті можна познайомитись з лауреатами нагороди «Computer Pioneer», заснованої у 1981 році: http://www.archive. comlab. ox.ac.uk/ other/museums/computing/pioneers.html.

Німецький Музей, місто Мюнхен. Тут зібрана інформація про розвиток техніки, у тому числі й обчислювальної. Найбільш цікавим є панорамне зображення Univac, Zuse Z4, Siemens Rechenanlage: http://www.deutsches-museum.de/index.htm.

Комп’ютерний музей журналу PC Week/RE: http://www.computer-museum.ru/.

Музей Леоніда Брухіса, присвячений БЭСМ-6: http://www.mailcom.com /besm6/.

Далі наведемо таблицю, в якій узагальнено розглянуті вище аспекти використання Інтернет в освітній діяльності:

 

Інформаційні ресурси

Інтернет-сервіси

Освітні ресурси

Державні інформаційні ресурси

Корпоративні сайти

Сайти-візитки

Портали

Інтернет-видання

Ресурси новин

Пошукові системи та каталоги

Всесвітня павутина

Сервіси комунікацій:

      електронна пошта;

      форуми; чати;

      Інтернет-пейджери.

Інтерактивні сервіси:

      Інтернет-радіо;

      Інтернет-телебачення.

Сервіси Веб 2.0:

      блоги;

      соціальні мережі;

      колективні енциклопедії;

      фото-, відео, аудіохостинги;

      Вікіпедія.

Торговельні майданчики.

Геоінформаційні системи

Дистанційні курси

Дистанційні олімпіади та конкурси

Бібліотеки та текстові сховища

Енциклопедії

Електронні видання

Віртуальні музеї та виставки

 

Для активного та ефективного використання ресурсів Інтернет в освітній діяльності залишається актуальним створення інтерактивного інформаційного середовища спілкування всіма учасниками навчального процесу. З появою сервісів Веб 2.0 створюється реальна можливість такої взаємодії.

Розвиток середовища «ВікіВікі» надає можливість реалізації моделі колективного гіпертексту, коли можливість створення та редагування будь-якого запису надається кожному з членів мережевого співтовариства, робить його перспективним засобом для колективного написання гіпертексту, сучасної інтерактивної дошки, на якій може писати ціла група.

Нині інтенсивно розвиваються та використовуються сервіси Google, що орієнтовані на мережеве спілкування людей на основі можливості спілкування та співпраці, наданням можливості конструювання мультимедійними продуктами, зв’язувати сторінки колективного сайту, доповнюючи їх мультимедійними елементами.

Використання ресурсів Інтернет у навчанні  полягає в тому, що учням не просто надаються технічні засоби, але вони навчаються думати, здійснювати пошук шляхів реалізації певної проблеми, разом її обговорювати та приймати рішення, що дає можливість колективно та індивідуально навчатися, формувати власну поведінку, обирати розв’язок реалізації різноманітних ситуацій. Вивчаючи новий матеріал за допомогою віртуальних середовищ, школярі мають можливість не тільки розширювати власну культуру та світогляд, а й можливість спостерігати за тим, як це роблять інші, вивчати чужі напрацювання, приймати участь у реалізації колективних проектів, їх редагуванні та конструюванні, що реально збагачує та розширює знання учнів.

 

Дистанційне навчання. Його можливості

 

Дистанційне навчання – сукупність технологій, що забезпечують: доступ до основного об’єму матеріалу, що вивчається; інтерактивну взаємодію учнів, вчителів та батьків у процесі навчання; надання учням можливості самостійної роботи з засвоєння навчального матеріалу

Сучасне дистанційне навчання будується на використанні:

    середовищ передаванняі інформації (пошта, телебачення, радіо, інформаційно-комунікаційні мережі);

методів навчання, що залежать від технічного середовища обміну інформацією.

Вчитель    взаємодіє з учнями, веде заняття в групах, призначає тести, заліки, тематичний контроль.

Учень – реєструється, одержує підтримку вчителя, працює в групі однокласників, проходить тести, складає заліки, виконую практичні завдання, лабораторні роботи, проекти, тематичний контроль.

Адмністрація – керує навчальним процесом, взаємодіє з вчителями.

Вчитель – розробляє практичні, лабораторні роботи, складає тестові завдання, комплектує бібліотеку.

Вчитель – налаштовує та підтримує систему взаємодії.

Дистанційне навчання, що здійснюється за допомогою комп’ютерних телекомунікацій, має такі форми занять:

Чат-заняття  – навчальні заняття, що здійснюються за допомогою чат-технологій. Чат-заняття проводяться синхронно, тобто всі учасники мають одночасний доступ до чату. В рамках багатьох дистанційних навчальних закладів діє чат, в якому за допомогою чат-кабінетів організується дистанційна робота педагогів і учнів.

Значна увага нині приділяється інноваціям та їх впливу на наявну систему навчання. Серед наявних моделей навчання виділяють: пасивну, активну та інтерактивну. Розглянемо інтерактивну модель навчання, в якій метою є організація комфортних умов навчання, за яких всі учні активно взаємодіють між собою. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, загальне розв’язання питань відповідно до аналізу ситуацій, потоку одержаної інформації. Відповідно до цього відбуваються зміни в побудові та структурі уроку, занять. Вони стають більш насиченими, цікавими.

Інтерактивні технології мають певний вплив на школярів сприяючи їх взаємодії з оточуючими. При цьому інтерактивні технології навчання засновані на прямій взаємодії учнів з навчальним середовищем, що покладено в основу здійснення дистанційного навчання. Навчальне оточення виступає як реальність, в якій діти знаходять для себе область засвоюваного досвіду.

Інтерактивне навчання сприяє забезпеченню цілісності розвитку особистості учнів.

Розвиток ІКТ і різноманітних форм навчання свідчить, що використання дистанційного навчання значно зростає, використовуються інтерактивні технології навчання в поєднанні з традиційними технологіями навчання. При цьому на практиці все більше зустрічається симбіоз різних інтерактивних технологій навчання, що реалізують on-line та off-line технології навчання за допомогою таких телеконференцій, що забезпечують високу інтерактивність процесу навчання, дозволяють організувати колективну роботу. В залежності від технології та ступеня інтерактивності телеконференції бувають:

    комп’ютерні телеконференції;

    аудіо-телеконференції;

    аудіо-графічні телеконференції;

    аудіо-телеконференції з телевізійним переглядом;

    телеконференції з одностороннім відео та двостороннім аудіодіалогом;

    телеконференції з двохстороннім відеодіалогом та ін.

Веб-заняття  – дистанційні пари, конференції, семінари, ділові ігри, лабораторні роботи, практикуми та інші форми навчальних занять, що проводяться за допомогою засобів телекомунікацій та інших можливостей Інтернет.

Для проведення Веб-заняття використовуються спеціалізовані освітні Веб-форуми – форма роботи користувачів за певною темою або проблемою із допомогою записів, що залишаються на одному з сайтів, на якому встановлене відповідне програмне забезпечення.

Від чат-заняття Веб-форум (Веб-заняття) відрізняється можливістю тривалої (багатоденної) роботи на форумі та асинхронним характером взаємодії учнів і педагогів.

Останнім часом набули поширення on-line семінари або, як їх тепер називають, Вебінари (семінари)  особливий тип Веб-конференцій, що допускають лише односторонній зв’язок між аудиторіями (мінімальний зворотний зв’язок від аудиторії). Зв’язок, як правило, односторонній – з боку доповідача взаємодія із слухачами обмежена. Вебінари можуть бути сумісними і включати сеанси голосувань і доповідей, що забезпечує повну взаємодію між аудиторією і викладачем. Нині Вебінар використовують в межах системи дистанційного навчання.

Сама по собі ця тенденція дуже корисна і революційна для застосування у сфері дистанційного навчання. Але досвіду проведення Вебінарів поки майже немає, тому враження від більшості з них залишається далеко не позитивним. І це стосується не тільки людей, що не мають досвіду публічних виступів, а й професійних ораторів.

Звичайно, будь-який виступ має метою – донести інформацію до користувачів або навчити їх. Головним завданням у досягненні цієї мети є залучення уваги користувачів. Це зробити не завжди просто, виступаючи «наживо», а виступати через Інтернет – ще складніше. Саме тому, зазвичай Вебінари тривають не більше 90 хвилин. Як показує практика, користувача вистачає на 45 хвилин безперервного одержання інформації, далі потрібно переходити до запитань або вправ.

Щоб утримати увагу учнів, можна періодично ставити їм запитання. Необов’язково, щоб всі користувачі на них відповіли, головне це примушує їх концентруватися на темі та тримати мозок в активному стані. Наприклад, розповідаючи про методи мотивації, ви можете запитати, які найбільш ефективні методи знають слухачі. Питання не має бути дуже складним і відповіді приймати і коментувати можна не більше 1-2 хвилин.

З іншого боку, не всі з нас добре сприймають інформацію на слух, тому будь-яку доповідь краще всього підкріплювати візуальною інформацією, для чого використовують слайди або відео. Навіть якщо нічого малювати, доцільно розмістити на слайдах просто тези доповіді з невеликим оформленням.

Для підвищення якості використання Веб-камери необхідно виконувати наступне:

    дивитися в камеру, тобто на глядача;

    жестикуляція має бути такою, ніби виступаєте перед аудиторією;

    не забувати, що глядачі бачать оточення, тому необхідно підготувати задній план заздалегідь.

Першим кроком підготовки до проведення Веб-конференції, семінару, тощо буде розробка плану до виступу. Необхідно написати завчасно свою доповідь і декілька разів здійсніти саме розповідь, а не читання. Повністю прочитана доповідь під час Вебінара усипляє слухача в буквальному розумінні цього слова. Якщо є кому послухати, то виступіть перед ним наживо, або в режимі on-line, або запишіть свій виступ на магнітофон і прослухайте самі. Це корисно для ораторів-початківців, так почуєте всі свої помилки.

Підготуйте слайди, анімацію та інші матеріали, котрі збираєтеся демонструвати учням.

Зазвичай вчасно до конференції приєднуються лічені одиниці слухачів, тому не варто починати доповідь відразу ж, треба почекати, поки буде майже 50% від заявленої кількості учасників (але не більше 10 хвилин). У цей час мовчати в ефірі негарно, краще всього говорити за тематикою, яка пов’язана з конференцією: розповісти байку / притчу з теми Вебінару, ненав’язливо зробити рекламу свого сайту або відповісти на запитання перших учасників, які вже з’явилися.

До початку конференції можна відповідати на загальні питання конференції. Будь-які конкретні питання краще відкласти на завершення Вебінару.

Таку роботу я використовую в старших класах (10-11 класи)

Якщо відповідаєте на запитання, котрі задані не в ефірі, а в режимі чату, озвучуйте їх і відповідайте в ефірі, щоб решта учнів також брала участь у конференції.

Якщо хтось з учнів ставить запитання, що не відповідають темі, то залишаєте питання без уваги, поважайте решту слухачів, яким цікавий саме Вебінар.

Як тільки розпочата основна доповідь, переведіть всіх учнів у статус слухачів і не звертайте увагу, на записи у чаті.

Якщо ваша доповідь не передбачає участі учнів, повідомте, що на всі питання дасте відповідь наприкінці і зосередьтеся на доповіді.

Якщо ж Вебінар передбачає участь учнів, відповідайте на їх запитання в ефірі, щоб не створювати пауз. Питання, що не відносяться до поточної частини доповіді, краще відкласти на завершення, щоб не відволікати решту учнів.

Як тільки завершена основна частина Вебінару, можна приймати запитання або відповідати на ті, які ви одержали під час доповіді.

Оскільки в ефірі не повинно виникати тиші, то якщо немає питань певний час, почніть відповідати на найбільш очевидні запитання або на запитання, котрі вам задавали минулого разу на Вебінарі з такою ж тематикою. Також можна розповісти про інші Вебінари, що ви вже проводили і проанонсувати наступні.

Якщо ж довгий час нові питання не з’являються, подякуйте учням і завершіть конференцію.

Можливості Веб-конференцій, їх опції

Сервісні програми для Веб-конференцій мають такі можливості та інструменти:

    спільний доступ до екрану або окремих програмних засобів;

    інтерактивна дошка;

    демонстрація презентацій;

    синхронний перегляд Веб-сторінок;

    анотація екрану;

    моніторинг присутності учасників;

    текстовий чат;

    інтегрований зв’язок (аудіо-зв’язок);

    відеоконференц-зв’язок;

    можливість змінювати викладача;

    контроль над мишею і клавіатурою;

    модерація он-лайн-зустрічей;

    зворотний зв’язок (наприклад, опитування або оцінювання);

    планування проведення пар викладачами і запрошення учнів;

    запис перебігу Веб-конференції.

Типові функції конференц-зв’язку такі:

    слайдові презентації (зазвичай створюються за допомогою програми PowerPoint);

    відео в режимі реального часу (через Веб-камеру або цифрову відеокамеру);

    VoIP (аудіозв’язок через комп’ютер у режимі реального часу з використанням навушників або колонок);

    веб-тури – коли адреси сторінок, дані форм, скрипти та інша інформація про сеанс може бути передана іншим учасникам з метою використання її для унаочнення навчання з елементами входу в систему, кліпами та ін. Цей тип функцій використовують для демонстрації сайту за умови безпосередньої участі користувачів;

    запис розміщується на унікальній Веб-адресі, для подальшого перегляду або прослуховування будь-яким користувачем Інтернет;

    електронна дошка для коментарів, на якій ведучий і слухачі можуть залишати позначки або коментувати пункти слайдової презентації;

    текстовий чат для сеансів дискусій (питань і відповідей) у режимі реального часу, що проводяться тільки для учасників конференції. В чаті можливе як групове (повідомлення видно всім учасникам), так і приватне спілкування (розмова між двома учасниками);

    голосування і опитування, що дозволяє ведучому опитувати аудиторію, надаючи на вибір декілька варіантів відповідей;

    робочий стіл, який надає можливість спільного використання програмних засобів, що дозволяє учням частково управляти комп’ютером (екраном) ведучого. Однак ця функція не одержала широкого розповсюдження.

Висока якість звуку і повноекранне відео, можливість оперативного обміну даними і документами роблять відеоконференції могутнім інструментом із широким спектром практичного застосування.

Отже, використання Веб-технологій в освітній діяльності має певні переваги та недоліки, проте за певних умов їх використання допомагає розв’язати соціальні та міжособистісні проблеми (дослідження, мовленнєва грамотність), когнітивні аспекти навчання (співпраця, публікації).

Розглянемо ще деякі наступні аспекти, наприклад, у середовищі Веб 2.0, Веб 3.0.

Дослідження. Інструменти Веб 2.0 дозволяють учням застосовувати нові способи у проведенні досліджень. Технології Веб 2.0 база для Веб 3.0, а Веб 4.0 – сервіси, що створюються користувачами на технологічній платформі Веб 3.0 і т. д., створюючи нові джерела, форми та інструменти запиту інформації в комп’ютерному світі. Все це залучає учнів та вчителів до досліджень.

Мовленнєва грамотність. Здійснення взаємодії мови з писемністю є ключовим у вдосконаленні мовлення, тому що учні вчаться правильно висловлювати свої думки, здійснювати їх чіткий виклад, що набуває особливого значення в оволодінні іноземними мовами в процесі спілкування засобами ІКТ. Бесіди з носіями мови передбачає високий рівень знань мови, розвиток грамотності, критичного мислення.

Співпраця. Ключовим моментом використання технологій Веб будь-якої версії є забезпечення комунікації між користувачами, що дозволяє учням узгоджувати дії, спільно розв’язувати завдання, шукати шляхи розв’язання проблеми, моделювання процесів, підтримувати навчання, реалізацію проектів.

Публікація. Впровадження Веб-технологій надає можливість написання оригінальних матеріалів, досліджень та ін., представлення їх у мережі, створення проекту та його спільного розв’язання або розподіл цілого проекту на його складові. Отже, в комп’ютерній мережі здійснюється синтез знань, їх узагальнення. Таким чином, з розвитком Веб-технологій збільшуються можливості їх використання в навчальному процесі, тим більше, що учні широко використовують Інтернет у навчанні та повсякденній діяльності. В процесі систематичного використання Інтернет сприяє вдосконаленню набутих знань, навичок та умінь, їх використання в майбутній навчальній діяльності у виші. Особливого значення набуває самостійна форма навчання, розвитку індивідуальних особливостей учнів, комфортних умов ефективного засвоєння навчального матеріалу.

Практичне використання Веб-технологій у навчальній діяльності значно підвищує мотивацію школярів до навчання, формування мовленнєвих навичок, можливість для учнів одержувати, закріпляти, активізувати навчальний матеріал у режимі самопідготовки, підвищення якості навчання.

Еволюція ІТ-технологій не стоїть на місці, про це свідчить розвиток Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66, а в подальшому можна прогнозувати наступні етапи розвитку Інтернет, у процесі чого з’являться нові Веб-технолoгії, яким конче потрібна активна участь користувачів. Ураховуючи те, що нові технології інтерактивні і потребують від користувачів генерації нової інформації і контенту з’являється трактовка їх подальшого розвитку та використання в освітній діяльності.

Отже, шляхом спільних інтересів, ефективного обміну інформацією, знаннями, вміннями, думками і можливостями, народжуються продуктивні механізми, що дозволяють використовувати створений спільними зусиллями контент, служби та сервіси, котрі сприяють розвитку науки, збагаченню знань.

 

 

Застосування Інтернет-ресурсів у навчальному процесі

 

Інтернет надає унікальні можливості для освіти. Він має не тільки величезний невичерпний масив освітньої інформації, а й виступає як засіб, інструмент для її пошуку, переробки, представлення. Інтернет є джерелом активної інтелектуальної та комунікативної діяльності людини, яка має необмежені можливості для одержання знань, умінь, навичок. Освітні Веб-сайти стали важливим елементом ІКТ навчання, набули актуальності питання ознайомлення викладачів, методистів з дидактичними можливостями мережі, з можливостями, які надають такі сайти для освіти і виховання. Тому важливим є класифікація Інтернет-ресурсів.

Найбільш удалою є класифікація освітніх Інтернет-ресурсів за такими ознаками:

    для самостійної роботи студентів;

    з метою підготовки викладача до занять;

    для самоосвіти педагогів;

    з метою організації практичної роботи на занятті;

    для організації позаурочної роботи з дисципліни.

Нині активно розробляється методика і форми використання Інтернет-ресурсів у навчальному процесі. Відповідні матеріали можна знайти в Інтернет-виданнях, наприклад, «Вопросы Интернет-образования» (http://centre.fio.ru/vi) та інших, а також у багатьох навчальних посібниках, матеріалах конференцій.

Ученими і практиками пропонуються наступні форми проведення занять: презентація, дослідження, віртуальний експеримент, лабораторна робота, тематичний проект, електронна вікторина, контроль знань, факультатив, мережевий проект, індивідуальне навчання, консультації. Можливі інші форми проведення занять: мережева гра, «віртуальна екскурсія», прес-конференція, творчий звіт, дистанційні олімпіади, телекомунікаційні проекти, Веб-квести, Блог-квести та ін.

Ресурси Інтернет можна використовувати викладачами для підвищення своєї кваліфікації, наприклад, за допомогою мережевих методичних об’єднань, віртуальних педагогічних рад, дистанційного навчання, участі у мережних проектах, Веб-квестах та ін.

Наведемо список ресурсів Інтернет, котрі можна використовувати в навчальному процесі.

 

Інформаційні освітні ресурси Інтернет в Україні

 

http://tvoi-kollegi.net  на цьому порталі кожний може поділитися своїм власним досвідом.

 

http://www.nbuv.gov.ua/  Національна бібліотека України імені В. Г. Вернадського, Київ. Містить інформацію про: інформаційні ресурси; інтернет-путівники; національні доповіді НАН України; державні закупівлі.

 

http://www.nas.gov.ua/ – Національна Академія Наук України. Містить вкладки: про НАН України; члени НАН України; структура; діяльність; інфраструктури; результати. А також містить інформацію про: президентів; хроніку року, анонси подій, про найголовніше, архів, засідання президії, оголошення, події.

Сайт Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України http://www.mon.gov.ua/ – сайт містить базу даних з нормативної документації діяльності Міністерства, освітні Інтернет-ресурси, новини, інформацію та ін.

 

Каталог освітніх ресурсів

http://65-k.com/catalog/ – сайт містить категорії: наука та освіта; конкурси, гуртки, курси; дім і сім’я; інтернет; фізкультура і спорт; культура, мистецтво; різне; наукові та освітні організації; школи, гімназії; вищі навчальні заклади; реферати, блоги, для батьків; для педагогів; бібліотеки, каталоги, книги; студентам, абітурієнтам; дитячі садки, ясла; ліцеї, коледжі, ПТУ.

 

Освітній портал «Освіта-ua» http://osvita-ua.net/ – при значений для всіх педагогічних працівників, батьків. Містить такі сторінки: головна; новини; бізнес-освіта; освіта за кордоном; іноземні мови; вища освіта, ЗНО, середня освіта, точка зору

 

Сайти освітніх центрів для викладачів та адміністраторів

 

Всеукраїнський освітній портал. http://www.ostriv.in.ua – острів знань. Містить такі ресурси: бібліотека; дошкілля; корисне; новини; подорож; позашкілля; форум; цікаве; школа та інформацію: про острів знань; про нас; правила користування порталом.

 

 

 

 

 

http://www.osvita.ua  Освіта в Україні: тестування, вища освіта, школа, вчитель, законодавство, новини, ВНЗ, зовнішнє незалежне оцінювання.

http://www.chl.kiev.ua/  Національна бібліотека України для дітей: електронний каталог, віртуальна довідка, карта сайту, про бібліотеку, електронні ресурси, на допомогу бібліотекареві, вибрані Інтернет-ресурси, це важливо знати.

http://www.rada.gov.ua – Сайти Верховної Ради України з доступом до електронних матеріалів парламентської бібліотеки: склад і структура; архів за скликаннями; парламентаризм в Україні; законопроекти; пленарні засідання; парламентські слухання; нормативно-правова база України; правова база діяльності ВР України; довідкова інформація; запити на інформацію; зворотний зв’язок; запити громадян; Україна, адміністративний територіальний устрій; інформаційні ресурси; веб-сайти органів державної влади; оперативні новини; огляди ЗМІ; мультимедіа.

http://www.lichnosti.ua  Проект «Особистості». Мета проекту – створити відкритий банк даних біографій видатних, значних, відомих, знаменитих особистостей для історії цивілізації.

http://www.master-test.net  Сайт програми Майстер Тест – система, що дозволяє реєструвати та здійснювати тестування в режимі он-лайн.

http://www.xvatit.com  Інтернет портал «Хватит думать – действуй!» для школярів, студентів, батьків, вчителів, для бізнесу.

http://www.vcity.com.ua  Освітній проект ІНТЕРШКОЛА. Найбільша школа інформаційних технологій в Укрвїні. Оперативна інформація про події в Україні і за кордоном, які пов’язані з освітою. Інноваційні проекти, а також новини освіти, події, форум, каталог сайтів, пошта.

http://www.ednu.kiev.ua  Освітня мережа України. Цей сайт представляє усі українські інформаційні ресурси, що пов’язані з освітою. Ми намагаємось зробити так, щоб Ви могли знайти тут усе, що Вам потрібно знати про навчання як в Україні, так і за кордоном

http://www.unisvit.com  Університети миру. Міжнародний іміджевий каталог «Європейські університети». Містить інформацію: вітання, спонсори, розробники, навчання за кордоном, стажування, обмін, статті та каталог вузів: України, Росії, Білорусії, Європи.

http://www.edu.kiev.ua  сервер Головного управління освіти Київської держадміністрації. Концепція інформатизації шкіл м. Києва, телеконференція, адреси і телефони шкіл і ін.

http://www.ictme.edu-ua.net  сайт інституту змісту і методів навчання.

http://www.ln.com.ua/kaman  сайт Київська асоціація «Мала академія наук». Містить інформацію про: програми, календар подій, заходи, журнал.

http://kno.rada.gov.ua  Сайт комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Містить вкладки: про комітет, новини комітети, Конституція України, на головну.

http://www.profi.org.ua  Портал професійного консультування молоді. Містить вкладки: про нас, працевлаштування, профдіагностика, інформація.

http://www.svit-pk.cpto1.vn.ua/ – головна сторінка порталу «Світ ПК: Учитель-учителю». Це інформаційно-освітній портал, створений з метою допомогти вчителю інформатики в його (нашій) нелегкій справі. На даному порталі ви можете знайти (додати свої): план-конспект з інформатики; роздатковий матеріал; цікаві статті; інструктивні вказівки та багато інших важливих документів та програм.

http://teachlab.ucoz.ua – сайт «Творча лабораторія вчителя інформатики». Містить вкладки: головна сторінка, карта сайту, каталог статей, щоденник, файловий архів, фотоальбом, корисні сайти, про сайт.

http://trudove.org.ua – сайт «Трудове навчання. На сайті розміщені матеріали, що безпосередньо потрібні вчителю трудового навчання, креслення: розробки уроків, роздатковий матеріал, технологічна документація, креслення виробів, фотогалереї.

http://ridnamova.ck.ua  сайт «Українська мова та література на допомогу вчителю». Містить конспекти уроків з української мови та літератури для вчителів загальноосвітніх шкіл та багато іншого.

http://vadilla.moy.su  Сайт «Учитель географії». На сайті розміщено розробки уроків, заходів з географії та природознавства для вчителів спеціальних шкіл, фото.

http://uchitell.ucoz.ru  Сайт «Учитель історії». Містить авторські матеріали: електронні тести, тематичні слайд-шоу, пазли, відео уроки, анімовані схеми, навчальні флеш-ігри.

http://centrro.at.ua  Сайт «Центр психології і методики розвивального навчання». Містить вкладки: головна сторінка, про центр, підготовка педагогів, підручники, посібники, у світі освіти, бібліотека, школи РН, як зробити посилання на сайт центру, зворотній зв’язок, форум.

http://vospitatel.at.ua – сайт «Я – вихователь». Містить розробки виховних занять та самопідготовок, методичні поради, документація та багато іншого для роботи вихователя школи-інтернату.

http://geo-teacher.at.ua  сайт «Я йду на урок географії». На сайті вчителі географії можуть знайти методичні матеріали з підготовки до уроків, готові конспекти уроків, фото, відеоматеріали та презентації.

http://www.ucheba.com – Освітній портал «Навчання» – Представлені розділи: каталоги навчального обладнання, мінімальний перелік навчального обладнання, екзаменаційні білети, тематичні плани, поурочні плани, методична скарбничка, інформаційні технології в школі, психологія, дошкільне виховання, додаткова освіта, управління освітою, позакласна робота.

 

 

 

 

.

Розвиток мережі Інтернет, в якій здійснюється пошук, збереження та використання інформації, котра дозволяє спільно працювати, здійснювати обмін інформацією, відкриває нові можливості вдосконалення навчального процесу. Назва сервісів Веб 1.0 з’явилася після виникнення сервісів Веб 2.0. Веб 1.0 має певну лінійність у зв’язку з тим, що структура перехресних посилань зі сторінки на сторінку, із сайту на сайт створюється вручну в більшості з метою навігації та пошукової оптимізації та має певні обмеження в здійсненні інтерактивного взаємозв’язку.

Нині мережа Інтернет дозволяє вирішувати питання колективного навчання, групової взаємодії та обміну інформацією.

Сервіс Веб 1.0, що сформувався в 90-ті роки ХХ сторіччя, мав якісний стрибок – перехід від простого розміщення документів у вигляді файлів до створення сайтів на основі програмного забезпечення і баз даних. Своєї межі цей сервіс досяг приблизно в 2005 р., починаючи з 2005 р. появився сервіс Веб 2.0.

Веб-технології другого покоління стали каталізатором революційних змін у способах взаємодії людей з мережею Інтернет. Багато окремих програм для зв’язку користувача з ресурсами мережі, що реалізуються через єдині стандарти, самі стали мережевою програмною платформою. Колишній Інтернет досі переважно є «мережею читачів», а нині трансформується в «мережу письменників». Завдяки інструментарію Веб 2.0 кожен користувач одержує можливість стати творцем, а не пасивним споживачем інформації в мережі.

Соціальні сервіси Веб 2.0 – це сучасні засоби, що підтримують мимовільний шлях розвитку спільнот, коли вони не створюються за вказівкою згори, а складаються знизу-вгору з незначних зусиль безлічі формально незалежних учасників.

Розвиток навчання у віртуальному середовищі, брак уваги до цієї проблеми привів до того, що студенти користуються глобальною мережею на власний розсуд. Вони взаємодіють в мережі, створюючи соціальну освітню мережу, особливості якої необхідно вивчати, виявляти можливості для підвищення якості навчання.

Глобальна мережа пропонує значну кількість інструментів (мережевих сервісів), котріздатні змістовно та інструментально збагатити навчальну діяльність. Серед них можна виокремити такі типи: сервіси обміну знаннями, сервіси для збереження документів, сервіси Інтернет-спілкування, сервіси для збереження фото-, аудіо- та відеоматеріалів, геоінформаційні системи та сервіси для зберігання закладок.

Соціальні мережеві сервіси – це віртуальний майданчик, який зв’язує людей у мережеві співтовариства за допомогою програмного забезпечення, комп’ютерів, з’єднаних у мережу (Інтернет) і мережу документів (Всесвітньої павутини) [Вікіпедіа].

Мережеві соціальні сервіси нині стали основним засобом для:

    спілкування, підтримки та розвитку соціальних контактів;

    спільного пошуку, збереження, редагування, класифікації інформації, обміну медіаданими;

    творчої діяльності мережевого характеру;

    виконання багатьох інших задач: індивідуальне та колективне планування, підкасти, когнітивні карти [Вікіпедіа].

Інтернет і мережеві сервіси дають можливість працювати з величезною кількістю інформації, проте цей потік інформації «засмічений» і людина повинна вміти фільтрувати його, і цьому його має навчити викладач. Крім цього, перед викладачем постійно є проблема: включити в урок усю необхідну інформацію з максимальною користю для учнів. Для вирішення даної проблеми педагог зобов’язаний уявляти собі педагогічні можливості мережевих сервісів, навіть не дивлячись на те, що з самого початку ці інструменти не мали освітньої спрямованості.

Найсучаснішим засобом організації освітнього процесу, педагогічного спілкування, підвищення фахового рівня є телекомунікаційні технології Веб 2.0. та Веб 3.0. Це новий виток розвитку Інтернет, на якому головна ставка робиться на соціалізацію, наближення його до кінцевих користувачів, об’єднання людей, розвиток он-лайн-сервісів, спрощення процесу одержання інформації та роботи з нею.

Веб 2.0 перетворює інформаційні мережі в соціальні. Зближення мережних комунікацій із соціальними (реальними) конкретизується саме у Веб 2.0. Мережа, що фактично є соціальним оператором, діє за допомогою нових комунікативних моделей, котрі встановлюють контроль над усіма її суб’єктами.

Соціальна мережа  – це соціальна структура, що складається з вузлів, пов’язаних між собою одним або декількома способами за допомогою соціальних взаємин (прикладами вузлів можуть бути окремі люди, групи людей або співтовариства).

Соціальна мережа – множина соціальних об’єктів і деяка множина відносин на ній.

Нині можна виділити два підходи у визначенні соціальних мереж: прикладний; загальнотеоретичний.

Перший підхід розповсюджений в економічній соціології й призначений для розв’язання конкретних прикладних завдань.

Інший підхід більш теоретичний і математичний, він спрямований на створення універсальної мережної моделі суспільства. Математичним базисом мережного аналізу є теорія графів. У загальному вигляді соціальна мережа визначається як особливий тип зв’язків між вузлами мережі, що відбираються залежно від цілей побудови конкретної мережі.

Виокремимо особливості інструментів мережі:

До організаційних відносяться: динамічність, візуалізація інформації, інтерактивність, доступність, відкритість, види взаємодії (он-лайн, офф-лайн), децентралізація (Є. Патаракін), екологічні стратегії (Є. Патаракін), саморозвиток мережі (М. Кастельс), горизонтальні зв’язки, автономність вузлів мережі тегів (М. Кастельс), система, відносність простору і часу (Ю. Бабаєва, О. Войскунський, О. Смислова), простота використання мережних технологій.

До психологічних – у фізичній області: сприйняття, спільне мислення Є. Патаракін), критичність мислення (Є. Патаракін), емоційна забарвленість – ускладненість емоційного компонента комунікації, письмовий характер комунікації (А. Жічкіна), мотиваційна складова; в когнітивній області: інтелектуальність, творчий потенціал, самостійність користувачів як Інтернет-активність (А. Воскунський, Н. Гомуліна, Б. Тищенко та ін.), самовизначення та швидкий перегляд і селекція інформації (А. Войскунський); в соціальній області: толерантність (Є. Патаракін), самовираження, віртуальність (нереальність – А. Войскунський), анонімність (Ю. Бабаєва, А. Войскунський) – психологічна безпека (І. Шевченко), соціальна нерівність (Ю. Бабаєва, О. Войскунський), добровільність і бажаність контактів (І. Шевченко).

До педагогічних особливостей мережевих сервісів можна віднести: мультимедійність (інтерактивність) як реалізація принципу наочності, комунікативність, продуктивність, індивідуальність, активізація пізнавальної, рефлексивної та самостійної діяльності, варіативність навчальних завдань, позааудиторної роботи, виховний ефект (акуратність, розвиток уваги, гнучкість мислення, уміння планувати діяльність, стимулювання творчої діяльності), види взаємодії (вчитель-учень, учень-учень, учень-сервіс).

Проблеми використання можливостей соціальних сервісів у середній та вищій освіті розглядаються в роботах: М. Бухаркіної, Е. Патаракіна, Б. Ярмакова, М. Резніка, Тіма О’Рейлі та ін.

Дослідники виділяють такі переваги використання мережевих соціальних сервісів Веб 2.0:

    у мережевому доступі опиняється величезна кількість відкритих матеріалів, що можуть бути використані в навчальних цілях;

    завдяки тому, що значно спрощується процес відтворення матеріалів та їх публікацій, новий контент створюється мільйонами людей, які несуть в мережу малюнки, тексти, фотографії, музичні файли, закладки та корисні ресурси;

    беручи участь в нових формах діяльності викладачі і студенти одержують та застосовують важливі інформаційні навички;

    відкриваються нові можливості для участі студентів у різноманітних співтовариствах: професійних, наукових, інших;

    виникають нові форми співтворчості викладача та студента.

Аналіз контенту Інтернет свідчить, що мережеві соціальні сервіси не достатньо використовуються нині у педагогічній практиці. Насамперед, тому, що не використовується соціальна мережа в Інтернеті як програмний засіб для спілкування взаємодії людей.

http://ito.vspu.net/ENK/2015-2016/ikt_magistri/lections/2-1-3.png

Схема соціальних сервісів Веб 2.0

 

    Веб-сервіси 2.0  – це платформа соціальних сервісів і служб, що дозволяє будь-якому користувачеві одержувати, створювати і бути співавтором інформації.

    Веб-сервіси 2.0 – це синхронне й асинхронне спілкування в мережі.

    Веб-2.0 – це можливість створення особистої зони в мережі мережевих співтовариств за інтересами.

Вивчення інформатики, інформаційно-комунікаційних технологій в освіті, циклів предметів з педагогіки та методики викладання сприяло вивченню курсу «Методика використання комп’ютерної техніки у викладанні загальноосвітніх дисциплін», в процесі якого учні навчаються створювати мережеві проекти відповідно до програми Інтел® «Навчання для майбутнього». Викладачі одержують можливість створювати мультимедійні лекції із залученням студентів. Використовуючи можливості мультимедійної аудиторії, підключеної до мережі Інтранет ВНЗ та Інтернет, викладач демонструє можливості соціальних сервісів Веб 2.0, ІКТ, електронних бібліотек, баз даних з тематики, що вивчається.

Така наочність на лекції створює можливості для успішного засвоєння та запам’ятовування навчального матеріалу, активізації пізнавальної діяльності учнів, більш глибокому вивченню явищ і т. ін. З цього приводу ефективним є використання карти знань, що дає можливість представлення на лекції знань у згорнутій, образно-вербальній формі.

Щодо проведення лабораторних робіт, то вони можуть бути побудовані на основі методу проектів. Як зазначають дослідники М. Бухаркіна, Н. Морзе, Є. Полат, Е. Патаракін, необхідно дотримуватись наступних вимог:

    наявність значущої для тих студентів або учнів проблеми або завдання, що вимагає інтегрованого знання, творчого дослідницького пошуку;

    практична, пізнавальна значущість результатів;

    самостійна діяльність учнів;

    структуризація змістовної частини проекту (з вказівкою поетапних результатів);

    використання дослідницьких методів, що передбачають певну послідовність дій.

 

Отже, сервіс Веб 2.0 – це особлива організація представлення даних:

    об’єктно орієнтований інтерфейс;

    керована вибірка й висновок даних на сторінці за багатьма параметрами, вибраними користувачем;

    розміщення значної кількості інформації на одній сторінці;

    перезавантаження тільки тієї частини сторінки, що змінюється;

    висновок різнотипової інформації в одному вікні.

Технології Веб 2.0 засновані на інтерактивності, що розуміється як обмін інформацією між користувачами, між користувачем і постачальником послуг, між самими постачальниками послуг. Це приводить до взаємного використання ресурсів або розподіленої системи ресурсів.

У своєму базовому варіанті Веб 2.0 означає, що кожний учасник може просто створювати і поширювати свій контент в Інтернеті. Соціальні сервіси Веб 2.0 ставлять у центр навчального процесу взаємодію студентів між собою та викладачами на основі інструментів соціального програмного забезпечення: блогів, Вікі, загальних закладок, підкастів, соціальних мереж і віртуальних світів.

Виокремимо набір стандартних послуг, що можуть бути використані у практичній діяльності:

Засоби для збереження закладок Делішес (Del.icio.us), засоби для збереження посилань на Веб-сторінки, що регулярно відвідуються учасниками мережі. Такий засіб надається і звичайним браузером, за допомогою якого користувач переглядає Інтернет-ресурси, однак нові соціальні засоби збереження закладок мають принципові відмінності, а саме:

    посилання можна додавати з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет;

    посилання будуть доступні з будь-якого комп’ютера, підключеного до Інтернет;

    кожна закладка має бути позначена одним або декількома тегами (мітками-категоріями). Користувачеві пропонується вибрати один або декілька тегів до кожної закладки, які будуть описувати її зміст. Якщо закладка вже є в когось в колекції, то вам одразу буде запропоновано прийняти вже вказані теги.

Приклад: БобрДобр – це сервіс «соціальних закладок». Він дозволяє користувачам зберігати й систематизувати закладки в Інтернет, ділитися й обмінюватися закладками із друзями та знайомими, створювати співтовариства за темами.

Соціальні мережеві сервіси для зберігання мультимедійних ресурсів це засоби, що дозволяють безкоштовно зберігати, класифікувати, обмінюватися цифровими фотографіями, аудіо- і відеозаписами, текстовими файлами, презентаціями, а також організовувати обговорення ресурсів.

Мережевий щоденник  (Веб log  блог) або щоденник подій – це Веб-сайт, Веб-журнал, основне наповнення якого становлять записи, зображення або мультимедіа, які регулярно поповнюються. За авторським складом блоги можуть бути особистими, груповими (корпоративними, клубними) або суспільними (відкритими).

Цей сервіс Інтернет пропонує такий блог-інструментарій, що дозволяє будь-якому користувачеві оперативно і вільно обмінюватись інформацією через мережу.

За аналогією з особистими щоденниками блоги називають мережевими щоденниками. Для блогів характерна можливість публікації коментарів відвідувачами.

Той, хто створив блог, або блогер, може керувати доступом до своїх записів: робити їх приватними або відкритими для всіх бажаючих або для певного кола користувачів. Блогери можуть об’єднуватися в співтовариства й організовувати спільні записи та обговорення.

ВікіВікі  (WikiWiki) – соціальний сервіс, що дозволяє будь-якому користувачеві редагувати текст сайту (писати, вносити зміни, видаляти, створювати посилання на нові статті). Різні варіанти програмного забезпечення Вікі (вікідвіжки) дозволяють завантажувати на сайти зображення, файли, що містять текстову інформацію, відеофрагменти, звукові файли і т. ін.

Нове середовище дозволяє формувати знання спільно, в процесі самостійного створення та обговорення навчального контенту та спілкування за певними тематиками. Участь у нових формах діяльності дозволяє освоювати важливі інформаційні навички – повторне використання текстів та кодів, використання матеріалів і т. ін.

Проникненню нових технологій у навчання сприяє і той факт, що значний обсяг необхідних для роботи знань учень одержує в процесі так званого неформального навчання – спілкування з ровесниками, які вважаються експертами з певних питань, і пошуку різними інформаційними ресурсами. Процес неформального навчання відбувається «без відриву від виробництва» –учні самі визначають, яких знань їм не вистачає, яка інформація для цього потрібна, де і коли її шукати.

Оптимізувати навчальний процес знову ж таки дозволяє звернення до нових підходів і технологій, що спирається на інструментарії Веб 2.0. Першим кроком може стати створення значних за розміром навчальних об’єктів – модулів, на вивчення яких витрачається від однієї до п’яти хвилин замість години-півтори. За ці кілька хвилин має бути наданим добре організований навчальний контент, сфокусований на одній концепції або проблемі, проілюстрований прикладами, візуальними даними і анімаціями. З таких модулів може формуватися повна навчальна програма, проте її складові компоненти мають бути доступними автономно і в результаті контекстного пошуку, так щоб учні в будь-який момент могли звернутися до потрібного контенту і з невеликих блогів сформувати навчальний трек, що відповідає їх завданням.

Наприклад, блоги можна використовувати як засіб спілкування учнів з приводу розкладу, тем контрольних робіт і домашніх завдань, підтримки різних ініціатив, їх можна знайти на багатьох шкільних сайтах. Більш глибокі навчальні цілі переслідують блоги, які викладачі ведуть для додаткового обговорення тем, що стимулює учнів до самостійного аналізу одержуваної інформації.

В таких блогах вчителі можуть формулювати питання і завдання для учнів, а також робити посилання на додаткові матеріали, ресурси з теми. Для самих учнів блог на тему своєї роботи може стати способом залучення однокласників і вчителів до коментування, критики і корекції відповідно до підготовки. В будь-якому випадку блог може стати гарним доповненням до основної навчальної роботи як спосіб залучення учнів і вчителів до обговорення складних питань, включення в матеріал зовнішніх джерел інформації і просто як засіб організації процесу вивчення предмету.

Вікі-сторінки, котрі в асинхронному режимі поповнюються інформацією від групи людей, можуть використовуватися як засіб накопичення знань з певної теми в процесі колективної роботи над нею. В подальшому вони можуть бути враховані в новій модифікації або самі складуть самостійний навчальний контент. Вікі – хороший інструмент для спільної роботи над навчальними проектами або, знову таки, групового обговорення питань з можливістю робити посилання на додаткові матеріали.

Блог, вікі, додаткові посилання, підписка на підкасти та сервіси закладок загального користування з посиланнями на важливі ресурси формують все необхідне інформаційне наповнення, причому це робиться з точки зору інтересів самого учня. За допомогою цих інструментів у учнів також з’являється можливість формувати персональні портфоліо досягнень у навчанні та дослідженнях, представляючи їх в електронному вигляді для обговорення і коментарів.

Розглянуті технології Веб 2.0 відповідають сучасному рівню розвитку інформаційно-комунікаційних технологій, є базовою основою технологій Веб 3.0 та ефективно використовуються у будь-якій діяльності людини в інформаційному суспільстві, створюють оперативну підтримку педагогів на робочому місці, умови для навчальної, дослідницької та наукової роботи, розвитку самостійної роботи, сприяють розвитку професійної компетентності та підвищенню фахового рівня.

У чому полягає роль викладача в нових навчальних траєкторіях, які вибудовують самі учні? Наскільки активна має бути його участь і підтримка студентів в електронному середовищі навчання? Як це середовище має співвідноситися з базовими і спеціальними курсами і т. ін. На ці запитання поки що немає однозначних відповідей.

 

Блог  (англ. blog, від Web blog, «мережевий журнал чи щоденний поділ) – це Веб-сайт, головний зміст якого – записи, зображення чи мультимедіа, що регулярно додаються [Вікіпедіа].

Вікі  – це Веб-сайт (або інша гіпертекстова збірка документів), що дозволяє користувачам самостійно змінювати зміст сторінок на ньому [Вікіпедіа].

Соціальні геосервіси  – сервіси мережі Інтернет, що дозволяють знаходити, позначати, коментувати, постачати фотографіями різні об’єкти в будь-якому місці на зображенні земної кулі з досить високою точністю. Використовуються реальні дані, одержані за допомогою навколоземних супутників.

Соціальні сервіси для спільної роботи з документами різних форматів   інтегровані сервіси Інтернет, орієнтовані на організацію спільної роботи з текстовими, табличними документами, корпоративними завданнями. Так, наприклад, можливо організувати спільне редагування документа в мережі Інтернет декількома користувачами одночасно. При цьому всі зміни будуть зафіксовані за часом їхнього внесення та за змістом змін.

Мережеві карти знань  (Mind map) – спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем. Також може розглядатися як зручна техніка альтернативного запису. В перекладах термін може звучати по-різному – карти розуму, карти пам’яті, інтелект-карти, майнд-мапи. Серед сервісів побудови карт знань, що з’явились в мережі останнім часом, найбільш простим є сервіс Вubbl.us.

Соціальні пошукові системи  – це системи, які дозволяють користувачам самим визначати, в якому напрямі вести пошук, які сайти переглядати насамперед, на які слова звертати першочергову увагу і як представляти знайдені результати. На основі пошукових систем нового покоління можна побудувати свої власні індивідуальні або колективні пошукові машини. Пошук можна адаптувати до певної тематики, до певного співтовариства.

Соціальні фотосервіси, відеотеки. Нині в Інтернеті, замість читання масштабних документів студенти все частіше вважають за краще мати справу з невеликими об’єктами інформації в самих різних форматах і з самих різних джерел: читають пости в блогах, дивляться відеозаписи на YоuТubе, розміщують фотографії на Flickr, слухають Підкасти, обмінюються думками на форумах, створюють власні соціальні мережі типу МуSpase.

YоuТubе  – Інтернет-cлужба, що надає послуги розміщення відео матеріалів [Вікіпедіа].

MуSpase  (от Му Spase, «мое пространство») – популярна міжнародна мережа, на якій представлена можливість створення співтовариств за інтересами; персональних профілей, ведення блогів, розміщення фото-, відео- і музичного контенту [Вікіпедіа].

У результаті поширення соціальних сервісів у мережевому доступі виявляється величезна кількість матеріалів, які можуть бути використані в навчальних цілях. Мережеві спільноти обміну знаннями можуть поділитися своїми колекціями цифрових об’єктів і програмними агентами з освітою. Нові сервіси соціального забезпечення радикально спростили процес створення матеріалів і публікацій їх у мережі. Тепер кожний може не тільки одержати доступ до цифрових колекцій, а й взяти участь у формуванні власного мережевого контенту.

Нині є можливість комбінувати всі ці об’єкти в навчальних цілях, доповнюючи їх власними постами, статтями на вікі-ресурсах, аудіо-та відеозаписами.

Сучасні Веб-технології та їх використання в навчальній діяльності

Стрімкий розвиток інформаційного забезпечення на основі Веб-платформи супроводжувався появою величезної кількості різноманітних ресурсів, що підтримують різні потреби й активність людей, з особливою повагою ставляться до користувачів, розглядають їх як авторів і співавторів мережевого контенту.

Стрімкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій сприяв активізації комунікативних аспектів навчальної діяльності студентів. Нині в мережі наявна низка технологій, за допомогою яких здійснюється спілкування між учасниками навчального процесу, обговорюються різноманітні проблеми, створюються інтелектуальні та творчі цінності, здійснюється обмін досвідом та інформацією.

Швидкий розвиток Інтернет-співтовариств Веб 2.0 – поняття, яким користуються для позначення ряду технологій та послуг Інтернет, точніше його частини – Всесвітньої павутини, відомої також як Веб (англ. WWWeb). Окрім цього цим поняттям описують зміну сприйняття Інтернет користувачами (Вікіпедія) та традиційних Веб-сервісів, спонукали створення Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 та сприяли до переходу інформаційного суспільства, в якому відбувається зв’язок між трьома компонентами: інформацією, цінністю нових інформаційних технологій та соціально-структурними змінами в суспільстві. Ці чинники приводять до необхідності спільного використання Інтернет-ресурсів. Технології Веб 2.0, Веб 3.0 сприяли створенню нових версій використання Інтернет, котрі надали можливість користувачам розміщувати власні матеріали в мережі відповідно до різноманітних матеріалів, що стосуються навчально-виховного процесу.

Нині технології Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 нагадують величезну корпорацію знань із залученням корпорації знань користувачів з різних куточків світу. Наведені технології є не тільки способом представлення інформації, а й співпрацею зацікавлених користувачів у створенні інформаційно-комунікаційних ресурсів.

Наведемо, наприклад, визначення Веб 3.0 (Джейсона Калаканіса) – високоякісний контент і сервіси, які створюються талановитими професіоналами на технологічній платформі Веб 2.0.

Вікіпедіа так трактує Веб 3.0. – це концепція Інтернет, що передбачає синтез сильних сторін Веб 1.0. і Веб 2.0: Інтернет-проекти, котрі об’єднують професіоналів, але побудовані за мережевим поліцентричним принципом.

Однією з версій трактовки Веб 3.0 є ідентифікація його як Семантичної Павутини – це нова концепція розвитку Всесвітньої павутини і мережі Інтернет, що створена і впроваджується Консорціумом Всесвітньої павутини (Вікіпедія).

За іншим визначенням Веб 3.0 – концепція Менеджерів знань. Відповідно до цієї концепції менеджер знань – це експерт конкретної галузі, який приносить у співтовариство Веб 2.0 якісно відібрану інформацію (Веб 1.0), тим самим позбавляючи користувача від пошуку та оцінки її.

Веб 4.0 – високоякісний контент і сервіс, що створюються звичайними користувачами на технологічній платформі Веб 3.0.

Користувачі Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 мають одержувати знання, необхідні для того, щоб упоратися з новим інформаційним простором.

У той самий час доступність технологій Веб розповсюджується на навчальний процес. Такі технології надають можливість студентам у виборі індивідуального виду навчання, дослідження. Вони передбачають спільні способи роботи та гарантії збереження авторських прав. Перевагою технології Веб є можливість індивідуалізації навчального процесу шляхом складання завдань та розширення діапазону знань зі спеціальності та в середовищі Інтернет.

Отже, технології Веб – це набір Інтернет-послуг та тренувань, що надають рівне право голосу кожному користувачеві. Такі сервіси дозволяють брати участь у різноманітних співтовариствах з метою одержання та розповсюдження досвіду. Розповсюдження знань у середовищі Інтернет залежить від функціонального використання браузера, який забезпечує особисту безпеку в процесі роботи в Інтернет, постійно здійснюючи відправлення й одержання інформації, її обробку.

Отже, технології Веб – це певні етапи становлення та розвитку ІКТ та відповідного інформаційно-комунікаційного простору глобальної мережі Інтернет. Виникнення Веб 2.0, Веб 3.0, Веб 4.0, Веб 5.0, Веб 6.66 – це певні етапи становлення ІКТ, що надають можливість самостійно використовувати та моделювати мережу з конкретною метою.

Розвиток техніки, технологій Інтернет дає можливість залучати значну кількість людей до використання ІКТ, адаптації до змін у комп’ютерних технологіях, їх використання в освітньому процесі.

Упровадження в навчальний процес Веб-технологій сприяє якісній самостійній роботі, особливо в процесі впровадження кредитно-модульної системи, здійсненню досліджень, а також закріпленню навчального матеріалу, розширенню та поглибленню знань. Все це сприяє індивідуалізації навчального процесу, робить його особисто орієнтованим.

 

Використання програмного продукту Skype в навчальній діяльності

 

Викладачам у всьому світі доводиться боротися за увагу своїх учнів, з метою залучення їх до навчального процесу, в цьому є певні проблеми. Навчальні заклади рідко можуть дозволити собі дороге устаткування і тому педагоги звертаються до простих, доступних технологій, для того щоб зробити заняття більш насиченими і такими, що запам’ятовуються, складно знайти колег, з якими педагоги мали змогу необмежено спілкуватися, обмінюватися досвідом. Саме тому була створена спеціальна платформа Skype in the Classroom (Skype в класі) – безкоштовна соціальна мережа для об’єднання зусиль педагогів-однодумців, місце, де вони мали змогу вчитися один в іншого і знаходити партнерів для спільних проектів.

Учні і педагоги з усієї планети нині можуть скористатися новою он-лайн-платформою Skype, за допомогою якої вони легко зможуть організувати спільні проекти або поділитися своїми розробками з іншими навчальними закладами. Платформа Skype in the Classroom є безкоштовним глобальним співтовариством, покликаним допомогти зростаючій кількості педагогів, які використовують Skype в навчальному процесі. За допомогою цього програмного продукту педагоги зможуть організовувати спільні проекти з іншими навчальними закладами і педагогами, а також запрошувати на заняття гостей, які перебувають в будь-якій точці планети. Платформа Skype in the Classroom була створена для того, щоб допомогти сучасним педагогам, які використовують у своїй роботі досягнення прогресу, знайти однодумців у мережі. До послуг педагогів пошук за такими критеріями: вікова група учнів, місце находження і предмети, що вивчаються.

До появи платформи багато педагогів, які використовували в роботі Skype, зазнавали труднощів з пошуком у мережі однодумців для організації спільних занять. Skype in the classroom допомагає педагогам найти своїх колег у мережі й обмінятися своїми ідеями і напрацюваннями.

Все більше і більше викладачів починають застосовувати Skype в навчальному процесі для того, щоб зробити свої заняття більш захоплюючими, інтерактивними і такими, що запам’ятовуються. За допомогою відеодзвінків Skype можна змінити традиційний підхід до викладання будь-якого предмета, від іноземних мов до уроків географії та біології.  Учні дістають можливість узяти участь у віртуальній подорожі або поспілкуватися з гостем, що знаходиться на іншому кінці планети. Skype допомагає школярам, не виходячи з класу, вивчати культуру і мови інших країн, а також обмінюватися ідеями зі своїми однолітками. Для педагогів Skype відкриває нові можливості з обміну досвідом зі своїми колегами. Вважається, що педагоги, які обмінюються ідеями і досвідом з колегами, здатні вибудовувати взаємини зі своїми учнями на більш високому рівні.

Платформа була запущена в тестовому режимі. Нині в ній зареєструвалися понад 4000 педагогів з 99 країн світу. Кара Коньехо, викладач 5-го класу з штату Міссурі, США, є прихильницею Skype. Всього за один день пошуків за допомогою платформи, вона змогла знайти п’ять шкіл з усього світу для організації міжнародного проекту з вивчення погоди. «Skype in the Classroom» – це ресурс, що допомагає педагогам знайти колег для спільних проектів і запросити на урок гостей, про яких раніше не можна було і мріяти.

Міжнародна програма Global Learning Exchange, створена для налагодження спілкування між учнями з різних країн, застосовує відеодзвінки Skype вже чотири роки. Постійне спілкування між учнями, сінгапурської початкової школи Юронг Вест і каліфорнійської школи Біл Уильямс допомогло 260 учням обох шкіл налагодити відносини один з іншим, а також сприяло організації навчального процесу, що не обмежується державними кордонами, наголосив один із засновників програми – Мануель Розэ Дилема. За допомогою Skype заняття стають цікавішими і захоплюють учнів, які з нетерпінням чекають наступної зустрічі зі своїми зарубіжними друзями, щоб поставити їм запитання.

Аналогічним чином Skype використовується для спілкування учнів школи Лаканаль з французького міста Лиль, зі своїми однолітками з канадського острова Принц Едвард. «Поки не з’явилася можливість відеодзвінків, наші студенти обмінювалися звичайними і електронними листами. Проте, як тільки з’явилася технічна можливість, ми вирішили організувати спілкування двох класів віч-на-віч за допомогою відеодзвінків Skype», – казав Крістоф Фета, вчитель школи Лаканаль. «Такий спосіб спілкування показав дивні результати. Учні виявили величезний інтерес до обговорення самих різних тем. Це дійсно проста і ефективна можливість для культурного обміну в навчальному процесі».

«Skype прагне усувати бар’єри і дозволяє людям усієї планети спілкуватися за допомогою простої і доступної технології», – сказав Тоні Бейтс (Tony Bates), головний виконавчий директор Skype. «Платформа Skype in the classroom» була розроблена для співтовариства людей, що мають загальні інтереси, які прагнуть до використання сучасних технологій у процесі навчання.

Щоб приєднатися до «Skype in the classroom», необхідно:

1. Зареєструватися на сайті education.skype.com, використовуючи свій обліковий запис Skype.

2. Створити опис свого профілю, включивши в нього інформацію про свої інтереси, місце знаходження і вікову групу.

3. Знайти в довіднику проекти, вчителів або навчальні ресурси, що становлять для них інтерес.

«Skype in the Classroom» – це співтовариство тільки для його учасників. Щоб запросити своїх колег для участі в спільному проекті ви можете додати їх в список контактів в Skype або відправити повідомлення через сайт.

 

 

Блоги та їх використання в навчальному процесі

 

Що таке Блог?

Вікіпедія наводить таке визначення: Блог (англ. blog, big log) – це інтернет-журнал подій, інтернет-щоденник, основним змістом якого є регулярне додавання записів, що містять тексти, зображення або мультимедіа. Або блог – це тип Веб-сайту, основний зміст якого-записи (текст, зображення, посилання, мультимедіа), що додаються регулярно й мають назву «пости». Пости публікують на такому сайті в зворотному порядку.

Для блогів характерна можливість публікації відгуків (коментарів) відвідувачів. Відмінність блогів від традиційного чисельного персонального щоденника зумовлюється самим середовищем: блоги зазвичай передбачають сторонніх читачів, які можуть вступити в полеміку з автором у коментарях до блог записів або в своїх блогах. Це робить блоги середовищем мережевого спілкування, що має певні переваги перед електронною поштою, групами новин, Веб-форумами та чатами.

Людей, які ведуть блог, називають блогерами, сукупність усіх блогів Інтернет називають блогосферою.

Блоги з’явилися наприкінці 90-х років, коли програмісти почали створювати досить прості способи розміщення матеріалів у мережі Інтернет. Були такі Веб-сайти: Live Journal і Open Diary. Використане в їхньому створенні програмне забезпечення дозволяло звичайному користувачу створювати мережевий журнал, доповнюючи електронний шаблон. У цьому шаблоні можна було набирати тексти за допомогою мови HTML.

Стрімке зростання кількості блогів, кількості дописів у них та інформаційних зв’язків між блогами – одна з визначальних рис Веб 2.0.

Блог (Веб log, blog)  – це Веб-сайт журнального типу, який дозволяє обмеженому колу користувачів (найчастіше це одна особа) розміщувати там свої дописи і надає читачам можливість коментувати кожен допис. Блоги ефективно задовольняють потребу людини до самовираження, публічного висловлення власного погляду, спілкування з людьми, які мають подібні інтереси.

Згідно з slashdot.org блоги є «…новою, персональною і дружньою за визначенням еволюцією електронної спільноти. Вони є також найсвіжішим прикладом використання Мережі людьми для створення своїх власних, радикально інших нових засобів масової інформації».

Блоги прийшли на зміну персональним Веб-сторінкам, від яких вони якісно відрізняються:

    хронологічною організацією;

    простотою додавання та коментування нового контенту;

    можливістю «підписатись» на блог (автоматично одержувати нові дописи блогу) за допомогою технології RSS, Atom тощо;

    наявністю пермалінків («жорстких» посилань на кожний конкретний допис).

Блог дозволяє користувачу зосередитись на створенні нового контенту, не заглиблюючись у технічні проблеми його публікації.

Стрімке поширення блогів почалося в 1999 році. Цьому сприяло створення таких інтегрованих середовищ, як LiveJournal (www.livejournal.com), Blogger (www.blogger.com) тощо, де користувач має можливість безкоштовно створювати свій блог, виконавши просту послідовність дій. Нині у Веб є десятки мільйонів блогів та їх кількість постійно зростає.

Технологія RSS та пермалінки створили передумови для виникнення явища, що одержало назву «блогосфера». Блогосфера (Blogosphere, Blogspace) – це глобальна сукупність блогів, що характеризується величезною кількістю зв’язків між своїми елементами і може розглядатися як соціальна мережа (social network). Блогосфері притаманне регулярне додавання нового унікального авторського контенту (написаного переважно у неформальній манері) та ведення дискусій, що охоплюють різні за розміром та тематикою частини блогосфери.

Розвитку блогосфери сприяє також механізм «трек беків» (trackback), «зворотних» посилань, що демонструють читачу блогу, які Веб-ресурси посилаються на цей допис.

Нині блогосфера все частіше виграє конкуренцію з платними он-лайн виданнями. Навіть за бажання користувача заплатити за доступ до певної Веб-сторінки, він не зможе посилатись на неї, тим самим унеможливлюючи обговорення серед широких мас, що негативно впливає на популярність платного ресурсу.

Серед дослідників Веб набуло поширення поняття «довгий хвіст» («the long tail»), введене Крісом Андерсоном. Воно означає принцип, за яким значна кількість невеликих ринків збуту є рівноцінною або навіть більш вартісною, ніж вузьке коло великих ринків. У випадку Веб це означає величезну сукупність невеликих сайтів, що нині продукують значну (якщо не переважну) частину контенту, і протиставляються “голові” чи “центру” Вебу – відносно незначній кількості потужних Веб-ресурсів.

Упродовж останніх років широкої популярності набула програма Google AdSence – безкоштовний сервіс, який дозволяє Веб-сайтам надавати частини своїх Веб-сторінок для рекламних вставок у вигляді посилань на певні Веб-ресурси з невеликими коментарями. Посилання обираються окремо для кожного Веб-сайту в залежності від його контенту, що дозволяє більш ефективно залучати цільову аудиторію. Власник сайту одержує гроші кожного разу, коли відвідувач здійснює перехід за рекламним посиланням. Аналогічні програми почали використовуватися і на інших Веб-ресурсах: наприклад, Ads by Yahoo! – частина платформи Yahoo! Publisher Network. Такий підхід до реклами є більш дружнім для користувача ніж банери та «випливаюча» реклама і дозволяє заробляти гроші невеликим Веб-сайтам «довгого хвоста».

Стрімке збільшення масштабів блогосфери, зокрема її Веб-контенту, спричинило виникнення спеціалізованих пошукових систем («фільтрів блогів»), що дозволяють здійснювати більш ефективний пошук у блогосфері: technorati.com, memeorandum.com, bloglines.com, findory.com, topix.net, blogniscient.com, tailrank.com тощо.

Вміст блога можна уявляти собі як стрічку, на якій в хронологічному порядку згідно з датами їхньої публікації блогером йдуть записи, так звані пости, один за іншим. Оскільки з часом у блозі накопичується багато постів, зазвичай, ця стрічка займає кілька Веб-сторінок. Тому найновіший пост займає верхню частину першої сторінки, і чим давніше, тим нижче від нього містяться попередні пости, скажімо, всі пости за останній тиждень. Друга сторінка тоді присвячена постам за попередній тиждень, третя сторінка ще давнішим, і так далі. Як правило, сторінки блога також містять посилання на архів блогу, тобто на попередні пости згруповані за місяцями і роками. Отже, навігація блога в хронологічному порядку є дуже легкою.

Окрім того, в багатьох системах блогування можливо призначати категорії постам. Ці категорії відбивають тематику постів, скажімо, «програмування», «поезія», «сімейні справи» і таке подібне. Тоді відвідувачі блога, які цікавляться думками блогера щодо програмування, можуть за посиланням на цю категорію перейти до всіх наявних постів автора, присвячених цьому предмету.

Типовим є те, що окремий пост у блозі має заголовок, дату публікації, власне, зміст, який складається з гіпертексту (думки автора, цитати тощо), посилання на інші сайти та блоги в Iнтернеті, інколи зображення чи навіть відео. Також пост містить коментарі до нього, залишені відвідувачами, та просту Веб-форму, за допомогою якої вони долучають ці коментарі.

 

 

Різновиди блогів

·       За автором (авторами):

    особистий (авторський, персональний) блог  – ведеться однією особою (як правило – його власником);

    «примарний» блог  – ведеться від імені чужої особи невизначеною персоною;

    колективний або соціальний блог  – ведеться групою осіб за правилами, що визначає власник.

Корпоративний блог – ведеться всіма співробітниками однієї організації.

Особистий блог веде одна людина. Колективні блоги (співтовариства) ведуться групою учасників. Корпоративні блоги ведуться співробітниками.

Також є блоги за тематичною спрямованістю. Більшість особистих блогів не мають конкретної тематики: автор пише про себе, про свої думки і враження.

Колективні й корпоративні блоги в більшості присвячені певній тематиці. Також є тематичні особисті блоги, котрі автор присвячує своєму захопленню або професійній діяльності. Тематичні блоги можуть бути присвячені: політиці, психології, мандрівці, освіті, моді, музиці, мистецтву, спорту та ін.

До тематичних блогів можна віднести творчі блоги, в яких автор ділиться результатами своєї творчої діяльності.

·       За наявністю та видом мультимедіа:

    текстовий блог  – блог, основним контентом якого є тексти;

    фотоблог  – блог, основним контентом якого є фотографії;

    музичний блог  – блог, основним контентом якого є музичні файли;

    подкасти і блогкастинг  – блог, основний контент якого створюється та викладається у вигляді MP3-файлів;

    відеоблог  – блог, основним контентом якого є відеофайли.

·       За особливостями контенту:

    контентний блог  – блог, який публікує первісний авторський контент;

    мікроблог  – блог, дописами в якому є короткі щоденні новини з власного життя користувачів;

    моніторінговий блог  – блог, основним контентом якого є відкоментовані посилання на інші сайти чи блоги;

    цитатний блог  – блог, основним контентом якого є цитати з інших блогів;

    сплог  – спам-блог.

·       За технічною основою:

    stand-alone блог  – блог на окремому хостингу та двигуні (CMS);

    блог на блог-платформі  – блог, який ведеться на платформах блог-служб (LiveJournal, Friendbuzz, LiveInternet та ін.);

    моблог  – мобільний Веб-блог, що містить контент, котрий розміщується в мережі з мобільних чи портативних пристроїв.

У сучасних умовах набуває поширення новий тип блогів – влоги (відео блоги), засновані на технології подкастингу, де роль дописів відіграють відеофайли.

Так, у мікроблогах можна розмістити лише короткі фрагменти тексту і посилання, іноді – це зображення і відеоролики. Найбільш відомий сервіс мікроблогів – Twitter. А сервіс Tumblr став основоположником тлогів (тамблелоги, тамбелоги). В них можна розміщувати різні типи контенту, але в одному записі можна використовувати лише один формат контенту, наприклад, текст, діалог, цитати, зображення, відео і т. ін.

У залежності від технічної реалізації виділяють: автономні блоги і щоденники на блог-платформах.

Автономний блог створюється і управляється його власником. Він сам відповідає за дизайн і систему управління контентом, домен, хостинг, зміст. Такий блог повністю знаходиться в руках автора.

Новачки в блогіні зазвичай починають з блогів на блог-платформах.

Блог-платформа – це сайт, що дозволяє своїм користувачам створювати та вести щоденники в Інтернеті. Користувачу потрібно лише зареєструватися, після чого він може обрати дизайн блогу і вести його, використовуючи представлений блог-платформою «движок». Такі блоги важко налаштувати «під себе», проте не потрібно замислюватися над технічними питаннями, вони надають більші можливості спілкування з іншими користувачами.

Значна кількість Веб-ресурсів надає користувачам можливість коментувати елементи свого контенту. Найбільшого поширення коментування набуло в блогосфері та Iнтернет-магазинах.

Механізм швидкого додавання коментарів у блогах створює сприятливі умови для ведення дискусій, тим самим наближаючи блог до форуму. Часто коментарі на допис є значно цікавішими для читачів блогу, ніж сам допис.

Виділимо деякі функції блогів:

1.  Самопрезентація . Враховуючи той факт, що матеріали про себе легко розмістити в Інтернеті, користувачі викладають їх у блозі. Є цілий клас блогів, в яких викладаються публікації (проза, вірші, публікації, фотографії, малюнки та ін.), з якими автори бажають ознайомити інших.

2.  Саморозвиток або рефлексія. Ця функція пов’язана з тим, що блог надає можливість авторам створити свій власний бажаний образ. У цих випадках дійсне ім’я автора може бути представлено псевдонімом.

3.  Функція мемуарів. Як і традиційний щоденник, блог можна вести так, щоб не забути певні факти свого життя, тобто це комунікація із самим собою.

4.  Комунікативна функція. Можливість блогів спілкуватися між собою, а також з цікавими людьми. Це дає можливість розширення кола знайомих, знайомства з цікавими людьми, тобто розширення власної аудиторії.

5.  Освітня функція. Надає можливість розміщувати різноманітні навчальні матеріали, обговорювати власні погляди, презентувати їх.

6.  Розважальна функція. Багато людей ведуть блоги, читають їх, дискутують в коментарях заради розваги, вільного часу та бажання одержання відповіді на запитання, що виникають.

 

Цілі і завдання створення і використання блогів в освіті

 

Надзвичайна популярність блогів зумовлена двома головними обставинами: по-перше, публікувати в Інтернеті за допомогою блогів неймовірно легко – фактично, створення нового поста зводиться до набирання його тексту у Веб-формі та відправлення його до сервера натисканням кнопки «Публікувати» (англ. англ.  Publish) або подібної. Після цього пост зберігається на сервері, який автоматично компонує Веб-сторінки, різні посилання, додає стиль форматування тощо (такі серверні програми називаються системами управління змістом – англ. Content Management Systems або CMS). Отже, користуватися блогом не важче, ніж простим текстовим редактором. І друга причина – це миттєвий доступ до опублікованої в Iнтернеті інформації, враховуючи, що є декілька безкоштовних систем блогування, де будь-хто може зареєструватися та вести свій блог, не докладаючи особливих зусиль. До того ж блоги періодично скануються Iнтернет-пошукачами, такими як Google, Yahoo! та ін.

Саме з цих характеристик – мобільності та доступності блогів випливає їх визначна роль у створенні інформаційного суспільства, реалізації свободи слова, боротьбі за права людини в світі та й просто в комунікації й обговоренні будь-яких ідей між користувачами. Визнанням зночної соціальної ролі блогосфери в боротьбі за права та свободи людей стала нещодавня публікація так званого «Довідника блогерів та кібер-дисидентів» (Handbook for Bloggers and Cyber-dissidents) асоціацією «Репортери без кордонів» (Reporters without Borders), котрий є вільним для використання та розповсюдження і служить прекрасним уведенням як до основ блогування і різних його аспектів, так і до застосування блогів в ролі зброї для боротьби з тоталітарними урядами та цензурою загалом. Одним із багатьох прикладів величезної соціальної ролі блогування можна вважати відомий Interdictor’s блог на LiveJournal, котрий було присвячено ураганові «Катарина» і вівся хлопцем, який залишився у Новому Орлеані, та кожні кілька годин сповіщав про розгортання трагічних подій, що в той час вельми серйозно сприяло підбуренню суспільної думки проти занадто повільної реакції Білого Дому та замовчувань правди щодо справжнього становища залишених сам на сам з ураганом мешканців міста з боку мас-медіа.

Звісноо, більшість блогів становлять інтерес лише для невеликої групи людей, які можуть бути знайомі з автором або цікавляться його думками та коментарями щодо подій у світі, фахової діяльності, родинного життя, мистецтва тощо. Тільки деякі з них стають відомі як перлини блогосфери, нові пости, яких очікують з нетерпінням, коментуються жваво та знаходять своє відбиття в дискусіях у всіх куточках блогосфери.

Розгляньмо використання блогів в освіті. Для цього зазначимо, що освітній блог – це нова педагогічна реальність. Важливою особливістю цих блогів є забезпечення і супровід навчального процесу.

Ідея спілкування через блог вирішує багато проблем. Обмін інформацією та напрацюваннями, обговорення, можливість дати студентам дізнатися про викладачів, допомогти виразити себе – адже під час занять для цього не вистачає часу. І спілкуватися можна в комфортній домашній обстановці.

Отже, можна спробувати класифікувати освітні блоги ...

Особистий професійний блог вчителя. Основний жанр – рефлексивні записи. Такі блоги досить рідкісні. У цьому випадку хорошими їх називають через активну діяльність з читання / коментування.

Блог навчальної групи/класного керівника. Найкращий варіант, коли блог, ініційований викладачем, поступово перетворюється в колективний. До нього долучаються все нові і нові учасники. Як правило, права адміністратора блогу залишаються у викладача, а учні одержують від нього запрошення стати співавторами: кореспондентами/фотокореспондентами, оформлювачами загального блогу. Такий «щоденник учнівського життя» може стати своєрідним його «дзеркалом», а активність його оновлень і тематика – показниками різноманітності навчальної та виховної діяльності. Кількість і якість коментарів від учнів і батьків відображає ступінь їх залучення до навчальних справ. Участь учнів у такому блозі сприяє розвитку не тільки професійних навичок, а й «навичок демократії», якщо можна так висловитися. В основі організації та ведення спільного мережевого щоденника лежать мережеві цінності рівноправної участі та колективної творчості.

Блог викладача-предметника на підтримку нового предмета. В ньому можуть розміщуватися матеріали (навчальні презентації, відео тощо), тести, корисні посилання, вбудовані гаджети різного призначення (перекладачі, калькулятори, «віконця обміну миттєвими повідомленнями», кошти для візуалізації/малювання і багато інших).

Блог наукового гуртка/творчого об’єднання. Колективний блог, функції адміністратора в якому делеговані вчителем окремим відповідальним учасникам з числа учнів-гуртківців.

Блоги як електронні зошити. Добре, коли така «стопка» електронних зошитів за допомогою гаджетів або системи посилань організована у вигляді мережі блогів, за допомогою якої учні можуть подорожувати і бачити блоги вчителів-предметників і колег. Автори блогів – учні одного або декількох класів – виконують в блогах завдання вчителів з одного чи кількох навчальних предметів. Як правило, крім текстових повідомлень, це  можуть бути вбудовані в блог «карти пам’яті», презентації, відео, таблиці, опитувальники, комікси, створені за допомогою різноманітних сучасних Веб-сервісів. Особливу увагу в процесі використання «електронних зошитів» у навчанні необхідно приділяти питанням мережевого етикету, авторського права, а також навичкам «тегування» (прописування ярликів) і оформлення посилань на джерела.

У більшості випадків освітні блоги є колективними та використовуються з метою:

    інформування учнів і вчителів про життя навчального закладу;

    підвищення мотивації учнів, залучення їх до навчання;

    джерела внутрішніх новин;

    розміщення навчальних і додаткових матеріалів;

    ефективних форм для співпраці та обговорення;

    зворотного зв’язку в коментарях;

    непотрібний інструмент, який дозволяє scaffolded навчання або наставництво.

Освітні блоги можуть використовуватися:

    як навчальний посібник;

    з метою створення співтовариств учнів. Ураховуючи те, що вони легко створюються і оновлюються, вони можуть використовуватися для інформування учнів, поштових повідомлень та розсилки навчальних матеріалів, домашніх завдань, проектів та ін.;

    блоги забезпечують можливість спільного обговорення викладачів і учнів з певних тем в онлайн режимі;

    забезпечення обговорення за межами навчальної аудиторії, об’єднання в групи, проведення конференцій;

    відкривають можливість створювати учеями електронні портфелі, кейси, захищати їх. При цьому значно підвищується відповідальність за власні опубліковані матеріали.

Важливим у використанні освітніх блогів є супроводження і забезпечення навчального процесу:

    обговорення актуальних проблем, суперечливих поглядів, проблем;

    обговорення прочитаного;

    спільна робота учнів над проектом;

    моніторинг виконання проектів.

Наведемо деякі приклади:

1.  Використання блогу в навчальному процесі.

Зміст блогу будується в ігровому ключі або як колективне проведення дослідження.

Наприклад, блог на тему: «Створення електронного навчально-методичного комплексу», в якому використовується реальна гра, під час котрої формуються групи: вчитель, дизайнер, програміст. На кожному з етапів гри публікуються звіти.

Демонстрація результатів роботи учнів може відбуватися одним із кількох способів: демонстрація кращих робіт; оцінка і корекція виконаних завдань; створення електронного портфоліо, внаслідок чого досягається мотивація успішної діяльності.

Отже, блоги – це досить короткі записи (пости) тимчасової значущості, відсортовані в зворотному хронологічному порядку (останній пост зверху), які містять особисті думки, матеріали автора. Найбільш цікавою для вчителя є властивість інтерактивності блогів – це можливість розміщення автором: навчальної інформації в будь-якому вигляді, яку інші відвідувачі можуть використовувати, поліпшувати, коментувати, оцінювати, тобто брати участь у формуванні електронних ресурсів.

Блог відрізняється від сайту (хоча, нагадаємо, блог є різновидом сайту) тим, що:

    блог більш персоніфікований, тобто записи блогу, найчастіше, є роздумами однієї людини (блогера), ніж статті сайту, де інформація подається у безособовому вигляді, офіційно;

    найголовніше – блог частіше оновлюється постами, тобто це стрічка повідомлення, що динамічно змінюється;

    блог обов’язково містить можливість публікації відгуків та коментарів відвідувачів, що робить блоги середовищем мережевого спілкування;

    до дизайну блогу висувають не такі жорсткі вимоги, як до зовнішнього вигляду сайту.

Дедалі більше педагогічних працівників використовують Інтернет-сервіси з метою урізноманітнення роботи, трансляції певних знань не тільки в аудиторії, а й за її межами, зокрема у блогах.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК

 

 ВИКОРИСТАННЯ ВЕБ 2.0 ТЕХНОЛОГІЙ

НА УРОКАХ ПРИРОДНИЧИХ ДИСЦИПЛІН

 

 

 

Авторський колектив:

Оксана Кожемякіна, керівник ТГ вчителів природничих дисциплін

Краматорських загальноосвітніх шкіл, учитель географії та біології,

основ здоров’я Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10

 з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

Світлана Діденко, учитель географії Краматорської ЗОШ І – ІІІ ступенів №10

з профільним навчанням Краматорської міської ради Донецької області

 

 

 

Формат 70х100 1/16.Ум.друк.арк. 24.8.

Наклад 32 прим. Зам 20-010.

 

 

 

 

 

 

Видавець і виготовлювач ЧП «ЧЕРНЯТІНА і К.»

84320, м. Краматорськ, вул. Хабарвська, 40

 

 

 

 

 

docx
Додано
20 березня 2021
Переглядів
2150
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку