Презентація "Займенник. Стилістичні функції займенників"

Займенник. Стилістичні функції займенників

Займенник – це частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх. Займенники подібно до іменників, прикметників, числівників відповідають на питання: хто? що? який? чий? скільки? котрий? Приклади: ти, вони, всякий, інший, мій, стільки, котрийсь.

Морфологічні ознаки Займенники, співвідносні з іменниками, змінюються за відмінками і числами: я, мене, мені, мною; він, вона, воно, вони. Займенники, співвідносні з прикметниками, змінюються за родами, числами і відмінками: яка, який, яке, які; якого, якому, яким. Займенники, співвідносні з числівниками, змінюються за відмінками: скільки, скількох, скільком, скількома, на скількох.

Морфологічні ознаки Займенники котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь змінюються за родами, числами й відмінками – як порядкові числівники.

Розряди займенників: Особові: я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони; зворотний: себе; питально-відносні: хто? що? який? чий? котрий? скільки? заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, ніскільки;

Розряди займенників: неозначені: хто-небудь, будь-хто, казна-хто, хтозна-що, хтось, абихто, дехто, будь-який, чийсь, котрийсь, котрий-небудь; означальні: весь, всякий, кожний, інший, сам, самий; вказівні: той, цей, такий, стільки; присвійні: мій, твій, свій, наш, ваш, їхній.

Займенник Підмет Означення Присудок Додаток Обставина Синтаксична роль

Приклади: Підмет: Ми – є! Присудок: Я – не ти. Означення: Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. Додаток: Я бачу тебе. Обставина: Сідай же ти коло мене.

Стилістичні функції займенників У науковому, діловому і публіцистичному стилях займенники вживаються для вираження присвійності (її, його, їх, їхні) та як сполучні слова (що, який, котрий, скільки).

Стилістичні функції займенників У художньому та розмовному стилях займенники вживаються переважно з експресивною метою: В чужій хаті питаються, чи можна сісти, а не лізуть на покуття по-свинячому. – Нічого, ми й непрошені сядемо, – Тимко кладе біля себе на лаві картуз... (Григорій Тютюнник).

Правопис займенників Афікси, утворені з часток аби, ані, де, сь, пишуться із займенниками хто, що разом: хтось, абихто, дещо; який, чий, будь, небудь, казна, хтозна – через дефіс: будь-що, чий-небудь, казна-що, хтозна-який. Заперечні займенники з префіксом ні пишуться разом: ніхто, ніщо. Але: ні до кого, ні в кого, ні для чого, ні до якого. Зворотний займенник себе не має форми називного відмінка.