Кадрова політика та індустріалізація в західних областях. Влітку 1944 р. відновили роботу обласні комітети КП(б)У. До їх компетенції належало: регулювання діяльності абсолютно всіх інституцій. Остаточна ліквідація традиційної політичної та громадської структури західного регіонуфорсований розвиток промисловості (будівництво автобусного заводу, завод телефонної і телеграфної апаратури, електроламповий завод, завод автонавантажувачів, відкрито газові родовища, знайдено промислові запаси вугілля та сірки)
Індустріалізація в західних областях. Мета. Входження краю в промисловий комплекс СРСРМодернізація промисловості Розробка місцевої сировини Зміна соціальної структури населення. ОсобливостіПромислова відсталість регіону. Відсутність спеціалістів, тому більшість спеціалістів та керівних кадрів направлено зі Сходу України Спротив населення.
Процес індустріалізації на Західній УкраїніЗначно вищі, ніж у східних регіонах УРСР темпи промислового розвитку. суттєві якісні зміни у традиційних галузях західноукраїнських земель. Продукція лісової промисловості стала базою для розвитку місцевих галузей –деревообробної, паперової, хімічної. Поява нових галузей промисловості: машинобудівної та приладобудівної – на Львівщині; взуттєвої та трикотажної – у Прикарпатті; рибопереробної – в Ізмаїльській обл. та ін. Відкриття у західноукраїнському регіоні значних родовищ корисних копалин: 1946 – 1949 рр. у Дрогобицькій області розвідані газові родовища, які мали союзне значення.
Особливістю політичного життя у Західній Українібуло формальне представництво у владних структурах місцевого населення, яке, як правило, висувалося на другорядні посади і могло певною мірою активно впливати на розвиток подій лише на рівні села або району. 1950 р. із 23 тис. членів Львівської обласної організації КП(б)У місцеве населення становило лише 10%. В свою чергу у номенклатурі обкомів партій Західної України, місцеві працівники становили тільки 12,1%. Причина: недовіра КП(б)У.
Наслідки індустріалізаціїСировина оброблялась на місці. З’явились нові галузі індустрії – металообробна, машинобудівна, приладобудівна, електролампова, інструментальна, хімічна.реконструйовані - деревообробна, харчова, нафтодобувна, гірнича. ПозитивніДиспропорція у розвитку важкої і легкої промисловості на користь першоїНегативні
Особливості колективізації сільського господарства. Суцільну колективізацію почали здійснювати з 1948 р. Вона відбулася в стислі терміни. Державні органи збільшили обсяги обов’язкового постачання державі сільськогосподарських продуктів одноосібними господарствами: зерна, соняшнику, картоплі, овочів, сіна, м’яса й молока - на 50 %, вовни - на 100 %.
Домігшись суцільної колективізації, радянська тоталітарна система не змогла забезпечити ефективності колгоспного виробництва. Особливо низькою залишалася продуктивність тваринництва. До середини 1950 р. в 7190 колгоспах було об’єднано 98 % селянських господарств. З метою зміцнення контролю за діяльністю колгоспів при МТС утворювалися політичні відділи, які проіснували до 1953 р. Звичайним явищем стали репресії та депортації місцевого населення. Репресивна політика партійно-радянських органів викликала спротив селян, який підтримували сили ОУН і УПА.
Робота з історичним джерелом. З листа ідеолога ОУН, провідного діяча підпілля П. Федуна (Полтави), листопад 1947 р.: «... ОУН мусить повести широку протиколгоспну акцію. Одним з дуже важливих пунктів акції буде наша протиколгоспна агітація. Цю агітацію треба вести всіма можливими в нас засобами і в усіх можливих формах. Усно і за допомогою літератури (відповідні статті, листівки, заклики, афіші-карикатури) треба: а) роз'яснювати, що большевики за допомогою колгоспної системи експлуатують і поневолюють українських селян; б) роз'яснювати, як за допомогою цієї системи вони експлуатують Україну як окрему національну територію; в) закликати народ до якнайширшого і найрішучішого спротиву; г) давати селянству конкретні вказівки щодо того, як боротися проти колективізації, поширювати серед селянських мас досвід цієї боротьби, здобутий на окремих теренах». Прочитайте фрагмент джерела. У контексті «протиколгоспної агітації» підтвердіть тези, які наводить автор, відомими вам фактами.
Культурна революція – це…докорінний переворот у культурному житті Мета культурної революції…змінити суспільство на засадах комуністичної ідеологіїЯк цього досягти…?Через освіту, а вірніше через її ідеологізацію. Ліквідація неписемності, через підручники пронизані наскрізь комуністичними ідеями. Що могло перешкодити «Культурній революції»…?УКГЦЧим вона загрожувала радянській владі?вона мала великий вплив на суспільство, зберігала традиції і культуру українського народу.
Знищення УГКЦ Після смерті у 1944р. митрополита А. Щептицького влада посилила тиск на нового митрополита Й. Сліпого, прагнучи використати церкву для вирішення питання ліквідації УПА. В свою чергу Й. Сліпий закликав загони УПА здати зброю. Однак заклик було сприйнято, як зраду національним інтересам українського народу. У березні 1946 р. греко-католицькі священики підтиском влади проводять Собор, де оголошується «об’єднання» православної і греко-католицької церков. Влада прагнула переконати суспільство в добровільності прийняття рішення тому в інформація подавалась, як саме об’єднання, а не як ліквідація УГКЦ.
Ліквідація Української греко-католицької церкви.1946 р. -Львівський собор, який скасував Берестейську церковну унію 1596 р.проголосив возз’єднання греко-католицької церкви з російською православною;УГКЦ змушена піти в підпілля. Йосиф Сліпи́й (1892-1984)Митрополит Української греко-католицької церкви.
Боротьба ОУН-УПААктивну боротьбу у підпіллі продовжувала ОУН, яка діяла паралельно з УПА. Боротьба УПА, яку підтримували широкі верстви місцевого населення, набула з боку НКВД тотального характеру і велось надзвичайно жорстоко. Між 1946 і 1949 рр. було вислано до Сибіру близько 500 тис. західних українців.
Розгортання ідеологічних кампаній. Перший її етап в Україні проходив під гаслом боротьби проти “націоналізму” і наступив він після вересневого 1947 р. пленуму правління Спілки письменників України . Другий етап кампанії морально – політичного тиску на суспільство відкриває розгорнута наприкінці 1948 р. боротьба проти “низькопоклонства” перед Заходом, а згодом – і проти “космополітизму”.
Ждановщина – ідеологічна кампанія в СРСР, розгорнута у 1946-1949 рр. у галузі науки, літератури, культури та мистецтва.критика діяльність інститутів історії України та історії української літератури, редакцій газет і журналів, видатних діячів української культури.від прізвища секретаря ЦК ВКП(б) з питань ідеології А. Жданова; Мета: посилення контролю над творчими процесами в галузі культури, придушення національно-визвольного руху та проявів української самостійницької ідеї. Лисенківщина – політична кампанія з переслідування групи генетиків і тимчасової заборони генетики.назва походить від прізвища радянського академіка Т. Лисенка.